ФармРада повідомляє:

3 грудня 2008 р. біля Кабінету міністрів була проведена акція протесту працівників фармацевтичної галузі України проти руйнації системи забезпечення лікарськими засобами населення. У акції взяли участь понад 3 тис. працівників аптек, фармпідприємств з усіх українських регіонів. Нам стали відомі програмні засади і справжнє підґрунття цієї акції, яка вказала на те, що руйнація українського фармакологічного ринку зайшла надто далеко… Отже свідчитимуть лише документи…

Документ №7

Президенту України Ющенку Віктору Андрійовичу | Шановний Вiкторє Андрiйовичу!

З В Е Р Н Е Н Н Я

Змушені звернутись до Вас, як до гаранта конституційних прав через те, що необґрунтовані, безпідставні, неузгоджені та популiстськi дії Уряду по реформуванню фармацевтичної галузі та «благі» наміри по зниженню цін на ліки не тільки не дають результатів, а навпаки призводять до глибокої кризи у вітчизняній фармацевтичній галузі, ставлять під загрозу увесь сектор охорони здоров’я, що у свою чергу призводить до глобальної проблеми - забезпечення ліками громадян України та загрожує національній безпеці країни.

Ситуація погіршується з кожним днем, оскільки економічна криза погіршила стан у фармацевтичній галузі, яка є соціальною та водночас ринково орієнтованою. Уряд, маючи на меті благу ціль, не вжив реальних системних заходів, які дійсно привели б до стабілізації ситуації у галузі та поліпшили забезпечення населення ліками.

Нехтуючи Конституцією та всупереч законам України: «Про лікарські засоби», «Про безпеку харчових продуктів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», Господарського кодексу України, Уряд 10 вересня та 17 жовтня 2008 року приймає постанови №827, №837 та №955.- Зазначені постанови прийняті без громадського обговорення та залучення провідних фахівців фармацевтичного ринку, без аналізу регуляторного впливу, з порушенням Закону України «Про засади державного регуляторної політики в сфері господарської діяльності» (аналітична довідка додається).

Жахливим у даному випадку є те, що суб’єкти господарювання мають доводити і вимагати від влади дотримання верховенства права, виконання Конституції, законів та кодексів України, а не підзаконних актів, які всупереч чинному законодавству, приймаються Урядом країни і виконання яких домагаються усіма законними і незаконними методами. А саме: системна маніпуляція громадською думкою, використовуючи засоби масової інформації, надаючи неправдиву інформацію про віртуальне збільшення цін до 70%, що створює соціальну напругу у суспільстві; використання всіх фіскальних органів з метою довести бажане, (за звітами податкової адміністрації встановлено, що підвищення цін на лікарські засоби складає 6-7%). Хочеться отримати відповідь на наступні питання. Для чого це робиться? Для чого впроваджено цькування? Для пошуку «ворогів народу» чи «віртуальних відьом»? А може для знищення внутрішнього інвестора - підприємств малого та середнього бізнесу і перерозподілу ринку у даній галузі? На нашу думку, це є ніщо інше, як спроба перекласти відповідальність за популістські рішення Уряду на суб’єктів господарювання тому, що дані рішення не передбачають заходів, направлених на захист прав та інтересів громадян України (як покупців так і продавців) і не відповідають програмі діяльності КМУ «Український прорив: для людей, а не політиків».

На сьогодні ми маємо наступні наслідки дії постанови КМУ №837, постанови №827 що їй передувала та постанови КМУ від 17.10.2008р. №955:

1. Ліквідовано єдиний легітимний, відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» орган державного контролю у фармацевтичній галузі – Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я.

2. Втрачено законні підстави для здійснення державного нагляду (контролю) як за виробництвом лікарських засобів, так й за їх оптовою та роздрібною реалізацією, а також імпортом ліків іноземного виробництва.

3. Постановою КМУ №827 ліквідовано орган ліцензування в сфері виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами - Державну службу лікарських засобів і виробів медичного призначення, яка була створена відповідно до Указу Президента України від 7 лютого 2003 року №91 «Про заходи щодо поліпшення забезпечення населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, а також підвищення ефективності державного управління у цій сфері». Таким чином КМУ порушено положення Конституції України (частина третя статті 106, частина третя статті 113).

4. В супереч Закону України «Про лікарські засоби» повноваження щодо ліцензування передані створеній постановою КМУ №837 Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів, проте фактично видача ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну реалізацію лікарських засобів припинено. У зв’язку із чим багато аптечних закладів на території України вимушені припинити свою діяльність у зв’язку із спином строку дії раніше отриманих ліцензій. Окрім втрати власного бізнесу вітчизняними підприємцями, це призвело до втрати робочих місць багатьма кваліфікованими фахівцями фармацевтичної галузі!

5. Відповідно до Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови КМУ від 10 вересня 2008 р. №837 і 17 жовтня 2008 р. №955» включення створеної Держлікінспекції до переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ від 14.11.2000р. №1698 набере чинності лише з 1 лютого 2009 року. Таким чином явища ліквідації суб’єктів малого підприємництва в цій галузі у зв’язку із неможливістю отримати ліцензію та вивільнення фахівців значно пошириться.

6. Зміни у процес ціноутворення внесені згідно постанови КМУ №955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» фактично призвели до дестабілізації фармацевтичного ринку та виникнення реального дефіциту ліків у небезпечний для здоров’я громадян зимовий період! Цей факт окрім чисельних звернень громадян та підприємців вже зафіксовано Міністерством охорони здоров’я у пояснювальній записці до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови КМУ від 10 вересня 2008 р. №837 і 17 жовтня 2008 р. №955» (розділ «Обґрунтування необхідності прийняття акта»). Таким чином Міністерством охорони здоров’я підтверджено ознаки кризи у фармацевтичній галузі, яка на наш погляд, відбулась завдяки непрофесійному та незаконному підходу Кабінету Міністрів України до питань регулювання галузі яка несе досить велике соціальне навантаження, а викликані його втручанням наслідки загрожують національній безпеці країни та можуть привести до соціального вибуху.

Статтею 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» серед основних реальних та потенційних загроз безпеці України, стабільності в суспільстві визначено:

- у внутрішньополітичній сфері: порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування Конституції і законів України, прав і свобод людини і громадянина.

- в економічній сфері: ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки.

- у соціальній та гуманітарній сферах: криза системи охорони здоров’я і соціального захисту населення і, як наслідок, небезпечне погіршення стану здоров’я населення; поширення наркоманії, алкоголізму, соціальних хвороб,

не забезпечується лікувальний процес, під загрозою проведення планових та ургентних хірургічних втручань;

неврегульована та не відповідає умовам сьогодення специфіка відпуску наркотичних, психотропних та знеболюючих засобів;

створені перешкоди для ведення бізнесу (не видаються ліцензії, призупинена діяльність більш ніж 200 аптечних закладів, відправлені у вимушену відпустку наймані працівники);

обмеженість обігових коштів у аптечних закладів, неспроможність сплати заробітної плати, розрахунків з постачальниками лікарських засобів, погашення кредитів.

В умовах фінансової кризи бездіяльність чиновників фактично призводить до безконтрольності фармацевтичного ринку, створення штучного безробіття, недоотримання бюджетних та пенсійних внесків, не виконання соціальних зобов’язань.

Таким чином прийняті Кабінетом Міністрів України постанови №827,837,955, які суперечать Конституції України та законам України, що призвело до послаблення (руйнування) системи державного контролю у фармацевтичній сфері та викликали кризу в системі охорони здоров’я становлять загрозу національній безпеці України.

З метою припинення сумнівних експериментів з боку Кабінета Міністрів України назріла негайна необхідність внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби». Із відповідною ініціативою ми звернулись до Верховної Ради України, проте технічна процедура прийняття відповідного Закону потребує часу якого просто не має, враховуючи сьогоднішній стан постачання ліків закладам охорони здоров’я, освіти та населенню, відсутності правових підстав для контролю за якістю ліків!

На підставі викладеного, просимо Вас негайно втрутитись у ситуацію що склалася шляхом прийняття Указу спрямованого на стабілізацію ситуації у фармацевтичній галузі та приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність із діючим законодавтсвом, а саме:

1. Зупинити дію постанов Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 р. №827, №837, від 17.10.2008р. №955 в частинах що суперечать нормам Конституції України, законів України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про лікарські засоби», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», «Про безпечність та якість харчових продуктів», Указу Президента України від 07 лютого 2003р. №91.

2. Доручити Кабінету Міністрів України привести у відповідність до законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про лікарські засоби» систему органів державного нагляду (контролю) у фармацевтичній сфері, задля чого Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів, створену на підставі постанови КМУ від 10.09.2008 р. №837 підпорядкувати Міністерству охорони здоров’я України.

3.Доручити Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу десятого частини першої статті 15 Закону України «Про лікарські засоби» розмежувати функції органу державного контролю та органу ліцензування, поклавши ліцензування виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами на Міністерство охорони здоров’я України, як орган на який ст. 4 Закону України «Про лікарські засоби» покладено управління у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів.

Постановою КМУ №837 затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів, яка утворена як центральний орган виконавчої влади. Створення такого органу державного контролю та надані йому повноваження вийшли за межи вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не відповідають вимогам законів України «Про лікарські засоби», «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», «Про безпечність та якість харчових продуктів». Окремі норми постанови №837 суперечать Конституції України (аналітична довідка додається).

- створити експертно-координаційної ради при Президентові України з подолання кризової ситуації у фармацевтичній галузі з залученням експертів, провідних фахівців та громадськості;

посприяти припиненню незаконних втручань в господарську діяльність суб’єктів господарювання у вигляді незаконних перевірок, які дестабілізують роботу галузі.

Для налагодження партнерства бізнесу та влади у фармацевтичному секторі економіки пропонуємо провести нараду під Вашим головуванням та за участю Президента України, мета якої буде відкритий чесний діалог, результатом якого, ми сподіваємось, стануть чітко визначені правила гри у фармацевтичній галузі. Тому, що на нашу думку, справжня проблема є у відсутності державної політики з питань ціноутворення у фармацевтичній галузі, яка є соціально спрямованою. Це підтверджується досвідом інших країн світу, де запроваджено державне регулювання та декларування цін з чітким визначенням основи для формування митної, оптової та роздрібної ціни. У фармацевтичній сфері цих країн відсутні безлад та маніпуляція цінами на ліки, популізм, та спекуляції!

Використовуючи світовий досвід слід раз і назавжди запровадити чіткий розподіл повноважень: держава - створює умови, які контролює, а бізнес бере на себе відповідальність.

Підприємницька спільнота готова сьогодні стати партнером влади та сподіваємося, що Ви консолідуєте усі гілки влади до дієздатного партнерства, яке буде базуватися на верховенстві права.

Чи не марні ваші зусилля? Чи є це антикризовою програмою Уряду?

Для подолання кризової ситуації у фармацевтичній галузі просимо Вас

Додаток: аналітична довідка на 5 арк.

З повагою, Фармацевтична спільнота України

Документ №8Інформаційна (аналітична) довідка про неправомірність постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.08 № 837 «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів»

10.09.08 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 837 «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів» (далі – Постанова № 837). Постанова №837 є неправомірною, прийнята з перевищенням повноважень, безпідставно, у спосіб що не передбачений Конституцією та законами України, за змістом не відповідає актам законодавства, що мають вищу юридичну силу та не узгоджується з актами такої ж юридичної сили, порушує принципи рівності перед законом.

Неправомірність Постанови №837 підтверджується наступним:

1) Пунктом 1 Постанови № 837 погоджена пропозиція Міністерства охорони здоров’я та прийнято рішення щодо ліквідації Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я. Пунктом 2 Постанови №837 передбачається утворення Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів як центрального органу виконавчої влади та затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів (далі –Положення). Пунктом 1 Положення передбачено, що Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів (Держлікінспекція) є центральним органом виконавчої влади (абзац 1 п. 1.) та є спеціальним органом державного контролю якості лікарських засобів (абзац 2 п. 1.).

Однак, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877) виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документу.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Так, ст.14 Закону України «Про лікарські засоби» визначено органи державного контролю. Відповідно до цієї статті спеціальним органом державного контролю якості лікарських засобів є Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я з безпосередньо підпорядкованими їй державними інспекціями з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Також органом державного контролю відповідно до ст. 55 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначено Міністерство охорони здоров’я України:

Стаття 55 Закону («Виробництво лікарських засобів та імунобіологічних препаратів») – контроль за якістю лікарських засобів та імунобіологічних препаратів, що виготовляються підприємствами України, здійснюється Міністерством охорони здоров’я України.

Всупереч Закону № 877, ст.14 Закону України «Про лікарські засоби», ст.. 55 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» оскаржувана Постанова № 837 визначає, що Держлікінспекція, а не МОЗ України та Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я з безпосередньо підпорядкованими їй державними інспекціями з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, є органом, що має право здійснювати контроль якості лікарських засобів.

2) Підпунктом 11 пункту 4 Положення передбачено, що Держлікінспекція самостійно визначає порядок, проводить атестацію та акредитацію лабораторії з аналізу якості та безпеки лікарських засобів та медичної продукції, розробляє відповідні галузеві стандарти.

Це не відповідає ст.ст. 6, 11 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», відповідно до яких:

акредитація органів з оцінки відповідності здійснюється національним органом з акредитації в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього;

національний орган з акредитації є державною неприбутковою організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади з питань економіки.

3) Згідно абзацу третього пункту 1 Положення Держлікінспекція забезпечує проведення державної політики у сфері державного контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі діючих речовин (субстанцій), допоміжних речовин, лікарської рослинної сировини, імунобіологічних препаратів, препаратів крові (далі - лікарські засоби), а також лікувальних косметичних засобів, біоматеріалів, спеціальних харчових продуктів (добавок), медичної техніки і виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються в галузі охорони здоров’я, дозволені до реалізації в аптечних закладах і їх структурних підрозділах (далі - медична продукція), а також у сфері ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Законом України «Про лікарські засоби» встановлено, що виключно Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я є спеціальним органом державного контролю якості лікарських засобів. Цим же законом вона наділена рядом повноважень щодо реалізації покладених на неї завдань.

Але жодним законом не передбачено, що новостворена Постановою №837 Держлікінспекція має право проводити державну політику у сфері державного контролю якості та безпеки лікувальних косметичних засобів, біоматеріалів, спеціальних харчових продуктів (добавок), медичної техніки і виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються в галузі охорони здоров’я, дозволені до реалізації в аптечних закладах і їх структурних підрозділах (далі - медична продукція), а також у сфері ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Отже Положення затверджене Постановою №837 суперечить ст. 19 Конституції України, згідно якої «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

4) Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» встановлює вичерпний перелік органів, що забезпечують державний контроль харчових продуктів. Згідно ст.4 цього закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» до системи державних органів, що забезпечують державний контроль харчових продуктів, входять Кабінет міністрів України; центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я; Державна санітарно-епідеміологічна служба України Державна служба ветеринарної медицини України центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики; центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я є органом, який затверджує належний рівень захисту здоров’я людей, обов’язкові параметри безпечності та мінімальні специфікації якості харчових продуктів, звід правил і належну практику виробництва харчових продуктів та координує діяльність органів виконавчої влади з питань безпечності та якості харчових продуктів.

Створена Постановою №837 Дерлікінспекція не входить до системи державних органів, що забезпечують державний контроль харчових продуктів, отже Постанова №837 суперечить закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

5) Згідно Постанови №837 Держлікінспекція має право видавати ліцензію на здійснення виробництва, оптову закупівлю, оптову та роздрібну реалізацію лікарських засобів. Це положення не узгоджується із ст. 15 Закону України «Про лікарські засоби», згідно якої Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я має право звертатися до органів, уповноважених видавати ліцензію на здійснення виробництва, оптову закупівлю, оптову та роздрібну реалізацію лікарських засобів, з пропозицією про анулювання виданих ліцензій у разі порушення суб’єктами господарювання умов, за яких видано ліцензії, а також стандартів і технічних умов, фармакопейних статей і технологічних регламентів.

Отже згідно Постанови № 837 новостворена Держлікніпекція наділяється повноваженнями, які діючими в Україні законами надані іншим державним органам влади та контролю. І тому реалізація цих повноважень буде суперечити діючому законодавству, призведене до порушення прав суб’єктів господарювання, гарантованих Конституцією та Господарським кодексом України, з боку такого органу.

6) Згідно підпункту 13 пункту 4 Положення, Держлікінспекція має право приймати в установленому порядку рішення про анулювання дії дозволів, сертифікатів. Це суперечить Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Згідно Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб’єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності. До об’єктів, на який видається документ дозвільного характеру, відноситься окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга. Статтею 4 цього Закону визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється:

необхідність одержання документа дозвільного характеру;

дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру;

строк при зняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру;

вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документа дозвільного характеру;

можливість набуття суб’єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності за декларативним принципом.

Повноваження створеної Постановою №837 Держлікінспекції щодо анулювання дозволів, сертифікатів, не визначені сьогодні жодним законом. Тому рішення щодо анулювання дозволів, сертифікатів, прийняті Держлікінспекцією, будуть носити протизаконний характер.

7) Кабінетом Міністрів України при прийнятті Постанови № 837 порушений порядок підготовки проектів актів Кабінету Міністрів, визначений регламентом Кабінету Міністрів України та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.07 № 950.

Зокрема, в порушення порядку передбаченому главою 6. „Опрацювання проектів актів Кабінету Міністрів у Секретаріаті Кабінету Міністрів”, при підготовці Постанови №837, яка є регуляторним нормативним актом Секретаріат Кабінету Міністрів не здійснив перевірку проекту на відповідність Конституції та законам України, указам Президента України і постановам Верховної Ради, чинним міжнародним договорам України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим програмним документам Кабінету Міністрів, а також на узгодженість з актами Кабінету Міністрів та відповідність вимогам, установленим цим Регламентом; не перевірив повноту узгодження із заінтересованими органами, не провів аналіз впливу регуляторного.

Висновок Міністерства юстиції України, який наданий на цю постанову лише 16.09.2008 року є негативним і свідчить про невідповідність постанови №837 вимога законодавчих актів, що мають вищу юридичну силу, нормативно-правовим актам, що мають таку ж юридичну силу.

В порушення порядку, визначеному Регламентом, проект Постанови № 837 не був підготовлений з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.04 № 308 (параграф 48 Регламенту), а саме проект Постанови не погоджено:

з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва,

з представником всеукраїнських профспілок, їх об’єднань

з уповноваженим представником всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців,

з Головним управлінням державної служби при Кабінеті Міністрів України (параграф 49 Регламенту).

Крім того Постанова № 837 стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць, але її проект не був погоджений з відповідними місцевими адміністраціями (параграф 58 Регламенту).

Таким чином при прийнятті Постанови № 837 Кабінетом Міністрів України була порушена процедура, визначена постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.07 № 950 «Про затвердження регламенту Кабінету Міністрів України».

8) Згідно пункту 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України Постановою № 837, пункт 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (із змінами), доповнено наступним:

„на посадах керівних працівників і спеціалістів Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я та державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів в областях, містах Києві та Севастополі з дня набрання чинності Законом України "Про лікарські засоби”.

Закон України „Про лікарські засоби” набрав чинності з 17 травня 1996 року. Тобто Постановою №837 прийнята норма, що починає діяти з 17.05.1996 р. Таке положення суперечить ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Статтею 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» серед основних реальних та потенційних загроз безпеці України, стабільності в суспільстві визначено:

- у внутрішньополітичній сфері: порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування Конституції і законів України, прав і свобод людини і громадянина.

- в економічній сфері: ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки.

- у соціальній та гуманітарній сферах: криза системи охорони здоров’я і соціального захисту населення і, як наслідок, небезпечне погіршення стану здоров’я населення; поширення наркоманії, алкоголізму, соціальних хвороб;

Таким чином прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №837 яка суперечать Конституції України та законам України, що призвело до послаблення (руйнування) системи державного контролю у фармацевтичній сфері та викликала кризу в системі охорони здоров’я становить загрозу національній безпеці України.

(далі буде)

© ФармРада - Громадський комітет по врятуванню фармацептичної галузі