Красиві, як справжні! Скоро на шопінг до овочевих магазинів почнемо ходити з наборами «юних генетиків».

Планувалося також ввести спеціальний знак у вигляді трикутника, який означатиме, що в продукті міститься ГМО. Задля цікавості перевірте продукти у своєму холодильнику!

Не бачили очі, що купували!

Нині увага громадськості прикута до питань щодо генетично модифікованих рослин тоді, як поза обговоренням залишається тема генетично модифікованих мікроорганізмів, які вже досить давно й активно використовуються. Зокрема, в харчовій промисловості — для виробництва сирів та в пивоварінні, у фармацевтичній галузі — для виробництва ліків. Практично не звучить і тема генетично модифікованих тварин, які теж, зокрема генетично модифіковані риби, вже мають певне комерційне застосування.

Генетично модифіковані рослини створюють, щоб змінити певні агрономічні та фізіологічні характеристики рослин (забезпечити стійкість до окремих гербіцидів, до шкідників та хвороб, до засолення, дії високих та низьких температур); змінити якість кінцевої продукції (колір, склад, тривалість зберігання, термін дозрівання); вирішити питання очищення довкілля від органічних забруднень та від важких металів; забезпечити синтез певних сполук у рослинному організмі (у тому числі й фармпрепаратів) і використати рослину як фабрику для виробництва визначених сполук.

Насамперед потрібно виокремити два різні питання, що жодним чином не пов’язані між собою, — про можливі негативні наслідки від використання ГМО та про право споживача на достовірну інформацію. Коли якийсь конкретний генетично модифікований організм справді шкідливий і є джерелом потенційної небезпеки, то ні про яке маркування і мови бути не може — такий організм має бути заборонений до використання.

Яка ланка слабка?

Виникає запитання: а чому ж тоді так поширюються й використовуються генетично модифіковані рослини? Відповідь проста й очевидна: триває глобальний перерозподіл ринку. Для прикладу: вартість світового ринку засобів захисту рослин у 2005 р. становила понад 34 млрд. дол. США, світовий ринок насіння оцінювався у 30 млрд. дол., а вартість глобального ринку ГМ сільгоспкультур — у 5,35 млрд. дол. Тобто біотехнологічні компанії почали створювати серйозну конкуренцію виробникам засобів захисту рослин та виробникам насіння.

Показовим є той факт, що тестування на наявність ГМО в харчових продуктах є обов’язковою процедурою для всіх країн ЄС та Росії. Не маючи дозволу на використання ГМ-сировини для виготовлення харчових продуктів, цю сировину все частіше завозять до країн, що не мають досконалого законодавства в галузі обігу ГМ-продуктів, серед них — і до України

У статті 11 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» зазначається, що центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики забезпечує державну апробацію (випробування) та державну реєстрацію створених на основі ГМО сортів сільськогосподарських рослин, порід тварин, мікробіологічних сільськогосподарських і ветеринарних препаратів. Порушення – карається. Майже рік тому набула чинності постанова про маркування ГМ-продукції. А на полицях магазинів – товари з тими самими етикетками. Яка ж ланка слабка в цьому ланцюгу? Як дізнатись, що купуєш?

На сьогодні в Україні діють три лабораторії, що можуть визначити вміст ГМО в продукції. Найближчим часом планується ввести до ладу ще п’ять-шість лабораторій. Але це – крапля в морі. Адже дедалі більше продуктів харчування містять ГМО: помідори, соя, кукурудза, картопля, цукровий буряк, бавовна, суниці, рапс, кабачки, цикорій, пшениця, а ГМ-соя може входити до різних сортів хліба, міститися у продуктах дитячого харчування, продуктах швидкого приготування, м’ясних продуктах (наприклад, у вареній ковбасі), борошні, цукерках, морозиві, печиві, маргарині, шоколаді, усіляких соусах, соєвому молоці тощо. Заради впевненості дві години провела в супермаркеті, щоб знайти хоч одне свідчення наявності ГМО у продуктах харчування. І нічого. Мій знайомий, який працює в лабораторії, де проводять досліди на наявність ГМО в продуктах харчування, не раз розповідав, що привозять на аналіз по два-три ящики ковбас, а з них лише три-чотири види не містять «здобутків» генної інженерії. Але результати можуть розголошуватися лише після згоди замовника, тобто не можуть. А маркувати чи не маркувати вирішує сам замовник проведених дослідів. От і маємо те, що маємо, - лише екологічно чисті та безпечні продукти без жодного натяку на щось генетично модифіковане чи неприродне.

Дискусії на «вічну» тему

Тривають численні дискусії про користь і шкоду від використання продуктів генної інженерії. Але ж ніхто не довів ні одного, ні протилежного. Приміром, науковець Інституту екогігієни і токсикології ім. О. О. Медведя, який побажав залишитись невідомим, зазначає, що на даний момент навести об’єктивні дані навряд чи хтось зможе, бо проведено недостатню кількість досліджень. І додає: «Щодо того, шкодять ГМО чи ні, так само можна запитати: чи шкодить людина довкіллю? Я вважаю, що ні, бо це генетика, це високий рівень! Щодо впливу на людину, то нема досліджень кількох поколінь людей, що вживають продукти генної інженерії, тому не можна говорити про якісь мутації, шкідливий чи корисний вплив». Натомість доктор біологічних наук, головний науковий співробітник лабораторії імунології Інституту проблем патології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця Катерина Гаркава, посилаючись на численні дослідження, зазначає, що генетично модифіковані продукти є серйозною небезпекою не лише для здоров’я людини, а й для довкілля. «Вплив та дію їх не можна передбачити – вони детерміновані у часі. Але вже зараз доведено, що трансгени, потрапляючи в організм – у кров, кишечник, сперму тощо, спричиняють появу пухлин, алергії, порушення репродуктивної функції», - застерігає науковець.

Микола Кучук, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділом генної інженерії Інституту клітинної біології та генної інженерії Національної академії наук України говорить: «На здоров’я людини ГМ-продукти впливають не більше, ніж звичайні не модифіковані. Звичайна картопля теж може бути небезпечною. Якщо знати міру, в якій той чи інший продукт безпечний, то його сміливо можна вживати». Одразу пригадується шаблонна відповідь працівника "Макдональдза" на запитання, чи шкідлива їхня продукція: «Якщо її вживати тричі на день, то продукція приноситиме шкоду, як і будь-який інший продукт у таких дозах». Його підтримує й Людмила Ливциш, завідувачка відділом геноміки людини Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ, стверджуючи, що ген рослини не може встроїтися в геном людини, адже в природних умовах це не можливо (лише за допомогою складних генно-інженерних методів). Інші нагадують про плазміни – невеликі кільцеві ДНК, що несуть у собі лише кілька генів, які проте зберігають свої властивості під час термообробки продуктів, легко проникають до клітин і можуть прижитись у генах господаря. Яскравим підтвердженням цьому стає зафіксований у США – батьківщині ГМО – випадок. У народженого хлопчика, який погано почувався від перших днів життя, в геномі виявили ген картоплі. Імовірно, що ген рослини потрапив до організму матері разом із чіпсами, які зазвачай виготовляють із ГМ-картоплі.

Може, через кілька поколінь слово «редиска» означатиме зовсім не погану людину?..

Оприлюднений Green Peace перелік фірм, що у виробництві використовують продукти генної інженерії.

Lipton (Ліптон) - чай

Kellogg’s (Келлогс) — продукує готові сніданки, кукурудзяні пластівці;

Nestle (Нестле) — шоколад, кава, кавові напої, дитяче харчування;

Unilever (Юнілевер) — дитяче харчування, майонези,соуси тощо;

Heinz Foods (Хайнц Фудс) — кетчупи, соуси;

Hershey’s (Хершис) — шоколад, безалкогольні напої;

Coca-Cola (Кока-Кола) — «Кока-Кола», «Спрайт», «Фанта», тонік «Кіндлі»;

McDonalds (Макдональдс) — мережа ресторанів швидкого харчування;

Danon (Данон) — йогурти, кефір, сир, дитяче харчування;

Similac (Сімілак) — дитяче харчування;

Cadburi (Кедбері) — шоколад, какао;

Mars (Марс) — шоколадні батончики «Марс», «Снікерс», «Твікс»;

PepsiCo (Пепсі-Кола) — «Пепсі», «Мірінда», «Севен-Ап».

ГМ-домішки та ароматизатори: E101 та E101A (В2, рибофлавін) - додається в каші, безалкогольні напої, дитяче харчування та продукти для схуднення. Е150 (карамель), Е153 (карбонат), E160a (бета-каротин, про-вітамін А, ретинол), E160b (аннатто), E160d (ликопін), E234 (низин), E235 (натаміцин), E270 (молочна кислота), E300 (вітамін С - аскорбінова кислота), E301-E304 (аскорбати), E306-E309 (токоферол/вітамін E), E320 (BHA), E321 (BHT), E322 (лецитин), E325-E327 (лактати), E330 (лимонна кислота), E415 (ксантин), E459 (бета-циклодекстрин), E460-E469 (целюлоза), E470 та Е570 (солі та жирні кислоти), ефіри жирних кислот (E471, E472a&b, E473, E475, E476, E479b), E481 (стеароїл-2-лактилат натрію), E620-E633 (глютамінова кислота та глютамати), E626-E629 (гуанілова кислота й гуанілати), E630-E633 (інозинова кислота й інозинати), E951 (аспартам), E953 (ізомальтит), E957 (тауматин), E965 (малтинол).