О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  15 февраля 2009 02:29:27

Світова вокальна музика українською мовою

Григорій Ганзбург

Світова вокальна музика українською мовою
Світова вокальна музика українською мовою

Як відомо, традиційно побутують два способи виконання іноземної вокальної музики: мовою автора чи мовою слухачів. Обидва варіанти мають свої переваги й свої вади. Обидва шляхи вокального виконавства, безумовно, потрібні й можуть існувати паралельно. Проте, аналіз проблеми з позицій лібреттології (науки про вербальний компонент музичного твору[1]), доводить, що треба віддати пріоритет саме виконанню мовою аудиторії, тобто в перекладі. Чому? Тому, що віршова основа вокальних творів має два шари — фонетичний і семантичний (звучання та значення). В іншомовному середовищі чимось одним, на жаль, маємо пожертвувати: при перекладі втрачається первісна фонетика (але зберігається семантика), а при умові виконання твору для іншомовної пібліки без перекладу (мовою оригіналу) втрачається семантика. Однак, чи зберігається тоді фонетика? Ні, майже ніколи. Вимова іноземців у більшості випадків є такою, що зміст ще можна зрозуміти, але неминуче псується фонетичний лад мови. Подібним чином і при виконанні, наприклад, пісень Ф.Шуберта німецькою мовою, наші співаки каменя на камені не залишають від фонетики оригіналу. Стається подвійна втрата: руйнується водночас і фонетична, і семантична будова твору.

Чи можемо цього уникнути? Так, бо гарний переклад зберігає семантичний зміст, до того ж талановитий поет, що володіє вокальним перекладом на рівні мистецтва, створює засобами своєї мови нову фонетичну композицію, яка у співдії з мелодією відтворює й повертає первісну силу художнього впливу, притаманну оригіналові. Зрозуміло, вокальним перекладом як мистецтвом, технікою еквіритмічного та еквіфонічного перекладу володіють лише одиниці. Тим важливіше знати й пропагувати їхній доробок.

Сприйняття музики — процес інтимний, під час якого мелодія та поетичний текст торкаються глибинних структур мозоку. Якщо туди, в таємничі глибини підсвідомості інколи й може проникнути слово (слідом за повсюдно проникаючою мелодією), то лише слово рідної мови. Іноземні мови людина опановує в дорослому віці раціональним методом (свідомо вивчає граматику, лексику, фразеологію, тощо), тому вплив іншомовного тексту переважно не йде далі свідомісті, тобто торкає лише верхній шар інтелекту. Щоб увійти в більш глибокі душевні сфери, мусимо оперувати тією мовою, що засвоєна була людиною в ранньому дитинстві й укорінена у підсвідомості. Така властивість притаманна лише рідній мові (німецькі лінгвисти вживають термін Muttersprache, «материнська мова»). Підчас сприйняття музичної композиції відбувається позасвідоме засвоєння сенсу, що його несуть фонічно-інтонаційні елементи музичного тексту; той самий позасвідомий механізм діє й підчас сприйняття вербального тексту вокального твору. Тому принципово важливим слід вважати доступність шедеврів світового вокального репертуару для кожної людини — її рідною мовою. Твори мистецтва вокального перекладу являють собою величезну культурну цінність для національної спільноти і мають активно залучатися до театрально-концертної практики та наукових досліджень.

За браком музично-бібліографічних джерел ми не маємо досі повного об’єктивного уявлення про те, якою мірою світова музично-поетична спадщина (тобто сукупність творів у синтетичних жанрах — опери, оперети, мюзіклу, ораторії, кантати, романсу, пісні, мелодекламації) опанована була українською культурою, які іноземні твори стали (а які не стали) подією музичного життя українців. Вивчаючи складний комплекс проблем, пов’язаних із побутуванням світової музики в українському культурному середовищі, необхідно застосовувати критерій, що його обрав свого часу В.Чешихін. Бажаючи відокремити ті явища, які належать до історії російської опери, від тих, що до неї не належать, він класифікував їх так: якщо іноземна опера, приміром, італійська, виконувалася в Росії італійською мовою, — то це є факт історії лише італійської опери; але якщо вона виконувалася в російських перекладах, то належить також до історії російської опери[2]. Екстраполяція того цілком слушного принципа на камерні, концертні та культові жанри (пісенні, кантатно-ораторіальні) — веде до вірного розуміння значення вокальних перекладів і ролі поетівперекладачів у загальномистецьких процесах.

Є лише одне ното-бібліографічне джерело, що дає загальну уяву про стан речей у цій галузі, наочно демонструє, якою мірою світовий репертуар засвоєний україномовною культурною спільнотою. То є каталог «Видання світової вокальної музики в українських перекладах», що виданий був Харківською науковою бібліотекою ім. В.Г.Короленка 2001 року.

З одного боку, картина вражає багатством того, що накопичила українська перекладацька трациція, привертає увагу музикантів, слухачів, літературознавців до маловідомих перекладів, що їх містять старі нотні видання, зокрема малотиражна нотна серія видавництва «Книгоспілка», яку укладав Дмитро Ревуцький. Фахівці (особливо філологи) взагалі не часто заглядають у нотні видання, тому не завжди знають, наприклад, про віртуозні українські еквіритмічні переклади, що за ініціативи та особистої участі Д.Ревуцького здійснили М.Зеров, М.Рильський, Л.Старицька-Черняхівська, Борис Тен, О.Бургардт, Д.Загул. Менша (дуже мала!) частина тих скарбів надрукована була в 20-ті роки ХХ століття кіївсько-харківським видавництвом «Книгоспілка», але переважна частина — ніколи не друкувалася, досі не розшукана і вважається такою, що зникла[3]. Окрему, можливо, більш проблематичну групу перекладів репрезентують видання української діаспори з австро-угорських земель, але й вони мають неабияке історико-культурне, а часом і художнє значення.

З іншого боку, картина, що вималювалася, ясно вказує на жахливі прогалини. Приміром, з понад шестисот пісень Ф.Шуберта маємо українською лише сорок п’ять, з понад двохсот пісень Р.Шумана — лише дві... (І таке, а подекуди ще гірше співвідношення можна простежити за всіма пунктами реєстру світової вокальної музики).

Для прикладу наведу україномовний текст пісні Шуберта \\\"Ave Maria\\\" в перекладі Бориса Тена з Вальтера Скотта (для більшості читачів цей диво переклад, віртуозно прилаштований для співу, є невідомим, бо надрукований був лише у малотиражній збірці "Вокальні ансамблі" - Київ, 1970):

 

Ave Maria! В вишині

Почуй мої благання, Діво,

Зійди в ці скелі кам’яні,

На мене зглянься милостиво.

Троянди ніжні аромати

Між диких скель відчути дай,

Схились до мене, Діво-мати,

Моїх благань не відкидай.

Ave Maria! Не страшна

З тобою нам вся темна сила,

З-перед очей твоїх вона

Тікає знічена, безсила.

Даруй же долю нам щасливу,

Дай безпечальні, світлі дні,

На мене зглянься, чиста Діво,

Будь вірним захистом мені.

 

Майже не здійснено видань чисельних українських перекладів оперних лібрето. Це означає, що багаторічна праця поетів-перекладачів, що в довоєнні й повоєнні часи створювали репертуар для Харківського, Київського, Львівського, Дніпропетровського оперних театрів, досі перебуває в рукописах і нищіться часом (а серед перекладачів опер були П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, М.Лукаш...). Тим важливішим є виявлення й фіксація усіх, навіть фрагментарних текстів еквіритмічних оперних перекладів, що дійшли до друку завдяки цитуванню в програмках театральних вистав, рецензіях, спогадах, або потрапили до збірників оперних арій. Майже суцільною прогалиною виглядають кантатно-ораторіальні жанри: найважливіші твори, приміром, Пасіони І.С.Баха забезпечені лише підстрочними перекладами, які не пристосовані для співу.

 

[1] Див.: Ганзбург Г. О либреттологии // Сов. музыка. [M.].-1990.-№2.; Ганзбург Г. О перспективах либреттологии // Музыкальный театр ХХ века: События, проблемы, итоги, перспективы / Ред.-сост. А. А. Баева, Е. Н. Куриленко. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – С. 244-249.; Ганзбург Г. Либреттология: статус и перспективы // Музичне мистецтво: Збірка наукових статей. – Донецьк, 2004. – Вип.. 4. – С. 27-34.

www.hansburg.narod.ru/perslib.htm

[2] Див.:Чешихин В. История русской оперы. . 2-е изд. - СПб., 1905. - С. 45.

[3] Відомості про діяльність \"групи Ревуцького\" див. у статті: Кузик В. Дмитро Ревуцький  - дослідник та перекладач австро-німецької пісні // Роберт Шуман и перекрестье путей музыки и литературы: Сб. науч. трудов / Сост. Г. Ганзбург. - Харьков, 1997. - С. 212-217.

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 13765
Отредактировано: 15-02-2009 [13:27]
delete
Григорий Ганзбург
Григорий Ганзбург, Харьков, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +5
Всего комментариев: 29, Всего рецензий: 9
Читайте также

Кто и как защищает украинцев от плохого товара в супермаркетахКто и как защищает украинцев от плохого товара в супермаркетах

На продукты с "подмоченной" репутацией нужно жаловаться в Госпотребслужбу ...

Киевляне определились, какой должна быть развязка на месте Шулявского мостаКиевляне определились, какой должна быть развязка на месте Шулявского моста

Больше 10 тыс. человек поддержали петицию о строительстве трехуровневой развязки с разворотным кольцом  ...

У кого в Украине заберут стипендии и как изменится ее размерУ кого в Украине заберут стипендии и как изменится ее размер

Число стипендиатов планируют уменьшать каждый год, при этом бюджет на стипендии не сократят, в результате студенты будут получать больше ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

06:50 15/02/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
lavra Киев
Жаль,що нищиться...
Дуже цікаво.беру в бібліотеку.
Приємно знати.
19:28 15/02/09
У Пушкина: "Бог помоЧь..."
Так и нужно цитировать.
14:50 15/02/09
12:11 15/02/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Anton GonG Харьков
=====================
З іншого боку, картина, що вималювалася, ясно вказує на жахливі прогалини.
====================
Радует, что Автор рассмотрел предмет с нескольких сторон.
=========
пібліки
=========
У,наверное, вместо первой I.
Anton GonG Харьков
Спасибо, здесь http://www.rvb.ru/pushkin/01text/01versus/0423_36/1827/0449.htm
и здесь http://www.litera.ru/stixiya/authors/pushkin/bog-pomoch-vam.html также.
Я бы и не сомневался если была бы ссылка.
15:20 15/02/09
Anton GonG Харьков
Пробежался по Вашему сайту. Вопрос - нет ли ошибки в словах Пушкина( http://hansburg.narod.ru/Fatum.htm#_ednref16 )
==============================
Бог помочь вам, друзья мои,

И в бурях, и в житейском горе,

В краю чужом, в пустынном море,

И в мрачных пропастях земли!

Бог В помоЩь ... ?
14:42 15/02/09
Это определенно не ошибка, но архаичная форма (для сегодняшнего дня архаичная). Было ли это выражение архаичным и во времена Пушкина тоже, или оно было тогда, наоборот, слэнговой формой, не знаю. Об этом надо спросить специалиста по исторической стилистике русского языка.
15:38 15/02/09
12:26 15/02/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Так, красивий переклад. Взагалі цікаво про лібретологію
Переклад не мій, але міркування про лібретологію - моі, тож дякую.
15:41 15/02/09
14:50 15/02/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Марія Солтис Кузнецовск
Ідея перекладу цікава. Я цілком погоджуюсь, бо лише так звичайні люди - не поліглоти - можуть глибше відчути настрій музики.
Є кілька помилок.
Дякую. Помилки я б виправив, коли б знайшов, або мені підказали.
15:03 15/02/09
18:35 15/02/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Юрій Данилець Ужгород
гарно. прочитав з цікавістю
Дякую.
19:26 15/02/09
22:43 15/02/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Бах Винница
Предпочитаю на понятном языке...
Хотя "Аве Мария" понимаю и без перевода.
Нет предела глубине понимания...
22:52 15/02/09
16:35 17/02/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Sveta Rybalko Харьков
Актуально, цікаві думки, є над чим замислитись. Цікаві й коментарі, згодна з автором статті - ящо маємо справу із синтетичноим жанром, то все слід брати до уваги.
Дякую.
19:27 17/02/09
22:05 18/02/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Скіф Донецк
02:36 24/02/09
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
"Лирическое отступление"

Я уверена что переводить словестный текст вокально-инструментального произведения ни в коем случае нельзя - ведь это часть композиторского замысла. Композитор отталкивается прежде всего от звучания мелодики стиха, создавая свою музыкальную интерпретацию. Начиная с ХХ века каждый слог стиха, положенного на музыку, становится частью этой музыки и ни один переводчик не имеет право переписывать музыку за композитора.

Выход - печатать перевод текста в нотных изданиях отдельно, а также в програмках концертов.
Благодарю.
14:17 12/04/09

Комментарии

Anton GonG Харьков
Ссылка указанная в ! не работает. Но я склонен полагать что это НЕ Ваша вина...
12:19 15/02/09
Ссылку поправил, но она работает НЕ АВТОМАТИЧЕСКИ, а приходится ее скопировать в адресную строку нового окна броузера и там открыть.
13:31 15/02/09
Anton GonG Харьков
Есть ПОДОЗРЕНИЕ что это НЕДОРАБОТКА авторов сайта. Похоже действует принцип "Лучшее - враг хорошего" ...
А в какой операционке и каким броузером Вы пользуетесь?
13:49 15/02/09
У меня броузер Opera.
13:54 15/02/09
Anton GonG Харьков
Операционная система ВИНДОУС 3.1/95/98/2000/ХР/ВИСТА/NT какая ?
14:06 15/02/09
Anton GonG Харьков
Вспомнились 8000 автомобилей отсюда - http://h.ua/story/23517/
14:35 15/02/09
Аврора Киев
Саме оцю перекладену Аве Марію співала моя сестра...Дуже милує вухо переклад.
13:55 15/02/09
А чи не має вона перекладу третьої строфи? В моїх нотах чомусь дві строфи замість трьох.
14:00 15/02/09
Аврора Киев
Ні,нажаль вона співала саме таку версію, яку ви виклали тут...Я навіть і не знала,що є ще третя строфа.
14:06 15/02/09
Пісня Шуберта складається з трьох строф. Переклади на інші мови теж завжди мають по три строфи. Не може бути, щоб Борис Тен не переклав також і останньої строфи.
16:20 15/02/09
Мцзыка ВСЕГДА первична. И слова в ней, как правило, излишни вообще.
Не скажу, что я вообще не люблю вокал, но если уж он есть, то пусть был бы на языке оригинала, предпочтительно, незнакомого, не требующего как раз восприятия семантики.
Именно поэтому, из театра, больше люблю балет. Кстати, заодно не перевариваю профессиональных разговоров на тему: "недокрутила", "ну кто же на всю стопу приземляется", "а ты видел, что тандю-батман он запорол" и тому подобное.
Выхолащивается все восприятие Музыки и Грации.
То же и в опере. Если голос МУЗЫКАЛЕН, то абсолютно все равно, на каком языке и как фонетически правильно произносятся слова.
Или МУЗЫКА есть, или ее НЕТ. А СЛОВА в операх, даже Чайковского, не слушаю уже давно.
15:08 15/02/09
Как хотите! А ничего, что это противоречит теории синтетических жанров?
Эстетика и искусствоведение в один голос твердят, что есть музыкальные жанры, и есть синтерические (литературно-музыкальные и даже музыкально-театральные) жанры. И наука говорит, что всё это не одно и то же. И что в произведении синтетического жанра нельзя отключать одну из составляющих литературно-музыкального синтеза.
Если птица двукрылая, то с одним крылом она может только падать. Вот искусство и падает...
16:38 15/02/09
Да никто не спорит, что синтетические жанры имеют право на жизнь.
Только вот какая проблема - они существуют для РАЗЪЯСНЕНИЯ музыки тем, кто ее не может, а точнее, не хочет понимать.
А с нынешней системой отупления публики в угоду ПОТРЕБЛЯТСТВУ, так и вообще, скоро музыки не останется. Одни голоса "ученых" от эстетики и исксствоведения. Имея под рукой какой-никакой терминологический антураж, можно из всего конфетку сделать, красиво обернуть и всунуть в рот НЕуважаемой публике. И - "Ах, наука!"
А когда этот "ученый"-исскусствовед последний раз слушал Моцарта? А никогда.
Я уже намедни давал шутливую формулу, Вы наверняка не читали, повторю:
НЕТ БАХА, КРОМЕ АДАНА И МОЦАРТ ПРОРОК ЕГО!
Есл вместо отупляющей попсы по всем каналам, дать тех же классиков - как было постоянно в СССР - глядишь, ДУМАТЬ бы народ научился. И чувствовать, и сопереживать. Но разве это кому-нибудь во власти нужно?
Да ни за что.
Вот и называют нас "электоратом". И поделом. Потому что слышим СЛОВА, вместо настоящего чувства.
16:57 15/02/09
1. Формула , конечно, интересная и забавная (относительно Адана), хотя и не поясняет, какие, собственно, претензии к Моцарту?

2. Отупление всегда связано с потерей интереса к значению слов.
19:45 15/02/09
Претензий к Моцарту - никаких. Как раз наоборот, к тем, кто его не слышит.
А Адан в формуле исключительно по аналогии.
По ходу, правильнее было бы "Нет Баха, кроме Моцарта...", но тут же переиначивается "Нет Бога, кроме Аллаха и Магомет - пророк его", поэтому, взято по первым буквам и созвучию.
И чем Адан, кстати, не угодил? Уже больше чем сотню лет - классика балета.
19:56 15/02/09
Павло Сокіл Шостка
Рекомендует этот материал
16:51 15/02/09
Дякую.
19:55 15/02/09
Флорестан Харьков
Как всегда все.что выходит из-под пера этого автора, умно,научно обоснованно и актуально.Особенно полезно для тех,от кого зависит сохранение и дальнейшее развитие национальной культуры и искусства во всех проявлениях, особенно в сфере так называемых академических видов.
15:47 16/02/09
Дякую.
19:29 15/02/09
Sveta Rybalko Харьков
Рекомендует этот материал
16:35 17/02/09
Скіф Донецк
Рекомендует этот материал
Почему? вот где фронт работ...
22:06 18/02/09
Рекомендует этот материал
17:54 15/02/09
Скіф Донецк
smile best
23:14 18/02/09
Дякую.
19:33 15/02/09
Бах Винница
Рекомендует этот материал
22:43 15/02/09
Юльчик
Очень интересная статья. Я как раз думаю над темой магистерской работы, и так как у меня 2 образования, одно музыкальное, второе переводческое, то эта тема мне бы очень подошла! :) но, к сожалению, по этому вопросу очень мало литературы. не подскажите, что ещё можно посмотреть?
20:53 14/10/10
Спасибо за отзыв.
20:51 16/02/09
Работы непочатый край...
22:51 18/02/09
Ната Ярова Каменец-Подольский
Доброго дня! Я аж тепер прочитала вашу статтю, і вона для мене дуже цікава, оскільки протягом цього року я робила низку перекладів вокальних творів Шуберта і Брамса, а також кількох відомих різдвяних пісень. І це, скажу вам, робота не для поета, а для людини, яка володіє також елементарними вокальними навиками, оскільки у своїх перекладах я намагаюся максимально зберегти фонетику у важливих місцях, щоб розспівувались ті самі голосні, підбираю схожі за звучанням слова. Це дуже цікавий творчий процес :)
23:47 07/03/17

Live

7 час. назад

Марк Львович комментирует материал Українська влада знає, як повернути на свою користь ППО РФ біля кордонів

7 час. назад

Марк Львович комментирует материал Ченстохов. Раздумья

8 час. назад

Larisa Potapova рекомендует материал "Звездные войны" ч.4-2

8 час. назад

Larisa Potapova пишет рецензию на публикацию "Звездные войны" ч.4-2

9 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Ченстохов. Раздумья

10 час. назад

ASPI публикует статью Артур Прузовский о кадровом кризисе в Польше

10 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Кристофер Марло (В.Шекспир) Сонет 41

10 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Кристофер Марло (В.Шекспир) Сонет 39

10 час. назад

Виталий Боровец публикует статью Почему рейдер Величко и российский бизнес чувствуют себя в безопасности?

10 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Путин компроментирует
Украину: двигатели для ракет КНДР

10 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

10 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

11 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

11 час. назад

Марк Львович комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

11 час. назад

Марк Львович комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

11 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Светлые Силы против Сил Тьмы. Игра по правилам и без...

11 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

11 час. назад

Марк Львович комментирует материал Светлые Силы против Сил Тьмы. Игра по правилам и без...

11 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

11 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

12 час. назад

Василий Грозин комментирует материал Момент истины

12 час. назад

Марк Львович комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

12 час. назад

Марк Львович комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим