Потужні пошукові системи Інтернет (Yahoo, Google, META та ін.), а також «Веб-енциклопедія Києва», на превеликий жаль, не виводять читачів на інформацію про рослинний і тваринний світ Совських ставків (озер, прудів). Зрозуміло, що все знати неможливо, і що інших справ у світі дуже багато, але ж… Звідси, не дивно, що громадська боротьба за ставки, а точніше за збереження прісноводної ландшафтної екосистеми, має ознаки емоційності – це у противагу дуже потрібному зараз інформаційно-прагматичному підходу. Якщо «пірати» від ландшафтної архітектури, забудовники, демонструють повне неуцтво у цьому питанні (відсутність еколого-ландшафтного обґрунтування, відсутність тематико-картографічного пакету, флористичного та фауністичного обстеження тощо), то місцева громада може із задоволенням допомогти їм із просвітою.

Автор зробив спробу зібрати в одному нарисі те, що стосується тваринного і рослинного світу Совських озер, базуючись на тому, що бачив сам, і тому, що розповідають журналістам мешканці приозер’я.

«Веб-енциклопедія Києва», чи не єдине сьогодні джерело, дає лише стартову інформацію про Совські озера (цит.): «…Ставки ще років 50-60 тому активно використовувалися радгоспом «Совки» для вирощування риби (особливо «нижній каскад» ставків). Тепер, коли господарство занепало, їх уже давно не зариблюють, а останні 20 років - практично й не очищають. Як наслідок - ставки «нижнього каскаду» практично припинили своє існування - замулилися і поросли очеретом, рівень води мінімальний… Незабудована територія навколо «верхнього каскаду» ставків - місце гніздування птахів...».

Отже, доповнимо «Веб-енциклопедію Києва» даними, які вдалось зібрати ентузіастам із BioModel.

За ці часи ставки (місцеве - озера, пруди) пройшли шлях вторинної сукцесії, і із-за вільного заростання вони утворили вже класичну прісноводну ландшафтну екосистему із проявами саморегуляції й самовідновлення, яка відчутно впливає на мікроклімат місцевості. Це особливо помітно в спекотні періоди року – тут прохолодніше. При всій занедбаності й засміченості, ця ландшафтна екосистема продукує значну кількість зеленої біомаси, в основному, за рахунок очерету звичайного - (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.) (Phragmites communis Trin.) -, що також очищає повітря на озерах та на прилеглих до Червонозоряного проспекту територіях, а також успішно й помітно утримує вологу та самоочищається від мулу після дощів.

Середовищний ресурс екосистеми є достатнім для щорічного успішного гніздування водоплавних птахів, Rallidae, – це лиски, Fulica atra (6-10 пар), курочки водяної (Gallinula chloropus) – (до 10 пар); мартинові, Larridae - це крячок річковий, Sterna hirundo (можливо, 3-7 пар), імовірно також крячок малий, Sterna albifrons, та інші крячки. Зустрічається мартин звичайний, Larus ridibundus, та мартин сивий, Larus canis, але які не гніздують. Важливо, що разом із лискою й водяною курочкою вони утворили діючу агрегацію, міні-колонію, яка демонструє прояви колективного захисту від хижаків. Найцікавіше, що тут гніздують качкові, Anatidae, які, взагалі, є дуже обережними в природі. Серед них, як точно встановлено - крижень, Anas platyrhynchos (можливо, 2-5 пар). За словами місцевих жителів, тут зустрічали лебедя, Cygnus sp., але, зрозуміло, не на гніздуванні. Звичайними на гніздуванні є горобцеподібні, Passeriformes: плиска біла (Motacilla alba), сорока (Pica pica), грак (Corvus frugilegus), ворона сіра (Corvus cornix), волове очко (Troglodytes troglodytes), зяблик (Fringilla coelebs), горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus), тинівкові (Prunellidae), дроздові (Turdus sp.), сорокопудові (Laniidae), кропив’янкові (Sylvidae), синицеві (Parus sp.), соловейкові (Luscinis sp.), вівчарикові (Phylloscopus sp.), вівсяникові (Emberizidae). Залітає дятел малий (Dendrocopus minor), сойка (Garullus glandarius), омелюх (Bombicila garullus), чиж (Spinus spinus), снігур (Pyrrhula pyrrhula). Наявність пташенят у типових рибоїдних птахів, які спромоглися утворити щорічно існуючу міні-колонію, доводить, що риба в озерах за ці роки не зникала! Не дуже чисельні рибалки й до цього часу виловлюють на Совках "карасиків". Світ рептилій, Reptilia, і амфібій, Amphibia не вивчений зовсім, але, певне, звичайними є представники родини жаб (Ranidae); місцеві жителі вказують на присутність черепахи, тобто, імовірно, черепахи болотяної (Emys orbicularis). Нагадаю (цит.): «…у більшості київських озер ще збереглися досить численні популяції черепахи болотяної, яка вже практично вимерла в Західній Європі. Саме тому її внесено до списків Червоної книги Міжнародної спілки охорони природи…». Це із документу «Звіт про стан навколишнього природного середовища в місті Києві в 2003 році. Державне управління екології та природних ресурсів у м. Києві» - http://mail.menr.gov.ua/publ/kiev2003/obl03_u/zmist.htm .

Опис ландшафтної екосистеми був би не повним без інформації про видове різноманіття ссавців, які посідають місця пошани в трофічній піраміді, і своєю присутністю як би підводять риску під питанням: чи існує екосистема як цілий організм. Виявляється, що із ссавців у цій нижній частині Совського каскаду озер мешкають представники родини котячих (Felidae) – це поодинокі здичавілі коти свійські (Felis silvestris catus) - декілька особин, здобиччю яких, певне, є птахи (див. вище), мишачі (Muridae) – принаймні, пацюк сірий (Rattus norvegicus), миша (Mus musculus), і, можливо, миша лісова (Apodemus sylvaticus). На острівцях у прибережних хащах постійно мешкають представники ряду комахоїдних, Insectivora, – це кріт звичайний (Talpa europea). Місцеве населення стверджує, що тут натрапляли й на інших представників ряду гризунів, Rodemntia, а саме, «ондатру» і «бобра». Якщо так, то це просто унікальні знахідки! Правду кажучи, бобрових гребель автор тут не бачив, і ставки Совські є досить гомінкими для бобрів, а от «болотяного бобра», нутрію (Myocastor coypus), певна рівч, тут могли бачити. (Підтвердження: влітку цього року автор знайшов череп крупного гризуна, можливо, нутрії, на крутогірському березі цього Совського урочища.

За матеріалами веб-ресурсу E-News - http://e-news.com.ua/show/179291.html (далі переклад на українську і латинські назви комах додано мною): «…із рідкісних тварин мешкає жук вусач мускусний (Aromia moschata), а іще там літають влітку два види бабок, які внесено у Червону книгу…». Зауважу, що із 6 видів бабок, які є у Червоній книзі України, тут теоретично можуть мешкати 3 види, а саме: красуня-діва (Colopteryx virgo), дозорець-імператор (Anax imperator), кордулегастер кільчастий (Cordulegaster annulatus annulatus).

Щодо рослинного світу, то в цій локальній фітобіоті, без сумнівів,нараховується декілька сотень видів судинних рослин. На території ставків між вул. Кіровоградська та Червонозоряний проспект станом на 12.10.08 налічувалось більше 360 дерев (верба, дуб, осика, горобина, явір та ін.) Окремим деревам - більше 200 років.

На завершення, іще один важливий витяг із тог ж документу «Звіт про стан… в місті Києві у 2003 році…» - http://mail.menr.gov.ua/publ/kiev2003/obl03_u/zmist.htm , цит.: «…Хоча дослідження фауни Києва ще далеко не завершені, вже відомо, що в межах міста, мешкає не одна тисяча видів тварин. На початку 1970-х років з 259 видів тварин, занесених до Червоної книги, 83 мешкало в Києві. За останні 30 років майже половину видів цього списку (41 вид) уже не побачиш. Поясненням цього є збільшення частки міської забудови…».

Отже, знову та клята забудова…

Штучне створення ландшафтної екосистеми, подібної до Совської, потребувало би не менше 50-ти років! Її існування в Солом"янському р-ни столиці є надбанням, подарованим стихійними обставинами. Місцина заслуговує на те, щоб стати ландшафтним урочищем місцевого значення в складі природно-заповідного фонду міста Києва. У свої найкращі періоди проявів вона продовжує надихати митців Києва на створення художніх творів (олія, акварель, графіка).

Публікації автора на захист ландшафту Совської низовини (із доповненнями):

Хижі птахи живуть на Совських озерах незважаючи на рішення Київради-2007/ Екологія. 15 січня 2009 - http://h.ua/story/163671/ . Совські озера: проникнення крізь звичайне/ Екологія. 12 грудня 2008 - http://h.ua/story/157968/ . Совські озера: захоплююча біотогеоінформатика/ Екологія. 5 грудня 2008 – http://h.ua/story/155292/ . Совсько-озерські "пірати" на Солом"янці триматимуть у полоні 367 дерев/Екологія. 13 жовтня 2008 -http://h.ua/story/143140/  Забудова Совської низовини суперечитиме Європейській ландшафтній конвенції/Екологія. 9 жовтня 2008 - http://h.ua/story/141948/  Макет забудови Совських ставків суперечить даним космозйомки QuickBird. 3 жовтня 2008 -  http://h.ua/story/139724/  Прощавайте, Совські пруди!/Екологія. 9 вересня 2008 - http://h.ua/story/138245/

Примітка. Коли матеріал вже був опублікований, автор отримав можливість познайомитись із цікавим нарисом про тваринний і рослинний світ Совських озер: "Обґрунтування необхідності створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Совські стави»/Звернення щодо необхідності надання природно-заповідного статусу території долини р.Совка//Лист НУЦУ №125-1/97-565MB від 23.06.2005 до Держуправління екології та природних ресурсів у м.Києві.– 16 стор." У ньому перелічено: рослини (34 види), комахи (10), амфібії (4), птахи (9), ссавці (10).

В.Придатко-Долін  Осінь, Совські озера (акварель, 25х35)