Барбара Рудек - менеджер з питань стратегії та державної політики в Sharp Solar Systems. Вона бере участь в Українському Форумі з Відновлюваних Джерел Енергії. Пані Рудек люб’язно погодилася дати інтерв’ю UA-Energy.org.

UAE: Рон Реш, президент Асоціації Виробників Сонячної Енергії, заявив вчора на міжнародній конференції з питань сонячної енергії в США, що "ми зараз живемо у світі, де можна народитися в сонячній  лікарні, здобути освіту в сонячній школі, вчитися у сонячному коледжі і пити пиво, зварене на сонячній пивоварні". Коли така картина стане звичайною в Європі?

 БР: Звичайно, теоретично, це можливо, але це займе трохи часу. Навіть у Німеччині, одному з найбільших ринків у світі, фотоелектричне (PV) виробництво електроенергії все ще нижче 2%. Це довгий шлях.  Але ми на правильному шляху. У нас є час для перших кроків. Таким чином, я точно поділяю бачення Рона Реша. Якщо відійти від Сполучених Штатів і поглянути на європейську фотоелектричноу  промисловість: ми надіслали Європейській комісії в минулому році наше зобов’язання, оскільки Комісія питала нас "Що Ви думаєте про фотовольтаіку? Чим може фотовольтаіка сприяти меті Єврокомісії,  Європарламенту та Європейськогї Ради до 2020 року отримати 20% споживання енергії з відновлюваних джерел?". І ми сказали, після того, як ретельно дослідили, що ми могли б дати частку в 12%  електроенергії, що буде дорівнювати 350GW до 2020 року. Це наш сценарій "найкращого випадку". В даний час ми встановили в Європі 16 ГВт.

 UAE: Ви згадали Німеччину, яка є світовим лідером у споживання сонячної енергії. Чому це так, адже Німеччина не найбільш сонячна країна ЄС?

 БР: Це дуже просто. Якщо ви подивитеся на німецький розвитку з точки зору встановлених потужностей, він не відбувся зненацька. Його завжди підтримували політично. Ми почали в 1991 році з програми  «1000 дахів». Зростання розвитку ринку почалося в Німеччині, але було обмежене лише 1000 дахів. Тоді після, я думаю, років двох програма була розширена до "100 000 дахів", а потім через кілька років з’явився «зелений» тариф. Але він вимагав доопрацювання. В 2004 році саме це відбулося, і спричинило величезне зростання. Це те, що сталося. Ось що стоїть за цим зростанням.

UAE: Як це корелює з обговоренням необхідності ядерної енергетики в Німеччині?

БР: У першому кварталі ми експортували багато електроенергії, я думаю, більш ніж 6%. І це дорівнювало, власне кажучи, обсягу виробництва 6 атомних електростанцій. 2 атомні електростанції не працюють через програми якості. Це говорить про те, що 8 атомних електростанцій насправді не є необхідними. Вже сьогодні. В усякому разі, уряд вирішив продовжити їх діяльність на 12 років. Як це розуміти?

Також є дискусія щодо ядерних відходів. Рішення приймають, перш ніж вирішити проблему з ядерними відходами. Це безвідповідально, це не справедливо по відношенню до населення. Я думаю, що населення в Німеччині дуже багато знає про це. Я думаю, що це не кінець історії. Я думаю, що навіть опозиційні партії і багато неурядових організацій скажуть: "Ми доведемо справу до суду, і я сподіваюся, що це пролонгує введення рішення в дію, тому, може бути, до тих пір, я сподіваюся, у нас буде новий уряд і проблема буде вирішена.

UAE: І до нових ринків. Ви знаєте, що Китай проводить досить протекціоністську політику щодо підтримки місцевих виробників. Що робить європейські компанії успішними в такій конкуренції?

БР: Sharp має дуже сильний бренд, у нас є тривала історія, люди покладаються на наш сервіс, люди вірять в наш бренд, люди покладаються на нашу якість. Я думаю, що це наша величезна перевага в порівнянні з китайськими конкурентами. Тому що це молоді виробники, ніхто не знає їх імен. Так що це те, що робить Sharp конкурентноспроможним. Якщо німецькі компанії створюють заводи в Німеччині, вони також отримують підтримку. Їх також субсидують. Ми живемо у глобалізованому світі і глобалізація не є однобічною. Так нам доводиться стикатися з конкуренцією за ціну, ми повинні робити настільки ж добре як вони або ми можемо дозволити собі більш високі ціни, але тоді ми повинні надати виняткову якість. Ми були протягом 5 або 6 років лідерами на світовому ринку. Зараз ми знаходимося на третьому місці. Перше місце посідає американська компанія First Solar, друга китайська компанія Suntech, і на третьому місці ми. Це цифри на 2009 рік. Але ми як і раніше лідери. У нас менший обсяг виробництва, але у нас найбільший оборот. Таким чином, люди вірять у нас, довіряють нам, покладаються на нас.

UAE: На яких сегментах, окрім фотовольтаіки, зосереджена ваша компанія, особливо у Східній Європі?

БР: Sharp займається тільки фотовольтаікою. В даний час ми концентруємося на цьому. Ніхто не знає, втім, що принесе майбутнє.

UAE: Sharp вже має позитивний досвід співпраці з третіми країнами, такими, як Туреччина чи країни Південної Африки. Працюючи з Україною, ви будете використовувати ту ж саму стратегію (введення урядом пільгових тарифів) або додасте деякі специфічні для країни риси?

БР: Перш за все ви згадали Південну Африку і Туреччину, і я хотіла б чесно сказати, що Туреччина розвивається повільно. Я думаю, пільгових тарифів на фотовольтаіку там ми ніколи не побачимо. Навіть якщо уряд багато говорить про це. У Південній Африці ми допомогли сформувати пільгові тарифи. Але є багато питань, які досі не вирішені. Таким чином, це дійсно невеликі ринки, що тільки починають.

Що стосується України, форуми з відновлюваної енергетики показують, що є інтерес, розуміння, є люди, які намагаються надати форму енергетичній системі. І для нас це дуже важливо.

Минулого року ми встановили у всьому світі 23 ГВт. З них 16 ГВт в Європі і в основному в Німеччині. Ми не хотіли б залежати тільки від одного клієнта, ми не хотіли б залежати тільки від одного ринку. Ми повинні подбати про це сьогодні, спостерігаючи за тим, що відбувається навколо, побачити те, які інші ринки можуть бути привабливими у майбутньому. Ми перевіряємо, які законодавчі рамки, чи є вже люди, які займаються тут з фотовольтаікою, чи ми можемо створити кілька мереж. І я дізналася дві речі. Ви встановили 2,5 МВт в даний час в Україні? Ми почали так само. Це початок. І я дізналася, що у вас є «зелені» тарифи. Те, що я також дізналася, і чим трохи шокована, це те, що у вас є правила щодо долі місцевого виробництва в продукті.

Це означає, що продукт повинен містити певний відсоток місцевого виробництва. Я розумію, що намір уряду був позитивним, тому що вони хочуть підтримати місцеву промисловість, але в першу чергу в Європі це не можливо, тому що це повністю суперечить торгівельному законодавству. У нас в Європі 19 країн з «зеленими» тарифами. Ви не знайдете там такого правила. Це повністю заборонено. Якщо українські виробники роблять хорошу роботу, вони можуть існувати поруч з компаніями з-за кордону.

Така ж ситуація в Німеччині. У нас є німецькі виробники. Вони успішні. Поки ви робите гарний продукт. Мова йде про вільний ринок. Тому я думаю, це правило не допомагає. Місцева промисловість дуже мала. Тільки уявіть, у наступному році умови на німецькому ринку, може бути, погіршаться, тому іноземні інвестори подумають: «Куди ми можемо піти? Ми йдемо в Україну. У них є хороші «зелені» тарифи». І вони захочуть встановити 100 МВт. Але тоді це правило вимагатиме, що певна частка повинна надходити від українського виробника. А український виробник може просто встановити лише 2% через малу виробничу спроможність. Це означає, що розвиток ринку буде сповільнюватися, а не стартувати, як ми хотіли б. І природні умови гарні тут, в Україні. У вас є багато вільного місця, яке ви могли б використовувати, і опромінення добре, погодні умови хороші, так чому б ні. «Зелені» тарифи привабливі без таких бар'єрів. Ви будете залучати іноземних інвесторів і іноземні гроші приходитимуть в країну. Але якщо ви створюєте перешкоди, то, звичайно, ви не залучатимете іноземних інвесторів. Вони не зацікавлені в складних системах.

UAE: З цієї точки зору, які три основні кроки можуть бути зроблені українським урядом для поліпшення ситуації на ринку?

БР: Бюрократії як можна менше. Обмеження бюрократія обмеження. Максимально три ліцензії від оператора системи. Є країни в Європі, де вам необхідно отримати 20 ліцензій. Потрібно повністю виключити правило щодо частки місцевого виробництва у продукції. І зобов’язання уряду, що тарифи стабільні. Інвестор повинен покладатися на те, що уряд оголосив сьогодні на найближчі роки. В іншому випадку для інвесторів немає безпеки. Ззовні є достатньо грошей. І у відновлювані джерела енергії хочуть інвестувати. Але якщо країна небезпечна, то чому інвестори йтимуть сюди? Стабільні умови кращі.

Але ви тільки почали працювати з «зеленим» тарифом. Важливий досвід ми мали в Чехії. Там протягом кількох місяців був відмінний «зелений» тариф, але ніхто не знав про це, тому що уряд не повідомив. Тариф існував, проте ніхто не знав, і тому не встановлювали фотовольтаіку. Але зерштою, звичайно, почалося просування і промоція, і ринок дійсно вибухнув. Ви повинні приділяти увагу обміну інформацією.

UAE: Український виробник експортує 90% своєї продукції в інші країни. З цієї точки чи дивляться європейські підприємства і Sharp, зокрема, на Україну не тільки як на ринок збуту, але і як на ринок для виробництва?

БР: У нас є завод у Великобританії; ми збираємося збільшити потужності з лютого наступного року до 500 МВт. Ми створили спільне підприємство разом з Enel. На Сицилії ми також починаємо в наступному році. Таким чином, це величезні інвестиції. І планування займає багато часу. Таким чином, чесно, у середньостроковій перспективі я не бачу цього. Але завод складає всього 10% в доданій вартості. Системи повинні бути встановлені, їм потрібен догляд, потрібно, щоб працювало агентство з комунікацій. Тобто в створенні робочих місць завод складає лише невелику частку. Решта більша частина робочих місць і економічного ефекту припадає на роботи після заводу. Вигода для країни не залежить від наявності заводу в країні. Створення робочих відбувається на багатьох етапах роботи, які відбуваються після заводу.

UAE: У вас поки немає бізнесу в Україні. Ви знаходитеся на стадії планування чи оцінки?

БР: На етапі оцінки. Я тут вперше. Ми намагаємося контактувати з людьми, політиками, розробниками проектів, з тим, щоб з'ясувати, чи дійсно тут є потенціал, що може бути покращено, якими є наші шанси. Оптимальний сценарій - знову зустрітися наступного року і показати вам кілька проектів. Але я ще не знаю сьогодні, чи це реально. Ще занадто рано. Я дуже приємно здивована, що країна приділяє все більше і більше уваги цій темі. Це хороший сигнал. І він точно в правильному напрямку.

UA-Energy.org