О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Биография  30 июня 2006 16:39:21

Лев Ребет: Забуте ім’я історії

Лев Ребет: Забуте ім’я історії
Цього року виповнюється 65-та річниця з дня проголошення Акту відновлення Української Держави. Нагадаємо, що 30 червня 1941 р., після відходу радянських військ, до Львову увійшли український батальйон «Нахтігаль» і кілька німецьких частин, а також таємно була введена похідна група ОУН Степана Бандери.

Саме похідною групою ОУН(Б) було прийнято Акт відновлення Української держави, в якому, зокрема, говорилося: «Волею Українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України. Організація Українських Націоналістів <…> взиває увесь український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава. <…> На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядковується Українському Національному Урядові, що твориться в столиці України – Києві з волі українського народу. Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціялістичною Великонімеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації. Українська Національна Революційна Армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Соборну Українську Державу і новий справедливий лад у цілому світі».

Але надії на співпрацю з Третім Рейхом не виправдалися: вже 5 липня почалися арешти українських урядовців. Спочатку заарештували у Кракові Степана Бандеру, а потім й інших керівників «відновленої» України: прем’єр-міністра Ярослава Стецька, другого віце-прем’єр-міністра Лева Ребета та ін. На постаті останнього ми і зупинимося в цій статті.

Чомусь так виходить, що Лев Ребет залишається «ображеним» нашими істориками. Зрештою, в курсі Історії України як у школі, так і у вузі жодним словом не згадувалося про одного з ідеологів ОУН, лише кількома словами загадує його у своїй великій праці «Україна і Німеччина у Другій Світовій війні» Володимир Косик.

Власне, я вперше звернув увагу на Ребета, читаючи книгу Крістофера Ендрю та Олега Гордієвського «КДБ. Історія зовнішньополітичних операцій від Леніна до Горбачова», де на 470 с. пишеться наступне: «Слідом за невдачами (КДБ – Автор) послідували успішні операції з ліквідації двох лідерів української еміграції в Західній Німеччині – головного ідеолога НТС («Народно-Трудового Союзу» – Автор) Лева Ребета в жовтні 1957 р. і керівника ОУН Степана Бандери в жовтні 1959 р.». Виконавцем цих вбивств був Богдан Сташинський, після зізнання якого у вбивствах лідерів національного руху, КДБ фактично була вимушена відмовитися від прямого знищення ідеологічних суперників.

Ким же був Лев Ребет, який становив таку загрозу Радянському Союзу? І чому він, зрештою, її (загрозу) становив?

Лев Ребет народився 1912 року в місті Стрий Львівської області. Дитинство і юність хлопця пройшли на тлі національно-визвольної боротьби українського народу. Створення Західноукраїнської Народної Республіки, організація націоналістичних організацій у Західній Україні справило значний вплив на молодого хлопця, який у 1927 р. став членом Української Військової Організації, а вже трохи згодом – Організації Українських Націоналістів (майже із самого початку її створення). Саме з діяльністю ОУН та українського національного руху і було пов’язане все життя Ребета.

Лев Ребет писав, що молодь була головною базою, основою ОУН. Молодь, яка виросла в традиціях української державності, була свідком існування незалежної України. Вільна, соборна Україна не була для неї якоюсь фантазією, молодь бачила незалежність, вкусила її плоди, і була готова знову за неї боротися.

Тоді на західноукраїнських землях «підростало» нове покоління борців за свободу. Степан Бандера, Ярослав Стецько, Лев Ребет та багато інших стали чільниками ОУН, яку очолив Євген Коновалець – провідний діяч національно-визвольного руху 1917-21 рр. Ці діячі зуміли сформувати потужну організацію, яка на кілька десятків років стала одним з найголовнішим ворогів радянської влади.

Кар’єра Ребета була стрімкою. Вдало зарекомендувавши себе (Ребету навіть довелося відсидіти в польських тюрмах за свої ідеї та переконання), у 1934-38 рр. він був провідником Крайової Екзекутиви ОУН у Західній Україні. 1941 р. став заступник голови Українського Державного Правління у Львові, а після арешту Я. Стецька певний час виконував обов’язки голови Правління до свого арешту та перебування у німецькому концтаборі Освенцим (до 1944 р.).

У 1945 р. Ребет переїжджає в Мюнхен, де організується масштабна ідеологічна кампанія ОУН, яка постійно не дає спокою Радянському Союзу. Власті «єдиного й нерушимого» неодноразово вимагали видачі діячів ОУН та УПА за начебто співробітництво з фашистами. Проте документи, які були в наявності у союзників, свідчили про те, що українські націоналісти воювали на два фронти (німці у доносах називали вояків УПА «національними бандами»).

У 1945-1948 роках Ребет був головним суддею Закордонних частин, з 1948 року – стає разом з Миколою Лебедем, Іваном Бутковським і Мирославом Прокопом одним з керівників закордонної Політичної Ради ОУН, а трохи згодом і її головою.

Знаходячись в еміграції, Ребет займається науковою та публіцистичною діяльністю. Він був співробітником газет «Українська трибуна», «Час» та «Сучасна Україна», редактором тижневика, а потім місячника «Український Самостійник». З 1952 р. – доцент, а з 1954 – професор державного права Українського Вільного Університету, автор наукових та публіцистичних праць в галузі політики, соціології, права. Основні праці: «Формування української нації» (1951), «Теорія нації» (1956), «Світло й тіні ОУН» (1956).

Саме наукова й публіцистична діяльність Ребета й визначила його сумну долю.

Лев Ребет значно відрізнявся від радикального крила ОУН, яке підтримав під час конфлікту в 1940 р. Він категорично відкидав тезу «Україна для українців», стверджуючи, що «український народ, будучи в Східній Європі народом з найстаршою землеробською культурою, має дані бути також глашатаєм передових ідей людства на тих просторах. Україна може й повинна стати зразком політичної культури для всього оточення й замість тиранії, що сторіччями на Сході представляла російська – біла й червона – імперія, показати зразок модерної демократичної держави, де воля й достоїнство людини не порожній звук».

Ребет був переконаний у створенні незалежної демократичної Української Держави, що ніяк не вписувалося в бачення радянських комуністичних ідеологів. Досліджуючи процеси формування української нації, Ребет наполягав, що вона може бути сформована лише в незалежній Україні. Лише «самостійна держава є найбільш придатною для розвитку етнічної спільності».

Концепція Ребета, за якою «теорія народного суверенітету породила наскрізь стихійний рух, який багато народів, а навіть етнічних груп, підняв до рівня націй», і проектування її на український народ, вибивалася з радянської ідеології і була визнана комуністичної верхівкою небезпечною. Тому і був відданий наказ на його знищення.

12 жовтня 1957 р. Богдан Сташинський на сходах біля входу в будинок, де жив Лев Ребет, чекав на свою «жертву». Коли Ребет, який поспішав додому, наблизився до Сташинського, той зробив різкий рух, а Ребет захитався і впав. Лікарі констатували смерть від паралічу серця. Вже згодом, Сташинський розповів, як він вбив спочатку Ребета, а потім і Бандеру. Причиною вбивства Ребета агент КДБ назвав те, що Ребет був «провідним теоретиком українців в екзилі».

Наукові праці Ребета не втратили актуальності у сучасній Україні. Українська нація й досі перебуває на етапі формування, суспільство продовжує лишатися роз’єднаним. У той же час Лев Ребет залишається несправедливо забутим істориками. Я спеціально провів невелике опитування серед учнів і студентів Києва. Жоден (!) з них не згадав, хто такий Ребет, про нього навіть не чули. У той же час вони вчили і знають інших лідерів ОУН-УПА: Бандеру, Шухевича, Мельника, Стецька.

Та постать Ребета настільки важлива, що її не можна забувати.

Інтернет-репортер, http://rep-ua.com/38098.html

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 13719
Фото: http://rep-ua.com
delete
Ярослав ЗАГОРУЙ
Ярослав ЗАГОРУЙ, Киев 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 9, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Денис Куклин Харьков

Меньше фактов, больше жизни, авторских ремарок.


В целом, неплохо.


P. S. Не ожидал, да?

17:36 30/06/06
Серый Лев Харьков
 3
17:55 30/06/06

Так, Денисе, не очікував. Але приємно


У Серого Лева бачу, надзвичайно великий словниковий запас


P.S. Прошу редакцію таки вірішити питання з розділом, в якому має бути стаття.

00:37 01/07/06
Гоша Деревянный
Дякую, Ярославе, буду знати. А що ти хотів, щоб в новій Україні, яку "заснував" радянський компартійний ідеолог Кравчук, вибудував на свій смак радянський директор Кучма, і законсервував у стагнації колишній колгоспний бухгалтер Ющенко, шанували таких постатей (хай і суперечливих та неоднозначних), як Ребет чи той же Стецько (Коновалець, або ж і Петлюра тощо)? Чи знаєш, з якою помпою зате шанували при пізньому Кучмі ювілей Щербицького? Але то біда самого народу, який саджає собі на шию таких дрібних, невідповдіних історичному моменту, постатей.
21:37 02/07/06
Проблема ще й у тому, Олеже, що й самі українці, навіть знаючи про таких видатних людей, їх не шанують. Відверто кажучи, очікував дискусію на "ХайВей", проте одержав лише три коментарі, один з яких (Серого Лева) інакше як невіглаством не назвеш.
13:04 03/07/06
Денис Куклин Харьков
Какой тут раздел? Світ навколо -- Біографія.
13:56 03/07/06
Николай Олегович
Ярослав, что-то это похоже на заказ, с целью превозношения бандеровцев. Национализм не имеет право на существование, и может перерасти в нацизм и вы этому способствуете.
19:35 05/07/06
Олег Солнечный

Цікава стаття. Про Ребета я досі не знав, тепер буду мати уяву.


Як на мене, це стаття для розділу Історія. Дуже мало посилань на власне політику. Це моя особиста думка :)

14:01 04/07/06
Валерій Лисенко
Вивчаймо нашу історію!
10:50 05/07/06

Live

1 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ЛИСТИК

2 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Садюга

2 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Садюга

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Садюга

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Град Поля не Екатерины весь

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Перундень

2 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Страх перед місяцем... - там були подарунки від богів

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Страх перед місяцем... - там були подарунки від богів

2 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Первый снег рукой скупой нам брошен

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Первый снег рукой скупой нам брошен

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Две вершины

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Она была весны красивей

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Ах, сколько дураков на свете этом

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Правильність висновків...

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Англійська народна пісенька про Павучка Ітсі-Бітсі. ПЕРЕКЛАД З ВАРІАЦІЯМИ НА ТЕМУ

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал ЛИСТИК

4 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ЛИСТИК

11 час. назад

Вікторія Івченко публикует статью Англійська народна пісенька про Павучка Ітсі-Бітсі. ПЕРЕКЛАД З ВАРІАЦІЯМИ НА ТЕМУ

12 час. назад

Евгений Вермут комментирует материал ЛИСТИК

12 час. назад

Белка Белкина комментирует материал ЛИСТИК

12 час. назад

Евгений Вермут комментирует материал ЛИСТИК

12 час. назад

Евгений Вермут комментирует материал ЛИСТИК