О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Общество  13 ноября 2009 22:05:12

«Ми сміємося і будемо сміятися»

«Вищого «гонорару», як веселий блиск в очах народу, для мене немає», - писав гуморист у своєму щоденнику. Остап Вишня – справжній народний письменник. Для нього було справою честі працювати для народу й в ім’я народу. Тому й ми досі пам’ятаємо його. Остап Вишня вічно буде жити в своїх безсмертних творах.

 

        «Перша моя наука – це гуси»

 

Павло Губенко (справжнє ім’я письменника) народився на батьківщині славетних Гоголя та Котляревського – Полтавщині. Гуморист не раз казав, що його «батьки мали дуже багато дітей і дуже мало грошей, та будь-що намагалися повиводити своїх дітей в люди». Початкову освіту майбутній письменник здобув у сільській, потім у Зінківській школі. Далі було чотирирічне «казьонне» навчання у київській військово-фельдшевській школі.

Подальшу освіту Остап Вишня продовжував самотужки, поєднуючи її з роботою військового фельдшера в лікарні. «Пішло нецікаве життя. Служив і все вчився, все вчився – хай воно йому сказиться!» - згадував ці роки письменник.

Потім юнак вступив до Київського університету, але, повністю віддавшись літературній творчості, не закінчив його.

 

Коли письменника запитували: «Що на Вас вплинуло, чому Ви почали писати?», Остап Вишня напівжартома, напівсерйозно відповідав:

        Головну роль у формуванні майбутнього письменника взагалі відіграє природа – всіляка там картопля, коноплі, бур’яни… На мене також вплинула особлива «система освіти» на селі. Там завжди багато роботи, і до неї привчають змалечку. Перша моя наука – це гуси. Випасанням гусей займалися наймолодші. Після цього йде вищий курс – свині. Цю справу доручали громадянинові від шести років. Потім йшли такі «курси»: телята, вівці, корови, коні. Саме тоді, сидячи в болоті й випасаючи худобу, я зрозумів, що мені треба писати.

 

Перша публікація у Кам'янець-Подільській газеті «Народна воля» була підписана псевдонімом Павло Грунський (від містечка Грунь, поблизу якого народився письменник).

1921 року в газеті «Селянська правда» була надрукована гумореска «Чудака, їй-богу!». Під нею вперше стоїть підпис: Вишня Остап.

А після цього, як згадував письменник, «пішло та й пішло».

Остап Вишня  став дуже популярним. Він одержував сотні, тисячі листів, і від захоплених читачів, і від починаючих авторів з проханнями допомогти, порадити.

Письменник брав участь у літературних вечорах, де зачитував свої власні твори.

Коли його питали: «Як ви пишете?», отримували жартівливу відповідь:

   А так: беру папір, олівця, сідаю собі та й пишу.

 

   «Все життя з Гоголем»

 

Мати й батько Остапа Вишні були доволі освіченими людьми, на відміну від багатьох тогочасних селян. Напевно, й від них письменник успадкував любов до книги.

«Не любив я тільки «Руського паломника», що його років з двадцять читала мати, – згадував пізніше Остап Вишня. – Велика дуже книжка. Як замахнеться, було, мати, так у мене аж душа у п’ятах»

Чи не найперша книга, яку прочитав письменник – «Сорочинський ярмарок» Гоголя. Згодом були прочитані й перечитані інші твори Миколи Васильовича: «Майська ніч», «Вечір напередодні Івана Купала», «Страшна помста», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».

Вже в зрілі роки Остап Вишня займався перекладом драматичних творів Миколи Гоголя на українську мову. Письменник переклав «Ревізора», «Одруження» та інші твори. «Робота моя не досконала, – писав гуморист у щоденнику. – Щоб наблизити твори Гоголя до оригіналу, слід працювати, може, ціле життя».

«Так от з дитинства до старості  з Гоголем, – казав Остап Вишня. – Чи мав вплив Гоголь на мою творчість? Ну, а ви як гадаєте?». Гуморист, як і Микола Васильович, вважав, що «кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися».

Остап Вишня також захоплювався такими письменниками, як Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко, О.Пушкін, І.Котляревський, О.Прокоф’єв, О.Твардовський. З Рильським, Хвильовим, Кулішем і Досвітнім був знайомий особисто і міцно дружив.

 

           «Перш за все – чесність»

 

«Для літератури, по-моєму, треба перш за все – чесність, – писав у щоденнику Остап Вишня. – Потім уже талант, здібність та інше. Тоді й буде література!»

Напевно, такий його погляд не поділяла тодішня влада. В грудні 1933 року письменника спіткало важке лихо. Остапа Вишню звинуватили в контрреволюційній діяльності й тероризмі. Його було оголошено «ворогом народу» і на десять років вислано в сталінські табори. Остап Вишня зміг повернутись до літературноі праці лише 1943 року. Він пише знамениту усмішку «Зенітка», яка започаткувала новий етап у житті та творчості гумориста.

 

Письменник – вірний друг. Коли був заарештований його близький друг Максим Рильський, то Вишня, не боячись накликати на себе гнів НКВС, кинувся до Києва на допомогу родині поета. Також знайомі Остапа Вишні оповідали, що навіть у важких ситуаціях він знаходив якесь добре тепле слово для зневірених. Сидячи по тюрмах і таборах, гуморист буквально рятував товаришів своїм гумором.

Але був ще інший Остап Вишня – жорстокий і невблаганний, нещадний і нестримний у своєму гніві. Такий він був для своїх ворогів. Кажуть, що в робочому кабінеті письменника, над його письмовим столом висів аркуш паперу, а на ньому чіткі рядки:

«Мої «друзі», будь вони тричі прокляті!…»

Далі йшов список тих «друзів». Це були бюрократи, підлабузники, спекулянти й інші «добрі люди».

А нижче, наче клятва:

«Про це я повинен думати і писати…»

 

 

Цікаві факти

 

-          Остапа Вишні було шістнадцятеро рідних сестер і братів.

-          Гуморист є засновником нового жанру – усмішка.Він писав: «Хоч «фейлетон» уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово «усмішка» більш українське від «фейлетону»

-          Остап Вишня був редактором відомого гумористичного журналу «Перець»

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 11712
delete
Ліліана Філіпчук, Ровно, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +7
Всего комментариев: 10, Всего рецензий: 7
Читайте также

Федерер сенсационно не вышел в финал Итогового турнира ATPФедерер сенсационно не вышел в финал Итогового турнира ATP

Давид Гоффен стал первым финалистом турнира в Лондоне ...

Погибшему на Донбассе военному было 19 лет – волонтерПогибшему на Донбассе военному было 19 лет – волонтер

У погибшего Андрея Добровольского осталась супруга ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

23:16 13/11/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Край Днепра+ Днепродзержинск
Дуже гарно.
09:00 14/11/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
09:52 14/11/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
«Про це я повинен думати і писати…»
13:20 14/11/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Добре, що нагадали про Вишню!
14:40 14/11/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Прохожий Киев
Величезна подяка авторові за згадку про справжнього українця, якого зараз не дуже то заведено згадувати. А щоб доповнити розповідь, дозвольте презентувати оповідання незабутнього майстра національного гумору. Саме таке, через яке не дуже то його люблять згадувати сучасні нащадки "героїв" його творів:

ТРИДЦЯТЬ СРIБНИХ
(Iсторична розвiдка)
I
Був колись, як ви знаете, недоброi, бородатоi пам"ятi, професор Грушевський.
Вiн науковими своiми розвiдками остаточно й переконливо довiв, що ота мавпа, вiд якоi, за Дарвiном, пiшла людина, - так мавпа та була з украiнцiв.
I що ви гадаете, i могло буть, бо при розкопках недалечко од piчки Ворскли було, як каже професор Грушевський, знайдено двi волосини - одна жовта, а друга блакитна. Так жовта волосина - з правого в тоi мавпи вуха, а блакитна - з лiвого.
Проти фактiв не попреш.
- А що ж уже говорити про скiфiв, половцiв, татар i т. д.? - гостро науково запитуе професор Грушевський.
- Вони теж були украiнськi!
У скiфськоi кам"яноi баби, як тiльки придивишся, ви побачите в руках копистку, а в половецькоi - праника.
А на ixнix стойбищах знаходять силу черепiв: то скiфсько-украiнскi баби на базарах глечиками бились.
Щодо татар, то тут уже нiяiсiнького сумнiву нема.
Чингис-хан - вiн так тiльки писався, а насправдi це був Чингисович-Ханенко, вiд якого ото й пiшли киiвськi магнати Ханенки.
Хан Батий - це Кiндрат Батийчук, що проживав на Батиевiй гopi, а потiм ото помандрував до татар, де й заханував...
I так аж до Кiвськоi Pyci, коли вже навить горобцi i тi цвiрiнькали по-украiнському.
Наука - вона наука.
I коли скажете тепер послiдовникам Грушевського, що Киiвська Русь була праматiр"ю й колискою трьох братнiх народов i ixнix культур: росiйського, украiнського й бiлоруського, вони вам одразу:
- А двi волосини бiля Ворскли - жовта й блакитна?
- А копистка й праник у сiфсько-половецьких бабiв?!
- А черепки?!
- А Чингисович-Ханенко й Батийчук?!
- А горобцi?!
Отака iхня icтopiя... Древня. Старовинна.

II

Грушевський з бородою, чи борода з Грушевским, заiсторичились i в icтopii Украiни новiтнiх часiв...
Як тiльки ото 1917 року зацентрорадились, навкруги бороди Грушевського зосередилися панки та полупанки, якi остаточно вiдшлiфували свое, хочете кредо, хочете гасло, що з того часу правило й править iм у життi за слiпучий провiдний маяк.
Кредо те (чи гасло) складаеться з двох, сказати б, частин:
1. Кому?
2. За скiльки?
«Кому» - це в подалышй icтopii вiдомо.
«За скiльки» - тут icтopичнi данi остаточно не виясненi, бо не завжди можна зiбрати документи. Один з послiдовникiв Грушевського, з яким погодилися вci, розв"язав цю справу емпiричним способом, а саме:
- Iуда, - каже, - продешевив, а ми будемо так. Скiльки дадуть, але не дешевше тридцяти срiбних!
I пiшло.
Центральна рада, не вiдклаладаючи справи в довгу шухляду, одразу продала Украiну нiмцям. Це, як ви знаете, було 1918 року.
Нiмцi Украiну купили, а саму Центральну раду перепродали "гетьмановi" Скоропадському.
Украiнський народ замахнувся, i Скоропадський скоро впав.
Як Пилип з конопель, вискочила на короткий час директорiя, ота сама, що:

У вагонi директорiя,
Пiд вагоном територiя.

За нею iз неi ж виткнувся Симон Петлюра...
Часу i в директорii з Петлюрою, чи в Петлюри з директорiэю було вже й дуже небагато, бо народ швидко пiдходив, а проте й за цей короткий час устигли вони продатися аж тричi: перше - Пiлсудському, друге - Антантi i трете - бiлогвардiйському генераловi Денiкiну.
Хотiли продатися й бiлогвардiйському генераловi Врангелю, та не встигли, - Врангель уже був у Чорному мopi, а директорiя з Петлюрою, чи Петлюра з директоpieєю вмiли плавати тiльки по сухому...
Вигнав народ з територii директорiю, i Денiикiна вигнав, i Врангеля...
Одне слово, витурив i продавцiв i покупцiв...
Тодi вже на численних чужих територiях на poзi столичних i не столичних улиць можна було бачити послiдовникiв Грушевського, що вигукували:
- Украiна! Продається Украiна! Можна всю! Можна вроздрiб! Дешево! Kyпiть, ваша екселенцiя!
- Скiльки хочете? - запитувала екселенщя.
- Скiльки дасте!

III

Перед Великою Вiтчизняною вiйною у фашистсько-гестапiвських iнкубаторах понавилуплювалося чимало коновальсько-мельнико-бандерiвських гадюченят, що порозлазилися переважно на захiдних землях радянськоi Украiни, засновуючи там своi «самостiнi дiрки».
Caмi вони попродалися ще, що називаеться «на корто», у запортках, i вже потiм продавали, та й ще поде-куди продають, украiнський народ рiзним закордонцям.
Кому?
Спочатку фашистським гестапiвцям.
Потiм - англiйцям.
Потiм - американцям.
А чесний народ всього свiту, коли побачить такого co6i продавця, з огидою одвертаеться, кидаючи презирливо: - Iуда!
А продавець улесливо усмiхаеться:
- Iуда, кажете! Хе-хе! Iуда тiльки один раз продав! Далеко iудi до нас! Хай умиється!
14:43 14/11/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Марія Солтис Кузнецовск
Дякую, що нагадали про чудову людину
15:23 14/11/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Дякую за хороший матеріал та добрі спогади.
Дякую вам всім за хороші відгуки! Мені дуже приємно, адже це моя перша стаття.
14:51 15/11/09

Комментарии

Рекомендует этот материал.
13:20 14/11/09
Марія Солтис Кузнецовск
Рекомендует этот материал.
14:43 14/11/09
Рекомендует этот материал.
15:23 14/11/09
Рекомендует этот материал.
00:04 15/11/09
Край Днепра Днепродзержинск
Рекомендует этот материал.
23:16 13/11/09
Рекомендует этот материал.
09:52 14/11/09
Гость
Одноклассники.ru руйнують сім’ї/. Супер стаття про соціальні мережі. В мене аж мороз по шкірі. Більше не хочу сидіти в однокласниках. Це дійсно дуже серйозно
http://bit.ly/JnjaV
17:42 17/11/09
Люба Василик Черновцы
Рекомендує цей матеріал.
10:54 14/11/09
Дякую за рекомендації!
18:43 23/11/09

Live

3 мин. назад

Геннадий Москаль комментирует материал "Цинік, донощик та ідеологічний шахрай: ким насправді був Карл Маркс" - недавня публікація у газеті "Україна молода"

11 мин. назад

sheriff комментирует материал О патриотизме, продажности и лицемерии

13 мин. назад

Геннадий Москаль комментирует материал "Цинік, донощик та ідеологічний шахрай: ким насправді був Карл Маркс" - недавня публікація у газеті "Україна молода"

54 мин. назад

Ltna Prikolova комментирует материал О патриотизме, продажности и лицемерии

1 час. назад

ivp_paster комментирует материал ТЕРОР! ЧИ ВЖЕ ЗАБУЛИ ПРО ШАТУНА? Частка 10

1 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию ТЕРОР! ЧИ ВЖЕ ЗАБУЛИ ПРО ШАТУНА? Частка 10

1 час. назад

viktor trigub публикует статью Правда про секс-таємниці Катерини ІІ

1 час. назад

Вікторія Івченко комментирует материал "Цинік, донощик та ідеологічний шахрай: ким насправді був Карл Маркс" - недавня публікація у газеті "Україна молода"

1 час. назад

Вікторія Івченко удаляет комментарий к материалу "Цинік, донощик та ідеологічний шахрай: ким насправді був Карл Маркс" - недавня публікація у газеті "Україна молода" от Вікторія Івченко

1 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Еліта...хто це?

1 час. назад

Андрей Андре комментирует материал Еліта...хто це?

2 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал О патриотизме, продажности и лицемерии

2 час. назад

sheriff комментирует материал О патриотизме, продажности и лицемерии

3 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал О патриотизме, продажности и лицемерии

3 час. назад

sheriff комментирует материал О патриотизме, продажности и лицемерии

3 час. назад

sheriff комментирует материал О патриотизме, продажности и лицемерии

3 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Еліта...хто це?

4 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Еліта...хто це?

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Сепары Лугандонии освободили из тюрьмы Вадика Москвича - убийцу Щербаня

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал "Заказали убийство Евгения Щербаня - самые богатые люди Донецка и Кунцевские.., Кобзона"

4 час. назад

Жиго публикует статью Я буду кричати пісню...

5 час. назад

Юрий Самсыка комментирует материал Про націоналізм

5 час. назад

Володимир Бровко публикует статью Космические Боги с созвездий Большого Пса и Ориона ч.3