О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  10 сентября 2009 14:09:34

Короткий тлумачний словник українського прізвища. Частина Перша.

Дуже часто українське прізвище має своєю основою слова, які є маловживаними або вже вийшли з  ужитку, або чиє тлумачення є трудним з огляду на «очевидність» його етимології. Так, наприклад широкопоширене українське прізвища Білик як тільки не тлумачуть, забуваючи, що «білик»  всього лише «самець білки».

Будова словника дуже проста: Прізвища йдуть в алфавітному порядку, після кожного прізвища в дужках подана приблизна кількість його носіїв в Україні, в лапках подається тлумачення слова-основи прізвища.

Нижче увазі читачів подаються уривки із словника:

А

  • Ава (5) – «вид рибальської сітки»;
  • Антал (5) – «барилко, міра вина»
  • Ант (16) –«представник східнословянського племені, що мешкало між дністром та Дніпром у 4-6 століттях н.е. »;
  • Ариш (4) – «дишло гарби»;
  • Аркан (228) – «1) товстий мотузок із зашморгом для ловлі коней, 2) гуцульський чоловічий танець»;
  • Арнаут (2126) – «албанець»;
  • Аршак (4) – « член почту, що супроводжує поважну особу»

 

Б

 

  • ·         Бабець (1300) – «бичок, головач, Cottus gobio»
  • ·         Бабич (34335) -  «вид комахи, самець бабки»
  • ·         Бабка (566) – «коваделко для клепання коси
  • ·         Бабло (6) – «болото, трясовина»;
  • ·         Бабовка (11) – «лялька»
  • ·         Бабой (95) – «деревяний виступ у човні для привязування сіті»;
  • ·         Бабряк (1) – « латаття, Nymphaea alba»
  • ·         Бобряк (34) – те саме, шо й Бабряк
  • ·         Бабчук (2031) – «червоний карликовий мигдаль, Amygdalus nana»;
  • ·         Бавда (21) – «кілька стручків квасолі у купі»
  • ·         Бавкун (16) – «місце в річці, де сильно бє вода»
  • ·         Баг (5) – «сад»
  • ·         Бага (414) – «1)виноградник, 2) тютюн для жування, сік з тютюну»
  • ·         Баган (1064) – «клуня»
  • ·         Баганча (18) – «пантофля»
  • ·         Багет (3) – «планка для рам чи для оздоблення стін»
  • ·         Баглай  (4044) – «ледар, тюхтій»
  • ·         Багор (7) – «косяк, частина складеного обода колеса»
  • ·         Багро (113) – «обід колеса»
  • ·         Багрій (5816) – «темно-червоний колір»
  • ·         Багрець (25) – «сорт слив»
  • ·         Бадя (133) – колодязний журавель
  • ·         Бажант (7) – «фазан»
  • ·         Бажан (2798) - «фазан»
  • ·         Бажок (35) – «шлунок»
  • ·         Божок (3997) –  «свинячий шлунок»
  • ·         Баз (18) – «бузина»
  • ·         Базала (20) – «тюхтій, неповороткий»
  • ·         Базалій (477) - «тюхтій, неповороткий»
  • ·         Базан (1186) –«задня щогла трищоглового корабля»
  • ·         Базь (505) –  «Базилій, Базиль – чоловіче імя, запозичене з польської мови»
  • ·         Базенко (505) – «син Базя»;
  • ·         Базін (87) – «викопана і зацементована яма для сховища води»;
  • ·         Байзюк (2) – «мале ягня»;
  • ·         Базя (87) – «вівця»
  • ·         Байбар (6) – «кашовар»
  • ·         Байбара (489) – «довгий батіг пастухів»
  • ·         Байбарак (2820) – «кожух, критий сукном»
  • ·         Байда (3541) – «1) паля, 2) довбаний човен, 3) гультяй, ледар, 4) велика скибка хліба»
  • ·         Байдак (2235) – «річкове судно»
  • ·         Байдачник (10) – «робітник на байдаку»
  • ·         Байдачний (320) – «власник байдака»
  • ·         Байдала (745) – «ледар»
  • ·         Байдур (39) – «зальотник, джигун, залицяльник, ловелас»
  • ·         Байла (18) – «шутий, безорогий»
  • ·         Байло (905) – «ворожбит»
  • ·         Байрак (2062) - «1)лісок в яру, лісова долина 2) вудила вуздечки 3) велика вівчарка»
  • ·         Байтала (175) – «незграба, бовдур»
  • ·         Байтало (43) – «нероба, волоцюга»
  • ·         Байца (1) – «міцна горілка»
  • ·         Бакай (3945) – «глибока яма в річці, наповнена водою вибоїна, випорпане в землі куряче гніздо»
  • ·         Бакан (330) – «червона фарба, кошеніль»
  • ·         Бакир (13) – «мідний казан»
  • ·         Бакун (3127) – «сорт тютюну»
  • ·         Бала (1230) – «бовдур, тюхтій»
  • ·         Балабан (5867) – «1) різновид сокола, 2) велика квасоля»
  • ·         Балабас (283) – «сорт слив»
  • ·         Балабух (695) – «невелика хлібина»
  • ·         Балагур (325) – «балакун, жартівник, байкар»
  • ·         Балабай (3) – «базіка, брехун»
  • ·         Баламут (736) – «порушник спокою, підбурювач, спокусник, дурисвіт»
  • ·         Баланда (1073) – «нудний балакун»
  • ·         Балаш (587) – «залізна руда»
  • ·         Балда (158) – «1) телепень, базіка 2) великий молот»
  • ·         Балта (312) – «1) велика сокира 2) рідке болото, трясовина, калюжа»
  • ·         Балеґа (493) – «кізяк рогатої худоби»
  • ·         Балмуш (30) – «мамалига на сметані»
  • ·         Балух (1005) – «забава, банкет»
  • ·         Баляс (613) – «гомін»
  • ·         Балега (493) – «шульга, лівша»
  • ·         Балога (390) – «шульга, лівша»
  • ·         Бамбара (5) – «ягода, полуниця»
  • ·         Бамбиза (14) – «вайло, здоровило»
  • ·         Бамбула (112) – «вайло, телепень»
  • ·         Бамбура (161) – «велика, груба річ»
  • ·         Бамбух (12) – «шлунок, коровячий шлунок»
  • ·         Бандос (8) – «колун для дров»
  • ·         Банда (28) – «ледар»
  • ·         Бандур (490) – «хазяїн будинку розпусти»
  • ·         Бандурка (1116)– «муха-одноденка»
  • ·         Банник (391) – «щітка на держаку для прочищення та змащування дула гармати»
  • ·         Баняс (1127) – «знахар»
  • ·         Бараб (4) – «зайда»
  • ·         Баранець (2640) – «арніка гірська, Arnica montana»$
  • ·         Баранчик (143) – «первоцвіт, Primula officinali
  • ·         Барбара (7) – «нагайка»;
  • ·         Барбос (17) – «вовкодав»
  • ·         Барда (759) – «1) теслярська сокира 2) окраєць хліба»
  • ·         Бардадим (730) – «росла людина, здоровило»
  • ·         Бардак (748) – «дім розпусти»
  • ·         Баркан (152) – «ґатунок ситцю»
  • ·         Барлій (2) – «полин польовий»
  • ·         Барма (211) – «марена, усач,  Barbus barbus»
  • ·         Барна (2609) – «темно-сірий віл»
  • ·         Бархан (48) – «бумазея, вид тканини»
  • ·         Басаман (137) – «смужка з тканини, смуга на тілі від удару»
  • ·         Басан (448) – «сап’ян»
  • ·         Бат (139) – «1) батіг, дрючок 2) вітрильний човен»
  • ·         Батюта (521) – «юнак, який поводить себе як мала дитина»
  • ·         Бах (237) – «бахур»
  • ·         Бахмат (972) – «малорослий міцгний кінь»
  • ·         Бахмет (649) - «малорослий міцгний кінь»
  • ·         Бахур  (1023) – «1)волоцюга, розпусник; 2)байстрюк,  3) єврейська дитина»
  • ·         Бацман (745) – «щось велике, великий горох, квасоля»
  • ·         Бацук (176) – «водяний щур»
  • ·         Бевз (ь, а)(8000) – «бовдур, йолоп»
  • ·         Бевко (59) – «пійло для худоби»
  • ·         Бегар (30) – «палиця»
  • ·         Бедрак (333) – «борозняк, личинка хруща»
  • ·         Бедрик (574) – « сонечко, Coccinella»
  • ·         Без (44) – «бузок»
  • ·         Бейла (36) – «йолоп, дурень»
  • ·         Белей (3206) – «йолоп, личинка хруща»
  • ·         Белех (1) – «швець, чинбар»
  • ·         Бельбас (255) – «вайло, ледар»
  • ·         Бельмес (47) – «ледар, дурень»
  • ·         Бемба (104) – «йолоп, дурень, телепень»
  • ·         Бендюг (508) – «1) кінь ломовик, 2) шлунок»
  • ·         Бенчик (34) – «глечик з великим на верху вухом»
  • ·         Берда (129) – «варта, сторожа»
  • ·         Бердо (272) – «обрив, горб, скеля»
  • ·         Бердя (10) – «деревяна кладка, колода»
  • ·         Берека (285) – «різновид горобини»
  • ·         Берекет (2) – « тонка вірьовка»
  • ·         Берковець (133) – «стара міра ваги, 10 пудів»
  • ·         Берло (104) – « скіпетр»
  • ·         Берлик (1) – «шапка»
  • ·         Бетяр (2) – «волоцюга, розбійник»
  • ·         Бец (ь) (1370) – «грудка (тіста, глини)»
  • ·         Бецман (122) – «телепень, вайло»
  • ·         Биба (1800) – «мамалига»
  • ·         Бибак (6) – «чиряк»
  • ·         Бига (75) – «хтивість, пристрасть»
  • ·         Било (473) – «1) стебло, 2) крило саней»
  • ·         Бимбас (180) – «здоровило»
  • ·         Биндюк (67) – «джміль»
  • ·         Бистрик (177) – «прищик на вим’ї у корови»
  • ·         Бичак (27) – «ніж з великою колодочкою»
  • ·         Бібник (3) – «трилисник, Menyanthes trifoliata»
  • ·         Бібула (7) – «обгортковий папір, промокальний папір»
  • ·         Бів (5) – «лебідь»
  • ·         Бигос (56) – «капуста тушкована з м’ясом»
  • ·         Бідко (2) – «славка зимова, Accentoralpinus»
  • ·         Бізун (11) – «нагайка»
  • ·         Білик (24411) – «самець білки»
  • ·         Білозір (93) – «красень, епітет Місяця»
  • ·         Білоніг (177) – «остудник, Herniaria glabra»
  • ·         Біриш (13) – «порубок, що доглядає волів»
  • ·         Бірка (205) – «дрібна річкова черепашка»
  • ·         Біскуп (399) – «католицький єпископ»
  • ·         Блават (15) – «волошка, Centaurea»
  • ·         Блак (6) – «смола, якою просмолюють човни та рибальські снасті»
  • ·         Блам (2) – «хутряний виріб»
  • ·         Блан (1) – гуцульський хутряний одяг
  • ·         Блинда (272) - "1) сильний висип на шкірі 2) жебрак, сліпець" 
  • ·         Блуд (155) - "той, хто заблудився або блудить" 
  • ·         Бобачик  (7) - «підмаренник»
  • ·         Бобок  (784)– «лаврова ягода»
  • ·         Бобряк (34) – «латаття»
  • ·         Бобчук (155) – «дикий мигдаль»
  • ·         Бовгар (76) – «пастух худоби та волів»
  • ·         Бовдур (243) – «1) димар, густий клуб диму 2) рибальський бовт»
  • ·         Бовкун  (3451) – «запряжений одинцем віл, великий сніп очерету»
  • ·         Бовт (1187)– «1) магазин 2) довга рибальська жердина для лякання риби»
  • ·         Бовтар (4)– «купець»
  • ·         Бог (24) – «шлунок корови»
  • ·         Богад (9) – «посаг, місце для молодих на весіллі»
  • ·         Богар (1021) – «хрущ»
  • ·         Богач (4099) – «хліб, малий пиріг»
  • ·         Бограч (5) – «малий казан, дійниця»
  • ·         Бодлак (179) – «чортополох»
  • ·         Бодян  (667) – «зірчастий аніс»
  • ·         Бойтар (4) – «підпасич»
  • ·         Болбот (397) – «базіка

 

© Copyright: Валентин Лученко, 2009

 

 

 

 

()

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 78816
Отредактировано: 11-09-2009 [11:28]
delete
Валентин Лученко
Валентин Лученко, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +6
Всего комментариев: 26, Всего рецензий: 9
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

14:33 10/09/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Мій знайомий має прізвище Балема. Що б воно могло означати та з якої мови походити?
Треба пошукати... Дякую за рецензію, пане Валентине!
15:28 10/09/09
19:04 10/09/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Усім цікаво...
Дякую!!!
smile
19:06 10/09/09
19:10 10/09/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Віталій Тараненко Хмельницкий
Щиро дякую! smile
19:13 10/09/09
19:30 10/09/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Щиро дякую!
20:09 10/09/09
20:03 10/09/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
цікаво і пізнавально
Дякую! smile
20:10 10/09/09
20:53 10/09/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Віктор Марініч Энергодар
Дякую!
11:24 11/09/09
23:31 10/09/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Интересно и полезно
Дякую!
11:24 11/09/09
23:38 10/09/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Цікаво. Але чому мадярські слова ви за українські видаєте. Наприклад:Баняс,Барна, Бограч...
Дякую! Бо ці слова є в українських словниках як запозичення з угорської. В українській мові питомо слов'янських слів лишилося не більше 20 %... Ми ж не можемо решту вважати неукраїнськими? smile
11:27 11/09/09
Як це не можемо? Слово іноземного походження не є українським хоч і застосовується в українській літературній мові, але не в мові земель, бо там обовязково існує своє діалектичне слово.
Ось візміть таке літературне слово як парасолька...на сході ніхто так не каже там кажуть зонтик, а на заході кажуть амбрела(амбрелка). Хоча жодне з цих слів не є українського походження. smile
20:30 11/09/09
У Вас дивна логіка... Якщо слово іноземного походження то воно не українське LOL А як же бути бідним носіям англійської мови, у якій 50% слів французького походження, 10% латинського? Слова, які увійшли в словник тої чи іншої мови належать їй, інша справа, що етимологічний словник вказує на походження тих слів.
Ще одна ремарка щодо "мови земель". Немає такого поняття як мова місцевості. Є поняття "діалект". Звичайно різні діалекти можуть по різному чинити з запозиченнями...
10:15 12/09/09
Це їх проблеми Валентине. Якщо не здатні творити власні слова, нехай користуються словами іншомовного походження.
Так дійсно. терміну мова землі немає.Кажуть діалект.
А хіба діалект не мова? Ним що не мовлять, а шиплять, чи може танцюють. Діалект це повноцінна мова, а те що вчені це заперечують то їм від цього тільки гірше.
22:32 12/09/09
Пане АСе, як частина може бути тотожна цілому? Якби не було потреби класифікувати говірки, говори, діалекти то й термінів таких ніхто б не вводив. І були б собі мови: русинська, лемківська, полущуцька, слобожанська, наддніпрянська, басарабська і т.п. smile
Звичайно, бувають випадки коли діалект стає в силу тих чи інших причин самостійною мовою, пройшовши через процес кодифікації, але таких прикладів не так вже й багато в історії мовознавства. wink
13:42 13/09/09
Згоден. smile
19:20 13/09/09
Lu Киев
За даними мовознавців (ще 50 років тому пораховано) питомих слів у мові близько ста wow (це стосується і словянський, в т.ч. укр та рос). Зі слів К.О.Тищенка
21:46 23/09/09
В цьому немає нічого дивного!
12:55 24/09/09
02:16 11/09/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Тільки, мабуть,слід було би написати не "в кавичках", а "у лапках".
Слушно!!! Виправлю!!! smile
11:27 11/09/09

Комментарии

Рекомендує цей матеріал. Чому? Цікаво, аде чому лише такі значення слів, коли існують ще й інші, може, не менш логічні.
14:30 10/09/09
Пане Валентине, старався привести всі більш-менш значущі значення, може що й пропустив, буду радий Вашим коментарям з цього приводу!
Дякую за рекомендацію!
15:29 10/09/09
То усе цікаво, але цікаво було б також довідатися про походження прізвища з тієї чи іншої мов. Скажімо, Кочубей - воно і українське нібито, і татарське, і гагаузьке.
http://gagauz.net.ru/library/index.php?id=63
15:46 10/09/09
Метою укладання цього словника є тлумачення прізвищ через призму маловживаних українських слів та анахронізмів. А стосовно українських прізвищ тюрського, германського іранського та інших походжень, то маємо іншу тему...
smile
15:51 10/09/09

Цитата:

- тут татарські й мусульманські прізвища.

15:52 10/09/09
http://www.tatar.com.ru/fnames2.php - Російські. але татарського походження.
15:56 10/09/09
Дякую! Обов'язково зайду!!!
16:11 10/09/09
Віталій Тараненко Хмельницкий
Рекомендует этот материал.
19:10 10/09/09
Ще раз подяка Вам!
19:14 10/09/09
Рекомендует этот материал. Почему? дуже важливо
20:03 10/09/09
Ще раз дякую! smile
20:10 10/09/09
Пробачте, де можна побачити інши літери,
особливо в інтернеті?
20:10 10/09/09
Поки що ніде, наразі я укладаю цей словник. Він буде розміщений на моєму сайті www.luchenko.com Як скоро не знаю, багато матеріалу виявилося, поки все зробиш...
11:22 11/09/09
Пане Валентине! Це - надзвичайно цінне і корисне дослідження. Чи Ви не знаходите, що слід було би видати паперовий словник на базі зібраного Вами матеріалу? Чи це вже є у Ваших задумах?

Дякую за цю статтю, за проведену роботу і бажаю наснаги! bravo bravo bravo
02:32 11/09/09
Добре! Дякую за посилку, будемо чекати...
13:15 11/09/09
Не знаю, може й варто, але вкладати свої гроші в папір не бачу сенсу smile
11:24 11/09/09
Таня Бідзіля Тернополь
Рекомендує цей матеріал. Чому? Словник прізвищ, як і словник імен - цікава й потрібна книжка.
23:12 11/09/09
Віктор Марініч Энергодар
Рекомендует этот материал. Почему? Цікаво ж...
20:53 10/09/09
Дякую!
11:23 11/09/09
Lu Киев
А от би до М букви дійшли, маю персональний інтерес wink
21:55 23/09/09
Рекомендует этот материал.
23:38 10/09/09
Дякую!
11:23 11/09/09
Дійдемо з часом!!! Апоки що запрошую сюди:
http://luchenko.com/index.php?option=com_content&task=category&sectionid=2&id=87&Itemid=50
smile
12:51 24/09/09
Згоден! smile
10:15 12/09/09

Live

1 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

2 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

2 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

2 час. назад

Khomiaklit пишет рецензию на публикацию ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

3 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал ЖИТТЯ НЕ ДЛЯ ВКРАЇНИ

3 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

3 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

3 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Перундень

4 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Достижения «Запорожстали» вошли в Книгу рекордов Украины

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Комбинат «Запорожсталь» подтвердил соответствие международным стандартам

5 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

5 час. назад

Ганка Гличка публикует статью Йде листопадова пора

5 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Запорожские дети поздравили металлургов с юбилеем «Запорожстали»

5 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Ростислав Шурма поздравил ветеранов с 85-летием «Запорожстали»