О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

История  24 августа 2008 20:15:21

Життєвий шлях ігумені Параскеви (Прокоп). Частина 1.

На протязі ХХ століття на Закарпатті запалилося яскравим полум’ям більше десятка подвижників православ’я. Серед них особливе місце посідає ігуменя Параскева (Юліанія Прокоп) (в схимі Ніна). Вона одна із перших стала на чолі жіночого чернечого руху та притерпіла жорстоких поневірянь. Ігуменя Параскева цікавить дослідників як історична особа та релігійний діяч першої половини ХХ ст.

 

Юліанія Прокоп народилася 30 квітня 1896 р. в с.Іза Хустського ранону на Закарпатті. Її батько, що прізвище Хвуст, рано помер. Мати дівчинки – Марфа Щербан, залишившись з двома дітьми вийшла заміж за Івана Прокопа. Коли Юліанії виповнилося півроку мати помирає. Вітчим одружився у другий раз на Марфі Курта, що походила з сусіднього села Кошельова (рідного села автора цих рядків). У другому шлюбі народилося четверо дітей, дві дочки вийшли заміж, а наймолодша Валентина пішла в монастир. Восени 1918 р. померла мачуха та брат Юліанії, що мав чотири роки. У 1919 р. помер і батько, у віці 60 років.

 

Про діяльність ігумені Параскеви писало багато церковних та світських істориків, краєзнавців та журналістів. Однак, досі відсутня узагальнююча праця, яка б у повній мірі розкривала її життєдіяльність. Необхідно фрагментарно звернути уваги на окремі публікації та книги, де автори торкалися цієї теми.

 

У 1916 р. в Москві вийшла книга відомого російського науковця Федора Аристова „Карпато-русскіе писатели” [1]. Розповідаючи про православний рух на Закарпатті на початку ХХ ст. він згадує про жіночу чернечу громаду, яку „викрили” угорські жандарми. Ф. Аристов називає імена 12 дівчат, котрі „построили въ глухомъ лесу домъ и жили по монашескому уставу”. „Жандармы, узнавъ объ этомъ, явились въ лесъ, сорвали съ нихъ одежды и въ однехъ рубашкахъ, босыхъ, загнали въ реку, продержали въ ледяной воде два часа, а затемъ отвели въ тюрьму” [2]. Однак у переліку автора ми не знаходимо імені Юліанії Прокоп, очевидно Ф. Аристов допустився помилки, подавши її ім’я як Марія. 

 

Про цей факт насильства угорських жандармів пише також „Бескидскій” на сторінках „Православного русского календаря на 1930 г.” [3]. Достеменно не відомо хто саме ховався за цим псевдонімом, але можна припустити, що це був інок Олексій (Дегтярьов). Автор порівнює даний випадок з „страданіем 40 мучеников Севастійских” та вказує, що серед дівчат була і „нынешняя игуменія Липецкаго женскаго монастыря, мать Параскева” [4].

Життєвий шлях ігумені Параскеви (Прокоп). Частина 1.
.

Вперше витяжки із спогадів ігумені Параскеви були опубліковані у газеті „Русская Земля” у 1934 р. У статті „Живыя мощи” Іосиф В. розповідає про свої враження про відвідування Липчанського монастиря. Відзначаючи провідну роль у заснуванні монастиря ігумена Амфілохія (Кемінь), він не обходить увагою й ігуменю Параскеву. Після невдалої спроби виїхати до одного із монастирів Росії молоді подвижниці задумали збудувати собі монастир. Працювали вони самостійно, але навіть стіни не могли звести, бо „что мы одинь день выстроим, то на второй день жандармы размечуть. Так нам и не удалось выстроить наше святое, русское, православное убежище”. Дівчата не падали духом, влітку наймалися на роботу та із зароблених грошей перебудували невеликий хлівець під „тиху обитель”. За спогадами ігумені Параскеви „В декабре 1912 года, ночью, когда мы все спали, вломались в нашу обитель 6 жандармов, не разрешили нам одеться, но так, как мы встали с постели, попровадили нас в сельскую хижу, где сорвали с нас платье и с толстыми бигарями (палками) били нас всю ночь. Плакали только некоторыя, а большинство нас радовалось, что нам приходится страдать за Іисуса и за русскую православную веру. Мы при побоях крестились и пели песню: „Іисусе мой любезный”. На утро, стены сельской хижи были обрызганы кровью. Днем жандармы водили нас полуголых, босых, окровавленных с растрепанными волосами по улицам Изы, потом повели нас к униатскому священнику Андрашу Азарию, который нас „отцовскими” словами убеждал… Когда русская армия заняла Сигот, из Хуста мадярское войско бежало, даже и тюремщики не остались в Хусте. О нас трех забыли (Юліанія Прокоп, Пелагея Щербан, Пелагея Симулик – Ю.Д.) и оставили нас одних; мы за одну неделю не выходили из тюрьмы; за это время мы, не евши, не пивши, днем и ночью молили Господа, чтобы укрепил наш народ духом и силой бороться за святую русскую правду и православную веру” [5].

З нагоди 20-ї річниці заснування жіночого монастиря в с. Липча було видано невелику книжку – „Сокровище неоцененное”. Її автором був інок Олексій (Дегтярьов) (згодом єпископ Пряшівський). Тут подано вперше біографію ігумені Параскеви (Прокоп). Хоч не всі факти викладені в книзі співпадають з реальністю наведемо деякі з них. Як вказує автор, селяни часто збиралися в будинку Максима Прокопа для читання православних книг. У нього була племінниця Юліанія Прокоп, які у той час виповнилося всього 8 років. Одного разу вона запитала свого дядька: – Чи можна жити так, щоб ніколи не виходити заміж? І дядько відповів малій племінниці: – Звичайно можна. Так жили великомучениці Катерина, Варвара і Параскева. З того часу Юліанія стала регулярно відвідувати всі молитовні збори, що таємно відбувалися у селі.

Життєвий шлях ігумені Параскеви (Прокоп). Частина 1.

Після відступу російських військ на Закарпаття в Ізу знову повернулася угорська адміністрація. На протязі усього 1917 р. Юліанія Прокоп та її сподвижниці мусили три рази на день відмічатися в сільській жандармерії. Закінчувалася війна, Австро-Угорщина програвала. Угорці розпочали жорстокий терор проти всіх, хто намагався якимось чином опиратися їх режиму. Одного дня до жандармерії покликали Юліанію Прокоп і після допиту жорстоко її побили. Вважаючи, що дівчина вже мертва, вони кинули її до підвалу та накрили піском та сміттям. За входом до підвалу було наказано спостерігати служниці. Через чотири дні Юліанія почала показувати ознаки життя. Тоді жандарми віднесли її додому, щоб батько міг поховати свою дочку. Однак Юліанія почала видужувати, день за днем до неї поверталися сили.

 

1. Аристов Ф. Карпато-русскіе писатели. Том первый. – Москва, 1916.

2. Там же. – С. 136.

3. Бескидскій. Изѣ исторіи возстановленія Православной вѣры вѣ южно-карпатской Руси // Православный русскій календарь на 1930 г. – Владимирово на Словенску. – 1929. – С. 43-63.

4. Там же. – С. 58.

5. Іосиф В. Живыя мощи // Русская Земля. – 1934. – 7 іюня. – С. 3.

Количество просмотров: 4274
delete
Юрій Данилець
Юрій Данилець, Ужгород, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +3
Всего комментариев: 5, Всего рецензий: 7
Читайте также

Жебривский рассказал, когда в Авдеевке восстановят поврежденные домаЖебривский рассказал, когда в Авдеевке восстановят поврежденные дома

В Авдеевке до конца июня планируют восстановить все дома, которые были повреждены в результате обстрелов боевиков. Об этом сообщил глава Донецкой воен ...

Погода на лето: подробный прогнозПогода на лето: подробный прогноз

Синоптики ждут жару в июне, град в июле и прохладу в августе. Климатологи: к "качелям" надо привыкать ...

За добу бойовики 53 рази відкривали вогонь про українським позиціям на Донбасі, - штаб АТОЗа добу бойовики 53 рази відкривали вогонь про українським позиціям на Донбасі, - штаб АТО

Ситуація в зоні проведення АТО залишається складною. Підрозділи російсько-терористичних військ продовжують обстрілювати підрозділи ЗС України вздовж в ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

21:54 24/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Тетяна Крупа Харьков
11:26 25/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
11:42 25/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
запалилося яскравим полум’ям більше десятка подвижників православ’я,

це думка автора може мати місце, але як на мене то можна було б написати "зявились ( проявили себе) більше десятка подвижників православя"
Юрій Данилець Ужгород
Дякую пане Володимире. на майбутнє врахую Ваші побажання
11:53 25/08/08
12:12 25/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Спасибо за историю
Юрій Данилець Ужгород
Спасибо
12:16 25/08/08
12:19 25/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Юрій Данилець Ужгород
Дякую
12:28 25/08/08
Чекаю на продовження.
13:58 25/08/08
17:52 25/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
lavra Киев
Історія цікава нашого народу . Інтересно пишите.
Стаття викликає інтерес,відчувається,що автор знає добре цю тему. Грамотно.
Релігія-це добре,але задача релігії,не навредити нації. Страшно,коли використовують святі місця для розбрату в державі. Це дуже тонка тема.
Раніше я як християнка вірила до цих пір в церкву,поки не побачила несправедливість. Через те я вірю душею в Бога і не словами,а ділами.
Автору респект за пізнання цікавої теми.Удачі,вам.
Юрій Данилець Ужгород
Дякую.
18:23 25/08/08
19:25 25/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Автор выполняет по зову своей души очень важную работу. Он пишет Историю Родины. Спасибо.
Юрій Данилець Ужгород
Спасибо
19:31 25/08/08

Комментарии

Тетяна Крупа Харьков
Рекомендує цей матеріал
21:54 24/08/08
Рекомендує цей матеріал
Чому? Цікава серія статей про духовних людей.
11:28 25/08/08
Рекомендує цей матеріал
Чому? Тот кто не знает истории, не знает своей Родины
12:13 25/08/08
Юрій Данилець Ужгород
Спасибі
11:54 25/08/08
Юрій Данилець Ужгород
дякую
09:14 25/08/08

Live

10 час. назад

Жиго комментирует материал Як винаходив Господь сотні мов

10 час. назад

I.Htoz'ivsalo комментирует материал Як винаходив Господь сотні мов

10 час. назад

Viktoriya Voloshyna рекомендует материал Євробачення 2017: враження від проведення конкурсу

10 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Северно-Корейск
ая морковка для Украины

10 час. назад

ABC публикует статью Политика с точки зрения кибернетики

10 час. назад

Славiк публикует статью Та дан та дан Тадан таДан

10 час. назад

Чачанидзе Владимир публикует статью Аромат вишнёвый с запахом сирени!

10 час. назад

mrcommissar публикует статью Каспийский перекресток

10 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал БОЛЬШЕВИЗМ В РОССИИ ПОБЕДИЛ, ОКОНЧАТЕЛЬНО И БЕСПОВОРОТНО, ГРАЖДАНЕ?

11 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Северно-Корейск
ая морковка для Украины

12 час. назад

Жиго публикует статью А у раю як у раю

12 час. назад

Литвиненко Анатолий пишет рецензию на публикацию БОЛЬШЕВИЗМ В РОССИИ ПОБЕДИЛ, ОКОНЧАТЕЛЬНО И БЕСПОВОРОТНО, ГРАЖДАНЕ?

17 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Северно-Корейск
ая морковка для Украины

17 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Северно-Корейск
ая морковка для Украины

18 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Северно-Корейск
ая морковка для Украины

19 час. назад

Myhail Antonyshyn публикует статью Простір темноти

19 час. назад

Вікторія Івченко рекомендует материал VIP-зона Евровидения-201
7: Украинцы - в вышиванках, иностранцы охотятся за салом

1 дн. назад

Максим Донбасенко комментирует материал Северно-Корейск
ая морковка для Украины

1 дн. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Запорожский приют для бездомных животных терпит бедствие

1 дн. назад

Жиго комментирует материал Як винаходив Господь сотні мов

1 дн. назад

Евгений Вермут комментирует материал СОЛО ДЛЯ СТАНКА С КАТУШКОЙ

1 дн. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Северно-Корейск
ая морковка для Украины

1 дн. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Запорожский приют для бездомных животных терпит бедствие