О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Экология  13 июня 2009 00:07:43

Країна блакитних дзеркал

Світлій пам’яті людини, що загинула захищаючи Жуків острів від сучасних бандитів у владі – Олександра Гончарова присвячується

 

 

 

Учитывая громадное значение озера Конча-Глушец, протоки “Лящивка, урочища Заспа Хотовской волости Киевского уезда, как места нереста ряда пород рыб..., признать указанные угодья с прилегающей к ним землей (лугами) в количестве 150 десятин государственным рыбным заповедником”

Рішення НКЗ УРСР від 29.12.1921р.

В результаті будівництва двох великих водосховищ більша частина правобережних заплавних земель Середнього Подніпровя навіки згинула під водою. Проте на південній околиці Києва, від Лисої гори до міста Українка, зберіглася невелика ділянка. Там, де річка Віта, збігаючи численними струмками та притоками зі схилів Київського плато, зустрічається з Дніпром, живе своїм життям унікальна заплавна країна.

 

Рис.1. Схема правобережної заплави Дніпра в районі Жукова острова (за О.Василюком)
Рис.1. Схема правобережної заплави Дніпра в районі Жукова острова (за О.Василюком)

 

Мереживо численних заплавних лук та лісів, пересічених протоками й озерами – це ландшафтний заказник місцевого значення Жуків острів. Він найбільший у Києві – 1446,6 га. Східніше за нього на акваторії Дніпра розташовані заплавні острови, що наразі входять до загальнозоологічного заказника “Острови Ольжин та Козачий, загальною площею 470 га. Власне ці території, а також розташоване південніше села Чапаївка урочище Лісникикомплекс соснового бору та вологого листяного лису, і буликолись одним з перших в Російській імперії заповідників, в радянські часи названимКонча-Заспа. В цій статті наша розповідь про нелегку долю цих земель та про природні скарби, що збереглися на його теренах.

Земля і вода

Урочище Конча-Заспа являє собою правобережну заплавну терасу Дніпра. Тут могутня річка, всупереч відомому закону Бера, розмиває не правий, а лівий берег. Поступово відступаючи на схід, Славутич утворив пронизану численними протоками і озерами–старицями долину.

Рис. 2. Водно-болотні угіддя Жукова острова напрочуд різноманітні: 1.– стариця, заросла тілорізом, 2. – лататя біле, 3 – зарості півників сибірські, 4 –глечики жовті
Рис. 2. Водно-болотні угіддя Жукова острова напрочуд різноманітні: 1.– стариця, заросла тілорізом, 2. – лататя біле, 3 – зарості півників сибірські, 4 –глечики жовті

До неї із заходу прилягають хвойні ліси на післяльодовикових піщаних дюнах та діброви й грабняки лесових горбів Київського плато, зі сходу розташовані намиті рікою острови: Водників, Козачий, Проміжний (між Ольжиним та Козачим), Ольжин та ще низка малих, з півночі – затока Галерна.На півдні протока Коник разом з озером Конча відрізають на схід великий правобережний масив, вздовж і впоперек пронизаний численними протоками і озерами.

На рівні північного краю острова Козачий в Дніпро впадає річка Віта, розтинаючи увесь цей масив навпіл. Північна частина здавна зветься Жуків острів, а південна є власне урочищем двох озер – Конча-Заспа. Саме озеро Конча (Глушець) лежить на південно-західній межі урочища. Воно найбільше за площею (понад 100га), має довжину 5,5км, і ширину 70–120м, хоча за старими джереламивона значно більша – 100–200м.

Західний, правий берег озера раніше обмежувався високою терасою заплави, він високий і вкритий густим сосновим лісом. Тут зберігся також і реліктовий бархан – свідок Дніпровського зледеніння. Протилежний беріг більш похилий, він переходить у зволожені луки. Озеро дуже глибоке (в центрі озера на великій донній ямі глибина сягає 13 м). Дно йоговсіяне суцільними корчами, які лежать там з сивої давнини, коли все було вкрито лісом. Наразі вода в озері добре прогрівається та має сприятливий мінеральний склад, що забезпечує нагул молоді цінних видів риб.

Озеро Заспа, розташоване в центрі південної частини заплави (урочище Заспа), менше за розміром (близько 15га). Як і більшість таких озер, ця водойма активно заповнюється в період весняної повені. В озері глибиною від 0,5 до 2 м вода добре прогрівається. Саме на вологі луки навколо Заспи через протоки Козаче-Лящівка та Старик навесні йде на нерест риба. В минулому озеро Заспа було напевне дніпровською протокою, яка згодом закрилася – заснула, звідси напевне і назва Заспа. Це підтвержує й лоція Дніпра 1914 року,згідно якої в урочищі Заспа була зупинка пароплава.

 

Царина флори

 

Своєрідно поєднуються тут види флори Полісся та Лісостепу, Правобережжя та Лівобережжя. Основою рослинності є водні, прибережно-водні комплекси, вологі та піщані луки, а також заплавні ліси.

Рис. 3. Представники рідкісної флори Жукова острова: 1 - жовтозілля дніпровське, 2 – півники болотяні, 3 – лепеха звичайна, 4 – козельці українські, 5 - півники сибірські, 6 – очиток шестирядний, 7 – сальвіня плаваюча, 8 – водяний горіх плаваючий, 9 – пальчатокорінник м’ясо -червоний, 10 – коручка чемерникова, 11 – вольфія безкоренева, 12 - шипшина яблучна
Рис. 3. Представники рідкісної флори Жукова острова: 1 - жовтозілля дніпровське, 2 – півники болотяні, 3 – лепеха звичайна, 4 – козельці українські, 5 - півники сибірські, 6 – очиток шестирядний, 7 – сальвіня плаваюча, 8 – водяний горіх плаваючий, 9 – пальчатокорінник м’ясо -червоний, 10 – коручка чемерникова, 11 – вольфія безкоренева, 12 - шипшина яблучна

Водна рослинність панує на плесах озер–стариць та на акваторії численних проток та Дніпра. Червонокнижні реліктові рослини сальвінія плаваюча та водяний горіх плаваючий в кінці літа утворюють суцільний покрив на поверхні водойм (Рис. 3-7,8). Звичайними є витончені глечики жовті та розкішне латаття біле, що охороняються в межах міста Рішенням Київради №219/940 (РК, Рис. 2-2, 4). Біля острова Козачий зрідка трапляється і більш рідкісне латаття сніжно-біле. Ще один надзвичайно рідкісний релікт зрідка трапляється в гирлі Віти; це – комахоїдна альдрованда пухирчаста з Червоної книги України. На півдні урочища трапляється і найменша в світі квіткова рослина – вольфія безкоренева (Рис.3-11).

А подивіться на пишну прибережно-водну рослинність: лепешняк великий, рогіз вузьколистий, очерет звичайний, куга озерна, стрілолист, сусак зонтичний, частуха подорожникова, лисохвіст тростиновий, чистець болотний та навіть цінні лікарські валеріана висока та лепеха звичайна (Рис.4-3). Все це різнобарв’я, наче рамка, охоплюють осокові зарості.

Суто болотяна рослинність представлена такими видами, як півники болотяні з великими жовтими квітками (Рис.3-2), вербозілля, плакун верболистий. Інші півники із темно-фіолетовими квітками – сибірські – зростають на перезволожених луках і болотах (Рис. 3-5). Жуків острів може похвалитися чи ненайбільшою в Києві їх популяцією. Поряд й не менш рідкісний тирлич, що квітує наприкінці осені синіми дзвониковидними квітами. На Ольжиному та Козачому є навіть орхідея – пальчатокорінник м’ясочервоний, занесений до Червоної книги України (Рис. 3-9).

Більшу частину Жукова, Ольжина та Козачого займають справжні луки: тут можна побачити лисохвіст, волошки, коронарію зозулячу, суниці зелені, фіалку високу, конюшину гірську та ще багато різних рослин.

Піщані луки займають найвищі елементи рельєфу, зокремана острові Ольжин. Тут в основному є вівсяниця Беккера, куничник наземний та келерія сиза – злаки, що пристосувалися до сухішіх умов. Часто зустрічаються щавель горобиний, миколайчики плоські, гвоздика Борбаша, полини дніпровський та Маршала; подекуди впадає в око жовтозілля дніпровське (Рис. 3-1), та козельці українські (Рис. 3-4), які занесено до Європейського Червоного списку. На островах зростає аж чотири види очитків (так звана заяча капуста): звичайний, їдкий табільш рідкісні пурпурний та шестирядний (Рис.4-6). Останній знаходиться тут на східній межі свого ареалу. По піщаних гривах, в шелюжниках (зарості верби гостролистої) зрідка трапляється і жито лісове – дикий родич усім відомого хлібного злаку.

На Жукові та у північній частині Козачого збереглися найбільші в Києві площі заплавних дібров. Вік окремих старезних розлогих дубів може сягати понад 100 років, їх висота до 17м (вище п’ятиповерхового будинку). Поряд з дібровами зустрічаються й тополеві, вербові, вязові ліси.

Cеред дубів Жукова острова наявні справжні патріархи, такі як “Дуб на Синій воді” та “Дуби Залізняка та Гонти” (Рис. 4).

З чагарників звичайними є бруслина європейська, крушина ламка, свідина криваво-червона, зрідка шипшина яблучна (Рис. 3-12). В трав’янистому ярусі таких лісів зустрічаються конвалія травнева, що охороняється вищезгаданою постановою Київради. В лісах Проміжного острова поширена ще одначервонокнижна” орхідея – коручка чемерникова (Рис. 3-10). Окремі старі дуби та осики розкидані по відкритих ландшафтах острова.

 

Рис. 3а. Дуб на Синій воді (600 років) та Дуб Гонти (400 років) – патріархи Жукова острова (Фото автора)
Рис. 3а. Дуб на Синій воді (600 років) та Дуб Гонти (400 років) – патріархи Жукова острова (Фото автора)

Різноманіття фауни

 

Про багатство тваринного світу урочища свідчить хоча б той факт, що у лише гирлі Віти було знайдено понад 105 видів водних безхребетних. На заплаві трапляються такі “червонокнижники”, як дозорець-імператор, кордулегастер кільчастий, сколія-гігант, ляра анафемська, сфекс рудуватий, ксилокопа звичайна, поліксена, мнемозина, джміль вірменський та ін. Їх збереження нерозривно пов’язане з існуванням природних ландшафтів.

У прилеглих водотоках та внутрішніх водоймах Конча-Заспи живуть чи нерестують більше 29 видів риб: щипавка, йорж, синець, чехоня, білизна, сом, що охороняються згідно положень Бернської конвенції. В умовах, коли більшість нерестовищ залита водосховищем, Конча-Заспа є одним з останніх для таких реофільних риб, як носар, головень, кліпецьі вкрай рідкісний наразі рибець, що охороняється на території Києва Рішенням Київради від 23.12.04. (Рис. 5- 3).

Рис. 5. Рідкісні круглороті та риби Жукова острова: 1 – мінога українська, 2 – стерлядь, 3 – рибець, 4 – синець
Рис. 5. Рідкісні круглороті та риби Жукова острова: 1 – мінога українська, 2 – стерлядь, 3 – рибець, 4 – синець

Крім того, тут все ще зустрічається єдина в Україні суто прісноводна осетрова риба – стерлядь (Рис. 5- 2). Вона охороняється Міжнародною та українською Червоними книгами, Бернською та Вашингтонською конвенціями. Є дані щодо поширення тут рідкісної круглоротої тварини – міноги української, яку занесено до ЧКУ (Рис. 5- 1).

З 10 (!) видів амфібій деревна жаба, тритон гребінчастий та джерелянка охороняються Міжнародною Червоною книгою, а часничниця, ропуха сіра та жаба гостроморда – Бернською конвенцією. Усі вони охороняються вже згадуваним Рішенням Київради. Серед плазунів також є “бернські” види, – ящірка прудка та черепаха болотяна, а рідкісна неотруйна змія мідянка занесена до Червоної книги України.

Найбільш численною групою хребетних тварин,звичайно, є птахи, значна кількість яких є рідкісними або зникаючими. Окрім розмаїття горобиних, тут відмічені такі хижаки, як чоглок, шуліка чорний, сови вухата та сіра. Взимку можна зустріти навіть сову болотяну. На півдні Козачого існує велика й шумна колонія сірої чаплі, що налічує більш ніж 100 гнізд; тут гніздують також чаплі велика біла (ЧКУ) та нічна – квак (Рис. 6- 4). На думку орнітологів, саме ця територія становить виключне значення для збереження і відтворення цінного мисливського птах – куріпки сірої. На Козачому звичайним є деркач, занесений до ЄЧС.

Багатство дрібних птахів приваблює на полювання великих хижаків: чорного шуліку (Рис. 6- 6), яструбів великого та малого, канюків звичайного та зимняка. Усі перераховані птахи охороняються Бернською конвенцією. Нерідко можна побачити і найбільшого в України орла – орлана–білохвоста, якого занесено до Європейського Червоного списку, Міжнародної та української Червоних книг, а також не менш рідкісну червонокнижну скопу (Рис. 6- 5).

Рис. 6. Рідкісні птахи Жукова острова: 1 – гоголь, 2 – чубата чернь, 3 – кулик-сорока, 4 – квак, 5 – скопа, 6 – чорний шуліка
Рис. 6. Рідкісні птахи Жукова острова: 1 – гоголь, 2 – чубата чернь, 3 – кулик-сорока, 4 – квак, 5 – скопа, 6 – чорний шуліка

Восени острови та прилегла акваторія Дніпра стають місцем відпочинку птахів, що летять на південь. Тоді тут з’являються качки: чернь чубата (Рис. 6- 2), чірок-тріскунок та червонокнижні гоголь (Рис. 6- 1), шилохвість, кулик-сорока(Рис. 6- 3), а також чорновола та значно рідше червоновола гагари, мартин сизий, крохалі великий, середній та луток, що інколи залишаються тут зимувати.

Старі дуплисті дерева дають прихисток декільком видам кажанів. Серед них нетопир малий, вечірниця дозірна та нічниця водяна (Рис. 7- 4), що охороняються Бернською конвенцією, а також нічниця ставкова, занесена до ЄЧС та ЧКУ. Звичайними є заєць, ондатра, американська норка, ласка та пострах усіх птахів – єнотовидний собака. Тут також все ще зустрічаються горностай, занесений до ЧКУ, та видра, що крім Червоної книги занесена до Європейського Червоного списку та Бернської конвенції (Рис. 7- 1, 3). З “бернських” звірів на теренах урочища можна назвати ще бобра, куницю кам’яну та тхора чорного. Заплаву час від часу відвідують кабани, козулі та навіть лосі.

Рис. 7. Рідкісні ссавці Жукова острова: 1 – видра, 2 – бобер, 3 – горностай, 4 – нічниця ставкова
Рис. 7. Рідкісні ссавці Жукова острова: 1 – видра, 2 – бобер, 3 – горностай, 4 – нічниця ставкова

Крізь віки

Тутешня місцевість відома людям ще за Київської Русі. В ті часи й Дніпро був повноводнішим, й риби та дичини було значно більше, тож тутешні угіддя високо цінувалися. Мабуть, з того часу великий острів неподалік носить імя княгині Ольги. А в давній назві урочища Заспа – Святополків стан чується згадка про одіозного князя Святослава Окаянного, який зупинявся тут під час розбійницького походу проти брата свого Ярослава.

Не дивно, що у першому відомому описі(XVI ст.) озеро Конча (тоді Глушець) згадується як дуже багате на рибу. За право володіти тутешними угіддями протягом століть точилися суперечки між поміщиками, монастирями та селянами сіл Ходосівка та Лісники. Памятає урочище і козацькі часи. Власників цих цінних земель доводилося назначати універсалами гетьманів Богдана та Юрка Хмельницьких, Петра Дорошенка. Один з ближніх островів з того часу звуть Козачим, бо саме там козаки обсмалювали свої човни-чаїки. А 31 серпня 1651р. тут, після перемоги біля Труханового острова, козацьке військо Хмельницького навздогнало арєргард польного гетьмана Литви Януша Радзівілла й вщент його розгромило.

Землі Конча-Заспи до 1920 року належали двом київським монастирям: Видубецькому та Введенському, а ще раніше – царській родині.

Рис.8 Місце, де знаходилася церква поблизу колишньої бази «Шквал» (фото автора)
Рис.8 Місце, де знаходилася церква поблизу колишньої бази «Шквал» (фото автора)

Треба видмітити, що монахи, які тут переважно заготовляли сіно для худоби, дуже тактовно ставилися до природи. Згодом Конча-Заспа зусиллями природолюба І.Н.Фалєєва була взята під патронат Російського товариства рибальства та рибоводства. Товариством вона охоронялася до 1917 року…

Для того, щоб зупинити спустошення, викликане революційним хаосом, Фалєєв домігся вид Наркомзему УРСР націоналізації Кончі-Заспи, а в лютому 1921р. Наркомзем передав усі угіддя під Дослідну рибну станцію. Завдяки Янаті А.А., Фалєєву та іншим було прийняте наведене у епіграфі рішення про створення тут рибного заповідника. Після Фалеєва його директором став відомий вчений-природолюб Н.В.Шарлемань. Вже при ньому до заповідника було приєднано ділянку соснового лісу Вітяно-Трипільського лісництва, протоки Козача та Осетрова лука, а також мисливський заказник – острова Козачий, Круглик та урочище Молодецьке.

Рис.9. мапа Жукова острова з позначенням екскурсійних об’єктів (За В. Дзівалтовським)
Рис.9. мапа Жукова острова з позначенням екскурсійних об’єктів (За В. Дзівалтовським)

В 1930 році територія заповідника становила 800 га. Тоді в Мудрому царстві Шарлеманя мешкали такі нечисельні наразі борсук, козуля, орлан–білохвіст, балобан, руда чапля, а також дуже рідкісні рибець та стерлядь.

В 1931році Конча-Заспа стала державним заповідником. Проте охорону його забезпечували з трудом. Постійно втручалися господарники, а 1932 року заповідник став жертвою варварських військових маневрів. Двадцятого грудня 1933р. презідіум Всесоюзної академії сільськогосподарських наук приняв рішення про обєднання Лісостепового заповідника ім. Т.Г.Шевченка (сучасний Канівський) та Конча-Заспи. Результатом став Середньодніпровський заповідник.

Наступний 1934 рік став роковим. Столиця УРСР переїжджає в Київ, угіддя впадають в око голові ВУЦВК Григорію Петровському. Заповідник ліквідують та перетворюють на підсобне господарство ВУЦВК.

Втім, ці землі поступово охоплюються новим надсекретним будівництвом, адже саме в цей час створюється Київський укріплений район (КіУР), як складова славнозвісної лінії Сталіна. В урочищі Конча-Заспа передній край південного сектору оборони КіУР виходив до Дніпра. Тут було збудовано довгочасі вогневі точки (ДОТ), з яких дві (101 та 109) розташовувались безпосередньо на заплаві.

У 1936 році в північній частині Жукова острова починається будівництво суперсекретного обєкту №1.

Рис. 9. Тунель будівництва №1 титула №6 на Жуковому острові (фото автора)
Рис. 9. Тунель будівництва №1 титула №6 на Жуковому острові (фото автора)

Військовий тонель під Дніпром мав простягнутися від села Пирогів через Жуків острів в урочище Осокорки на лівобережжі. Втім, встигли побудувати лише окремі його відрізки (трохи більше одного кілометра замість 6,5 запланованих) біля Пірогова та на Жуковому. Секції майбутнього тонелю залишилися й на Осокорках. Проте з наближенням німців до Києва, будівництво, що не припинялося навіть після початку війни, все ж довелося згорнути. З тих часів похмуро височіють залізобетонні секції тонелю, що велетенським змієм уходить під землю, породжуючи багато вигадок і таємниць.

В середині серпня 1941 Конча-Заспа стає ареною кривавих боїв за Київ. Тут, з півдня, німці наносять головний удар. Спираючись на укріплення КіУР, захищені з флангу Дніпром, бійці загону генерала М. Ф. Матикіна, що оборонялися від Лісників до Дніпра, спромоглися зупинити гітлерівців. Їм надавали активну допомогу кораблі Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Так, зокрема, у боях поблизу с.Козин, Пирогово, Мишоловка (сучасне Корчувате) відзначився екіпаж канонерького човна Кремль. Він навіть отримав подяку від командуючого Південно-Західним фронтом генерала М. П. Кирпоноса за знищення півтора батальйона піхоти німців біля монастиря Феофанія.

Післі війни поновлення статуса заповідника не відбулося, натомість його найкращі шматки почали розтягувати під урядові дачі, бази відпочинку тощо. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 1957р. територію м. Києва було збільшено на 7133га. Відтоді селище Дніпровського пароплавства (острів Жуківка – тді він звався так), зона дачних поселень в Конча-Заспі, частина лісів (Зелена зона) Хотівського і Трипільського лісництв увійшли до складу міста, отримавши статус курортної зони.

Прикордонне положення урочища призвело до того, що як київські, так і обласні чиновники почали роздавати цінні землі під дачне, а згодом котеджне будівництво. Прискореними темпами відбувався гідронамив до 2м висотою, який знищує не тільки заплавні екосистеми, а й найцінніші нерестовища. Лише в 1999році Київському еколого-культурному центру (КЕКЦ) вдалося домогтися оголошення більшої частини Конча-Заспи ландшафтним заказником Жуків острів. При цьому зясувалося, що ще у 1997році 80га лівого берегу озера Конча було закріплено за президентською резиденцією Л.Д.Кучми. Для прикриття її було оголошено ландшафтним заказником місцевого значення. Щасливого 1999року КЕКЦ спромігся оголосити й решту київського заплавного масиву з усіма прилеглими островами загальнозоологічним заказником Острови Ольжин та Козачий.

Наразі ні в кого з екологів чи науковців не викликає сумніву, що Конча-Заспа заслуговує на вищий заповідний статус, адже її територія входить до складу Дніпровського екологічного коридору. Останній має виключне значення для перелітних птахів, охорону яких забезпечує Закон України“Про приєднання України до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин” 19.03.99р.

Охороняти екосистеми Дніпровського коридору Україна повинна також згідно Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015рр. ”та “Заяві міністрів охорони навколишнього середовища про співробітництво в галузі екологічного оздоровлення басейну Дніпра від 22.05.2003р.Зобов’язання з охорони водно-болотяних угідь Україна взяла на себе, приєднавшись до Рамсарської конвенції (Постанова Верховної Ради від 29.10.96р.).

Проте пропозиція створити на півдні Києва національний природний парк Голосіїв підтримана не була. Статус заказника слабко охороняє урочище, в той же час намив та забудова вразили його територію, як ракові нарости. А нещодавно нахабна «нова генерація» київської влади без жодних сумнівів зменшує площу існуючого тут заказника з 1630 до 196 га. Цей крок назрівав давно, адже забудувавши дніпровську заплаву в районі Козина, підвладні корумпованим чиновникам будівельні компанії впритул підійшли до кордону останнього не освоєного острівця – заказника “Острів Жуків”. 22 серпня 2007 року Київрада приймає рішення №162/1996 “Про питання створення ландшафтного заказника “Жуків острів”, яким його площа обмежується 196 га. Така ситуація стала можливою через відому усім бездіяльність Державного управління охорони навколишнього природного середовища у м. Києві, яке так і не знайшло потрібним винести межі, цієї, безумовно найціннішої у межах Києва території в натуру. Одним з перших нові території рветься колонізовувати фірма ТОВ “АВ-Медгруп”, за якою на думку більшості екологів криється ніхто інший, як керівник держуправління охорони наколишнього природного средвоища в м. Києві О. Прогнімак. Втім, даного разу ситуація розвивалася трохи не стандартно, проти особистої ініціативи зменшення заказника, яка належала Л.Черновецькому та прийнятого рішення виступила Прокуратура міста Києва. Цього разу вона не обмежилася протестом, а передала позивну заяву до Господарського суду міста Києва.

Вже на момент позивної заяви стало відомо, що Київрада в прискореному порядку видає земельні рішення на “вивільнену” з під заповідного статусу територію. Тож, перемога в Господарському суді м. Києва була недовгою і у апеляційному суді сумнозвісному рішенню від 22 серпня повернули чинність.

А територія заказника почала вкриватися раковими наростами гідронамивів. Численні володарі розданих земель заходилися нищити і намивати.

Рис.10. На місці фантастичного біорізноманіття повстали місячні краєвиди (фото автора та О. Соколенка)
Рис.10. На місці фантастичного біорізноманіття повстали місячні краєвиди (фото автора та О. Соколенка)

Може хтось і розбереться, що рішення Київради було прийняте протизаконно, втім новітні феодали подбають про те щоб повертати заповідний статус по факту не буде чому. Зараз на Жуковому острові працюють десятки земснарядів. Це і гідронамив під майбутні садиби, а також незаконне добування піску, який машинами спокійно реалізується на київській кільцевій дорозі. Втім, громадські організації та окремі екологи не опустили зброю. Нажаль ця боротьба не обходиться без реальних людських жертв. Так, в нашій “Європейській країні” був закатований бандитами оборонець Жукова острова Олександр Львович Гончаров. А міліція і прокуратура традиційно не можуть знайти винних.

Наближається нова “політична” кампанія. Слухаючи чергове бредове маячіння Президента чи його конкурентів за крісло, є абсолютно зрозуміло, що сьогодні справа порятунку нашої землі від “найкращих” представників нашої “богомобраної” нації, є виключно справою нас самих. Чи буде збережено Жуків острів та сотні інших природних скарбів України? Вирішувати тобі, читачу!

ПС: станом на початок 2010 року лобісти забудови Жукова острова подали апеляцію на останнє рішення суду, що повернуло Жукову острову статус заказника...

Література

1.    Борейко В. Е. История охраны природы Украины. Х век – 1980. – К: КЕКЦ, 2001. – 544 с.

2.    Природно-заповідний фонд м. Києва: Довідник. – К: Аванпост-прім, 2001. – 64 с.

3.    Цуканова Г. О. Созологічна характеристика рослинного світу островів Дніпра та прилеглої частини заплави в межах м. Києва. // Укр. Бот. жур. - 2003. - Т. 60. - N 4. - С. 397-403.

4.    Цуканова Г. О. та ін. Рослинний покрив островів Дніпра в межах м. Києва. // Укр. Бот жур. - 2002. - Т. 59. - N 2. - С. 135-140.

Використано фотографії Іноземцевої Д., Дьякова В., Борисенко К., Влащенко А., О. Соколенка., а також фотографії з сайту www.photosight.ru/photos та ін.

 

Подробиці щодо топографії, історичного шляху та живого світу долини Дніпра у місті Києві, а також проблем і загроз її існуванню шукайте у нашій монографії «Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі – погляд крізь століття».

 

Словничок

1.      реофільні риби – ті, що полюбляють сильну течію, наприклад чехонь, головень.

2.      ВУЦВК – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет – вищий орган радянської влади на Україні.

На основі матеріалів, які раніше опубліковані у “Країна Знань”. – № 6, 2005 р. – С. 32-35 (частина перша);“Країна Знань”. – № 7, 2005 р. – С. 36-37, 41 (частина друга).

 

Науковий співробітник історико-архітектурної пам’ятки-музею “Київська фортеця”, к.б.н.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 14113
Отредактировано: 13-05-2016 [19:18]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +6
Всего комментариев: 8, Всего рецензий: 7
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

01:17 13/06/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
09:21 13/06/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Прямо наукова робота,чи кандидатська дисертація!Супер!Бездоганно! Відірватись від цієї захоплюючої екскурсії не можливо, 5 замало!І фото- клас! Працюйте так і надалі,удачі!Цікаво!
09:26 13/06/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
lavra Киев
Грамотно.Цікаво.
Актуальна тема.
11:18 13/06/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Работа и правда крайне интересна... Только вот произошло некое наложение текста на иллюстрации, карты, поданные автором... Не совсем корректно...
12:24 13/06/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
плеханов Киев
Очень обстоятельная работа. Труд заслуживает общественной поддержки и выоких оценок.
15:48 13/06/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Могу оправдать много человеческих глупостей и преступлений, каждая ситуация в жизни всегда уникальна и имеет свои особенности, но уничтожение природы, даже под самыми благородными поводами, могу лишь осудить!
Моё уважение людям, которые знают цену окружающему миру!
22:22 13/06/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление

Комментарии

Рекомендует этот материал. Почему? Дуже добре!
09:21 13/06/09
lavra Киев
Рекомендує цей матеріал. Чому? Рекомендую.Чому? Цікавий матеріал.
09:31 13/06/09
плеханов Киев
Рекомендует этот материал. Почему? О алчности, не знающей предела.
12:24 13/06/09
плеханов Киев
evil evil evil evil
12:25 13/06/09
Рекомендует этот материал. Почему? Острая тема!
15:48 13/06/09
Рекомендует этот материал.
22:22 13/06/09
Рекомендует этот материал.
01:17 13/06/09

Live

2 мин. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

2 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

2 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

2 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

2 час. назад

Khomiaklit пишет рецензию на публикацию ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

3 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал ЖИТТЯ НЕ ДЛЯ ВКРАЇНИ

3 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

3 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

3 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Перундень

4 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Достижения «Запорожстали» вошли в Книгу рекордов Украины

5 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Комбинат «Запорожсталь» подтвердил соответствие международным стандартам

5 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

5 час. назад

Ганка Гличка публикует статью Йде листопадова пора

5 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Запорожские дети поздравили металлургов с юбилеем «Запорожстали»

5 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Ростислав Шурма поздравил ветеранов с 85-летием «Запорожстали»