Экономика 25 января 2009 12:02:08
Автор: Валентин Лученко
Національна ідея для України
Читаючи на ХайВеї матеріали, які викликають серед вільно журналістської громади найбільші суперечки і які за влучним висловлюванням є найбільш флудогінними, мені подумалося, а чи не поділитися з громадою своїми думками щодо ідей, які б об’єднували населення України, перетворюючи його в структуровану модерну націю, а не залишали його в стані дезорієнтованого збіговиська людей, які перебувають в стані перманентної соціально-психічної депресії. Останнє не стосується всіх без винятку людей, це було б недопустимим перебільшенням, а загального фону, в якому перебуває макросоціум.
Хотілося б застерегти читачів, що торкаючись питання національної ідеї висловлюю абсолютно свій погляд на проблему, незаангажованим перебуванням у якихось партіях чи спілках. Отже, вимога до національної ідеї. Вона не повинна виражати класових чи етнічних уподобань та установок аби об’єднати максимальне число прихильників під своєю парасолею. Вона також має бути зрозумілою та стислою у викладенні.
Отже тезово моє бачення національної ідеї таке:
Соціально-Психічний Комфорт та Матеріальний Добробут для максимального числа громадян України.
Реалізація обох компонентів має відбуватися синхронно і на основі виробленої стратегії. Першочерговими пунктами впровадження національної ідеї мають бути стабілізаційні заходи в економіці та соціально-культурному житті суспільства.
В економіці стабілізаційні заходи мають бути направлені на вибір національних пріоритетів в міжнародному розподілі праці. Оскільки найунікальніші ресурси України це її чорноземи з найбільшим на планеті вмістом ґумусу та мінеральні води, різноманіття та кількість яких є найбільшими в Європі, то рекріаційно-санаторну галузь та сільське господарство треба зробити пріоритетними. В царині промисловості потрібно зробити структурні перетворення, які направлені на:
1) Модернізацію гірничодобувної галузі та металургії;
2) Вибір пріоритетів у машинобудуванні у бік науково ємних та нанотехнологій з переносом важкого машинобудування в південні райони країни (Херсонщина, Миколаївщина, Одещина та південь Запоріжжя)
3) Направити зусилля держави на урґентну модернізацію інфраструктури великих міст з метою відвернення техногенних катастроф, які на разі загрожують більшості міст-мільйонників України. Це дозволить створити багато робочих місць та оживити економіку;
4) Розвиток легкої та харчової промисловості до рівня всебічного забезпечення населення країни вітчизняними товарами найвищого ґатунку;
5) Розвиток енергетики країни до рівня самозабезпечення та мінімальної залежності від зовнішніх джерел енергоносіїв.
Перелік можна розширити, але іншим разом…
Пожвавлення економіки суттєво знизить рівень апатії та соціальної напруги у суспільстві. Отже соціально-психічний комфорт стане досяжнішим. Але аби суспільство не перетворилося в суспільство ситих бюргерів, які від апатії нестатків перейшли до апатії та втрати сенсу життя споживачів матеріальних благ потрібен розвиток культури та духовності.
Культурна політика на мій погляд повинна базуватися на відмові від домінування фольклору над здоровим ґлуздом. Тому фольклор має зайняти своє достойне місце в середовищі земляцтв та етнічних громад.
На загальнонаціональний рівень потрібно винести високе мистецтво. Досвід Радянського Союзу показав, що при належно поставленій культурній політиці довкруг симфонічної та камерної музики, опери та балету можна створити позитивну атмосферу та залучити до активності в цьому напрямі достатньої кількості людей, аби класичне мистецтво стало помітним явищем в житті суспільства. Також слід активізувати зусилля по розширенню мережі непрофесійних симфонічних та камерних оркестрів, драматичних та естрадних театрів. Люди мають перетворитися з пасивних споживачів низькопробних культ-ерзаців в активних творців якісної музики, візуальних та кінестетичних мистецтв.
В області охорони здоров’я потрібно провадити цілеспрямоване виховання у суспільства бережливого ставлення до найціннішого особистісного ресурсу – фізичного та психічного здоров’я, зробивши пріоритетом гігієну, санітарію та превентивну медицину. Заняття спортом потрібно поступово замінити на заняття фізичною культурою.
Мовну політику потрібно спрямувати на збереження та розвиток мов всіх етносів, які складають українську націю в місцях їх компактного проживання та в місцях функціонування земляцтв та етнічних культурних центрів. В місцях компактного проживання таких етносів як росіяни, поляки, румуни, угорці, білоруси, гагаузи, приазовські греки та інші потрібно передбачити введення паралельної офіційної мови та всіляко сприяти шкільництву на основі національних мов.
В області релігії потрібно ввести жорсткий контроль над функціонуванням релігійних та квазірелігійних сект тоталітарного спрямування. В справи релігійного розбрату між православними конфесіями держава не повинна втручатися жодним чином. Православні клерикали або домовляться між собою, або їх розбрат приведе до поступової дискредитації православ’я на території України з подальшим відтоком вірних або до інших релігій або до інших християнських деномінацій. Україна повинна стати взірцем релігійної терпимості на своїй території.
Публикацию прочитали
|
||||
Валентин Лученко, Киев, свободный журналист "ХайВей"
|
||||
|
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей |
||||
|
||||
Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.
Рецензии




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатление




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатление




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатлениеТільки, вибачте, не зрозумів тезис: "Заняття спортом потрібно поступово замінити на заняття фізичною культурою." Спорт, за Кубертеном, це мир. Спорт великих досягнень - засіб єднання народу у підтримці своїх представників і справа гідного його представництва серед інших народів та держав.
Прикладів не стану приводити, Ви їх маєте самі знати. Дякую за схвальний відгук.
Що стосується розбіжностей. Спортсмени САМІ обирають свій шлях, і у мене є знайомі спортсмени, не батьки мені і не сини, але ровісники мого сина. У бідній країні спорт - це питання кар*єри і достатку (перше). У більш розвиненій країні спорт - це питання кар*єри і достатку (але на більш високому рівні). Для країни взагалі спорт - це неодмінний атрибут її життя. Просто неможливо уявити собі країну, яка б не бажала провести у себе чемпіонату світу з футболу. Та просто уявіть собі, що у Вас з*явилась така можливість опитати населення цієї країни - чи бажають вони бачити своїх представників на п*єдесталі пошани у будь яких міжнародних змаганнях. Уявляєте відповідь?
Згоден, що спорт часто негативно впливає на здоров*я людини. Але, якщо порівняти Яну Клочкову з шахтарем її віку, зводити обох на порівняльне обстеження...
Добродій підійде?
Спорт вищих досягнень, особливо в силових видах, та легкій атлетиці і плаванні - це суцільні досягнення фармакології за рахунок здоровя спортсменів, тому мені ці сумнівні престижі країни до одного місця, коли вони отримані ціною здоровя людей. Он Індія з мільярдом населення нічого в спотрі не показує, а виростає в нову світову потугу порівняну з Китаєм
я за здоровий спосіб життя - цигун зранку, плавання вдень, нордік вокінг увечері
Добре, але товаришем я Вас також не називатиму (С)
Ваше право. Я теж тут не називаю товаришем кого попало, навіть Вас...
Стосовно "фармакології" - згоден, але це перевіряється, і наука контролю теж не стоїть на місці. Спорт у вигляді демонстрації можливостей людини давно вже себе вичерпав - згоден. Але ігрові види спорту, де допінг для всієї команди - виявляється контролем на сто відсотків, а допінг для одного-двох-трьох - практично нічого не дає, буде існувати ще багато років.
До того ж, ви пропонуєте ВЗАГАЛІ виключити громадян України з тих змагань, що несуть загрозу здоров*ю.
У такому випадку (я писав, але Ви поспішили з відповіддю), у першу чергу треба зняти благодать зі свідомої частинв читачів, що сприймає близько до серця виступи "Динамо", "Шахтаря" тощо.Зняти з міжнародних змагань українських олімпійців, зхборонити спортивні секції за втручання у справи державної ваги...




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатление




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатлениеЯ бы добавила и вопросы науки и образования. У нас сейчас эта отрасль на грани катастрофы.
Как элемент национальной идеи, можно включить и создание механизмов контроля власти. То, что В. Тригуб называет принятием закона об исключительной ответственности чиновников.
я мав на увазі громадське ТБ ВВС, громадські газети, функціонування партій
Звіт Спікера
Недавно з депутатами літали ми в Австралію
Вивчати технологію доїння кенгуру.
Щоб Римське право вивчити - поїдемо в Італію,
Навчитись демократії полетимо в Перу.
Оце були в Китаї ми - стіну їх подивилися.
От, в кого треба вчитися добротно мурувать!
Ось кажуть: “Комуністи там!”, а ми і там повчилися,
Як владу з рук не випустить і ринком заправлять.
Ото як закеруємо базарами і ринками,
То тій проклятій махвії настане враз капець:
Озброїм депутатів лиш нагайками й дубинками, -
Я думаю, з цим справиться заступник Дурдинець.
Не ясно щось у армії: там з'їзди, декларації,
А тут збирають підписи, вдаються до погроз...
І я от часом думаю: мо, хлопці мають рацію? -
Для чого ж нам Морозов той, як є у нас Мороз?
Як був я у Швейцарії, то виступав з промовою.
Там кожен так балакає, як вміє і як звик.
А тут Мовчан з “Просвітою” перелякав всіх мовою
Й горлає Остроущенко: “Дайош второй язик!”
В Росії знов побилися, - там весело, не скучно їм.
А тут без рехверендуму все вирвали із рук:
Керують Україною Пинзеник із тим Кучмою
Й не радиться з парламентом вже й Президент Кравчук!
В Британії чи Швеції такого й не почуєте, -
Ніяких президентів там не було, й нема...
Бо там цивілізація, а ми усе кочуємо, -
Вже світ увесь об'їздили, а толку все катма.
Роберт Рождественский
Отрывок из поэмы, названия которой я, к сожалению, не помню
Скрипит под ветром печальный ставень.
В углу за печкой таится шорох...
Мы вырастаем,
мы вырастаем
Из колыбелей и распашонок.
Огромно детство.
Просторно детство.
А мы романы Дюма листаем -
И понимаем, что в доме тесно.
Мы вырастаем,
мы вырастаем!
Упрёки взрослых несутся следом.
Мы убегаем, как от пожара.
Нам двор - держава!
Но как-то летом
Мы замечаем: мала держава!
Нас что-то кличет
и что-то гонит
К серьёзным спорам,
к недетским тайнам.
Нас принимает огромный город -
Мы вырастаем,
мы вырастаем!
А город пухнет.
Растёт, как тесто.
А нам в нём тесно -
и мы, пьянея,
Садимся в поезд,
где тоже тесно,
А в чистом поле -
ещё теснее!
Мы негодуем, недосыпаем,
Глядим вослед журавлиным стаям,
На мотоциклах, пригнувшись, шпарим...
Мы вырастаем,
мы вырастаем!
Мы трудно дышим от слёз и песен.
Порт океанский зовём калиткой.
Нам Атлантический
слишком тесен!
Нам тесен Тихий, или Великий!
Текут на север густые реки.
Вонзились в тучи верхушки елей.
Мы вырастаем!
Нам тесно в клетке
меридианов и параллелей.
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу
Та й більш нічого. Кричите,
Що бог вас создав не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою,
З святими горами Дніпро!




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатление




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатление




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатление




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатлениедо тех пор пока не будет введена отвественность и в первую очередь уголовная чиновников всех рангов и мастей перед законом, ничего не изменится.




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатление




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатление
Один Камшилин как всегда в своем репертуаре…
Есть мнение
, что у него работа такая
Дякую, сам дивуюся, що вдалося не отримати якихось ярликів та звинувачень на кшталт "зрада національних інтересів versus далой бєедєравцов"




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатление
Лично я уже начал. Например, несколько лет подряд гаишников взятками не балую, а все подобные вопросы решаю в законном порядке - в суде. Это дешевле и безопаснее...




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатление




Журналистское мастерство



Язык и стиль



Форма подачи



Общее впечатлениеДискомфорт состоит не в отсутствии национальной идеи, а в попытке навязать эту идею ради мифического "максимального количества".
Комментарии
Почему? Сильна економіка - база державотворення. Досягнення сильної економіки за рахунок націоналістичного міфотворення - повна облуда та дурість.
Інший приклад - почали активно говорити про фінансову кризу - знизилась ділова активність. І не завжди тому, що для цього є економічні причини у компаній, а просто вони вже чекають найгіршого.
Прохожий в першому пості сказав про націоналістичне міфотворення. Хотіла б зауважити, що воно також впливає на економіку, оскільки викликає політичну нестабільність, яка завжди враховується при розрахунку рейтингів компаній і держави, як результат - впливає на кредитні ставки і взагалі на ділову активність в державі та з іноземними контрагентами.
Щодо того, що в подальшому якість товару сильно впливає на вартість бренду - згодна. Задача маркетингу і виробництва - утримати якість на належному рівні.
Прохожий, 14:25 25/01/2009
Рекомендует этот материал
Почему? Сильна економіка - база державотворення. Досягнення сильної економіки за рахунок націоналістичного міфотворення - повна облуда та дурість.(С)
-------------------------------------
Щось маєте заперечити?
Давайте перервемося, мені час у люлю, пардон, завтра вставати о шостій, перепрошую і палко вітаю...
З Вашою тезою цілком згодна.
Проблема в тому, що різні люди розуміють щось своє під поняттям "націоналістичне міфотворення" і мають свою думку щодо того, чи є воно у нас і що саме є міфами.
Але з цього питання я вже сперечатись не буду.
Добраніч.
Вартість деяких брендів оцінюється в кілька мільярдів зелених.
---------------------------------------------------------------
Спочатку треба створити якісний бренд, а потім вже він буде чогось коштувати. Не бачу тут ніякогісенької політичної складової. Як приклад. Китайськи термоси у СРСР цінувалися за їхню якість, а не за міф. Зараз існує міф про китайськи термоси, але мало хто у нього вірить.
але тут без "царя-батюшки" не обійтися.... Бо наша "демократична влада" в тому вигляді, в якому вона зараз є, ніколи не зможе навести лад в країні...... "Також слід активізувати зусилля по розширенню мережі непрофесійних симфонічних та камерних оркестрів, драматичних та естрадних театрів."
А ось цього робити не треба - будь-яка така ось "лубочність" в мистецтві веде до його виродження. Мистецтво має бути тільки високого профессійного рівня. А якщо й робити такі коллективи, то на "велику сцену" не випускати в жодному разі, а зробити щось на кшталт фестивалю самодіяльних коллективів (щось срср запахло)
Нажаль, відсітнє воно і на державному рівні - адже порівняйте процент присутності на звичайних концертах нашої "політичної еліти" з європейською ситуацією....
ситуація з культурою в країні катастрофічна. Ви пам'ятаєте, коли Гвідон Кремен одночасно з Ванесою Мей давав у Києві концерт де бала наша "еліта"
?
.... А після того з'явилася наша Асія Ахат
Але певно пані Ванесса не вміє співати - тому вона в нас так швидко забулася
і поп-культура в неї задля розваги
щоб якось боротися з нудьгою, але до теми нашого обговорення воно не дуже то і стосується, у всякому разі не хотілося б про те говорити
З повагою
Узагалі "масова невронізація", котру ми спостерігаємо наразі в українському суспільстві, як на мене, багатьом до душі. Вона об’єднує та… нейтралізує людей. Словесний мазохізм, що насправді перебільшує наслідки кризи, зробив наших громадян псевдопсихологами. Бо "тобі погано? Ой і мені теж!". Спільну мову знайдено – біда об’єднує…
Мені свого часу пощастило, бо у 17 років, не маючи батьківської підтримки, мені самотужки доводилося вирішувати фінансові питання, а отже, тодішня журналістика (на зламі СРСР) хоч і приносила певні кошти (матеріальне), прибутковою стала в іншому. Доки одні жваво обговорювали ситуацію раптової вільності/свободи, не розуміючи, що з нею робити (бо не звикли бути самостійними: "Партія – розум, честь і совість…"), інші не маючи ані досвіду, ані бодай однієї розумної практичної книжки, намагалися "бізнесувати". І спілкуючись із цими людьми (як журналіст), які "чомусь" не знаходились "в стані перманентної соціально-психічної депресії" було найкорисніше. Тож рік по тому, я з півроку "дістаючи" одного з інвесторів отримав безвідсотковий кредит кешем з напуттям "Не повернеш – про в’язницю мріяти будеш". Відтоді минуло достатньо криз (остання була веселим серпнем 1998 року) і цікаво було спостерігати за діями, поведінкою наших пострадянських людей… Так гарно критикувати вони вміють, а коли до справи… Усі чекають, що зробить сусід. Їм винні політики. Вони готові на словах розстріляти Ю, Я, Т та інших (проте ніколи зброю не візьмуть і не стрілятимуть), вони обговорюватимуть на ХВ питання, які просто локшиною звисають з їх вух… Вони говоритимуть про єдність, проте самі ж у своїй хаті стоять на своєму і вважають, що компроміс, це коли тільки одна людина йде на поступки, а не дві. Вони говоритимуть "салоїди", не вдумуючись в те, що самі ж тут мешкають і глузують, виставляючи себе на посміховисько перед іншими сусідніми країнами…
Я НІКОЛИ не бачив скиглячого керівника компанії. Наскільки б важко не було, - єдиний вихід – це ДІЯ. Не жаління та пошук співчуття. Аж ніяк, а саме ДІЯ. Бо вона приносить РЕЗУЛЬТАТ... Я НІКОЛИ не бачив бізнесменів, котрі обговорюють мовленеві питання. Бо якщо не знаєш мови, залучаєш перекладача, а сам тим часом її потроху вчиш. І НІКОЛИ не відмовляєшся від підписання контракту з мовної причини. Бізнес – інтернаціональний, а гроші не пахнуть.
Перепрошую, Валентине, за дещо розмите переднє слово. Ці мисленеві уривки тямущим людям, певен, будуть зрозумілі.
Я уважно прочитав озвучені конкретні кроки (за подібну конкретику та неупередженість я поважаю й Святослава Синявського). Щодо них, доцільності, першочерговості тощо, полемізувати немає сенсу. Бо якщо керівник підприємства, компанії, фірми, родини виходить із власнодержавних, локальнодержавних, а не особистих інтересів, то це вже розмова професійна, економічна. Це чіткий стратегічний поетапний розрахунок. Це державний бізнес-план, це стратегічний менеджмент тощо.
Найголовніший крок – це Держава Україна. Повага до кожного громадянина, незалежно від його уподобань, у тому числі й релігійних. Доки в нас від людей середнього віку я буду чути, що кілограм моркви коштує "два рубля", а не "дві гривні" на 17-18-му році незалежності, то можна говорити, що в серці цієї людини Держава не існує. Вона чекає, що хтось зробить, поліпшить її життя… А сама при цьому нічого не робитиме. На моє глибоке переконання, зараз потрібно займатися лише економікою, відставити всі мовні питання. Проводити з іншими країнами не політичні, а комерційні перемовини. Відноситися до Росії не як до сусіда, а як до партнера. Виходити з власних державний інтересів, а не братерських. У грошах родичів немає. А найбільший розбрат виникає в компанії, коли нею керують "родинні люди" і посилаються на родинність та ваговість кожного з них.
Дуже багато емоційно-ірраціонального і дуже мало зважено-раціонального
Ще гірше, коли це чуєш від учорашньої школярки, яка сидить за касою у магазині.
Поясніть мені, що таке "місця компактного проживання"? Це область, район, місто, район у місті, село, сільрада? Покажіть на прикладі сусідніх унітарних держав, які таке роблять?
я не маю досвіду вивчення практики інших унітарних держав. Можу поділитися досвідом УРСР. В Білій Церкві до ІІ Світової компактно проживали євреї, німці, поляки, трішки росіян і купа українців. В місті були 6 українських шкіл, і по одній для всіх названих мною меншин. Після війни мудра сталінська політика все зламала. На час Перебудови було трішки українських шкіл (4-5) решта російські (при тому, що частка росіян у місті заледве сягала 10 %)Але це офтоп.
Візьмемо Бесарабію. Місто Болград та Болградський район - живуть болгари. Ще за Союзу там була болгарська гімназія, по селах були школи з викладанням кількох предметів болгарською. В російських селах відповідно викладали російською. В молдавських молдавською. На Закарпатті були і є мадьярські школи.Про поляків не знаю, але на Житомирщині в польских селах були українські щколи. Може десь були польські щколи, але я про них не чув. В старовірських селах школи завжди були з російською мовою викладання. Так що в унітарній квазідержаві УСРР-УРСР був якийсь досвід НАЦІОНАЛЬНОГО ШКІЛЬНИЦТВА
Так ще згадав про Щвецію та Фінляндію, бував там тому шось та знаю. Отже держави унітарні, але мають місця компактного мешкання фінів у Швеції та шведів у Фінляндії. На рівні середньої освіти школи функціонують на базі національних мов. Місця компактного проживання:
села, округи, містечка, національні квартали. У нас в Україні це можуть бути села та містечка. Національних кварталів, наскільки мені відомо, у нас поки що немає
Окрім того, я б хотів знати, що таке компактне поселення у процентному відношенні. Ось, скажімо у Городку на Хмельниччині є приблизно 22% поляків, які усі знають українську, називають у більшості її своєю рідною. То чи потребують вони діловодства у Городку польською мовою і чи повинна держава забезпечувати таке діловодство?
Чорт, як відомо, ховається у деталях. А саме детальних речей бракує вашому прожектові. Національно-культурні потреби громад нацменшин - це переважно проблеми, які мають вирішувати самі їхні громади. Чи не так?
Так, саме так відбувається у всьому цивілізованому світі, а держави їм у тому сприяють мірою свого гаманця
В моєму розумінні якщо в містечку живуть переважно поляки і вони хочуть щоб діловодство провадилося польською і для цього є гроші в місцевому чи загальнонаціональному бюджеті, то чому б ні? У США в деяких штатах живуть компактно мексіканці, то там якщо ти не знаєш іспанської в поліції не попрацюєш і школи там іспанські і газети і радіо і ТВ.
Що ж до Штатів, то там свій досвід і свої проблеми освоєння завойованих мексіканських територій. Однак і там без знання англійської ніхто у поліції не працює. А ще зверніть увагу на штатівсько-мексіканський кордон і порахуйте число убитих на тому кордоні.
идите к себе подобным политозабоченным и флудите на здоровье
Почему? Интересные мысли. Как говорится : "Ваши бы слова да Богу в уши..."
У теперішній Конституції записано що Україна - соціальна держава. Ви заперечуєте соціальність устрою і заодно пропонуєте будувати безнаціональну державу? А на базі чого? Як ви можете збудувати Українську державу, коли у її фундамент не покладете українські етнічні підвалини?
Кінець звязку. вибачайте, треба справами зайнятися
Заклики до праці - це не аргумент у суперечці, пане Валентине. Не чекав від вас такого.
А Україну треба розбудовувати, спостерігаючи процес у динаміці, а не у зафіксованій миті. Гляньте на статистику про національний склад населення і порівняйте минулі роки з нинішніми. Де поділися мільйони росіян за роки незалежності? Виїхали чи вимерли? Ні, то українці повернулися до своєї родини. Українська нація, як і будь-яка інша, здатна асимілювати у собі вихідців з інших націй. Гляньте лишень на ті самі українські прізвища, що походять з назв інших етносів: Москаленки, Татарчуки, Ляшенки, Жиденки... Звичайно ж, ця асиміляція має відбуватися добровільно і природньо, як вона відюувається у інших європейських державах. Ніхто не повинен перешкоджати якійсь меншині підтримувати своє національне життя в Україні (резервуватися) чи виїшати на свою історичну чи й навіть праісторичну батьківщину (емігрувати). Та куди завгодно! Держава лише повинна сприяти у добровільній асиміляції, резервації та еміграпції усім своїм громадянам.
Я з болем слухав розповіді моїх знайомих з Стародубщини, коли вони розповідали як в 70 роки їх записували росіянами тільки тому, що вони народилися в РСФСР. І мені не хочеться чомусь щоб етноси, які мешкають на нашій території втрачали свою національну та мовну ідентичність
В різноманітті мов та культур сила Світу!
І хочеться мені чи не хочеться, а Катерина Ющенко вже не позбудеться американського акценту, хоч і зберегла себе як українку у США, на відміну від мільйонів асимільованих там українців.
Ше раз звертаю увагу на добровільність. Якщо син українця і української напівпольки обирає для себе українську мову і ідентифікує себе українцем - то чи я маю цьому не радіти?
Почему? все так, да не так - тему, Вы затронули, действительно важную, только вот незадачка сложилась, кроме пары-тройки тысяч человек, это никого в стране нашей не интересует. Как уже было отмечено выше - народа-то нет! Тех кто являются жителями нашей страны, нельзя назвать народом.
Собственно, в самой национальной идее нет ничего необычного. Загвоздка в другом, никакая национальная идее не может появиться и тем более существовать, без наличия ответственности у ее носителя. Носителем же нацидеи, является народ или нация (как хотите, так и называйте). А нашего народа, т.е. нас - ответственность ОТСУТСТВУЕТ НАПРОЧЬ!!! (пример тому все наши президенты, парламенты и правительства). Задумайтесь над этим.
хотілося б дізнатися про Вашу дефініцію народу. А приклад Ваш (пример тому все наши президенты, парламенты и правительства)що доводить? В Італії ситуація вже 50 років схожа на нашу політичну ситуацію, корупція в країні не менша, можна на цій підставі стверджувати, що італійців як народа немає?
то що стверджуєте, що італійців як народу також немає?
И ответ, пожалуйста дайте четкий, а не расплывчатый, как и сама статья. Хоть, повторюсь, тема затронута действительно серьезная и актуальная, за что спасибо!
Бо я не знаю, яка загальна або моно ідея гуртує італійців, крім звичайно думки, що їх мама найкраще в світі готує піццу та пасту. Не знаю, яка ідея гуртує французів чи ірландців. Може вони й не народи з Вашої точки зору, але живуть у своїх зручних для життя країнах так, що нам з Вами не сниться жити ні в Україна, ні в Росії в найближчі 30 років
Все ети Ваши Народ и История с больших букв плод промывания мозгов коммунистической идеологии.
Человек рожден для счастья как птица для полета. Для счастья многово не нужно - комфорт в душе, семье и удобная социальная инфрастуктура.А все эти народ, величие страны на фоне гол, бос, впроголодь, мы за ценой не постоим - от ЛУКАВОГО
- для того щоб усе було добре, потрібно щоб усе було гарно
- гарно буде тоді, коли усе буде добре
В этом собственно и есть смысл вашего материала. а тема, повторюсь, действительно актуальна и важна!
Или чё, опять непонимэ?
Може трішки не в тему, але згадалися слова Столипіна:
Господа, Вам нужны великие потрясения?
А мне нужна великая Россиия!
Шкода що ідеї великого реформатора були вбиті в Києвській Опері
Але це так офф-топ
Итак, носителем нацидеи может быть только народ. У нас же нет ни народа, ни ответственности у тех, кто называет себя народом.
И только когда люди населяющие Украину обретут это качество, т.е. возьмут на себя, каждый персональную, ответственность за свою страну, вот тогда появиться нация (народ) - украинцы и можно будет говорить о национальной идее.
Задумайтесь над этим!
, Посадити за стіл професіоналів й друкувати закон за законом й робити майбутнє працюючи по розумному, наприклад ввозиш технологію або обладнання якого в нас не роблять,- отримуй льготи (а не тому що ти друг коня Чапаєва). Доречі в японіі після війни в міністерствах навідь ліфти вимкнули, й старим міністрам прийшлось пихтіти пішки по сходах заради економії.
Ну, тогда это уже не национальная идея, а интернациональная или геополитическая... Хорошо бы один раз понять, что мы прежде всего ЗЕМЛЯНЕ, а потом уже украинцы, американцы, африканцы и, извините, русские
А остальное придумали политики, первыми из которых были вожди племён и шаманы, а мы, блин, до сих пор жуём их лапшу на своих ушах!
Александр Справедливый, 22:59 26/01/2009
"Отже, вимога до національної ідеї. Вона не повинна виражати класових чи етнічних уподобань та установок" -100%верно! Извините, что на русском
Ну, тогда это уже не национальная идея, а интернациональная или геополитическая..
Правильно помічено, - це уже не національна ідея, а мрія тих, хто любить Україну без українців, або як писав Франко "...ти, брате, любиш Русь, як хліб і кусень сала".
И каждый человек ценен потому что он человек, а не просто украинец, блин!!!!!!!

Гм, а щодо вашої унікальності, то ви помиляєтеся, бо я теж вмію російською розмовляти, але через те не став людиною іншої національності. Якщо ви не виродок, а нащадок своїх родичів-українців, то й ви мали б бути українцем. Якщо усі люди рівні, то й українці рівні з усіма і мають такі ж права у своїй державі, які мають інші люди у своїх. То хто ви?
Дискомфорт состоит не в отсутствии национальной идеи, а в попытке навязать эту идею ради мифического "максимального количества".

Але дивує ваше бажання похизуватися своїм незнанням рідної мови. Цього або соромитися треба, або мати на те якісь дуже вагомі причини. Ну, є люди, які через свої мізкові особливості не здатні засвоювати мови. Але ж ви, мабуть, не такий? А про героїв і зрадників ми, здається тут не говорили. Ви пропонуєте нову тему? Ну, опублікуйте на цю тему матеріал і тоді ми його обговоримо.
ХВ.Общество 27 января 2009 23:32:50 Автор: Александр Клюянов
ИДЕЙНАЯ ПРОФАНАЦИЯ ИЛИ ИНТЕЛЛИГЕНТСКАЯ УТОПИЯ
Извините, что на русском
Немає Вам пробачення! Мови треба знати, це у Вас від лінощів
Live
36 сек. назад
Константин Руднев комментирует рецензию на публикацию Очередное скотство от «аппозиции»
1 мин. назад
Олена Голубенко рекомендует материал З Королевською не по-королівськи
2 мин. назад
Лівша комментирует рецензию на публикацию Заявка на відвідування БАНу. Чи 6-ї палати?
5 мин. назад
Земляк рекомендует материал Несоответствие в природе
8 мин. назад
Лівша комментирует рецензию на публикацию Очередное скотство от «аппозиции»
10 мин. назад
Константин Руднев комментирует рецензию на публикацию Очередное скотство от «аппозиции»
11 мин. назад
Земляк комментирует рецензию на публикацию Очередное скотство от «аппозиции»
12 мин. назад
Константин Руднев комментирует рецензию на публикацию Очередное скотство от «аппозиции»
20 мин. назад
Константин Руднев пишет рецензию на публикацию Заявка на відвідування БАНу. Чи 6-ї палати?
23 мин. назад
Роман Биневский комментирует материал Как найти любимого человека
24 мин. назад
Зурла Лоци комментирует материал Спасение человечества
32 мин. назад
Лівша комментирует рецензию на публикацию Очередное скотство от «аппозиции»
36 мин. назад
Зурла Лоци
комментирует материал Про украинскую политику (парадоксальное
)
38 мин. назад
Джемма комментирует материал Спасение человечества
40 мин. назад
Зурла Лоци комментирует рецензию на публикацию Несоответствие в природе
43 мин. назад
mamasita комментирует материал Симфония Одиночества...
46 мин. назад
mamasita рекомендует материал Симфония Одиночества...
46 мин. назад
Константин Руднев комментирует рецензию на публикацию Очередное скотство от «аппозиции»
48 мин. назад
Зурла Лоци комментирует материал Позвони мне из юности...
49 мин. назад
Татьяна Васильевна Морозова рекомендует материал Русский язык - спасение для мови.
49 мин. назад
Рус
Укр
Eng












