О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  21 сентября 2009 19:17:20

Український Майстер із когорти художників-імпресіоністів

Не тілько французи, а й ми маємо пишатися своїми глибоко національними й неперевершеними майстрами пленеру, серед яких найвідоміші О.Мурашко, І.Грабар та інші. Але серед них по-особливому чільне місце посідає Іван Труш – найяскравіший пейзажист та портретист західноукраїнської школи образотворчого мистецтва...
Український пейзаж другої половини XIX – початку XX ст. досить різноманітний і багатий як за своїм образним змістом, так і за суто живописними пошуками. Саме в пейзажі найраніше спостерігаються енергійні прагнення до нових зображувально-виражальних засобів, саме в цьому жанрі розв'язувалася проблема пленеру, практично випробовувалися й пізніше бралися на озброєння здобутки імпресіонізму. З початку XX ст. пейзаж стає об'єктом експресіоністичних та кубістичних вправ: подібні пейзажні етюди заповнюють художні виставки. І саме тоді в українському живописі з'являються видатні, навіть на фоні світового мистецтва, майстри пейзажу – В.Орловський, С.Васильківський, С.Світославський, І.Похитонов, П.Левченко, К.Костанді, О.Мурашко, І.Грабар, М.Ткаченко та ін. Неперевершеним і тонким майстром українського пейзажу був і Іван Іванович Труш – яскравий представник західноукраїнської львівської образотворчої школи першої половини XX ст.
Іван Іванович Труш народився 17 січня 1869 року в с.Висоцькому, що біля містечка Броди на Львівщині, в селянській родині.
У 1891 році І.Труш вступив до Краківської школи красних мистецтв. Закінчивши навчання, він переїхав на постійне помешкання до Львова й розгорнув широку мистецьку та громадську діяльність. Тут митець познайомився з Іваном Франком, під впливом якого міцнів його світогляд як художника-реаліста.
Уже в 1899 році Іван Труш влаштував свою персональну виставку творів, яку схвально зустріла тогочасна українська і польська преса.
На рубежі двох століть художник уперше відвідав Наддніпрянщину, де в Києві зблизився з багатьма художниками та працював над портретами українських культурних діячів, а також деякий час читав лекції в Київській малювальній школі М.Мурашка. Під час подорожі по Наддніпрянщині та Криму він створив кращі свої пейзажі: "Дніпро біля Києва", "Могила Шевченка", "Пам'ятник хрещення Русі", "Ставок", а також портрети Лесі Українки й Аріадни Драгоманової – своєї дружини.
Під впливом революційних збурень посилюються реалістичні тенденції в творчості передових західноукраїнських художників, прагнення до об'єднання з художниками східних земель України. Конкретним проявом цього намагання була спільна виставка львівських і київських художників, так звана "Виставка українських артистів", яку організувало 1905 року у Львові новозасноване "Товариство прихильників української науки, літератури і мистецтва" з ініціативи І.Труша. В ній взяли участь київські митці Ф.Красицький, І.Макушенко, М.Жук, І.Бурачек і В.Масляников. Зі львівських художників свої твори експонували І.Труш, Ю.Панкевич, Е.Турбацький, М.Сосенко й А.Монастирський. У цьому ж році Іван Труш організував видання першого на західноукраїнських теренах мистецького журналу, який виходив під назвою "Артистичний вісник".
Живописець подорожував по Італії, Єгипту й Палестині. Він з захопленням малював південні краєвиди, прагнучи передати контрасне освітлення, його силу й чистоту, знайомився з відомими історичними місцями, ретельно вивчав античне мистецтво й доби Ренесансу.
Труш чудовий кольорист. Його численні твори відзначаються ніжними, легкими гармонійними тонами. Якщо в ранніх творах митця переважають холоднуваті зелені й сині тони, то згодом з'являються теплі жовтаві і навіть золотисті, жовто-вохристі та ясно-коричневі, почасти поєднані з теплими або холоднуватими зеленими тонами.
Одним з кращих творів митця є "Могила Шевченка" (1900), створена в кількох варіантах. Холоднувато-зелені тони трави й дерев добре поєднуються з синявою неба. І безкрая далечінь, і присмерк, оповиваючи своєю сірою вологою імлою зелений пагорб, і синє небо, і срібляста стрічка ріки, що тече широкою рівниною, навіюють настрій величного спокою й легкого смутку.
Чудовим шедевром у пейзажному мистецтві Івана Труша є картина "Захід сонця в лісі" (1904), яку він намалював на Сирці біля Києва (тепер район міста). У цьому великому полотні художник майстерно передав настрій природи в надвечірню пору, надзвичайно чудово відтворив світло призахідного сонця, яке миготить у лісових хащах і, просіяне крізь густе листя, мов золотавий туман, робить яснішими навечірні лісові сутінки. Простота композиції тут поєднується з тонкістю колориту, витриманого в гармонійних, глибоких темно-зелених тонах.
У свій київський період творчості найбільше митець любив малювати Дніпро. Сивого Славутича він зображував багато разів у різних композиційних варіантах, у різний час і в різному освітленні, завжди майстерно передаючи його неповторну красу й мінливість.
Гармонія барв, легких і прозорих, – синіх і синьо-зелених, гармонійно поєднаних з вохристо-жовтавими з ледь помітною домішкою фіолетового відтінку, – вражає в пейзажі Труша "Кримський берег", створеному в кількох варіантах. Є в нього низка пейзажів і з чисто архітектурними мотивами ("Володимирська гірка", "Пам'ятник Богданові Хмельницькому в Києві", "Михайлівський собор" та ін.). Останній твір особливо цінний для нас тим, що доносить первісний вигляд середньовічного православного храму, який по-варварському пізніше знищили большевики-безбожники.
Іван Труш також відомий майстер портрету. До кращих полотен митця належать портрети Івана Франка, Лесі Українки, Павла Житецького, Миколи Лисенка та Аріадни Драгоманової.
Серед полотен митця є погрудний портрет Лесі Українки, виконаний з натури в 1900 році. Це один з найкращих його портретів. Одухотворене обличчя поетеси виліплено тут майже фронтально й виринає наче з темно-кармінового тла, а проникливі, трохи затінені очі її сяють з-під ясно освітленого чола палким поглядом. Митець майстерно розкрив багатий духовний світ великої поетеси, творче натхнення й велич незламного духу.
Та особливо вражає своєю кольористикою, воночас вельми вдало поєднаною з майстерним розкриттям образу героя і недавно віднайдений у запасниках Закарпатської картинної галереї "Портрет Івана Франка" (1908), написаний художником у звичній для нього імресіоністській манері.
Починаючи з середини двадцятих років минулого сторіччя манера письма майстра зазнає різких змін: мазок його стає ще ширшим і сміливішим, а іноді набуває декоративного характеру, дещо теплішає колорит. У цей період він часто виїздить на пленер до рідних йому місць Львівщини, де створює новий пейзажний цикл "Єврейське кладовище" (1927-41), малює квіти, що їх трактує не як звичайний натюрморт, а як живі й ростучі зела, повні свіжості й барв.
Жанрові картини Івана Труша – це життєво правдиві образи, в яких він скромними живописними засобами й надзвичайно лаконічною композицією відображує окремі моменти з життя гуцульського та галицького трудового селянства, підкреслює типовість явищ і побуту. Найкращі серед них – "Гагілки" (1905), "Весна на Гуцульщині", "Гуцулка з дитиною" (1912), "Пралі", "Трембітарі" (поч. XX ст.), "Сільський господар" та інші.
На схилі життя Іван Труш пізнав справжнє щастя від воз'єднання українських земель, про що мріяв усе своє життя. "...Час здійснення наших бажань і мрій настав скоріше, аніж ми сподівалися...," – так висловив свої почуття і думи найстаріший із західноукраїнських майстрів пензля І.Труш у своєму схвильованому виступі на зборах художників Львова в 1940 р. Одного він лише не передбачив за цією, здавалося б, і справді знаменною подією – подальших жорстоких діянь російських большевиків-окупантів, які тисячами, сотнями тисяч відправлятимуть його земляків у сибіри на заклання із західноукраїнських земель...
Після воз'єднання Іван Труш почав працювати з великим піднесенням. Він малював пейзажі, виконав кілька варіантів портрета І.Франка, систематизував свій великий творчий доробок, готуючись до персональної виставки. Одначе раптова смерть обірвала творчість художника (посмертна виставка відбулася навесні 1941 р.). Помер талановитий Майстер 22 березня 1941 року й похований на Личаківському цвинтарі.
Іван Труш як глибоко національний український художник-патріот усе своє життя тримався єдиної настанови, яка слугувала йому за кредо: "Батьківщину мало любити... Треба для неї щось робити". І в цьому він перевершив не тілько себе, а й інших майстрів пензля, бо далеко не кожен може після себе залишити понад 6000 творів.
Його ім'я носить у Львові один з найстаріших художніх закладів – коледж, у якому навчалося багато талановитих майстрів. І нині навчається обдарована молодь. З нагоди урочистого відзначення 140-річчя з дня народження свого визначного земляка Івана Труша в січні цього року у Львові репрезентовано низку художніх виставок.
 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 1210
delete
Улас Золотоноша
Улас Золотоноша, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +5
Всего комментариев: 6, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Комментарии

Рекомендует этот материал. Почему? Мені було цікаво почитати, як художнику! А роботи автора де можна подивтись? Які посилання в інеті порадите?
19:51 21/09/09
http://storinka-m.kiev.ua/section_14.php?u_id=278
А ось і полотна українського імпресіоніста!
19:53 21/09/09
Вікторс Бережаны
Рекомендує цей матеріал.
20:06 21/09/09
Рекомендует этот материал. Почему? Чудовий нарис про чудового майстра. Згадую зустрич із його онукою в 1974 у Львові та папку з малюнками олівцем.
20:18 21/09/09
Таня Бідзіля Тернополь
Рекомендує цей матеріал. Чому? Труш чудовий кольорист.
21:06 21/09/09
Рекомендует этот материал.
23:13 21/09/09

Live

3 час. назад

Александр Ткач публикует статью ДОБРОВОЛЬЦЫ 2014 ГОДА... - КТО ОНИ?

3 час. назад

Сергей Геращенко публикует статью Дали