Невичерпна, безкінечна розмова, яка не припинеться ні на хвилину, бо в Україні 2009 р. понад 400 тисяч чоловік вже інфіковані ВІЛ СНІДом...
1.Україна готує заявку до Глобального фонду боротьби зі СНІДом
Україна готує національну заявку до Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією на отримання гранту.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, сьогодні у столиці відбулося перше засідання робочої групи при Мінсім’ї з питань підготовки національної заявки до Глобального фонду боротьби зі СНІД, туберкульозом та малярією. В засіданні робочої групи взяли участь заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Тетяна КОНДРАТЮК, директор Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді Наталія ЛУК’ЯНОВА, представники інших державних установ і громадських організацій.
Члени робочої групи обговорити пріоритети та проект концепції заявки до Глобального фонду на отримання підтримки в боротьбі з ВІЛ/СНІД на 2009 рік (9-тий раунд).
Зокрема, учасникам наради було повідомлено, що посадові особи Глобального фонду, які відповідають за напрямком співпраці з Україною, наступного тижня планують відвідати нашу країну і обговорити подальшу співпрацю щодо подолання ВІЛ/СНІД та туберкульозу з представниками уряду та керівниками профільних неурядових організацій.
Директор Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді Н.ЛУК’ЯНОВА, представляючи проект концепції заявки до Глобального фонду, запросила присутніх на засіданні представників урядових та громадських організацій активно долучитися до опрацювання документу, аби вже наступного тижня запропонувати його на затвердження Національній раді з питань протидії ВІЛ/СНІД в Україні.
Директор Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді зазначила, що проект Концепції заявки враховує напрямки діяльності відповідно до цільових груп ризику.
Під час обговорення концепції представники неурядових організацій, які працюють у сфері протидії поширенню СНІД, повідомили, що в наслідок світової фінансової кризи бюджет Глобального фонду сформований лише на третину від запланованого об’єму. За їхніми словами, одночасно багато країн, які раніше не планували залучати на боротьбу з СНІД ресурсів Фонду, сьогодні готують національні заявки, тому Україна має бути готова до жорсткої конкуренції.
unian.net/ukr/news/news-300763.html
2. Затверджено Державну програму забезпечення профілактики та лікування ВІЛ-інфекції
З метою стабілізації епідемічної ситуації, зниження рівня захворюваності та смертності внаслідок СНІДу Верховною Радою України ухвалено Закон «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки» (далі – Програма).
Згідно з офіційними статистичними даними станом на 1 січня 2008 р. в Україні зареєстровано понад 122 тис. ВІЛ-інфікованих. Тільки за 2007 р. кількість таких осіб зросла на 17 669, що на 10% більше, ніж у 2006 р. Оцінний показник поширеності ВІЛ-інфекції серед дорослого населення – один з найвищих у Європі і становить 1,63%. Основною причиною поширення ВІЛ-інфекції залишається вживання ін’єкційних наркотиків.
Погіршення ситуації із захворюваністю на ВІЛ-інфекцію та збільшенням кількості хворих на СНІД зумовлено рядом соціально-економічних причин – невідповідність темпів розвитку інфраструктури медичної та соціальної допомоги швидкості поширення епідемії, недостатнє фінансування заходів профілактики та лікування, недосконала система інформування населення з питань запобігання інфікуванню.
Програма передбачає реалізацію державної політики щодо забезпечення доступу населення до широкомасштабних профілактичних заходів, лікування, послуг з догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Визначені Програмою завдання і заходи із забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 рр. базуються на сучасних міжнародних підходах до їх стратегічного планування.
Завдання Програми – забезпечити проведення профілактичних та лікувально-діагностичних заходів. Серед профілактичних заходів зокрема передбачено:
забезпечення масштабної первинної профілактики поширення ВІЛ-інфекції серед населення, передусім серед молоді, через проведення роз’яснювальної роботи з пропаганди
- здорового способу життя та відповідальної поведінки із залученням ЗМІ та використанням інтернету;
-дотримання вимог щодо безпеки ліку¬вально-діагностичного процесу в лі¬ку¬вально-профілактичних закладах;
-посилення безпеки донорства щодо запобігання випадкам передачі ВІЛ-інфекції через кров;
удосконалення механізму запобігання передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини.
Лікувально-діагностичні заходи, передбачені Програмою:
- забезпечення вільного доступу до консультування та безоплатного тестування на ВІЛ-інфекцію населення, зокрема серед молоді та груп ризику;
-забезпечення хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД антиретровірусною терапією;
- розширення доступу споживачів ін’єк¬ційних наркотиків, передусім ВІЛ-інфі¬кованих, до замісної підтримувальної терапії та реабілітаційних програм;
- забезпечення лікування осіб з опорту¬ністичними та супутніми захворюваннями;
- організація паліативної допомоги;
-удосконалення системи епідеміологічного нагляду за поширенням ВІЛ-інфекції;
- сприяння розвитку спеціалізованої інфраструктури;
- сприяння випуску антиретровірусних препаратів вітчизняного виробництва.
Передбачається, що Програма фінансуватиметься з Державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел.
Орієнтовний обсяг фінансування становить:
- усього за Програмою – 3 651 847,7 тис. грн.,
- у тому числі з Державного бюджету – 2 905 938,3 тис. грн.,
- місцевих бюджетів – 267 336,4 тис. грн.,
- інших джерел – 478 572,9 тис. грн.
Обсяг фінансування Програми з Державного бюджету може бути уточнено під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік з урахуванням можливостей дохідної частини бюджету.
portal.rada.gov.ua
3. Наркозлочинність перетворилась в Україні на організований бізнес
Представники українських та міжнародних неурядових організацій вимагають від органів державної влади, які відповідають за реалізацію політики щодо наркотичних речовин, більшої прозорості та відкритості.
Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у резолюції, що була ухвалена 18 лютого 2008 р. за результатами засідання круглого столу в УНІАН “Сила наркополітики або наркополітика сили!?”.
За словами одного із організаторів круглого столу представника Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні Павла СКАЛИ, приводом для проведення заходу стала 14-та річниця прийняття Верховною Радою України трьох основних законів щодо протидії та врегулювання обігу наркотичних речовин, які заклали фундамент державної наркополітики.
Водночас учасники круглого столу зазначили, що за 14 років свого існування вітчизняна наркополітика не призвела до кардинального покращення ситуації із вживанням наркотичних речовин. Кількість наркозалежних людей та різновидів наркотиків в Україні постійно зростає. За даними Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД, лише споживачів ін’єкційних наркотиків в Україні налічується 402 тис. осіб.
“Наркозлочинність перетворилася на організований наркобізнес, який дедалі частіше контролюється корумпованими чиновниками та правоохоронцями. Але чомусь саме наркозалежні, а не представники організованої наркозлочинності, до цього часу залишаються основним об’єктом уваги правоохоронної та пенітенціарної систем”, - констатував П.СКАЛА.
Разом із тим учасники круглого столу визначили також певні прогресивні зрушення у наркополітиці держави, що сталися у 2008 році: усунення на законодавчому рівні державного монополізму на обіг наркотичних препаратів, прийняття стратегії зменшення шкоди від наслідків вживання наркотиків, запровадження програм замісної терапії метадоном у більшості регіонах України тощо.
У той же час, за оцінками експертів, доступність лікарських наркотичних засобів для хворих, що потребують знеболювання, паліативної, замісної та хоспісної допомоги, залишається однією з найнижчих у Європі, тобто надзвичайно ускладненою через чисельні нормативні перешкоди, що збереглися ще з радянських часів.
Представники неурядових організацій наголосили, що внутрішня і міжнародна державна наркополітика України потребують більшої прозорості, залучення до їх формування та реалізації представників громадянського суспільства з числа професійних експертів, спільноти наркозалежних людей та їх батьків.
Експерти також рекомендували компетентним органам державної влади врахувати вимоги та висновки ухваленої резолюції у директивах делегації України, що 11-20 березня 2009 року у Відні (Австрія) братиме участь у роботі 52-ї сесії Комісії ООН з наркотичних засобів.
unian.net/ukr/news/news-301563.html
4. Декриміналізація індивідуального споживання нетрадиційних ПАР
1. Проблеми нелегального обігу нетрадиційних психоактивних речовин (ПАР) та зловживання ними
Проблеми, пов’язані зі вживанням психоактивних речовин (ПАР) – алкоголю, нікотину, наркотичних та психотропних препаратів – були і залишаються надзвичайно актуальними для українського суспільства.
Зловживання нетрадиційними ПАР («наркоманія», «наркотизм», «наркозалежність» або «токсикоманія») не є таким масовим, як «алкоголізм» або «нікотинизм», але його поширення відбувається дуже швидко і залишаються поза контролем.
Згідно з даними МОЗ України, за 15 років незалежності кількість наркозалежних, що звернулися за медичною допомогою, зросла майже втричі – з 22466 у 1990 р. до 84325 у 2006 р.
Кількість споживачів нетрадиційних ПАР, які не звертаються за допомогою, неможливо точно облікувати, так само як і обсяги ПАР, що вони вживають. Приблизні експертні оцінки дають цифри від 600 до 900 тисяч споживачів на 2005–2006 рр.
На відміну від алкоголю і нікотину, вживання яких вважається особистою справою кожного повнолітнього українця, нетрадиційні ПАР є предметом постійної державної турботи. Обіг більшості з них в Україні заборонено, для інших встановлені законодавчі обмеження, що регламентують їхній збут та застосування. Боротьба проти розповсюдження нетрадиційних ПАР ведеться силами МВС та СБУ, злочинам у сфері обігу наркотиків та психотропних речовин присвячено XIII розділ Кримінального Кодексу, чотири статті Адміністративного Кодексу та декілька спеціальних законодавчих актів.
Статистика Верховного Суду України свідчить про те, що правопорушення, пов’язані з нетрадиційними ПАР, щороку становлять від 15% (2003 р.) до 19,9% (2006 р.) від усіх кримінальних злочинів, за якими винесено обвинувачувальні вироки в Україні.
Кількість правопорушників, яких засуджено по статті 309, ч. 1 залишається доволі стабільною та складає 14,7 тис. осіб у 2006 р. та 14,3 тис. у 2007 р. Фактично, ці громадяни відбувають покарання за індивідуальне споживання нелегальних психоактивних речовин.
Внаслідок постійного тиску з боку правоохоронних органів, середовище споживачів нетрадиційних ПАР тяжіє до самоізоляції. Для нього властиві тісні зв’язки з кримінальним світом та недовіра до будь–яких ініціатив, що походять від влади. Внаслідок цього специфіка та масштаб проблем, що породжуються вживанням нетрадиційних ПАР, у значній мірі залишаються невідомими навіть для тих, хто має займатися ними з обов’язку служби. Так, мало хто усвідомлює, що припинення обігу нелегаль¬них ПАР і «боротьба з наркоманією» – це зовсім не одне й те ж.
По–перше, більшість нелегальних ПАР не викликає залежності;
по–друге, значна кількість препаратів, здатних викликати залежність, знаходиться в Україні у легальному обігу;
по–третє, найбільш популярний з таких препаратів взагалі не включено до «Переліку наркотичних засобів, пси¬хотропних речовин і прекурсорів»;
та, по–четверте, наркоманія – це не злочин, а хвороба, що потребує не «боротьби та викорінення», а лікування.ПАР – психоактивні речовини.
5. Декриміналізація індивідуального споживання нетрадиційних ПАР
Проект Закону про внесення змін до статті 321 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих лікарських засобів
Номер, дата реєстрації: 2408 від 23.10.2006
Ініціатор(и) законопроекту:
Малишев B.C. V скликання ПР
Текст законопроекту:
Основною метою законопроекту є забезпечення настання кримінальної відповідальності за незаконні дії з отруйними та сильнодіючими лікарськими засобами, в тому числі з отруйним лікарським засобом "Трамадол". З цією метою пропонуються зміни до ст. 321 Кримінального кодексу України (КК).
Кримінальним кодексом України (ст. 321) передбачена відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних речовин.
Оскільки "Трамадол" має статус отруйного лікарського засобу, а офіційне тлумачення понять "отруйна речовина" та "отруйний лікарський засіб" відсутнє, це, на думку авторів, виключає кримінальну відповідальністю за незаконну діяльність, пов’язану з лікарським засобом "Трамадол" за ст. 321 КК України.
Запропонований законопроект повинен вирішити питання запровадження кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйного лікарського засобу "Трамадол".
Прийняття законопроекту та його реалізація, на думку авторів, припинить зловживання при виробництві, виготовленні, придбанні, перевезенні, пересиланні, зберіганні з метою збуту або збуту, а також випадки немедичного застосування отруйного лікарського засобу "Трамадол".
За висновком Головного науково–експертного управління Апарату Верховної Ради України від 08.11.2006 даний законопроект за результатами розгляду в першому читанні пропонується відхилити, адже положення ст. 321 чинного КК повною мірою дозволяють протидіяти кримінально–правовими засобами незаконному обороту отруйних та сильнодіючих речовин, у т.ч. лікарських засобів, що до них належать. З іншого боку, низька ефективність заходів, що проводяться правоохоронними та контролюючими органами в цій сфері, свідчить не про недосконалість норм законодавства України, а швидше вказує на відсутність системності у протидії незаконному їх обороту.
При здійсненні таких заходів, окрім іншого, має братись до уваги також природна зацікавленість виробників таких препаратів та господарюючих суб’єктів, що здійснюють їх реалізацію, у якомога більших обсягах збуту таких препаратів та отриманні від такої діяльності надприбутків. При цьому навряд чи ними береться до уваги згубний вплив, який чинять ці препарати на здоров’я людини.
Тому першочерговим заходом у протидії немедичному вживанню отруйних та сильнодіючих лікарських засобів має бути організаційне вдосконалення кон¬тролю за створенням, виробництвом, якістю та реалізацією лікарських засобів і виробів медичного призначення, а також підвищення вимог регулятивних нормативно–правових актів щодо умов господарської діяльності, пов’язаної з такими засобами.
Тим не менше, головою Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Стретовичем В.М. (НУ) ініційовано законопроект № 2408/П від 23.02.2007 «Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до статті 321 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих лікарських засобів»
На засіданні 21 лютого 2007 р. Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохо¬ронної діяльності, з урахуванням зауважень та пропозицій народних депутатів України – членів Комітету, позитивних висновків комітетів ВРУ з питань охорони здоров’я, з питань бюджету, з питань європейської інтеграції, а також Генпрокуратури, МВС та СБУ прийняте рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону "Про внесення змін до статті 321 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пе¬ресилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих лікарських засобів", реєстр. № 2408 від 23.10.2006 року за основу.
Вручено подання комітету про розгляд 13.03.2007.
Постановою Кабінету Міністрів Ук¬раїни від 22 лютого 2008 р. N 89 «Про затвердження обсягу квот на 2008 рік, у межах яких здійснюється виробництво лікарського засобу «трамадол» незалежно від його назви та форми випуску» було затверджено максимальні обсяги виробництва трамадолу та дано доручення щодо визначення квот розподілу затвердженої кількості між ліцензованими виробниками/постачальниками.
Білше дивись на Новинах від ФармРади: набрати в браузері з назвою протоколу http:// наступне: farmrada.blogspot.com