"Куди поділося безкрає море сліз?

Куди злилися рiки кровi?

Твiй саван все покрив. Твiй саван все занiс.

I вся ти чистая лежиш в своiй обновi."

                                            Микола Філянський

Куди поділося безкрає море сліз?

Куди поділося безкрає море сліз? Воно замерзло і стало Солоним-Озером-мого-Народу. Тепер час-від-часу відчайдухи намагаються встановити на ньому Рекорд швидкості по-втечі-від-реальності. Вони придумали Азіопу – наступницю втопленого континенту, яка ледве тримається на плечах здичавілих атлантів, що дивом вціліли в покинутих-Богом-степах.

Вони ганяють Зимним Містом на брабусах. Їм число – Легіон. Вони гублять останні крихти Сили в обіймах аматорок путан. Їх чоловічки звужуються на макові зерня. Їх сім”я – пусте. Їх нива плодоосить кужіль. Вони виходять на лови, навіть не усвідомлюючи, що їх відгодували саме для Ловів... І саме зараз 
на них буде спощено Хортів Князя-Світу-Цього.
 

Куди злилися рiки кровi?

Куди злилися ріки крові? У Славутич і далі у Чорне Море. А потім змішалися з меґатонами сірководню, що чекає Часу-Пекельного-Горіння...

А нам же що? Чекати коли божевіллям вибухнуть степи? Коли Полин удруге в браму загуде?

Ти мовиш, Брате, кинь волати, кричати круком в глупу ніч. В очах що-другого читати безсилля волі, безглуздість дій, сваволю божевільну і таке ж терпіння. Покинь країну-над-якою-прокляття-крила-рознесло!

Я посміхнусь у відповідь тобі, хай вигин вуст тобі розкаже все...
 

Твiй саван все покрив. Твiй саван все занiс

Твій саван все покрив, твій саван все заніс. Над степом ніч розсипала безмежне море зір. Іскриться сніг як вдень. Нас сани мчать повз яр, порослий чагарем...

Ми шаленіємо від простору, від сили, що прокинулась раптово. Від волі, яку нам Бог вже вкотре дарував. Наш час настав. Нам грім дав знак. Той дивний грім під знаком Водолія. Його луна розколює столітній лід, що душі панцерем тримав...

Доволі оглядатися на Схід! Вдягаймо гуню та майнем в Карпати! А там вже недалеко Рим. Колись давно він був, здається, нашим...
 

I вся ти чистая лежиш в своiй обновi

І вся ти чистая лежиш в своїй обнові. Здається лжа тебе не може замарати. Пречиста Дано, ти несеш надію. В твоїй росі купаються над Россю верби. Твої пісні шумлять в дубині біля Божої гори. Твоя молитва береже загиблих антів спокій...