Декілька років тому неврівноважена і, як казали, заангажована бізнес- і політвумен Ірина Богословська ввела в нашу економіку поняття «азаровщина». Це тоді, коли податковою України керував «пан» Микола Азаров.

Про ті часи податкового тиску можуть розповісти навіть ринкові «бариги». Принцип був, як в «Собачому серці» Булгакова: «Душили ми їх, душили!». Тоді луганський завод з виробництва кольорових металів «Інтерсплав» два рази організовував акції протесту через те, що йому не повертали податок на додану вартість.

За законом, фірма, яка постачає товар на експорт, має право отримати назад 20% від ціни продажу протягом 30 днів.

Чому з’явилося поняття «азаровщина»?

Коли Микола Янович був головою Податкової адміністрації України, чомусь, всупереч його заявам, дуже поширеними стали так звані «відкати» за повернення ПДВ.

Звичайно, були й махінації щодо цього податку. Але щоб законно повернути собі ПДВ, треба було віддати податковій 30-50%. Для цього були створені посередницькі фірми. Про це тільки зараз сказав Микола Янович, що є корупція у законах про ПДВ. А куди ж поділася колишня «азаровщина»?

Багато політиків запевняють, що закон про ПДВ найбільш корумпований, з цим погоджується і пан Азаров. Але ж знову підприємства скаржаться, що ПДВ повертають не за 30 днів, як треба за законом, а за 75-90 днів. Це призводить до втрат на підприємствах.

З’являється запитання, а хто ж такий Микола Азаров. А виявляється, що ніхто не знає.

Нібито не олігарх, як Ахметов, нібито не партійний лідер, як Янукович, нібито не спікер Партії регіонів, як Кушнарьов.

Так хто ж – сірий кардинал типа Суслова? Не тягне, за інтелектом. Скажемо, просто «сірий»… Хоча дуже впливає на політику. Чомусь це вигідно ПР. А найбільш раціональний і компромісний Кушнарьов виявився непридатним.

Деякі експерти вважають, що з поверненням Азарова в Кабмін варто очікувати могутнього податкового тиску на середній і дрібний бізнес, що є характерним стилем роботи Миколи Азарова.

Опріч того, Азаров заявив, що ніхто не буде виконувати укази Президента. І немає значення, чи це стосується розпуску парламенту чи змін в Конституції. Хай буде так. У нас дуже лояльна політика щодо свободи слова. Але ж що скаже п’яниця на вулиці, не має права сказати політик.

Взагалі за такі висловлювання людей притягують до кримінальної відповідальності. Виступ проти Президента – це державний злочин.

Дуже радий, що у нас дозволена свобода слова, але шкода, що гарант Конституції не охоче її захищає.

У «маленьких українців» з Донбасу уже складається враження, що і Партія регіонів, і Президент зрадили свій електорат.

Азаров – це навіть не Партія регіонів. Всі з цієї партії, навіть Янукович, пішли на компроміси, навіть щодо ОУН-УПА. Вони розуміють, що треба зберегти стабільність в державі.

Азаров часто висловлюється різко всупереч державній політиці, і ніхто його не стримує, як Тарасюка. Та й що казати, родом Азаров з Калуги, - п’ята колона.