О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Общество  5 октября 2008 09:50:59

Село з загубленою душею, в якому не приживаються лелеки

Село з загубленою душею, в якому не приживаються лелеки
Село Нові Опачичі, що неподалік Києва з’явилося на карті України всього двадцять два роки тому. Воно молоде, але люди в ньому – вже ні. Вони переселенці з покаліченого Чорнобилем села – просто Опачичів…

– Про ту аварію у Чоронобилі тоді ми нічого не знали, – пригадує одна з найстаріших жительок села Ольга Семенівна Галуга. – Якось виходжу на веранду і бачу хмари – такі чорні, з попелом – А то, виявляється, атом ішов… Потім сказали, що нас переселятимуть.

Саме волинським будівельникам у червні 1986 року випало зводити нові помешкання для згорьованих людей. Можна тільки уявити, в якій напрузі протягом трьох місяців працювало дві з половиною тисячі людей із Волині. Вони перевершили себе, бо наприкінці серпня (хоч планували завершити роботу спочатку в середині жовтня, а потім до 1 вересня) двісті тринадцять садиб красувалися у селі Волинському – так його назвали спочатку. Через п’ять літ через тугу за рідним домом, люди домоглися перейменування села на Нові Опачичі. До речі, головна вулиця Нових Опачичів і досі іменується Луцькою.

Село з загубленою душею, в якому не приживаються лелеки

Всього в цьому селі було вдосталь. У хліви завезли з Волині курей та свиней, погреби заповнили їжею. За місяць з’явилися і їдальня з магазином. Обживайтеся, люди! Навіть умисне викопали три криниці, та облаштували таким чином, як у старому селі. Будівельники, переймаючись лихом, так старалися, що навіть встановили два колеса для лелечих гнізд. Та не прижилися тут чомусь птахи. А от старого, радіаційно забрудненого села, навпаки, не покинули.

Село з загубленою душею, в якому не приживаються лелеки

...Минуло більше двадцяти років, а дбайливо збудоване село домівкою не стало. Мов навідується сюди душа тих поспіхом кинутих осель і не дає спокійно спати. Розбурхує сни. Благає повернутися. Усі переселенці завжди подумки там – біля своїх подвір’їв, дитячих стежок, рідних могил. Одні жінки згадують місця, де садили картоплю, куди найчастіше ходили відпочивати. Інші намагаються не ятрити серця спогадами. Але куди подітися від снів? Як позбутися непроханих сліз? Хай як тобі добре, але тут ти чужий.

– Жителі сусідніх сіл нас не люблять, – бідкаються преселенці. – У них свої порядки й традиції, а ми не такі… Часто дорікають, мовляв, відкіля вас чорт приніс? Наїхали сюди!? Вони не розуміють, що нам вертатися просто нікуди... 

Тяжко їм у Нових Опачичах. Пригадують, як одиноких людей селили по двоє і по троє в один будинок. Отак виходиш вранці варити, як звик за життя, а тут сусід уже зайняв вахту біля плити. А якоїсь весни десятеро людей не витримали й повернулися додому, в старе рідне село.

Не це нове село їхня рідна домівка. А те, зі снів. Буває, люди кидають усе на світі і їдуть провідати тих сміливців, що, стужившись за рідною стороною, таки повернулися.

– Я їздила з онуками до рідного села на поминки, – розповідає Ганна Мельничук. – Такі дерева там повиростали, такі квіти. Я вмисне ті квіти сфотографувала на згадку. Знову хочеться поїхати, бо ж не всі ще куточки відвідала, не всі зміни побачила. 

 

Село з загубленою душею, в якому не приживаються лелеки
Старші люди ніяк не можуть та й не хочуть звикати до нового села. Хоч і минуло вже двадцять два роки, все-одно воно для них чуже. Кажуть, що душа їхня залишилася там. Тужать за рідними стежками, за природою: „Там у нас церква була – тут не збудували. Там озера були, повні риби. Хто чим зачерпне, тим і зловить. Коли був голод, то наші люди завдяки тій рибі й вижили. А тут що? Так і живемо – нікуди подітися. Куди вже, старим? Це діло молодих починати все спочатку. Молоду яблуньку посади, вона скоро прийметься, росте собі й росте. А стара і прийметься наче, а от у ріст не йде вже... Може, якби там зосталися, то здоровіші були б?”.

– Коли поряд свої люди – це багато що означає, – каже Ганна Прокопівна Галуцевич. – Спільне лихо об’єднує. Але там спільна частинка нашої душі. Певне, так вона там і зостанеться – з тими покинутими хатами, з тими деревами. Бо все те було – твоє, рідне. Моя внучка, яка народилась у вісімдесят дев’ятому році, часто каже: «Бабусю, як би я хотіла жити там...”.

 

 

Один з авторів чорнобильського реактора, тодішній президент Академії наук СРСР Александров, аби переконати в безпечності свого дітища, казав, що ладен переночувати під його стінами. Але коли стався вибух, то пан Александров не полишив своєї елітної московської квартири й не пішов з розкладачкою під стіни реактора. Зате десятки сіл пішли у світи…

Попри тугу за рідним селом, жителі Опачичів вдячні тим людям, які не дали зостатися без даху над головою. І хоч багато обіцянок стали вже легендою, не звинувачують нікого. Ані трудяг-будівельників, що старалися з усіх сил, ані місцеве керівництво. Вони не вміють творити дива – повертати втрачену душу.

...Їхні онуки, які побачили світ у новому селі, не дізнаються, як рипить хвіртка біля прадідової хати й озивається журавель бабусиної криниці. Та, може, хоч у силу їхніх домівок повірять якось навесні лелеки?

 

Количество просмотров: 4394
Отредактировано: 10-10-2009 [08:56]
delete
Андрій Петрик
Андрій Петрик, Луцк, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +2
Всего комментариев: 3, Всего рецензий: 7
Читайте также

Скільки грошей "пролітає" повз бюджет через відсутність камер поліції на дорогах. Експеримент ТСНСкільки грошей "пролітає" повз бюджет через відсутність камер поліції на дорогах. Експеримент ТСН

Журналісти вирішили попрацювати в трьох місцях і стали свідками десятків правопорушень за дуже короткий час. ...

У 2017 році поліція розкрила 92% випадків зґвалтування та 88% умисних вбивств - МВСУ 2017 році поліція розкрила 92% випадків зґвалтування та 88% умисних вбивств - МВС

Кількість таких злочинів зменшилась порівняно з минулим роком. ...

Випив і взяв зброю: стала відома причина вбивства співробітником Росгвардії товаришів по службі в ЧечніВипив і взяв зброю: стала відома причина вбивства співробітником Росгвардії товаришів по службі в Чечні

Лейтенант випив, взяв зі збройової кімнати пістолет-кулемет і вирушив до свого кривдника. ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

15:14 05/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
В детсве не мог понять почему переселение для человека такая трагедия... В 1986 году радовался за людей - правительство даст всем новые квартиры, люди обретут новую работу... Наивно полагал, что социальный механизм сработает чётко...
16:00 05/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
19:39 05/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Юрій Данилець Ужгород
Трагічно. цікаво скільки тепер в України вимираючих сіл?
21:07 05/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Марія Солтис Кузнецовск
Сумна історія. Це людей переселили і село вимерло. А багато сіл не переселяють, люди самі з села виїжджають.
00:09 06/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
А ведь есть всё-таки у нашего народа понятие Родная земля! Не научились наши люди продавать и разменивать духовные ценности… во всяком случае не все! Отличная работа журналиста!
05:59 06/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Трогательная история.
06:18 06/10/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
lavra Киев
Долі людські важкі.Чорнобиль.
Чорнобиль,український наш Чорнобиль,ти зморою лишився на віки...

Комментарии

Рекомендує цей матеріал
05:59 06/10/08
Любомира Віденська Белая Церковь
Рекомендує цей матеріал
Чому? Зі сльозами на очах...
13:37 06/10/08
Гость
а у меня там родственники живут,вроде не жалуются.И вообще нормальное село,хоть я старое и не видел.
00:40 31/08/09

Live

2 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Наказание

2 час. назад

Писатель77 комментирует материал Наказание

2 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Наказание

2 час. назад

Писатель77 комментирует материал Наказание

3 час. назад

Писатель77 комментирует материал Наказание

3 час. назад

Писатель77 комментирует материал Наказание

3 час. назад

Писатель77 комментирует материал Наказание

3 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Наказание

4 час. назад

Морік Моральна Потвора публикует статью ЛЕГЕНДИ СТЕПІВ: Вершник і дракон(продовже
ння) Частина 2

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Путина танки и "Грады"

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Евтушенко Евгений - этюд В.Новодворской

4 час. назад

Nataliya Shevchenko публикует статью Нардеп Володимир Парасюк знищує українське кіно на замовлення росіян

4 час. назад

Марк Львович комментирует материал Наказание

4 час. назад

Марк Львович комментирует материал Наказание

4 час. назад

Марк Львович рекомендует материал Наказание

4 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Наказание

5 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Наказание

5 час. назад

Писатель77 комментирует материал Наказание

5 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Восьмерка

5 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Восьмерка

6 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Наказание

6 час. назад

Жиго публикует статью Не вір мені.

6 час. назад

Антон Кучко комментирует материал Наказание