О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Интересно в интернете  23 марта 2009 17:45:55

Тарас КИЯК: «У моєму роду не було розлучень, алкоголіків, злодіїв і комуністів»

Закінчивши розмову, мій співбесідник зауважив, що інтерв’ю вийшло еклектичне, та не більш еклектичне, аніж життя цієї людини, ім’я якій Тарас Кияк. Ось тільки деякі факти з його біографії – стояв при витоках «Руху», брав участь у розборі Берлінської стіни, став автором 10 Статті (про мову) Конституції України, був народним депутатом другого скликання, очолював товариство «Просвіта» та ТУМ в Чернівцях, займався проблемою острова Зміїний і навіть самотужки на байдарці мандрував Дністром… Як зізнається Тарас Романович, доля завжди кидала його у вир суспільно-політичних подій, тому напередодні 65-річного ювілею згадати є що, але про все по порядку.

Тарас КИЯК: «У моєму роду не було розлучень, алкоголіків, злодіїв і комуністів»
- Ви народилися на Львівщині у сім’ї вчительської інтелігенції, але ваш батько був не лише вчителем… -

Так, батько закінчив 3 курси духовної семінарії у Львові, але не встиг вистригтися. Наша сім’я змушена була піти у мандри, адже батько був у високих структурах УПА. До 1956 року постійно крутилися західною Україною, саме цього року КДБ докопалося до суті, і його тінь супроводжувала родину аж до років незалежності. У підпіллі батько висвятився у священики і багато років працював підпільним отцем. Вдень – вчитель Роман, вночі – отець Андрій.

- На той час Ви були ще зовсім малим хлопчиком, чи розуміли, що відбувається насправді?

-Безумовно я розумів. Розумів з самого дитинства. До нас часто приходили греко-католицькі священики, вночі сповідали, на ранок ішли, бувало, що їх по дорозі ловили, і я це все бачив. Нас виховували у відверто національному дусі. Ми знали своїх предків, в моєму роду було багато визначних людей. Добра частина родичів вивезена до Сибіру. Я дуже пишаюся своїм походженням і часто люблю повторювати, що за 150 років генеалогії у нс не було жодного розлучення, алкоголіка, злодія і комуніста.

- У сім’ї Ви – найстарший, допомагали виховувати ще 3 братів та сестру. Наскільки мені відомо, із 5 дітей троє наразі є докторами наук. Таке наукове трудолюбство – це щось генетичне?

- Мабуть, у знаки далося виховання.

- Разом з тим, ваш шлях як науковця був не таким вже і простим. Нині ви – визнаний германіст, завідувач кафедри теорії і практики перекладу з німецької мови Київського національного університету імені Шевченка, почесний доктор Інституту придунайських країн та Центральної Європи у Відні, автор близько півтори сотні наукових статей і монографій… Та свого часу докторську роботу були змушені захищати у Москві, і захист тривав близько дев’яти годин.

- Я захищався у закритій установі в Інституті перекладачів радянської армії, за день до захисту на мене прийшла довідка, чиїх батьків я син, та до захисту я був цілком готовий, до кінця відстоював свою позицію.

- 90-ті роки стали переломними для всіх українців, а для вас – особливо.

- Так, демократичні рухи захопили мене не тільки в Україні. Все почалося з того, що я прибув до Ляйпцігу працювати в університеті. Саме там вперше взяв участь у демонстрації і разом з німцями розбирав Берлінську стіну, до речі, і досі зберігаю її шматок як сувенір. Та разом із піднесенням у Німеччині в мене виникло й інше почуття – у своїй країні поки що все по-іншому. Але, слава Богу, незабаром все змінилося і в нас.

- Ви були на хвилі «Руху», очолювали у Чернівцях «Просвіту» та Товариство української мови, мабуть, важко перебільшити вашу роль у формуванні української державності, та у контексті життя країни протягом кількох останніх років постає питання: «Чи не вважаєте свою боротьбу у 90-х марною, адже багато здобутків тих років ми не зуміли зберегти досі, наприклад, національну єдність, оптимізм?»

- Розумієте, свого часу, за сталінщини Україна втратила дуже багато інтелігенції, тому новим поколінням на генетичному рівні не передалися ті цінності, за якими може жити і розвиватися держава. У 90-х роках ми зібрали всі свої сили і таки зуміли вибухнути як нація, та цього звісно недостатньо для існування країни. На разі у партійних лідерах – люди другорядні, що відстоюють свої економічні інтереси, і аж ніяк ці особи не є духовними поводирями нації. В цьому і проблема.

- Якщо говорити про Ваш внесок у розвиток Української держави, не можна не оминути такого важливо факту, як Ваша участь у написанні головного законодавчого документу країни - Конституції України. Саме Вашому перу належить 10 Стаття про державну мову.

- Скажу по правді, з формулюванням Статті мені допоміг покійний Вадим Гетьман. Ця Стаття – одна із моїх гордостей не тільки періоду перебування у Верховній Раді, але і взагалі. Її проект від 26 червня висить у мене в рамці на стіні. Текст так виписаний, що наші недруги не мають за що причепитися і реалізувати свою мрію про двомовність. Я проаналізував 120 конституцій світу і довів, що у жодній країні двомовності не існує. На папері – так, але в житті тільки одна мова домінуюча. Чомусь часто, коли в нас піднімається мовне питання, всі забувають згадати постулат Гаазької конвенції про регіональні мови, у документі йдеться про те, що всі національні меншини повинні знати і користуватися державною мовою.

- Окрім здобутків у громадському житті Ви маєте аж 3 здобутки, якими, мабуть, найбільше пишається кожна людина. Це – ваші діти – двоє синів та донька.

- Виховуючи власних дітей, ми з дружиною намагалися підтримувати ті традиції, у яких виховували нас самих. Діти знають добрий десяток колядок, особливо важливим для нас є святкування Різдва та Великодня.

- Окрім дотримання сімейних традицій,Ви з дитинства долучали дітей до важливих державних справ. Наприклад, якось під час екологічних замірів води у подорож Дністром взяли своїх синів.

- Старшому сину Андрію тоді було 14, молодшому Максиму – 5 років. Тоді взяли з собою ще й Андрієвого друга та плили на двох байдарках, я з Максимом – у одній, а Андрій з другом – в іншій. Уявіть мій переляк, коли в одному швидкоплинному місці байдарка старшого сина відстала настільки, що її навіть не було видно. Та у якийсь момент вони нас наздогнали. Чую, – хлопці випливають з-за рогу і співають українських пісень… Тоді ми і справді не просто мандрували, а робили екологічні заміри. Саме у той час активно діяв Зелений рух Буковини.

- Ви були у великій політиці, чи хотіли би бачити в ній своїх дітей?

- Почну із доньки, вона займається наукою – філологією, тому навряд чи їй потрібна політика. Старший син – кандидат економічних наук, наразі працює у банку, він відмовився повертатися в управлінську справу. На противагу молодший (кандидат філософських наук) фанатично йде в політику, зараз працює в Інституті стратегічних досліджень, активно намагається брати участь у суспільному житті, дуже прогресивний, думаю, за такими молодими людьми – майбутнє української держави. І не тільки за Максимом, а й як Андрієм та Лесею, адже всі вони дуже наполегливо працюють у своїй галузі і завжди намагаються досягати тільки найвищих результатів.

Тарас КИЯК: «У моєму роду не було розлучень, алкоголіків, злодіїв і комуністів»

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 9905
delete
Леся Воронюк
Леся Воронюк, Черновцы, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Комментарии

Рекомендует этот материал.
15:26 22/06/11

Live

7 час. назад

Александр Белов рекомендует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

7 час. назад

Александр Белов пишет рецензию на публикацию Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

7 час. назад

Nataliy Glinskay публикует статью Не будь юрбою!

7 час. назад

Анжелика Исидина пишет рецензию на публикацию Гибридный закон гибридной войны

7 час. назад

Анжелика Исидина рекомендует материал Гибридный закон гибридной войны

7 час. назад

Анжелика Исидина рекомендует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

7 час. назад

Анжелика Исидина пишет рецензию на публикацию Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

8 час. назад

Alla Dubovaya пишет рецензию на публикацию Гибридный закон гибридной войны

8 час. назад

Alla Dubovaya рекомендует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

8 час. назад

Alla Dubovaya пишет рецензию на публикацию Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

8 час. назад

Ltna Prikolova комментирует материал Гибридный закон гибридной войны

8 час. назад

Вікторія Івченко комментирует материал "Дядько – ­ навпроти. Вагон-метро....
"

8 час. назад

Валерий Иванович Александрович публикует статью Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

9 час. назад

Вікторія Івченко комментирует материал "Дядько – ­ навпроти. Вагон-метро....
"

10 час. назад

Natita рекомендует материал О стихах без пунктуации

10 час. назад

Белка Белкина рекомендует материал В Україні переміг "Егоїстичний ген"

11 час. назад

белка у Стрелки комментирует материал Меня никто так не любил. Елена Светлицкая. ( рассказ-быль)

11 час. назад

Жиго публикует статью Я гадав за польотом птахів...

12 час. назад

Писной Андрей комментирует материал ОБЛАЧНЫЕ МЫСЛИ

13 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Гибридный закон гибридной войны

13 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Гибридный закон гибридной войны

13 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью В Запорожье спасатели играючи толкали двухпудовые гири

14 час. назад

Валерий Иванович Александрович комментирует материал Гибридный закон гибридной войны