О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

История  27 октября 2008 18:24:12

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

Сьогодні ми розпочинаємо публікацію статей про історію православних монастирів на Закарпатті. На даний час в Закарпатській області діє більше 40 монастирів. Наш край інколи називають "малим Афоном". Пропонована стаття, це перша частина нарису про жіночий монастир у с.Домбоки, що неподалік Мукачева.

Частина 1.  

Виникнення православного жіночого монастиря в Домбоках Мукачівського р-ну Закарпатської області нерозривно пов’язано з відродженням Святого Православ’я на Закарпатті на початку ХХ ст. Поступово православний рух поширився на весь край, а монастирі як джерела православної віри діяли лише в Марамороші, тому виникла нагальна потреба в побудові таких духовних кріпостей і в інших частинах Закарпаття, в тому числі і на Мукачівщині.

 

Думка про заснування монастиря в Домбоках зародилася в жителів навколишніх сіл ще в 1920-их рр. ХХ ст. Головним ініціатором цього процесу став о. Іван Карбованець, що служив приходським священиком у сусідньому Червеньові. У 1930 р. о. Іван Карбованець зі своїми батьками продав державі все своє майно в с.Невицьке біля Ужгорода за 114 тисяч чеських крон і отримані гроші вирішив вкласти в побудову православного монастиря [1].

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

У той час у Домбоках припинила свою діяльність сільськогосподарська школа і залишився цілий комплекс будівель, які ідеально підходили під монастир. Держава і продала цей маєток Карбованцю за 125 тисяч чеських крон.

 

Придбавши підходяще місце для монастиря, о. Іван поставив зразу ж там православний хрест. Після цього звернувся в Мукачівське єпархіальне управління з листом, у якому повідомив, що має намір подарувати свою землю з забудовами під православний монастир. У листі він пише: “Покірно просимо Ваше Преосвященство, щоб Ви благословили збудувати на закупленій нами ділянці в Домбоках дівочий монастир в честь “Православно-Богородичний Дівочий монастир в Домбоках” [2]. 1 квітня 1930 р. він звертається знову до єпархіального управління з листом, у якому наполегливо просить задовольнити його прохання, причому повідомляє, що він вже поставив на тому місці православний хрест, який потрібно освятити [3].

 

Отримавши від о. І. Карбованця прохання, архімандрит Алексій (Кабалюк) від імені правлячого архієрея 11 квітня 1930 р. відповів: “Єпархіальне управління вже давно дало свою принципову згоду на будівництво жіночого монастиря в Домбоках, але необхідно, щоб Ви, як власник того маєтку, повідомили б, чи Ви дійсно даєте для жіночого монастиря щось, чи ні, і якщо даєте, то на яких умовах? Тільки після цього єпархіальне управління зможе вислати до Вас для організації декілька монахинь” [4].

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

 

Після такої відповіді архімандрита Алексія о. Карбованець передав документально все куплене ним майно з будовами в повне розпорядження Карпаторуської Православної єпархії, але з умовою, щоб воно взялося за організацію монастиря.

 

З приїздом у середині 1930 р. нового єпископа Йосифа було вирішено прийняти пожертву від о. Івана Карбованця. о. Алексію (Кабалюку) як досвідченому старцю доручено організувати православний жіночий монастир.

 

Газета “Русская Земля” в статті за 23 листопада 1932 р. писала: “Старання о. Іоанна Карбованця закінчилися успіхом. У Домбоках на семи угровій ділянці землі засновано монастир. На днях розпочалася перебудова церкви. Вже збудовано купол у руському стилі. 4 грудня планують підняти хрест на купол церкви” [5]. Це одне із перших повідомлень тогочасної преси про заснування жіночого монастиря в Домбоках.

 

Постала проблема будівництва житла для сестер. Складне матеріальне становище змусило архімандрита Алексія звернутися за допомогою до більш заможних парафій та монастирів, пожертвував він і багато власного майна на добробут монастиря, духівником якого був до своєї смерті. Щоб провести капітальний ремонт та реставрацію будівель, протоієрей Всеволод Коломацький виготовив відповідну документацію і очолив всі роботи [6]. Іконостас вирізьбив відомий майстер І. Павлишинець з помічником Василем Лендєлом з Ракошина, який згодом сам зробив малий вівтар для ікони Божої Матері, а також вирізьбив хрест [7].

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

 

30 серпня 1931 р. єпископ Йосиф звернувся за допомогою в організацію монастирського життя до ігумені Параскеви (Прокоп) в Липчу, в листі він писав: “Прошу дозволити сестрам, які бажають, перейти в Домбоки”. Також вказувалося, що вони повинні до 14 вересня 1931 р. повідомити про своє рішення архімандриту Алексію в Хуст, який відповідає за їхнє переселення. У Домбоки вирішили перейти шість сестер, серед них монахині Софія та Анисія та монахиня Євпраксія, останній і довелося очолити новостворений монастир, послушниці: Марія Плешинець, Василина Андрійцьо, Юлина Товтин. У жовтні 1931 р. до них приєдналися Олена Товтин, Гафія Микита [8].

 

Після організації єпархіального управління в Мукачеві православна церква все більше зміцнювалася. У 1930 р. православних вірників на Пряшівщині і в Карпатській Русі нараховувалось 121 060 чол., організованих в 115 приходів. У 1928-1936 рр. було збудовано 130 церков і п’ять монастирів, серед яких і жіночий в Домбоках [9].

 

У 1934 р. на допомогу архімандриту Алексію в монастир призначають священиком ієромонаха Варлаама (Савинець). У 1936 р. сестри збільшили вівтар у церкві. Під керівництвом монахині Євпраксії та архімандрита Алексія монастирське господарство зміцнювалося і зростало. При монастирі діяла швейна майстерня, у якій шили на замовлення православного духовенства священицький одяг.

 

22 жовтня 1938 р. газета “Православная Русь” вмістила невелику розвідку про монастир у Домбоках. Автор статті описав монастир і його мешканців: “Невеликий корпус, сад. За ним церква з великим кам’яним корпусом, стайня, невелике поле, каплиця, біля якої дві могили. Настоятелька Євпраксія очолює 25 сестер” [10]. У цьому ж році з Єрусалима в монастир привезли чудодійну ікону Божої Матері “Скоропослушниця”, що була створена на Афоні [11].

монахиня Євпраксія
монахиня Євпраксія

 

У 1941 р. з Липчанського монастиря сестри запросили на посаду настоятельки монахиню Людмилу (Дранко). Але через півтора року вона помирає і сестри змушені звертатися до адміністратора М. Попова з проханням призначити в монастир нову настоятельку. Наведемо цей документ: “Прохання сестер Домбоцького монастиря до адміністратора М. Попова від 17 червня 1942 р. Ще 8 січня 1941 р. сестри писали прохання єпископу Володимиру, щоб він дав їм настоятельку з Липчанського монастиря. В першу чергу Февронію або Людмилу. Настоятелькою призначена Людмила. Настоятелька Людмила прожила в монастирі один рік з половиною і померла. Останньою волею настоятельки було те, щоб призначили нам на її місце Февронію” [12]. На звороті документу написано: “Призначаю Февронію (Рацюк) настоятелькою в Домбоки. 18 червня 1942 р. Попов М.” [13].

 

22 червня 1942 р. з адміністрації Мукачівської єпархії у Липчу вислали два документи-розпорядження. Один адресований настоятельці Параскеві (Прокоп), у якому вимагалося видати всі документи монахині Февронії і посприяти, щоб вона до 28 червня 1942 р. виїхала в Домбоки на посаду настоятельки. Інший лист під назвою “Декрет” отримала монахиня Февронія (Рацюк), ось його зміст: “Повідомляємо, що призначили Вас настоятелькою дівочого монастиря в Домбоках. Призначили Вас на цю посаду виключно з прохання сестер і зі згоди адміністратора М. Попова. 28 червня маєте вступити на цю посаду” [14]. Під час керівництва матушки Февронії монастир досяг зеніту в своєму розвитку.

 

Монастир став особливо процвітати в той час, коли в Карпатську Русь був призначений єпископ Дамаскін (Грданічка), який дуже багато зробив для благоустрою цієї великої святині Мукачівщини. У цей час монастир отримує назву “Єпархіальний дівочий монастир в Домбоках”, тому що він підкорявся безпосередньо єпархіальному управлінню.

 

У 1942 р. з нагоди святкування 10-річчя заснування монастиря у видавництві “Паннонія” в Мукачеві вийшла невеличка брошура о. Миколи Щербея “Світильник світа”. Автор розділив виклад матеріалу на дві частини – “Історія православного монастиря в Домбоках” і “Християнські святині”. У книзі подано цікаві ілюстрації: загальний вигляд монастиря, фото архімандрита Алексія (Кабалюк) [15]. М. Щербей високо оцінив роль архімандрита Алексія в становленні монастиря. Він пише про християнські святині, що були на той час в монастирській церкві: ковчег з Святими мощами, що був надісланий архімандритом Мисаїлом, настоятелем Свято-Пантелеймонівського монастиря на горі Афон, як духовний подарунок вірникам нашого краю, розташували його у головному храмі монастиря. В названому ковчезі знаходилися частинки мощей святих угодників.

 

Монастир у 1942 р. мав такі храмові свята: Благовіщення Пресвятої Богородиці;Неділя Жінок Мироносиць; Преображення Господнє.

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

 

Згідно зі звітом П. Лінтура, який того часу очолював обласний відділ культу, від 9 жовтня 1946 р. Домбоцький монастир володів 8 га землі [16]. У монастирі проживало 38 черниць [17]. Під керівництвом матушки Февронії та архімандрита Алексія в 1946 р. ієромонах Варнава (Щербан) розписав монастирську церкву.

 

Останні роки життя в Домбоках провів архімандрит Алексій (Кабалюк). Незадовго до смерті, 20 листопада 1947 р., він прийняв велику схизму. 2 грудня, в день своєї смерті, архімандрит Алексій власною рукою написав заповіт. Цей документ зберігся в особистому архіві митрофорного протоієрея Іоанна Вучкана в м. Хуст. Вперше опублікований автором мовою оригіналу в 2004 р. в книзі “Православні монастирі Хустського району (ХХ століття)”. Наведемо витяги із заповіту, зокрема тих фактів, що стосуються монастиря в Домбоках. Архімандрит Алексій після своєї смерті побажав передати монахиням Домбоцького монастиря наступні речі: ліжко дерев’яне і невелику шафу, стіл, настінний годинник, 4 стільці, диван, 4 килими, підрясник. Ікони: мученика Пантелеймона, Алексія Чоловіка Божого, Божої Матері “Болгарська”. Передавалася також Біблія [18]. Після чого архімандрит Алексій мирно спочив. Звідти його перевезли до Свято-Миколаївського монастиря в с. Іза, де 5 грудня поховали.

Алексій Кабалюк
Алексій Кабалюк

Якщо проаналізувати загальні прибутки монастиря, то побачимо, що прибутки з сільського господарства були на багато більшими від прибутків за церковні треби, якщо у 1949 р. монахині заробили з господарства 10036 крб., а у 1950 р. 6262 крб., то за відправлення треб вони мали відповідно 4785 крб., і 2418 крб. [19]. До колективізації монастир володів 23 га землі, для одробітку цієї землі придбали сільськогосподарський реманент: плуг для орання і плуг для копання картоплі, 2 вози, сіялку, борону, дробівку і прес для вина. Вся земельна власність поділялася таким чином: орна – 7,5 га, сад – 0,5 га, город – 0,1 га, сінокіс – 8,5 га, виноградник – 1,2 га, двір і будівлі – 2,5 га, кладовище – 0,3 га, не придатна для господарства – 3 га [20].

У підсобному господарстві монастиря було багато худоби: 6 корів, пара коней, свиня, 20 курей. Наведемо дані про середньорічний урожай вирощуваних в монастирі культур (на 1 га): пшениця – 40 центнерів, кукурудза – 36 ц, картопля – 60 ц, овес – 8 ц. Кожного року черниці виготовляли біля 700 літрів вина. Крім того, при монастирі діяли 4 майстерні: швейна, кравецька, взуттєва, переплітна.

19 червня 1949 р. в неділю Всіх Святих, відбулося урочисте богослужіння, яке очолив архієпископ Макарій (Оксіюк). Журналіст Н. Павлосюк в статті “Церковне торжество в Домбоках” так описує монастир і цю подію: “Домбоки – невеличке селище на Мукачівщині, де притулився в затишку жіночий православний монастир, відомий на Закарпатті глибокою побожністю та працелюбністю своїх монахинь. Найбільшою окрасою монастиря є його настоятельниця, мати Февронія – справжня сповідниця святого православія, якій довелося зазнати немало переслідувань і страждань в умовах жандармського режиму старої Австро-Угорщини. Від 12-ти років життя вона достойно несла великий і славний подвиг саможертовної відданості православній вірі, не знаючи хитань” [21]. Владику зустріла багатоголюдна процесія разом із духовенством, яке очолював архімандрит Пантелеймон – духівник Мукачівського монастиря, він і привітав владику словом від насельниць Домбоцького монастиря. Під час урочистої Літургії, на якій були присутні великі маси народу з усіх сусідніх сіл і з Мукачева, архієпископ Макарій возвів настоятельку Февронію у сан ігумені, поклавши на неї наперсний хрест. Під час вручення ігумені Февронії настоятельського жезла владика виголосив привітальну промову.

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

 

24 лютого 1950 р. помирає настоятелька монастиря Февронія (Рацюк), поховали ігуменю на монастирському кладовищі. У 1950 р. настоятелькою обирають монахиню Параскеву. Микита Пелагея Іванівна народилася 19 квітня 1913 р. у с. Червеньово У 1950 р. в монастирі проживало 39 монахинь.

 

Загальна житлова площа монастиря у 1950 р. складала 186 м2. Серед споруд у монастирі були: церква із каменю і цегли розміром 105 м2, корпус добудований до церкви – 105 м2, корпус із цегли – 81 м2, стайня – 84 м2 та сінник 84 м2 [22].

 

20 вересня 1951 р. єпископ Іларіон затвердив статут монастиря.

 

Оскільки число монахинь складало більше 50 чоловік, виникла потреба будівництва нового житла. У 1954-1956 рр. монахині побудували один корпус, а 1956 р. й другий [23]. Внаслідок цього житлова площа монастиря зросла до 317 м2. В монастирі й на далі відправлялися три відпусти: Благовіщення, Преображення та на свято Жінок Мироносиць.

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

 Список використаних джерел та літератури:

1. Карбованець Іван, священик. Прохання в єпархіальне управління православної єпархії в с. Іза за № 1/1930 р. // Архів Мукачівсько-Ужгородської єпархії (Далі Архів Мук. Ужг. єп.)

2. Карбованець Іван, священик. Прохання в єпархіальне управління православної єпархії в с. Іза за № 23/1930 р. // Архів Мук. Ужг. єп.

3. Карбованець Іван, священик. Прохання в єпархіальне управління православної єпархії в с. Іза за № 23/1930 р. // Архів Мук. Ужг. єп.

4. Алексій (Кабалюк), архімандрит, керуючий Карпаторуською православною єпархією. Відповідь о. І. Карбованцю за № 1141/30 від 11 квітня 1930 р. // Архів Мук. Ужг. єп.

5. Женский монастырь в Домбоках // Русская Земля. – 1932. – 28 ноября. – С. 2.

6. Олекса М. Зодчий. К 100-летию со дня рождения архімандрита Андрея (Коломацкого) // Единство плюс. – 1996. – 27 января. – С. 3.

7. Сирохман М. Церкви України. Закарпаття. – Львів, 2000. – С. 661.

8. Звіт іг. Параскеви до єпархіального управління за № 53 від 23. 09. 1931р. // Архів Мук. Ужг. єп.

9. Історія Православной Християнской церкви для карпаторусских учеников народной и гражданской школы. – Ужгород: Типография школьной помощи, 1936. – С. 43.

10. По Святой Руси Карпатской. Девичий Свято-Успенский монастырь в Домбоках // Православная Русь. – 1938. – 22 октября. – С. 3.

11. Густі В. Чудотворна ікона Святої Матері // Закарпатська правда. – 1992. – 18 серпня. – С. 2.

12. Прохання сестер Домбоцького монастиря до адміністратора М. Попова від 17. 06. 1942 р. // Архів Мук. Ужг. єп. – Арк. 1.

13. Там само. – Арк. 2.

14. Декрет монахині Февронії (Рацюк) від 22 червня 1942 р. // Архів Мук. Ужг. єп.

15. Щербей Микола. Світильник світа. – Мукачево: Паннонія, 1942.

16. Державний архів Закарпатської області (далі ДАЗО). – Ф. Р – 1490. – Оп. 1. – Спр. 7. – Арк. 5.

17. ДАЗО. – Ф. Р – 544. – Оп. 3. – Спр. 53. – Арк. 17.

18. Данилець Ю. Православні монастирі Хустського району (ХХ століття) / Передмова проф. Д. Данилюка. – Ужгород: Ґражда, 2004. – С. 136.

19. ДАЗО. – Ф. Р – 1490. – Оп. 4 д. – Спр. 23. – Арк. 12.

20. ДАЗО. – Ф. Р – 1490. – Оп. 4 д. – Спр. 23. – Арк. 29.

21. Павлосюк Н. Церковное торжество в Домбоках // Православний вісник. – 1949. № 6. – С. 187.

22. ДАЗО. – Ф. Р – 1490. – Оп. 4 д. – Спр. 23. – Арк. 6.

23. ДАЗО. – Ф. Р – 1490. – Оп. 4 д. – Спр. 23. – Арк. 67.

далі буде...

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 5119
Отредактировано: 27-10-2008 [21:50]
Фото: фото з монастирських архівів
delete
Юрій Данилець
Юрій Данилець, Ужгород, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +5
Всего комментариев: 15, Всего рецензий: 10
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

20:00 27/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Скіф Донецк
интересно и фото замечательные...
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
22:19 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:39 28/10/08
21:06 27/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Цікаво читити про внутрішній устрій православного жіночого монастиря. Ми колись їздили у Почаїв, то дорогою відвідали один такий...
Юрій Данилець Ужгород
Дякую. закарпатські монастирі, на мою думку, мають свою специфіку. Рекомендую відвідати.
21:44 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:40 28/10/08
21:17 27/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Тетяна Крупа Харьков
Как всегда, безупречно и жутко интересно!

Формат статьи научный и зря вы ссылки убрали :))) Они бы вида не испортили. Такие публикации - просто бальзам на израненную душу историка :)))
Юрій Данилець Ужгород
Дякую пані Тетяно. Ссилки я планував викласти наприкінці праці, але, у звязку з Вашою пропозицією, зараз відредагую
21:45 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:40 28/10/08
Катя З
Вы в статье пишете о селе Домбоки, а ещё упоминаете о Червенево.
Татьяна, если вы историк, то я хочу к вам за помощью обратиться.
В этой статье упоминается с.Червенев. Есть основания предполагать, что фамилия моего дедушки происходит от названия этого села, или наоборот, название села происходит от фамилии рода. Возможно, эта местность когда-то принадлежала предкам моего дедушки.
Поделитесь мнением, информацией, пожалуйста.
Пишите мне по адресу zaykate(а)rambler.ru
10:50 05/02/09
22:06 27/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Профессионально!
Юрій Данилець Ужгород
Спасибо
22:20 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:39 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Прошу вибачення, щось з компом
21:41 28/10/08
А у меня с сайтом. Еле зашла, и то с черного входа ‘smile‘
21:47 28/10/08
22:31 27/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
viktor trigub Киев
Цікаво!
Юрій Данилець Ужгород
Дуже радий. дякую
07:45 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:38 28/10/08
09:48 28/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Дуже цікавий матеріал!
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
20:51 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:37 28/10/08
10:49 28/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Чудова стаття!
Унікальні документи й фото, цікаві факті, гідні найвищої поваги особистості...
Історія!
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
20:51 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Прошу вибачення, щось з компом
21:43 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
20:54 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Вибачаюся, якийсь глюк
21:39 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:37 28/10/08
18:39 28/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Потрясающая статья. Браво!
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
20:51 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:36 28/10/08
20:09 28/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Прочитав з великою цікавісттю!
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
20:53 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:36 28/10/08
21:25 28/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
"Найбільшою окрасою монастиря є його настоятельниця, мати Февронія – справжня сповідниця святого православія, якій довелося зазнати немало переслідувань і страждань в умовах жандармського режиму старої Австро-Угорщини. Від 12-ти років життя вона достойно несла великий і славний подвиг саможертовної відданості православній вірі, не знаючи хитань”


Приємно читати такі слова...
Юрій Данилець Ужгород
Дякую. пропоную подивитися продовження
http://h.ua/story/148406/
21:35 28/10/08

Комментарии

Юрій Данилець Ужгород
Уважаемый г.Камшилин. Материал я разделил на три части до сегодняшнего времени, так что фото будет еще много, в том числе и современный вид.
18:34 27/10/08
Катя З
Вы в статье пишете о селе Домбоки, а ещё упоминаете о Червенево.
У меня к вам вопрос: Что ещё вы знаете о Червенево, может здесь кто-то из историков что-то об этом селе знает. Есть основания предполагать, что фамилия моего дедушки происходит от названия села, или наоборот. Возможно, эта местность когда-то принадлежала предкам моего дедушки.
Поделитесь мнением, информацией, пожалуйста.
10:45 05/02/09
Катя З
Я написала просьбу, а информацию как со мной связаться не дала. Пишите мне по адресу zaykate(а)rembler.ru
Жду каких-либо предположений.
10:46 05/02/09
Тетяна Крупа Харьков
Рекомендує цей матеріал
Чому? Очень интересно
21:18 27/10/08
Рекомендує цей матеріал
Чому? Рекомендую!
10:49 28/10/08
Чекаю на продовження циклу!
Успіхів та натхнення, пане Юрію!
10:50 28/10/08
Рекомендує цей матеріал
Чому? Интересно!
18:49 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Спасибо.
19:54 27/10/08
Володимир Олесин Каменец-Подольский
Дякую за статтю! ‘best‘
19:35 27/10/08
Рекомендує цей матеріал
Чому? Наукова публікація!
20:10 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Радий що зацікавив
19:55 27/10/08
кул..піду в монастир))))))))надихнули... ‘smile‘
00:25 29/10/08
Катя З
Вы в статье пишете о селе Домбоки, а ещё упоминаете о Червенево.
У меня к вам вопрос: Что ещё вы знаете о Червенево, может здесь кто-то из историков что-то об этом селе знает. Есть основания предполагать, что фамилия моего дедушки происходит от названия села, или наоборот. Возможно, эта местность когда-то принадлежала предкам моего дедушки.
Поделитесь мнением, информацией, пожалуйста.
10:44 05/02/09
Скіф Донецк
Рекомендує цей матеріал
Чому? рекомендую
20:00 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Щиро вдячний
20:50 28/10/08

Live

8 мин. назад

Чачанидзе Владимир публикует статью Пчела и муха.

56 мин. назад

Геннадий Балашов публикует статью Зависть к королям

1 час. назад

Жабон Старицевич Пиздюк комментирует материал Достали!

1 час. назад

Жабон Старицевич Пиздюк комментирует материал Достали!

1 час. назад

Жабон Старицевич Пиздюк комментирует материал Достали!

1 час. назад

Ганка Гличка рекомендует материал А де б мені таку дістати силу...

2 час. назад

белка у Стрелки комментирует материал Достали!

2 час. назад

белка у Стрелки комментирует материал Достали!

2 час. назад

Жабон Старицевич Пиздюк комментирует материал Достали!

2 час. назад

белка у Стрелки комментирует материал Достали!

2 час. назад

Жабон Старицевич Пиздюк комментирует материал Достали!

2 час. назад

белка у Стрелки комментирует материал Достали!

2 час. назад

белка у Стрелки комментирует материал Достали!

3 час. назад

белка у Стрелки комментирует материал Достали!

3 час. назад

Жабон Старицевич Пиздюк комментирует материал Достали!

3 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал Флоролистически
й роман (ч.1)

3 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал Флоролистически
й роман (ч.1)

3 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал Флоролистически
й роман (ч.1)

3 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал Флоролистически
й роман (ч.1)

3 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал Флоролистически
й роман (ч.1)

3 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Мы правду с истиной поссорили внезапно

4 час. назад

белка у Стрелки комментирует материал Достали!

5 час. назад

белка у Стрелки комментирует материал Достали!