Кияни ще не усвідомили, що їх обікрали

Перед виборам кияни отримали черговий скандал. Скандал полягав у об’єднання ряду комунальних підприємств столиці у так званий «Київенергохолдинг». Здавалося, щоб такого. Київська міська рада утворила закрите акціонерне товариство. Це акціонерне товариство об’єднало київських монополістів: «Київгаз», «Київнерго», «Київводоканал». Контрольний пакет акції все одно лишався у Київської міської ради. Але скандал розкрутили на повну. За твердженням ряду засобів масової інформації, як правило з яскраво вираженою політичною орієнтацією, це об’єднання виглядало як спроба відібрати у киян монопольні підприємства з наміром диктувати ціни на їх послуги, у декілька разів вищі від нинішніх. Називалися прізвища чільників Блоку Юлії Тимошенко Василя Хмельницького та Андрія Іванова, «Громадського активу Києва» Олександра Пабата.

Що ж насправді сталося напередодні виборів з комунальними підприємствами столиці, і що станеться з ними далі.

АКЦІЯ ПРИКРИТТЯ: «ІМПЕРІЯ НАНОСИТЬ УДАР»

Саме під таким заголовком вийшов ряд публікації на початку 2006 року. Дійсно, об’єднання ряду комунальних монополістів у приватних руках – втрата для столиці надзвичайна. Адже всі комунальні монополісти є підприємствами стратегічними. І ціни для них визначає міська рада, яка дії «в інтересах киян». ЗАТ «Київенергохолдинг», створений Київрадою аж ніяк не міг діяти в інтересах столичних мешканців, оскільки по-перше набув статусу закритого акціонерного товариства, по-друге – значна частина акцій опинялася у руках приватних. А мати збиткові комунальні підприємства – прерогатива безгосподарної держави, але аж ніяк не бізнесу.

Я обіцяю, значить... не виконую...

Леонід Черновецький по приходу до керма столиці заявив: «Я не дозволю відібрати у киян комунальні підприємства». Пропоную читачеві запам’ятати цю фразу. Згодом, ЗАТ «Київенергохолдинг» таки було перетворено у відкрите акціонерне товариство, а міська влада запевняла всіх у тому, що контрольний пакет акції завжди лишатиметься у руках киян.

Здавалося б, скандал мав вщухнути. Натомість він набув потужніших обертів. Керівники «Київенергохолдингу» заявили про тиск на них з боку міської адміністрації. Начебто міська влада вимагала… перенести всі рахунки підприємства до «Правекс банку», власності нинішнього міського голови. До цього часу рахунки всіх комунальників знаходились у банку «Хрещатик», який є комунальною власністю громади міста.

Але, тиск міської влади закінчився саме на цьому. Ні спроб повернення у власність киян «втрачених підприємств», ні спроб ревізії «незаконної приватизації». Лише гонитва за прибутком. Це був перший крок міської влади Черновецького.

Київське задзеркалля

ПІДГОТОВКА ЗЛОЧИНУ: СПРУТ РОЗКИДАЄ ЩУПАЛЬЦІ

На фоні скандалу з «Київенергохолдингом» та ряду цікавих заяв міської влади майже непоміченим залишився крок другий. Пропоную відстежити його з часовою чіткістю.

Компанія «Хліб Києва» змінила склад наглядової ради. Замість колишнього її керівника Ігоря Лисова головою наглядової ради призначено Анатолія Чуба. Анатолій Чуб є депутатом Київради від блоку Леоніда Черновецького та начальником Голосного управління комунальної власності столиці. 2005 рік «Хліб Києва» закінчив з чистим прибутком у 2,18 мільйонів гривень. Компанія «Хліб Києва» створена на базі 100% акцій «Київмлину» та «Київхлібу» у лютому 2004 року. Контрольний пакет акції перебуває у власності територіальної громади.

Акціонери банку "Хрещатик" на зборах 16 червня 2006 року звільнили від обов’язків голову наглядової ради Віктора Падалку, призначивши замість нього Олеся Довгого. Падалка, що є начальником Головного управління фінансів Київської міської державної адміністрації, призначений головою ревізійної комісії банку "Хрещатик". Довгий є секретарем Київської міської ради. Акціонери "Хрещатика" також призначили членами наглядової ради Євгена Войтка (депутат Київради від фракції "Громадський актив Києва"), Анатолія Чуба (начальник Головного управління комунальної власності КМДА, депутат Київради від блоку Леоніда Черновецького), Віталія Лавриненка (депутат Київради від блоку Леоніда Черновецького), Андрія Штепуру (член наглядової ради Правекс-банку) і Любов Разіну (екс-перший замголови наглядової ради Правекс-банку).

Компанія «Київводоканал» на зборах 29 серпня 2006 року змінила наглядову раду, зменшивши її склад з 7 до 5 осіб та призначивши замість Івана Данькевича головою Анатолія Чуба. 2005 рік компанія закінчила з чистим прибутком у 0,257 мільйона гривень, покращивши показники попереднього року на 7,4%. Контрольний пакет акції знаходиться у власності територіальної громади. «Київводоканал» є монополістом у сфері водопостачання та водовідведення столиці.

Компанія «Київміськбуд» призначила головою наглядової ради Анатолія Чуба – депутата Київради від блоку Леоніда Черновецького та начальника Головного управління комунальної власності столиці.

Таким чином, до вересня 2006 року на чолі київських монополістів стали особи, надзвичайно близькі до міського голови Леоніда Черновецького. Економічний злочин вступив у вирішальну стадію.

Для чого Черновецькому зарплата, коли у кишеню пливуть київські монополісти

СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ…

Озвучені наміри

16 серпня 2006 року мер Києва Леонід Черновецький заявив, що ним отримано всі цифри щодо діяльності комунальних підприємств столиці. «Если нам в течение года не удастся реформировать коммунальную систему, то мы избавимся от всех коммунальных предприятий. Ни одного коммунального предприятия за пять лет моей работы в Киеве, кроме 2-3 естественных монополистов, не останется», - заявив Леонід Черновецький. Він пообіцяв, що вже у найближчий час місто буде позбавлятися великих комунальних підприємств, щоправда не уточнив яких саме.

Багато киян були просто здивовані такою заявою. Я просив читача запам’ятати слова, сказані мером відносно «Київенергохолдингу», а тепер пропонує порівняти риторику мера до і після. До отримання контролю над більшістю підприємств і після цього.

Схема досить прозора. На чолі підприємства ставиться «ручний» менеджмент. У потрібний час цей менеджмент доводить громадськості збитковість підприємств. Підприємства виставляються на аукціон або й просто так приватизовуються своїми людьми. І стратегічні підприємства Києва вже знаходяться у приватних руках. Якщо читач не вірить, можна продемонструвати хід подій.

«Київенерго» - схема в дії

Київська міська адміністрація підготувала проект розпорядження про підняття комунальних тарифів у 3,4 рази, пояснюючи це… збитковістю комунальних підприємств. Читач може подивитись написане вище і зрозуміє – збитковістю там і не пахне. Адже кожне підприємство отримало чистий прибуток. Та й як може бути збитковим монополіст? Наприклад, необхідний обіг коштів для «Київенерго» - 484 мільйони гривень. З підняттям тарифів цей обіг має збільшитись… до 1,88 мільярди гривень. Для чого підприємству, якому вистачає обігових коштів навіть для отримання чистого прибутку збільшувати обіг на 1,4 мільярди? Та й чи не пахне театралізацією історія з боргом «Київенерго», який виник через… несплату самою компанією. А не споживачами. Та й борг виплатили у найкоротші строки, впевнившись у заляканості киян можливими відключеннями.

До речі, з «Київенерго» пов’язаний ще один цікавий випадок. 1 серпня 2006 Леонід Черновецький проінформував керівництво компанії про намір у односторонньому порядку розірвати угоду, підписану 27 вересня 2001 року. Не сподобався міському голові у цій угоді намір передати в управління компанії енергетичного устаткування комплексу централізованого теплопостачання міста, а також майна заводу з переробки твердих побутових відходів і відомчих котелень. До комплексу централізованого теплопостачання належать 2 теплоелектроцентралі, 12 районних котелень, магістральні та розмежувальні теплові лінії. Дивно, адже всі ці складники потрібні «Київенерго» якраз для нормальної роботи у Києві.

Банк «Хрещатик» - спроба номер 2

У попередньому розділові вже говорилося про те, що саме у банку «Хрещатик» знаходяться рахунки всіх комунальних підприємств. Банк «Хрещатик» є власністю муніципальною і контрольний пакет акцій також знаходиться у київської громади. Щоправда, тепер варто сказати – знаходився. Наглядова рада банку (читач добре пам’ятає кого включили до неї) вирішила провести додаткову емісію – збільшити статутний фонд банку у 2,2 рази (!). І не стало на заваді, що в кінці минулого року банк вже провадив додаткову емісію і що тоді київська влада ледве спромоглася втримати банк у руках киян. Сьогодні це вже не вийде. У бюджеті столиці не закладено коштів на додаткове придбання акцій банку «Хрещатик» та й шукати їх ніхто не збирається. Саме такий висновок сумно зробила Наталія Новак, депутат Київради та заступник голови бюджетної комісії. На самій комісії рішення про пошук коштів для утримання банку у власності громади підтримала… 5 з 15 депутатів. Всі за виключення «Блоку Леоніда Черновецького». За даними Асоціації банків України, «Хрещатик» посідає серед банків країни 18-те місце по активам і 20-те по капіталу.

Ось Вам і мер...

А якщо згадати, що на минулому тижні тендер з розміщення вільних коштів київської громади отримав банк «Аваль», хоча пропозиція банку «Хрещатик» була досить привабливою – доля банку стає зрозумілою. Конкурс проводило Головне фінансове управління столичної мерії. Та ані його представники, ані представники банку «Аваль» відмовились повідомити на яких умовах столична влада вирішила віддати гроші переможцю. Ось Вам і публічний тендер.

Як бачимо, схема на теренах Києва діє досить успішно. Бізнес-група Леоніда Черновецького вирішила повністю отримати контроль над київськими монополістами. І поки що це їй вдається повністю.

А кияни, як і завжди, лишаються з «носом». Але вже без комунальних підприємств.