11 вересня в Україні стартує передвиборна кампанія. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів призначено на 31 жовтня. А 30 серпня ми отримали зміни до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських селищних, міських голів ( із змінами, внесеними згідно із Законом N 2491-VI (2491-17)». 

Є тут розділ, що стосується передвиборної агітації у засобах масової інформації. І саме тут багато “цікавого і корисного”.

Відповідно до Статті 50 Закону,  передвиборна  агітація  з  використанням  засобів  масової 
інформації  усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та можливостей,  у порядку, передбаченому цим Законом. 

У цьому ж Законі говориться «Розцінки  вартості  одиниці  друкованої  площі  та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації не можуть  змінюватися  протягом виборчого  процесу.  Засіб  масової  інформації  не  може надавати знижки чи встановлювати надбавки на  оплату  друкованої  площі  чи ефірного часу суб'єктам виборчого процесу».

У Ст. 51. п. 2 йдеться: «Матеріали  передвиборної  агітації,  зазначені  у  частині першій цієї статті, публікуються на підставі угоди, що укладається від  імені  місцевої  організації  партії,  кандидата у депутати в одномандатному,  одномандатному  мажоритарному  виборчому  окрузі, кандидата   на   посаду  сільського,  селищного,  міського  голови розпорядником відповідного виборчого фонду з редакцією  (видавцем) друкованого  засобу  масової  інформації.  Без  укладення угоди та надходження  коштів  на  рахунок  редакції  (видавця)  друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється.»
Маємо також чітке визначення поняття «політична реклама». А саме: «Політична реклама –це одна з форм передвиборної агітації, розміщена за допомогою рекламних засобів,  яка  спонукає  виборців голосувати  за  або  не  голосувати  за певного суб'єкта виборчого 
процесу.  До політичної реклами  належить  використання  символіки  або логотипів  політичної партії,  місцевої організації партії,  яка є суб'єктом виборчого процесу, а так само повідомлення про підтримку місцевої  організації партії,  кандидата в депутати,  кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом видовищних чи інших  публічних  заходів  або привернення уваги до участі у таких заходах місцевих організацій партії чи певних осіб як кандидатів».

У новозатвердженому законі так широко розписали, що таке агітація, що дуже важко знайти щось, що не підходить під цю статтю. Навіть матеріал про шанси учасників виборчих перегонів може розглядатись як політична реклама на користь одного з кандидатів.

Оцінювати, пояснювати і коментувати під час виборчої кампанії ЗМІ теж заборонено. Та все ж, навіть, якщо перетворити газетні інформації на повідомлення у телеграфному стилі, все одно комусь не догодиш. 

А ще тепер, виходить, «узаконено» підкуп виборців. А як же інакше трактувати Ст. 53. п. 4, де йдеться: «Забороняється    проводити   передвиборну   агітацію,   що супроводжується наданням виборцям  грошей  чи  безоплатно  або  на пільгових умовах цінних паперів,  кредитів, лотерей, товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора політичної партії,  місцева організація якої є суб'єктом виборчого процесу,  або інших агітаційних матеріалів,  за умови, що вартість таких  товарів  не  перевищує п'яти відсотків мінімального розміру заробітної плати) та інших матеріальних  цінностей  або  робіт  чи 
послуг»? Навряд чи інакше як чітко встановлену ціну голосу виборця. 

Є і свої плюси в Законі. Засоби масової інформації не несуть  відповідальності  за зміст  передвиборної  агітації,  яка  була розміщена відповідно до угод  із  замовниками,  крім випадків,   передбачених   чинним законодавством. Відтак, якщо раніше усі блискавки за «неугодний матеріал» могли летіти лише у сторону ЗМІ, то тепер відповідальність, як і належить, на авторах.

Отже, де-юре ніби все окей. А як буде де-факто?