„Зайве говорити, як похвальна вірність можновладця даному слову, прямодушність і неухильна чесність. Однак ми знаємо з досвіду , що в наш час великі справи вдавалися лише тим, хто не намагався дотриматись даного слова й умів, кого потрібно, обвести навколо пальця; такі можновладці в остаточному підсумку досягнули куди більшого, ніж ті, хто ставив на чесність”.

Макіавеллі, „Государь”.

line---------------line

Схоже ці слова генія 15 – 16 ст. гарно завчили українські політики століття 21. І змагаються за лаври першості в справі обвести навколо пальця соратників, колег та, перш за все, власних виборців. Передвиборчих програм начебто й не існувало ніколи, а це все ж таки більше ніж просто сказане слово, це в ідеалі основа діяльності політичної сили після входження у ВР. Автор не вважає себе наївним ідеалістом але повинна ж існувати, ну хоча б якась межа пристойності, бо інакше це не навіть обман, а щось інше. Зрозуміло, що передвиборча боротьба і діяльність після виборів це трішки інші площини політичного буття, але .....

line---------------line

 „Ми кажемо "Ні!" політичному реваншу тих, хто підтримував антинародний режим Кучми - Медведчука - Януковича і фальсифікував президентські вибори. Ми ніколи не будемо з тими, хто зрадив інтереси України”.

Преамбула передвиборної програми блоку „Наша Україна” на виборах до  ВР 26 березня 2006 року.

line---------------line

"Фракція давно ухвалила рішення (про переговори про входження в коаліцію національної єдності(ПР+НУ+СПУ – прим. автора)): хто буде його виконувати - той буде, хто не буде – хай складає мандат і шукає інші сили, які будуть відповідати його поглядам".

Роман Безсмертний після засідання фракції „Наша Україна” 4 вересня 2006 року.

line---------------line

Фото із сайту www.takend.com

Ось такі метаморфози сталися із блоком „Наша Україна”. Що ж це таке і як це зрозуміти? Спробуймо розібратися в даній ситуації. В нагоді стане „Не словом, а ділом” – гасло кандидата в Президента В. Ющенка, яке не випадково перегукується із біблійним „по ділам їхнім пізнаєте їх”.

Зрозуміло, що вибори це змагання за голоси електорату і саме одержання як найкращого результату і є завданням політичної сили. Для цього й обирається певна стратегія кампанії, яка повинна забезпечити бажаний показник підтримки. І, мабуть, чільники виборчої кампанії Нашої України не безпідставно обрали саме такий доволі різкий „помаранчевий” стиль, розраховуючи на успіх. Сумарна кількість голосів набраних партіями та блоками, що вели кампанію на гаслах Майдану, підкреслює ефективність такої стратегії. Головне ж завдання, яке ставили перед собою нашоукраїнці це було перемогти БЮТ у боротьбі за голоси „помаранчевих”. Але говорити красиві гасла, і попутно не зумівши публічно і зрозуміло відріктися від кулуарних переговорів із ПР, не могло не відбитися на результатах виборів.

Як наслідок, НУ отримала несподівану для себе поразку і відразу ще інтенсивніше розпочала гру на два фронти з однією метою – нейтралізувати Тимошенко при цьому максимально зберігши власні важелі впливу на ситуацію в державі (чи в спільній коаліції із БЮТ, чи в іншому форматі). Підтверджень подвійних перемовин і не безуспішних вдосталь. Зокрема, 4 вересня Борис Тарасюк завив: „"Наша Україна" ще в червні проводила консультації з Партією регіонів. Тоді в основному ми узгодили текст коаліційної угоди в усіх її елементах: і програма діяльності коаліції, і питання регламенту, розподілу відповідальностей. Всі ці питання були узгоджені".

Але бійці за „ідеали Майдану”, не врахували, що є людина, яка мабуть уважніше і ґрунтовніше підходить до порад Макіавеллі, а головне діє „вишуканіше” - Олександр Мороз. І в результаті, не без допомоги відомих „організаторських” здібностей Романа Безсмертного і „рішучості” Президента під „панічним” страхом перед Тимошенко, „Наша Україна” програла практично все. І зараз єдиним завданням залишилось за допомогою фігового листочка (Універсала національної єдності) викинути із коаліції комуністів, щоб отримати „золоту” акцію в коаліції. Але схоже із цим мізером виникнуть серйозні проблеми.

„Ми - громадяни України всіх національностей - з Майданом у серці йдемо на вибори. Ми виконаємо взяті зобов’язання” (все та ж програмаНУ).

Повертаючись, до цитати Макіавеллі, можна відзначити, що „Наша Україна” виконала першу частину завдання - „не намагалась дотримуватись даного слова”, а ось виконати ще й другу („обвести навколо пальця”) вдалось іншим. А політична сила, яка поставила на „чесність” (в очах власних виборців) свій шанс ще матиме.

Якщо ще хтось із членів НСНУ задумується про долю партії (про цілісність блоку мова вже не йде), тоді потрібно вживати негайних заходів для врятування іміджу, а той взагалі існування партії. В іншому випадку проект „Народний Союз „Наша Україна” зазнає долі автобану Київ-Одеса (ресурсів вкладено придостатньо, а результат….).

У березні НУ „говорила НІ! Януковичу”, стверджуючи, що це головне завдання на цей час, а вже у серпні про „коаліцію національної єдності” як основу примирення українців. Невже настільки змінилися погляди суспільства? Чи це нові „ідеали” політичних невдах?

„Чим краще погуляєш ввечері, тим гірше вранці” то ж похмілля настало шановний виборцю...

Про інші „метаморфози” згодом...

P.S. Пообіцяв одного разу Йожеф Сабо, що коли донецький „Металург” зіграє внічию із земляками з „Шахтаря”, - поставить цій команді пам’ятник. І що?... нічия мала місце. Був би Йожеф Йожефович політиком, а не футбольним функціонером „Динамо” (Київ) , тоді б він розповів про зміни пріоритетів і цінностей тощо, а так довелось розпочати роботу, спільно із скульптурами з приводу виготовлення макету майбутньому постаменту.