Це продовження дискусії, розпочатої в Раді підприємців при Кабінеті міністрів України 21 серпня 2009 року щодо мови як економічної категорії та індикатора контрабанди і фальсифікату (тут стаття, яка розкриває суть проблеми).

 Як повідомив 26 серпня 2009 року сайт Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, члени Громадської аналітичної групи по боротьбі з контрабандою Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України від громадського об'єднання "Асоціація підприємців за легальний ринок" Н.Хоменко, А.Шолохман (клон або він же за даними Інтернету є юристом Асоціації „Укртютюн”), Г.Васюков розглянувши скаргу І.В. Галенка, повідомили наступне.

 По-перше, щодо обґрунтованості ствердження "Питання, що стосуються захисту прав споживачів, не є безпосереднім предметом діяльності Аналітичної групи по боротьбі з контрабандою". Слід зазначити, що якщо Державна митна служба України не зафіксувала факту контрабандного переміщення товарів на митну територію України, то контрабанди не існує як такої. Це нам відомо з роз'яснення представників митної служби під час одного з круглих столів. Водночас, митники також не можуть, наприклад, пояснити природу походження на базарах сотень тисяч одиниць торгових ваг китайського виробництва, якими обважують СПОЖИВАЧІВ на 10...30%. Ви їх можете помацати руками, понюхати як смердить пластмаса що деструктує, обважити на них свою дружину чи сусіда-пенсіонера. Але, згідно статистики і даних ДМСУ, контрабанди не існує. Мабуть члени-підписанти не уважно прочитали "скаргу" й не помітили фразу, що відсутність належної супроводжувальної документації свідчить про контрабанду чи фальсифікацію. Чиновники створили систему, коли її, родиму контрабанду, "не видно". Вона проявляється тільки тоді, коли СПОЖИВАЧ бере її в руки і от тут дорадчий орган "по боротьбі з контрабандою" якби видає ярлик чиновникам, що так як контрабанди на кордоні не зафіксовано, то і СПОЖИВАЧ не міг постраждати і УСЕ ДОБРЕ. Між іншим, треба купити пачку цигарок і пошукати в ній інструкцію з використання цих виробів та мотиви такої зацікавленості у "не розгляді" питання у легалізаторів ринку "підакцизних груп товарів (алкогольні напої, пиво)". (Користуючись нагодою, хочу зазначити, що на особисте прохання 18 вересня 2009 р. шановної Наталії Хоменко вніс деякі редакційні правки в цей текст, так як завдяки Інтернету переплутав когось з кимось з Асоціації "Укртютюн" за що перепрошую. Проте, відносно решти зауважень залишаю як є, бо домовилися про ініціювання наради, де і напишемо спільними зусиллями правильний текст).

 По-друге, в українській мові прізвища чоловіків і жінок відмінюються і пишуться по різному. Якщо на меті не було образити Галенка І.В., то попрошу принести йому вибачення й відпаде необхідність піднімати питання щодо фаховості в державотворчих і мовних питаннях згаданих вище членів (ця фраза когось зачепила за живе - прим авт.20.9.09 р.). Водночас, із тексту "скарги" видно, що І.В.Галенком були проведені відповідні консультації з керівництвом Держспоживстандарту і ПОСИЛАТИ його на друге коло було зовсім не обов'язково, так як порушене питання відноситься до компетенції кількох відомств, у т.ч. ДПА України. Якщо деякі члени не побачили "ознак контрабанди в даній ситуації", то це ще раз підтверджує необхідність зібрати аналітичну групу для остаточного вирішення контрабандного питання "в даній ситуації".

 У ВГО "Союз захисту підприємництва" сумнівів щодо необхідності винесення порушеної проблеми на обговорення не виникло і навіть є пропозиції щодо вирішення зазначених у "скарзі" питань. "Незалежно від нашої занятості та особистої думки щодо піднятого питання паном Галенком, я підтримую його ініціативу щодо проведення засідання Аналітичної групи по боротьбі з контрабандою" – повідомив Сергій Іванович Трусов (голова Громадської ради при Держмитслужбі України, редактор журналів „Митниця”, „Митний брокер”).

 Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Йосипович Пероганич презентує підприємства, які постачають на внутрішній ринок комп'ютери та переферію, офісну техніку. Ті, хто останні роки не перелаштовував свої комп'ютери, можуть пошукати на ньому програми з україномовним інтерфейсом. Можна взяти викрутку й пошукати в середині серед пилу. Тому не важко зрозуміти реверанс в бік Галенка: "як споживач та громадянин, підтримую висловлені І. Галенком претензії та пропозиції", бо "проте не певен, що їх має розглядати Аналітична група по боротьбі з контрабандою Ради підприємців. Скоріше це питання варто адресувати Громадській раді при Держспоживстандарті чи відповідному територіальному органові із захисту прав споживачів". От з регіональними органами круто – нехай Галенко оббігає 25 областей і Севастополь. Така "рекомендація" може свідчить, що в середині пана Юрія все ще сидить держслужбовець дуже високого розряду в ролі якби другого "я" на першому місці. Це враження посилюється ще більш резонним зауваженням, що "в Положенні про РП при КМУ серед завдань Ради питань захисту прав споживачів не знайшов". Звісно, мета підприємства – отримання прибутку. А прибуток, як і бізнес, – поняття індиферентні до моралі. А підприємці не є споживачами: не п'ють, не їдять, не смалять, не одягаються, не ходять, не читають, не користуються, не ризикують..., не... і ще раз "не". І що ж тоді радить дорадчий орган при уряді уряду? Юрій Йосипович досвідчений і грамотний фахівець. Мабуть, щоб чого доброго не нарадили такого, що призведе до українізації України, "в разі, якщо буде прийнято рішення зібрати засідання Громадської аналітичної групи по боротьбі з контрабандою, прошу повідомити час та місце".

 Звісно, що комплектуючі, периферія та тиражне програмне забезпечення в Україну контрабандно не постачається (вочевидь, згідно даних статистики Державної митної служби України). Тому лист Івана Галенка "не стосується ні предмету діяльності Громадської аналітичної групи по боротьбі з контрабандою, ні предмету діяльності Ради підприємців". А якщо от взяти і патріотично, з позицій європейського виміру і прагнень України, подивитися пану Юрію на екран монітора свого комп'ютера, на технічну документацію до нього? Прийдеться, мабуть обирати між патріотичністю і ще чимось.

 Цікавий логічний гачок для "маневрів" можна знайти і в останньому реченні на сторінці Ради підприємців. Галенко не претендував ні на звання "самого розумного", ні на статус "угнєтьонного нороду", ні на подвійне громадянство та якість майнові преференції за національною ознакою. Не був членом КПРС і не "вступав" в інші партії, чи то ровесниці, чи дочки КПРС, чи "нового типу". Порадившись з друзями, яких важко у т.ч. за походженням звинуватити у чомусь такому ... дійшли до висновку, що то могло бути елементарне незнання термінів. Тому останній "перл" від Якова Капланського з точки зору логіки коментуванню не підлягає: "не дивлячись на те, що І.В. Галенко є нацист, його пропозиція у цьому випадку слушна". Що ж, усякі члени є в Раді підприємців ...

 Тож сподіваюся на подальшу плідну дискусію з порушеної проблеми і залучення до неї нових зацікавлених учасників не тільки від високоповажної Сторони імпортерів. Далі має бути: http://www.radakmu.org.ua/uk/rizne_rg/1693.html