Міністерство економіки України на численні звернення суб’єктів сфери державних закупівель 5 серпня цього року розіслало до відома органів державної влади, органів влади АР Крим, які, мабуть, не є державними чи місцевого самоврядування, органів місцевого  самоврядування, інших органів, установ, організацій і підприємств Лист-роз'яснення щодо закупівлі, товарів робіт і послуг за державні кошти у вітчизняних виробників. Роз'ясненням роз'яснюється усім роботодавцям і працівникам в Україні, які до кризи залишилися без роботи і які далі будуть втрачати робочі місця у зв'язку з економічною кризою та незахищеністю внутрішнього ринку, що Конституційний Суд України  на численні звернення, як можна здогадатися, депутатів, бізнесменів, контрабандистів та агентів іноземних спецслужб, які з гідністю і професійно захищають економічні інтереси своїх країн, 14.07.2009 прийняв рішення № 18-рп/2009, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості”.
 
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому з 14.07.2009 при укладанні договорів на закупівлю товарів, послуг на суму менше ніж 100 тис. грн. (робіт – на суму менше ніж 300 тис. грн.), а також договорів щодо предметів закупівлі, на які дії Положення не розповсюджується, вибір контрагента здійснюється незалежно від його статусу вітчизняного виробника (офіційного представника) у розумінні Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (далі – Положення), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 № 647 “Про внесення змін до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Дане Положення набуло чинності 11.7.2009 року і діяла ТРИ дні. Слід зазначити, що левова частка закупівель за кошти платників податків здійснюється в обсягах до 100 тисяч гривень, як і замовлення робіт з фінансуванням до 300 тисяч гривень. Тепер лікарні будуть закуповувати китайські простирадла, щоб навіть зекам нічого було робити.
 
Положенням, сферу дії якого обмежив Конституційний Суд України, визначався порядок підтвердження статусу вітчизняного виробника (офіційного представника) і тим самим суттєво обмежувалися потенційні обсяги імпорту корупції та створювалися умови еволюції вітчизняної дикої недемократичної корупції у цивілізовану європейську демократичну корупцію. Відповідно до пункту 24-1 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 з метою підтвердження статусу вітчизняного виробника учасник тендеру подає замовнику засвідчені в установленому порядку копії установчих документів юридичної особи (свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця), а у разі закупівлі товарів - також свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду GS1, або сертифіката продукції власного виробництва, або іншого документа, який підтверджує, що учасник виробляє товар, який є предметом закупівлі. Перелік документів, які підтверджують статус вітчизняного виробника товарів не є вичерпним. Водночас, відповідно до зазначених норм, офіційним представником (для вітчизняного виробника) у є представник, дилер, дистриб’ютор, який діє виключно на підставі відповідного договору з вітчизняним виробником. Завдяки послуги Конституційного суду України у більшості випадків зникла необхідність класифікувати види корупції, що було першим ключовим етапом інтеграції до європейської корупції.
 
Між іншим, ні законодавство, ні уряд не обмежували демократичних свобод імпортерів – нерезидентів для імпорту безробіття в Україну у випадку, якщо їхні послуги чи товари можуть бути придбані у вітчизняних підприємств. Відповідно до абзацу третього пункту 24-1 Положення для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг у нерезидента, замовник повинен отримати висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері, про те, що відповідні товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України. Про наявність такого висновку зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі.
 
Таким чином, замовник не має права акцептувати тендерну (цінову) пропозицію учасника-нерезидента та, відповідно, укладати з ним договір про закупівлю за відсутності зазначеного вище висновку. При цьому такий висновок може бути ДОБРОВІЛЬНО поданий учасником і отриманий як самостійно замовником, так і з документів тендерної (цінової) пропозиції учасника. Водночас, згідно європейських традицій, замовник не МАЄ ПРАВА ПРИМУШУВАТИ або покладати на учасника обов’язок щодо отримання такого висновку. Просто якщо висновок буде відсутній, товар чи послуга не будуть придбані за кошти платників податків. Це і є суттю СВОБОДИ ПІДПРИЄМНИЦТВА в Європейському Союзі та інших державах з нормальною по відношенню до своїх громадян владою.
 
Як висновок слід зазначити, що попри деякі здорові потуги влади, імпортери корупції та безробіття беруть гору в боротьбі за ринки збуту та експорт дешевих робочих рук, а Україна взяла чіткий курс на інтеграцію з країнами третього світу, а не Європи. 

Іван Галенко