Еліта України, політика, відповідальність за майбутнє України, політика, проблеми, історія,  успіх, робота над собою, знову політика, необхідність творення українського міфу на прикладі успішних українців – теми, яких торкнувся Святослав Вакарчук на гостьовій лекції у Києво-Могилянській академії. Напевне ті дві сотні студентів, які прийшли подивитись на живу легенду місцевого (себто made in and for Ukraine) масштабу, були розчаровані вибором тем. Хоча аплодували часто і довго. Проте більшу частину слухати було важко - чи то через замусоленість тем, чи то через банальність думок.

Про правило трьох «п»

Святослав намагався створити невимушену атмосферу, хоч і говорив про такі апріорі невеселі речі. Це йому вдалось, особливо коли торкнувся нашого політикуму. Ефективний політик має виконувати правило трьох «п» - а значить бути професіоналом, патріотом і порядною людиною. Славко вважає, що україські політики або професіонали своєї справи, або патріоти. І ці дві категорії ніяк не перетинаються. А про порядність взагалі не йдеться (Про себе ж скромно промовчав). Перебування в стінах Верховної Ради напевне дає право йому робити такі сумні висновки. Проте про цей період свого життя він не жалкує, а лише оцінює його як дуже корисний досвід. «Ішов у політику і виходив з неї я з однієї і тієї ж причини – я хотів мати можливість змінити щось у цій державі на краще», - говорить Вакарчук. А ще згадує свої шкільні роки, коли відбувалось створення України як держави: старших товаришів-студентів, які творили історію, тому що вірили, що можуть щось змінити, про студентські голодування і свої переживання.

Про незалежне тестування і військові дії

Про інтимні стосунки

Жваву реакцію залу викликало питання «Чи були у Вас інтимні стосунки... (дівчинка не договорила, але Вакарчук радо вигукнув, що були ) з партерами з шоу-бізнесу?». Каже, не було. Повіримо.

Про творчість Павла Гудімова і «Esthetic Education»

«Esthetic Education мені мабуть дуже подобаються. Що стосується творчості Павла Гудімова, то я вважаю, що він прекрасно робить, що займається підтримкою художників і галерей.» Браво, Славко!

Про булочки і каву

Перший іспит у своєму житті Святослав складав з матаналізу, у якому розбирався поганенько порівняно зі своїми колегами-однокурсниками, балансуючи між трійкою і четвіркою. Але дуже хотів здати на п’ятірку, тому з 2(!!!) і по 14 січня (за винятком двох днів Різдва) провів у бібліотеці, з 10-ї ранку до 7-ї вечора. За день тільки одни раз відволікався – на булочку з кавою. Іспит таки здав, а бібліотекарки залишились вражені фанатизмом студента. Цей успіх допоміг усвідомити, що людина у своєму житті може добитися всього своєю працею.

Привид з шафи

«Ми приїхали в Харків. У нас був такий щільний графік, що ми тільки приїхали в місто – відразу на репетицію. Фактично не встигли поселитись в готелі – і зразу концерт. І ввечері ми вперше потрапили до готелю – об 11 вечора, може пів на дванадцяту. Я, пам’ятаю, замучений іду зі своєю сумкою, підходжу до номера, відкриваю двері, заходжу в кімнату і чую якийсь шум – ну знаєте, як кіт десь шарудить, – я відкриваю шафу, а там сидить дівчинка років 15-16 і каже: «Я дуже хотіла з Вами познайомитись...» Сказати, що в перші хвилини я ледь не вмер від страху – це нічого не сказати. Я тільки встиг включити дальнє світло, було темно, а я відкрив дуже різко. Дивлюсь – а там людина сидить. Як вона туди потрапила, навіщо вона це зробила – я її питав, але вона щось пробубніла, почервоніла і втікла зразу» (А може він просто не договорює?:) )

Про гітару і алкоголь

Чому Святослава не можна побачити на сцені з музичним інстурментом, хоч він і пише авторську музику? «Мені соромно грати на сцені з музичними інструментами. Я занадто погано ними володію, щоб мати наглість виходити грати на сцену. Це єдина причина. Тим більше окрім фортепіано, на якому я придумую музику, толком ні на чому зіграти не вмію. На гітарі хіба – але в дуже вузькій компанії і в дуже правильних обставинах з дуже великими допоміжними факторами.»