О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

Культура  19 августа 2009 09:16:24

Автор: Хитрунка

Столітню церкву штурмують фінансові грози

Столітню церкву штурмують фінансові грози Столітню церкву штурмують фінансові грози Столітню церкву штурмують фінансові грози Столітню церкву штурмують фінансові грози

 

Рівненський край, де солодко прижилися медоносні поля і мрійливі ліси, де природа дихає на повні груди польовим вітром, а села купаються у буйній зелені, де тихо спочивають розлогі лани і дзюркотять дрібні річечки, кожного дня живе своїм життям, міняє до моди обличчя, цвіте морозами і просто переливається у різнокольоровій пекторалі України. Радивилівщина, котра цвіте у незвичайних картинах, все ж не може похвалитися дбайливістю про власну історію, рідні, милі серцю, місця. Як завжди, на заваді вдосконаленню свого духовного світу стає матеріальне становище. Не оминула така складна дилема і Жовтневого, де місцевий Свято-Архангело-Михайлівський храм, простоявши біля витоку Пляшівки більше ста років, попрохав ремонту.

Церкву у Пляшевій, як до 1967 року, називалося Жовтневе, побудували приблизно 1892 року. Спорудити храм, за переказами, парафіянам допоміг цар Олександр третій, коли 1890 року проїжджав через село до Почаєва (у той час через  Пляшеву протікала чималенька дорога). На прохання парафіян він виділив 6 гектарів будівельного лісу біля села Срібне. Дерева рубали у грудні, тому, як подейкують, і деревина виявилася міцною, здатною протистояти примхам часу і людей. Храм вистояв до сьогодні, хоча на своєму віку й зазнав чимало страждань.

Замилувався храмом і Микола II: 1913 року, мандруючи до Почаївської лаври, цар примітив дерев’яну пляшівську церковицю і подарував їй образ Божої Матері в оздобленому діамантами окладі. На жаль, ікону наприкінці 80-х викрали, проте пам’ять про неї не зникла. Та й в самому селі вірять, що лик Пречистої обов’язково повернеться на місце, адже, якщо вірити легендам, вкрадена святиня все одно буде знайдена і повернена.

У двадцятому столітті на храм Архангела Михайла посипався червоний терор. Як і кожним вірянам, пляшівчанам довелося боротися за власну релігію. Так, ще 1914 року австрійці знищили купол церкви. Через рік його відремонтували, та поневіряння храму не закінчились: 1960 селян приголомшила страшна звістка – церкву закривають, а в будівлі радянська влада планує відкрити шкільний клас. Проте доля на цей раз ніби й усміхнулася: вчителі, аби не богохульствувати, самотужки добудували приміщення до маленької школи.

Незважаючи на це, уже 1984 року партійці вирішили церкву знести з лиця землі. В день злочину вони навмисно повідкликали найбільш авторитетних людей села в райцентр на так зване медобстеження, а в Жовтневе привезли необхідну техніку для демонтажу та вивозу матеріалів і цінностей. Навіть чужого священика прихопили, аби той переконав збентежених селян у правомірності такого вчинку. Мовляв, церква стара, у аварійному стані. Але ображені парафіяни не дозволили познущатися над святинею. Вони позалишали свої робочі місця і п’ять годин обороняли храм від непроханих гостей. Коли ж все-таки відігнали злочинців, ще тиждень чергували поруч подвір’я, аби не дати довершити справу до кінця. Проте побоювання були марними: проти такого спротиву керівництво вдруге не наважилося виступити, натомість лише сільським активістам перепало зверху, що не до кінця провели атеїстичні роботи.

Після конфлікту влада вирішила зробити більш хитрий крок: взяла дозвіл на відкриття у храмі закладу культури і мистецтва. Організували там музей дитячих виробів, котрий про функціонував до 1988 року, хоча попиту у місцевих жителів все ж не викликав. Коли радянщина почала здавати свої позиції, а у повітрі запахло перемінами, церква знову набула свого первісного значення, скликаючи до себе дзвонами і молитвою. Цього року храм святкує своє так зване друге народження (20 років). Проте замість веселого усміху святині парафіянам доводиться відчувати на собі її сумний погляд.

На початку року у храмі розпочали ремонтні роботи, проте завершити їх успішно заважає фінансовий стан. «Ніхто не думав, що доведеться так затягти справу, - каже отець Святослав. - Хотіли лише поміняти купол, а виявилось, що дерево вже повністю струхнявіло. Хоч-не-хоч, а мусили повністю замінювати крокви. Нині тільки один матеріал чого вартий а робота, а купол замовити. Крім того, церкві необхідна церковна утвар: великий світильник (панікадило), металевий оклад на престол; тай малярські роботи теж на місці не чекатимуть».

 Реставрація храму була обов’язковою, адже ніхто не впевнений, до котрого часу без лікування змогла би простояти реліквія. Проте на такі витрати ніхто не сподівався. Прихожани з усіх сил намагаються допомогти архітектурній пам’ятці, але на сьогодні й стан справ самих селян навряд чи назвеш золотим. Необхідні кошти, навіть при неймовірному бажанні, зібрати не сила. Влада розводить руками: мовляв, а кому зараз легко, люди теж із сумом споглядають на недовершену роботу, а до зими лишається не так вже й довго. Осінні дощі непокритій споруді можуть завдати катастрофічних наслідків. Можливо, можна побудувати новий храм, втративши старий, проте час не просто руйнує споруду – руйнується реліквія нашої душі, частиночка історії рідного краю. Сьогодні ми закриємо очі на якусь проблему селищ, тим паче проблему духовну, а завтра можемо не помітити, як від історичних місцин залишаться лише короткі записи у архівних матеріалах.

P.S. Якщо вам не байдужа доля Свято-Архенгело-Михайлівського храму і ви маєте можливість допомогти відреставрувати святиню, не проходьте мимо, а щиро подайте руку допомоги, аби свята справа не зазнала невдачі. Кошти можна пересилати на рахунок релігійної громади Свято-Михайлівської парафії с. Жовтневе р’р 26003060263038 в ПриватБанку, МФО – 333391, ЗКПО - 22584289.

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 1996
Отредактировано: 19-08-2009 [09:18]
delete
Хитрунка
Хитрунка, Львов, свободный журналист "ХайВей"
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +3
Всего комментариев: 15, Всего рецензий: 4
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

13:51 19/08/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Віталій Тараненко 'Хмельницкий'
Актуально!
Хитрунка Львов
Дякую!
09:12 20/08/09
19:33 19/08/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Хитрунка Львов
Дякую!
09:12 20/08/09
01:14 20/08/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
lavra 'Киев'
...проте час не просто руйнує споруду-руйнується реліквія нашої душі,частиночка історії рідного краю.
Хитрунка Львов
Дякую!
09:12 20/08/09
12:57 20/08/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Цікавий фаховий матеріал, з іситоричними даними та проникливо неписаний
Хитрунка Львов
Дякую!
12:22 25/08/09

Комментарии

Затягнутий затягнутий вступ з кучерявими красивостями, які не мають ніякого стосунку до висвітлюваної проблеми. Фантазії на тему російських царів, які абсолютно нічим не підкріплені і не мають під собою жодних фактів, а тим паче про ікону з діамантами. Навіть царям таке не снилося. Інша річ, що за царськими указами з українських церков під час першої світової війни було забрано усі мідні дзвони.
Церковне начиння, а не утвар, а до окладу є український відповідник шати. Хоча можна й оклад...
Перевірте, а чи справді дорога з Києва на почаїв пролягала через Пляшеву, бо я у тому сумніваюся.
15:25 19/08/09
Первая мировая война своим крылом зацепила монастырь. Из Лавры вывозится все, что представляет какую-то ценность: от колоколов до архива, библиотеки и свечного завода. Чудотворный образ Почаевской Божией Матери и мощи преподобного Иова в серебряной раке были доставлены в Житомир, где и пробыли до 1918 года. В обители пожелало остаться 18 человек. Однако австрийцы, занявшие монастырь в августе 1915 года, отправили их в Венгрию в лагерь пленных.
http://0ukraina.ru/?p=304
19:14 19/08/09
Рекомендует этот материал.
19:33 19/08/09
Хитрунка Львов
Валентине, відповім на ваші коментарі по черзі. По-перше, в Радивилівському районі було три Пляшеви, які за СРСР поперейменовували. Пляшева, про яку ви думаєте (де відбулася битва 1651 року), розташована зовсім в іншому кінці району і там не Михайлівська церква. В Жовтневому храм побудували наприкінці дев'ятнадцятого століття, про що свідчить книга Теодоровича "Історико-статистичне описання приходів і церквів Волинської єпархії", там є й згадка про Олександра третього. Дорога через село на Почаїв дійсно проходила, адже Жовтневе нині межує з Кременецьким районом, то хіба не логічно, що коли з села видно куполи Лаври, то тудою й був шлях. тим паче, недалеко й джерело Святої Ганни. Ікону викрали в вісімдесятих роках. про неї не просто ходили чутки - її бачили усі селяни. ЇЇ, до речі, переховували від радянської влади, побувала вона в руках і мого прадіда, який у свій час був старостою. Невже ви думаєте, що нецінну ікону хтось би викрадав? Тим паче, занадто багато ви на себе берете: якщо я написала такі факти, то, можливо, я краще знаю. Ви не лише коментуєте не по темі, а й читаєте гірше першокласника, коли не побачили, що то вже не Пляшева, а Жовтневе. Фотографії я робила самостійно, тож я, маьбуть, краще усвідомлена, якою має бути ця церква. Можете приїхати перевірити. Я навіть зроблю вам екскурсію, пане Валентине. І наступного разу, перш ніж братися так коментувати, пороздумуйте над тим, що ви знаєте, а що ні. А цей уривок стосується Лаври, а не церкви.
09:08 20/08/09
Люба Василик Черновцы
Рекомендує цей матеріал. Чому? Сьогодні ми закриємо очі на якусь проблему селищ, тим паче проблему духовну, а завтра можемо не помітити, як від історичних місцин залишаться лише короткі записи у архівних матеріалах.
08:41 20/08/09
Українською книги Миколи Теодоровича називаються так: "Історико-статистичний опис церков і парафій Волинської єпархії".
Ікони у сільських церквах, а тим паче наприкінці 19 сторіччя - це "ширпотреб" з кольоровими скельцями, який клепався масовими тиражами. Повірте мені на слово, що ніяких діамантів там не було і не могло бути. А те, що селяни могли оті скельця вважати діамантами - не диво.
А от щодо екскурсії - то я охоче відгукуюся на вашу пропозицію. Де, до речі була поштова станція на тракті, яким царі їздили? У яком найближчому селі? Мене це цікавить особливо тому, що тим шляхом їздили Микола Костомаров, Тарас Шевченко, Оноре де Бальзак...
16:49 24/08/09
Хитрунка Львов
Так, ширпотреб знадобилося комусь виносити з церкви, при цьому не зачепивши інших цінностей. Поштова станці була в Рудні-Почаївській. Тудою, до речі, Шевченко проходив,за Бальзака, правда, не впевнена.
09:00 25/08/09
Цитата:
Тудою, до речі, Шевченко проходив,за Бальзака, правда, не впевнена.
- Шевченко там не ходив, а їхав поштовими кіньми, як і Бальзак.  Про Шевченка можете прочитати тут:
Цитата:
 



Мій Шевченко | ХайВей




Валентин БЕНДЮГ. +0 | -0. Прошу. 'smile' На жаль, карти не влазять. Це ще не все. Буде ще один великий матеріал "У яку погоду Тарас Шевченко блукав по ...
h.ua/story/95499/








У яку погоду Шевченко блукав по Поділлю | ХайВей




10 трав. 2008 ... Ірина Гревцова і Станіслав Федоренко у розвідці “Т. Г. Шевченко по дорозі до ..... В.Бендюг. У яку погоду Шевченко блукав по Поділлю ...
h.ua/story/97893/








Портрет Т.Г.Шевченка | ХайВей




19 апр 2008 ... Підготував Валентин Бендюг. Примітка. 1 аршин дорівнює 0,711200 метра; 1 вершок – 44,4500 міліметра. Зріст Шевченка становив 2 аршини 5 ...
h.ua/story/95204/








ХайВей




Коли Тарас запустив вуса і чому поголив бороду. Валентин БЕНДЮГ, Биография | 18:54 [19-04-2008] | Комментариев : 36. Мій Шевченко ...
h.ua/showtags/1848/1/Shevchenko/







15:00 25/08/09
AvtoStar
Автомобильные новости
17:30 20/08/09
Рекомендует этот материал. Почему? А чому вірники не пожертвують?
21:21 21/08/09
20:44 25/08/09
А у Пляшевый хыба дві михайлівських церкви? Там же Михайлівська церква з 1650 року! І зовсім не схожа на ту, що у вас на знімках.
http://www.photoukraine.com/ukrainian/photos/region/18/480
15:42 19/08/09
О, вибачте, я розібрався, що то тепер ваше село називається Жовтневе. І його не перейменували досі?
15:52 19/08/09
Хитрунка Львов
Селяни з кожної хати уже поздавали по 500 гривень, також сплачують щомісячні внески, і, мабуть, це ще не кінець. Крім того, з кожної сім'ї їздять до джерела святої Ганни і на Божу гору збирати пожертву, або ходять по селах із скринькою. Думаю, вірянам цього храму не так вже й легко, вони не скидають з себе тягару.
12:21 25/08/09
Хитрунка Львов
Дякую!
09:15 20/08/09

Live

............

6 час. назад

ivp_paster рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

6 час. назад

ivp_paster рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

.........

13 час. назад

viktor trigub публикует статью Планетарний бас Анатолій Кочерга отримав звання Почесного професора НМАУ

...

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

15 час. назад

Влочега рекомендует материал Реальнiсть....

15 час. назад

Влочега рекомендует материал Рiзноманiття осенi

15 час. назад

Влочега рекомендует материал Украiна i я.....

15 час. назад

Влочега рекомендует материал ВТОМЛЕНИЙ ДЕНЬ...

15 час. назад

Влочега рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

...

17 час. назад

Горбатюк Микола публикует статью Мої передвиборчі обіцянки на уявних \"Біг-мордах\":

18 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

20 час. назад

viktor trigub публикует статью Ректор НМАУ віддав премії студентам!

...

1 дн. назад

Вікторія Івченко публикует статью \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"