О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Интересно в интернете  23 марта 2009 17:45:55

Тарас КИЯК: «У моєму роду не було розлучень, алкоголіків, злодіїв і комуністів»

Закінчивши розмову, мій співбесідник зауважив, що інтерв’ю вийшло еклектичне, та не більш еклектичне, аніж життя цієї людини, ім’я якій Тарас Кияк. Ось тільки деякі факти з його біографії – стояв при витоках «Руху», брав участь у розборі Берлінської стіни, став автором 10 Статті (про мову) Конституції України, був народним депутатом другого скликання, очолював товариство «Просвіта» та ТУМ в Чернівцях, займався проблемою острова Зміїний і навіть самотужки на байдарці мандрував Дністром… Як зізнається Тарас Романович, доля завжди кидала його у вир суспільно-політичних подій, тому напередодні 65-річного ювілею згадати є що, але про все по порядку.

Тарас КИЯК: «У моєму роду не було розлучень, алкоголіків, злодіїв і комуністів»
- Ви народилися на Львівщині у сім’ї вчительської інтелігенції, але ваш батько був не лише вчителем… -

Так, батько закінчив 3 курси духовної семінарії у Львові, але не встиг вистригтися. Наша сім’я змушена була піти у мандри, адже батько був у високих структурах УПА. До 1956 року постійно крутилися західною Україною, саме цього року КДБ докопалося до суті, і його тінь супроводжувала родину аж до років незалежності. У підпіллі батько висвятився у священики і багато років працював підпільним отцем. Вдень – вчитель Роман, вночі – отець Андрій.

- На той час Ви були ще зовсім малим хлопчиком, чи розуміли, що відбувається насправді?

-Безумовно я розумів. Розумів з самого дитинства. До нас часто приходили греко-католицькі священики, вночі сповідали, на ранок ішли, бувало, що їх по дорозі ловили, і я це все бачив. Нас виховували у відверто національному дусі. Ми знали своїх предків, в моєму роду було багато визначних людей. Добра частина родичів вивезена до Сибіру. Я дуже пишаюся своїм походженням і часто люблю повторювати, що за 150 років генеалогії у нс не було жодного розлучення, алкоголіка, злодія і комуніста.

- У сім’ї Ви – найстарший, допомагали виховувати ще 3 братів та сестру. Наскільки мені відомо, із 5 дітей троє наразі є докторами наук. Таке наукове трудолюбство – це щось генетичне?

- Мабуть, у знаки далося виховання.

- Разом з тим, ваш шлях як науковця був не таким вже і простим. Нині ви – визнаний германіст, завідувач кафедри теорії і практики перекладу з німецької мови Київського національного університету імені Шевченка, почесний доктор Інституту придунайських країн та Центральної Європи у Відні, автор близько півтори сотні наукових статей і монографій… Та свого часу докторську роботу були змушені захищати у Москві, і захист тривав близько дев’яти годин.

- Я захищався у закритій установі в Інституті перекладачів радянської армії, за день до захисту на мене прийшла довідка, чиїх батьків я син, та до захисту я був цілком готовий, до кінця відстоював свою позицію.

- 90-ті роки стали переломними для всіх українців, а для вас – особливо.

- Так, демократичні рухи захопили мене не тільки в Україні. Все почалося з того, що я прибув до Ляйпцігу працювати в університеті. Саме там вперше взяв участь у демонстрації і разом з німцями розбирав Берлінську стіну, до речі, і досі зберігаю її шматок як сувенір. Та разом із піднесенням у Німеччині в мене виникло й інше почуття – у своїй країні поки що все по-іншому. Але, слава Богу, незабаром все змінилося і в нас.

- Ви були на хвилі «Руху», очолювали у Чернівцях «Просвіту» та Товариство української мови, мабуть, важко перебільшити вашу роль у формуванні української державності, та у контексті життя країни протягом кількох останніх років постає питання: «Чи не вважаєте свою боротьбу у 90-х марною, адже багато здобутків тих років ми не зуміли зберегти досі, наприклад, національну єдність, оптимізм?»

- Розумієте, свого часу, за сталінщини Україна втратила дуже багато інтелігенції, тому новим поколінням на генетичному рівні не передалися ті цінності, за якими може жити і розвиватися держава. У 90-х роках ми зібрали всі свої сили і таки зуміли вибухнути як нація, та цього звісно недостатньо для існування країни. На разі у партійних лідерах – люди другорядні, що відстоюють свої економічні інтереси, і аж ніяк ці особи не є духовними поводирями нації. В цьому і проблема.

- Якщо говорити про Ваш внесок у розвиток Української держави, не можна не оминути такого важливо факту, як Ваша участь у написанні головного законодавчого документу країни - Конституції України. Саме Вашому перу належить 10 Стаття про державну мову.

- Скажу по правді, з формулюванням Статті мені допоміг покійний Вадим Гетьман. Ця Стаття – одна із моїх гордостей не тільки періоду перебування у Верховній Раді, але і взагалі. Її проект від 26 червня висить у мене в рамці на стіні. Текст так виписаний, що наші недруги не мають за що причепитися і реалізувати свою мрію про двомовність. Я проаналізував 120 конституцій світу і довів, що у жодній країні двомовності не існує. На папері – так, але в житті тільки одна мова домінуюча. Чомусь часто, коли в нас піднімається мовне питання, всі забувають згадати постулат Гаазької конвенції про регіональні мови, у документі йдеться про те, що всі національні меншини повинні знати і користуватися державною мовою.

- Окрім здобутків у громадському житті Ви маєте аж 3 здобутки, якими, мабуть, найбільше пишається кожна людина. Це – ваші діти – двоє синів та донька.

- Виховуючи власних дітей, ми з дружиною намагалися підтримувати ті традиції, у яких виховували нас самих. Діти знають добрий десяток колядок, особливо важливим для нас є святкування Різдва та Великодня.

- Окрім дотримання сімейних традицій,Ви з дитинства долучали дітей до важливих державних справ. Наприклад, якось під час екологічних замірів води у подорож Дністром взяли своїх синів.

- Старшому сину Андрію тоді було 14, молодшому Максиму – 5 років. Тоді взяли з собою ще й Андрієвого друга та плили на двох байдарках, я з Максимом – у одній, а Андрій з другом – в іншій. Уявіть мій переляк, коли в одному швидкоплинному місці байдарка старшого сина відстала настільки, що її навіть не було видно. Та у якийсь момент вони нас наздогнали. Чую, – хлопці випливають з-за рогу і співають українських пісень… Тоді ми і справді не просто мандрували, а робили екологічні заміри. Саме у той час активно діяв Зелений рух Буковини.

- Ви були у великій політиці, чи хотіли би бачити в ній своїх дітей?

- Почну із доньки, вона займається наукою – філологією, тому навряд чи їй потрібна політика. Старший син – кандидат економічних наук, наразі працює у банку, він відмовився повертатися в управлінську справу. На противагу молодший (кандидат філософських наук) фанатично йде в політику, зараз працює в Інституті стратегічних досліджень, активно намагається брати участь у суспільному житті, дуже прогресивний, думаю, за такими молодими людьми – майбутнє української держави. І не тільки за Максимом, а й як Андрієм та Лесею, адже всі вони дуже наполегливо працюють у своїй галузі і завжди намагаються досягати тільки найвищих результатів.

Тарас КИЯК: «У моєму роду не було розлучень, алкоголіків, злодіїв і комуністів»

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 8764
delete
Леся Воронюк
Леся Воронюк, Черновцы, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 0
Читайте также

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Комментарии

Рекомендует этот материал.
15:26 22/06/11

Live

17 мин. назад

antov публикует статью З КОНФЛІКТАМИ ЙДЕМО В ЄВРОПУ

1 час. назад

Сергей Кувалда рекомендует материал Из двух половинок мужчина

1 час. назад

Юрий Ермоленко публикует статью Из двух половинок мужчина

1 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Кристофер Марло (В.Шекспир) Сонет 124

3 час. назад

Богдан Йович рекомендует материал Чем полнится информационное пространство Украины перед Генассамблеей ООН?

8 час. назад

Славiк комментирует материал Гординне

9 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Дивакам, яким вдається поєднувати совєтолюбіє і печерний антисемітизм

9 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Я остаюсь

9 час. назад

Каролина Немова публикует статью Чем полнится информационное пространство Украины перед Генассамблеей ООН?

9 час. назад

Богдан Йович рекомендует материал Как сегодня и завтра одеться по погоде?

9 час. назад

Богдан Йович комментирует материал Казахстан підготував план переходу з кирилиці на латиницю

9 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Звуки Земли

9 час. назад

Богдан Йович комментирует материал Дивакам, яким вдається поєднувати совєтолюбіє і печерний антисемітизм

9 час. назад

Богдан Йович публикует новость Казахстан підготував план переходу з кирилиці на латиницю

14 час. назад

viktor trigub пишет рецензию на публикацию Що повинен робити Президент?

17 час. назад

Cristi Neo удаляет комментарий к материалу от

17 час. назад

Cristi Neo удаляет комментарий к материалу от