О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

История  27 октября 2008 18:24:12

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

Сьогодні ми розпочинаємо публікацію статей про історію православних монастирів на Закарпатті. На даний час в Закарпатській області діє більше 40 монастирів. Наш край інколи називають "малим Афоном". Пропонована стаття, це перша частина нарису про жіночий монастир у с.Домбоки, що неподалік Мукачева.

Частина 1.  

Виникнення православного жіночого монастиря в Домбоках Мукачівського р-ну Закарпатської області нерозривно пов’язано з відродженням Святого Православ’я на Закарпатті на початку ХХ ст. Поступово православний рух поширився на весь край, а монастирі як джерела православної віри діяли лише в Марамороші, тому виникла нагальна потреба в побудові таких духовних кріпостей і в інших частинах Закарпаття, в тому числі і на Мукачівщині.

 

Думка про заснування монастиря в Домбоках зародилася в жителів навколишніх сіл ще в 1920-их рр. ХХ ст. Головним ініціатором цього процесу став о. Іван Карбованець, що служив приходським священиком у сусідньому Червеньові. У 1930 р. о. Іван Карбованець зі своїми батьками продав державі все своє майно в с.Невицьке біля Ужгорода за 114 тисяч чеських крон і отримані гроші вирішив вкласти в побудову православного монастиря [1].

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

У той час у Домбоках припинила свою діяльність сільськогосподарська школа і залишився цілий комплекс будівель, які ідеально підходили під монастир. Держава і продала цей маєток Карбованцю за 125 тисяч чеських крон.

 

Придбавши підходяще місце для монастиря, о. Іван поставив зразу ж там православний хрест. Після цього звернувся в Мукачівське єпархіальне управління з листом, у якому повідомив, що має намір подарувати свою землю з забудовами під православний монастир. У листі він пише: “Покірно просимо Ваше Преосвященство, щоб Ви благословили збудувати на закупленій нами ділянці в Домбоках дівочий монастир в честь “Православно-Богородичний Дівочий монастир в Домбоках” [2]. 1 квітня 1930 р. він звертається знову до єпархіального управління з листом, у якому наполегливо просить задовольнити його прохання, причому повідомляє, що він вже поставив на тому місці православний хрест, який потрібно освятити [3].

 

Отримавши від о. І. Карбованця прохання, архімандрит Алексій (Кабалюк) від імені правлячого архієрея 11 квітня 1930 р. відповів: “Єпархіальне управління вже давно дало свою принципову згоду на будівництво жіночого монастиря в Домбоках, але необхідно, щоб Ви, як власник того маєтку, повідомили б, чи Ви дійсно даєте для жіночого монастиря щось, чи ні, і якщо даєте, то на яких умовах? Тільки після цього єпархіальне управління зможе вислати до Вас для організації декілька монахинь” [4].

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

 

Після такої відповіді архімандрита Алексія о. Карбованець передав документально все куплене ним майно з будовами в повне розпорядження Карпаторуської Православної єпархії, але з умовою, щоб воно взялося за організацію монастиря.

 

З приїздом у середині 1930 р. нового єпископа Йосифа було вирішено прийняти пожертву від о. Івана Карбованця. о. Алексію (Кабалюку) як досвідченому старцю доручено організувати православний жіночий монастир.

 

Газета “Русская Земля” в статті за 23 листопада 1932 р. писала: “Старання о. Іоанна Карбованця закінчилися успіхом. У Домбоках на семи угровій ділянці землі засновано монастир. На днях розпочалася перебудова церкви. Вже збудовано купол у руському стилі. 4 грудня планують підняти хрест на купол церкви” [5]. Це одне із перших повідомлень тогочасної преси про заснування жіночого монастиря в Домбоках.

 

Постала проблема будівництва житла для сестер. Складне матеріальне становище змусило архімандрита Алексія звернутися за допомогою до більш заможних парафій та монастирів, пожертвував він і багато власного майна на добробут монастиря, духівником якого був до своєї смерті. Щоб провести капітальний ремонт та реставрацію будівель, протоієрей Всеволод Коломацький виготовив відповідну документацію і очолив всі роботи [6]. Іконостас вирізьбив відомий майстер І. Павлишинець з помічником Василем Лендєлом з Ракошина, який згодом сам зробив малий вівтар для ікони Божої Матері, а також вирізьбив хрест [7].

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

 

30 серпня 1931 р. єпископ Йосиф звернувся за допомогою в організацію монастирського життя до ігумені Параскеви (Прокоп) в Липчу, в листі він писав: “Прошу дозволити сестрам, які бажають, перейти в Домбоки”. Також вказувалося, що вони повинні до 14 вересня 1931 р. повідомити про своє рішення архімандриту Алексію в Хуст, який відповідає за їхнє переселення. У Домбоки вирішили перейти шість сестер, серед них монахині Софія та Анисія та монахиня Євпраксія, останній і довелося очолити новостворений монастир, послушниці: Марія Плешинець, Василина Андрійцьо, Юлина Товтин. У жовтні 1931 р. до них приєдналися Олена Товтин, Гафія Микита [8].

 

Після організації єпархіального управління в Мукачеві православна церква все більше зміцнювалася. У 1930 р. православних вірників на Пряшівщині і в Карпатській Русі нараховувалось 121 060 чол., організованих в 115 приходів. У 1928-1936 рр. було збудовано 130 церков і п’ять монастирів, серед яких і жіночий в Домбоках [9].

 

У 1934 р. на допомогу архімандриту Алексію в монастир призначають священиком ієромонаха Варлаама (Савинець). У 1936 р. сестри збільшили вівтар у церкві. Під керівництвом монахині Євпраксії та архімандрита Алексія монастирське господарство зміцнювалося і зростало. При монастирі діяла швейна майстерня, у якій шили на замовлення православного духовенства священицький одяг.

 

22 жовтня 1938 р. газета “Православная Русь” вмістила невелику розвідку про монастир у Домбоках. Автор статті описав монастир і його мешканців: “Невеликий корпус, сад. За ним церква з великим кам’яним корпусом, стайня, невелике поле, каплиця, біля якої дві могили. Настоятелька Євпраксія очолює 25 сестер” [10]. У цьому ж році з Єрусалима в монастир привезли чудодійну ікону Божої Матері “Скоропослушниця”, що була створена на Афоні [11].

монахиня Євпраксія
монахиня Євпраксія

 

У 1941 р. з Липчанського монастиря сестри запросили на посаду настоятельки монахиню Людмилу (Дранко). Але через півтора року вона помирає і сестри змушені звертатися до адміністратора М. Попова з проханням призначити в монастир нову настоятельку. Наведемо цей документ: “Прохання сестер Домбоцького монастиря до адміністратора М. Попова від 17 червня 1942 р. Ще 8 січня 1941 р. сестри писали прохання єпископу Володимиру, щоб він дав їм настоятельку з Липчанського монастиря. В першу чергу Февронію або Людмилу. Настоятелькою призначена Людмила. Настоятелька Людмила прожила в монастирі один рік з половиною і померла. Останньою волею настоятельки було те, щоб призначили нам на її місце Февронію” [12]. На звороті документу написано: “Призначаю Февронію (Рацюк) настоятелькою в Домбоки. 18 червня 1942 р. Попов М.” [13].

 

22 червня 1942 р. з адміністрації Мукачівської єпархії у Липчу вислали два документи-розпорядження. Один адресований настоятельці Параскеві (Прокоп), у якому вимагалося видати всі документи монахині Февронії і посприяти, щоб вона до 28 червня 1942 р. виїхала в Домбоки на посаду настоятельки. Інший лист під назвою “Декрет” отримала монахиня Февронія (Рацюк), ось його зміст: “Повідомляємо, що призначили Вас настоятелькою дівочого монастиря в Домбоках. Призначили Вас на цю посаду виключно з прохання сестер і зі згоди адміністратора М. Попова. 28 червня маєте вступити на цю посаду” [14]. Під час керівництва матушки Февронії монастир досяг зеніту в своєму розвитку.

 

Монастир став особливо процвітати в той час, коли в Карпатську Русь був призначений єпископ Дамаскін (Грданічка), який дуже багато зробив для благоустрою цієї великої святині Мукачівщини. У цей час монастир отримує назву “Єпархіальний дівочий монастир в Домбоках”, тому що він підкорявся безпосередньо єпархіальному управлінню.

 

У 1942 р. з нагоди святкування 10-річчя заснування монастиря у видавництві “Паннонія” в Мукачеві вийшла невеличка брошура о. Миколи Щербея “Світильник світа”. Автор розділив виклад матеріалу на дві частини – “Історія православного монастиря в Домбоках” і “Християнські святині”. У книзі подано цікаві ілюстрації: загальний вигляд монастиря, фото архімандрита Алексія (Кабалюк) [15]. М. Щербей високо оцінив роль архімандрита Алексія в становленні монастиря. Він пише про християнські святині, що були на той час в монастирській церкві: ковчег з Святими мощами, що був надісланий архімандритом Мисаїлом, настоятелем Свято-Пантелеймонівського монастиря на горі Афон, як духовний подарунок вірникам нашого краю, розташували його у головному храмі монастиря. В названому ковчезі знаходилися частинки мощей святих угодників.

 

Монастир у 1942 р. мав такі храмові свята: Благовіщення Пресвятої Богородиці;Неділя Жінок Мироносиць; Преображення Господнє.

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

 

Згідно зі звітом П. Лінтура, який того часу очолював обласний відділ культу, від 9 жовтня 1946 р. Домбоцький монастир володів 8 га землі [16]. У монастирі проживало 38 черниць [17]. Під керівництвом матушки Февронії та архімандрита Алексія в 1946 р. ієромонах Варнава (Щербан) розписав монастирську церкву.

 

Останні роки життя в Домбоках провів архімандрит Алексій (Кабалюк). Незадовго до смерті, 20 листопада 1947 р., він прийняв велику схизму. 2 грудня, в день своєї смерті, архімандрит Алексій власною рукою написав заповіт. Цей документ зберігся в особистому архіві митрофорного протоієрея Іоанна Вучкана в м. Хуст. Вперше опублікований автором мовою оригіналу в 2004 р. в книзі “Православні монастирі Хустського району (ХХ століття)”. Наведемо витяги із заповіту, зокрема тих фактів, що стосуються монастиря в Домбоках. Архімандрит Алексій після своєї смерті побажав передати монахиням Домбоцького монастиря наступні речі: ліжко дерев’яне і невелику шафу, стіл, настінний годинник, 4 стільці, диван, 4 килими, підрясник. Ікони: мученика Пантелеймона, Алексія Чоловіка Божого, Божої Матері “Болгарська”. Передавалася також Біблія [18]. Після чого архімандрит Алексій мирно спочив. Звідти його перевезли до Свято-Миколаївського монастиря в с. Іза, де 5 грудня поховали.

Алексій Кабалюк
Алексій Кабалюк

Якщо проаналізувати загальні прибутки монастиря, то побачимо, що прибутки з сільського господарства були на багато більшими від прибутків за церковні треби, якщо у 1949 р. монахині заробили з господарства 10036 крб., а у 1950 р. 6262 крб., то за відправлення треб вони мали відповідно 4785 крб., і 2418 крб. [19]. До колективізації монастир володів 23 га землі, для одробітку цієї землі придбали сільськогосподарський реманент: плуг для орання і плуг для копання картоплі, 2 вози, сіялку, борону, дробівку і прес для вина. Вся земельна власність поділялася таким чином: орна – 7,5 га, сад – 0,5 га, город – 0,1 га, сінокіс – 8,5 га, виноградник – 1,2 га, двір і будівлі – 2,5 га, кладовище – 0,3 га, не придатна для господарства – 3 га [20].

У підсобному господарстві монастиря було багато худоби: 6 корів, пара коней, свиня, 20 курей. Наведемо дані про середньорічний урожай вирощуваних в монастирі культур (на 1 га): пшениця – 40 центнерів, кукурудза – 36 ц, картопля – 60 ц, овес – 8 ц. Кожного року черниці виготовляли біля 700 літрів вина. Крім того, при монастирі діяли 4 майстерні: швейна, кравецька, взуттєва, переплітна.

19 червня 1949 р. в неділю Всіх Святих, відбулося урочисте богослужіння, яке очолив архієпископ Макарій (Оксіюк). Журналіст Н. Павлосюк в статті “Церковне торжество в Домбоках” так описує монастир і цю подію: “Домбоки – невеличке селище на Мукачівщині, де притулився в затишку жіночий православний монастир, відомий на Закарпатті глибокою побожністю та працелюбністю своїх монахинь. Найбільшою окрасою монастиря є його настоятельниця, мати Февронія – справжня сповідниця святого православія, якій довелося зазнати немало переслідувань і страждань в умовах жандармського режиму старої Австро-Угорщини. Від 12-ти років життя вона достойно несла великий і славний подвиг саможертовної відданості православній вірі, не знаючи хитань” [21]. Владику зустріла багатоголюдна процесія разом із духовенством, яке очолював архімандрит Пантелеймон – духівник Мукачівського монастиря, він і привітав владику словом від насельниць Домбоцького монастиря. Під час урочистої Літургії, на якій були присутні великі маси народу з усіх сусідніх сіл і з Мукачева, архієпископ Макарій возвів настоятельку Февронію у сан ігумені, поклавши на неї наперсний хрест. Під час вручення ігумені Февронії настоятельського жезла владика виголосив привітальну промову.

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

 

24 лютого 1950 р. помирає настоятелька монастиря Февронія (Рацюк), поховали ігуменю на монастирському кладовищі. У 1950 р. настоятелькою обирають монахиню Параскеву. Микита Пелагея Іванівна народилася 19 квітня 1913 р. у с. Червеньово У 1950 р. в монастирі проживало 39 монахинь.

 

Загальна житлова площа монастиря у 1950 р. складала 186 м2. Серед споруд у монастирі були: церква із каменю і цегли розміром 105 м2, корпус добудований до церкви – 105 м2, корпус із цегли – 81 м2, стайня – 84 м2 та сінник 84 м2 [22].

 

20 вересня 1951 р. єпископ Іларіон затвердив статут монастиря.

 

Оскільки число монахинь складало більше 50 чоловік, виникла потреба будівництва нового житла. У 1954-1956 рр. монахині побудували один корпус, а 1956 р. й другий [23]. Внаслідок цього житлова площа монастиря зросла до 317 м2. В монастирі й на далі відправлялися три відпусти: Благовіщення, Преображення та на свято Жінок Мироносиць.

Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району

 Список використаних джерел та літератури:

1. Карбованець Іван, священик. Прохання в єпархіальне управління православної єпархії в с. Іза за № 1/1930 р. // Архів Мукачівсько-Ужгородської єпархії (Далі Архів Мук. Ужг. єп.)

2. Карбованець Іван, священик. Прохання в єпархіальне управління православної єпархії в с. Іза за № 23/1930 р. // Архів Мук. Ужг. єп.

3. Карбованець Іван, священик. Прохання в єпархіальне управління православної єпархії в с. Іза за № 23/1930 р. // Архів Мук. Ужг. єп.

4. Алексій (Кабалюк), архімандрит, керуючий Карпаторуською православною єпархією. Відповідь о. І. Карбованцю за № 1141/30 від 11 квітня 1930 р. // Архів Мук. Ужг. єп.

5. Женский монастырь в Домбоках // Русская Земля. – 1932. – 28 ноября. – С. 2.

6. Олекса М. Зодчий. К 100-летию со дня рождения архімандрита Андрея (Коломацкого) // Единство плюс. – 1996. – 27 января. – С. 3.

7. Сирохман М. Церкви України. Закарпаття. – Львів, 2000. – С. 661.

8. Звіт іг. Параскеви до єпархіального управління за № 53 від 23. 09. 1931р. // Архів Мук. Ужг. єп.

9. Історія Православной Християнской церкви для карпаторусских учеников народной и гражданской школы. – Ужгород: Типография школьной помощи, 1936. – С. 43.

10. По Святой Руси Карпатской. Девичий Свято-Успенский монастырь в Домбоках // Православная Русь. – 1938. – 22 октября. – С. 3.

11. Густі В. Чудотворна ікона Святої Матері // Закарпатська правда. – 1992. – 18 серпня. – С. 2.

12. Прохання сестер Домбоцького монастиря до адміністратора М. Попова від 17. 06. 1942 р. // Архів Мук. Ужг. єп. – Арк. 1.

13. Там само. – Арк. 2.

14. Декрет монахині Февронії (Рацюк) від 22 червня 1942 р. // Архів Мук. Ужг. єп.

15. Щербей Микола. Світильник світа. – Мукачево: Паннонія, 1942.

16. Державний архів Закарпатської області (далі ДАЗО). – Ф. Р – 1490. – Оп. 1. – Спр. 7. – Арк. 5.

17. ДАЗО. – Ф. Р – 544. – Оп. 3. – Спр. 53. – Арк. 17.

18. Данилець Ю. Православні монастирі Хустського району (ХХ століття) / Передмова проф. Д. Данилюка. – Ужгород: Ґражда, 2004. – С. 136.

19. ДАЗО. – Ф. Р – 1490. – Оп. 4 д. – Спр. 23. – Арк. 12.

20. ДАЗО. – Ф. Р – 1490. – Оп. 4 д. – Спр. 23. – Арк. 29.

21. Павлосюк Н. Церковное торжество в Домбоках // Православний вісник. – 1949. № 6. – С. 187.

22. ДАЗО. – Ф. Р – 1490. – Оп. 4 д. – Спр. 23. – Арк. 6.

23. ДАЗО. – Ф. Р – 1490. – Оп. 4 д. – Спр. 23. – Арк. 67.

далі буде...

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 5290
Отредактировано: 27-10-2008 [21:50]
Фото: фото з монастирських архівів
delete
Юрій Данилець
Юрій Данилець, Ужгород, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +5
Всего комментариев: 15, Всего рецензий: 10
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

20:00 27/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Скіф Донецк
интересно и фото замечательные...
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
22:19 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:39 28/10/08
21:06 27/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Цікаво читити про внутрішній устрій православного жіночого монастиря. Ми колись їздили у Почаїв, то дорогою відвідали один такий...
Юрій Данилець Ужгород
Дякую. закарпатські монастирі, на мою думку, мають свою специфіку. Рекомендую відвідати.
21:44 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:40 28/10/08
21:17 27/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Тетяна Крупа Харьков
Как всегда, безупречно и жутко интересно!

Формат статьи научный и зря вы ссылки убрали :))) Они бы вида не испортили. Такие публикации - просто бальзам на израненную душу историка :)))
Юрій Данилець Ужгород
Дякую пані Тетяно. Ссилки я планував викласти наприкінці праці, але, у звязку з Вашою пропозицією, зараз відредагую
21:45 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:40 28/10/08
Катя З
Вы в статье пишете о селе Домбоки, а ещё упоминаете о Червенево.
Татьяна, если вы историк, то я хочу к вам за помощью обратиться.
В этой статье упоминается с.Червенев. Есть основания предполагать, что фамилия моего дедушки происходит от названия этого села, или наоборот, название села происходит от фамилии рода. Возможно, эта местность когда-то принадлежала предкам моего дедушки.
Поделитесь мнением, информацией, пожалуйста.
Пишите мне по адресу zaykate(а)rambler.ru
10:50 05/02/09
22:06 27/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Профессионально!
Юрій Данилець Ужгород
Спасибо
22:20 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:39 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Прошу вибачення, щось з компом
21:41 28/10/08
А у меня с сайтом. Еле зашла, и то с черного входа ‘smile‘
21:47 28/10/08
22:31 27/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
viktor trigub Киев
Цікаво!
Юрій Данилець Ужгород
Дуже радий. дякую
07:45 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:38 28/10/08
09:48 28/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Дуже цікавий матеріал!
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
20:51 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:37 28/10/08
10:49 28/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Чудова стаття!
Унікальні документи й фото, цікаві факті, гідні найвищої поваги особистості...
Історія!
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
20:51 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Прошу вибачення, щось з компом
21:43 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
20:54 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Вибачаюся, якийсь глюк
21:39 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:37 28/10/08
18:39 28/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Потрясающая статья. Браво!
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
20:51 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:36 28/10/08
20:09 28/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Прочитав з великою цікавісттю!
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
20:53 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Розмістив продовження
http://h.ua/story/148406/
21:36 28/10/08
21:25 28/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
"Найбільшою окрасою монастиря є його настоятельниця, мати Февронія – справжня сповідниця святого православія, якій довелося зазнати немало переслідувань і страждань в умовах жандармського режиму старої Австро-Угорщини. Від 12-ти років життя вона достойно несла великий і славний подвиг саможертовної відданості православній вірі, не знаючи хитань”


Приємно читати такі слова...
Юрій Данилець Ужгород
Дякую. пропоную подивитися продовження
http://h.ua/story/148406/
21:35 28/10/08

Комментарии

Юрій Данилець Ужгород
Уважаемый г.Камшилин. Материал я разделил на три части до сегодняшнего времени, так что фото будет еще много, в том числе и современный вид.
18:34 27/10/08
Катя З
Вы в статье пишете о селе Домбоки, а ещё упоминаете о Червенево.
У меня к вам вопрос: Что ещё вы знаете о Червенево, может здесь кто-то из историков что-то об этом селе знает. Есть основания предполагать, что фамилия моего дедушки происходит от названия села, или наоборот. Возможно, эта местность когда-то принадлежала предкам моего дедушки.
Поделитесь мнением, информацией, пожалуйста.
10:45 05/02/09
Катя З
Я написала просьбу, а информацию как со мной связаться не дала. Пишите мне по адресу zaykate(а)rembler.ru
Жду каких-либо предположений.
10:46 05/02/09
Тетяна Крупа Харьков
Рекомендує цей матеріал
Чому? Очень интересно
21:18 27/10/08
Рекомендує цей матеріал
Чому? Рекомендую!
10:49 28/10/08
Чекаю на продовження циклу!
Успіхів та натхнення, пане Юрію!
10:50 28/10/08
Рекомендує цей матеріал
Чому? Интересно!
18:49 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Спасибо.
19:54 27/10/08
Володимир Олесин Каменец-Подольский
Дякую за статтю! ‘best‘
19:35 27/10/08
Рекомендує цей матеріал
Чому? Наукова публікація!
20:10 28/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Радий що зацікавив
19:55 27/10/08
кул..піду в монастир))))))))надихнули... ‘smile‘
00:25 29/10/08
Катя З
Вы в статье пишете о селе Домбоки, а ещё упоминаете о Червенево.
У меня к вам вопрос: Что ещё вы знаете о Червенево, может здесь кто-то из историков что-то об этом селе знает. Есть основания предполагать, что фамилия моего дедушки происходит от названия села, или наоборот. Возможно, эта местность когда-то принадлежала предкам моего дедушки.
Поделитесь мнением, информацией, пожалуйста.
10:44 05/02/09
Скіф Донецк
Рекомендує цей матеріал
Чому? рекомендую
20:00 27/10/08
Юрій Данилець Ужгород
Щиро вдячний
20:50 28/10/08

Live

25 мин. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

38 мин. назад

Влочега рекомендует материал Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

2 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

7 час. назад

Николай Колесников публикует статью Куй железо, не отходя от кассы

7 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Она была весны красивей

8 час. назад

Литвиненко Анатолий рекомендует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

8 час. назад

Литвиненко Анатолий пишет рецензию на публикацию ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

10 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

10 час. назад

Андрей Андрей комментирует материал Перундень

10 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

10 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Перундень

10 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Перундень

10 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

11 час. назад

Іван Парнікоза публикует статью Українці над Вісляною затокою частина 2. Дзежґонь – Пасленк – розбудова спільноти

11 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

11 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

11 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

11 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

11 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

11 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

11 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

11 час. назад

Андрей Андрей комментирует материал Перундень

11 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"