Наближається 9 Травня. Для всіх, хто брав участь у розгромі фашистської Німеччини, це велике свято. Свято зі сльозами на очах, свято тих, хто вижив під свинцевим шквалом воєнних років. Та для ветеранів Львівщини це і неабияке випробування. Виходячи 9 Травня на вулицю, вони не чекають квітів і привітань. На один день вони знову повертаються у війну, де кожну хвилину існує загроза відчути на губах присмак своєї крові. Тут вони не визволителі, а окупанти.

У львів’ян є підстави не любити Червону Армію. Коли у 1939 році війська СРСР вступили до Західної України, їх вітали квітами. Брати прийшли визволити український народ від польського гніту. Та перше, чим зайнялись брати на визволеній землі, – це арешти та розстріли. З’явились зони, загриміли колеса ешелонів, у яких, як худобу, везли людей у Сибір. Західчани не знали, що таке ж відбувалось на території всієї країни Рад. Вони не бачили, скільки росіян, вірменів чи казахів гине у таборах. Люди бачили, що брати, яких так чекали, зрадили їх. Хтось затаїв злобу і зробив вигляд, що покоряється, хтось взяв у руки рушницю і пішов у ліси. Визволення перетворилось на окупацію. Це львів’яни добре пам’ятають, та чи пам’ятають вони про німецьку окупацію? Чи пам’ятають, як фашисти розстрілювали, вішали, гнали людей на роботу до Німеччини? Повинні пам’ятати, бо воїни УПА теж воювали проти німців. Та чомусь ветерану, який проливав свою кров, звільняючи цю землю від фашистів, принизливо кидають в обличчя: „Окупант!”. А німцям, які, бува, приїжджають до України, кланяються в ноги і з підлабузництвом зазирають у вічі.

Молодики, піднімаючи стяги УНА та УНСО, кидаються на людей похилого віку з орденськими планками. Вони не можуть пам’ятати звірства 39-го. Вони не бачили жахів війни. Просто хтось, кому це вигідно, каже їм, що так треба робити. З яким завзяттям вони йдуть в атаку на літніх людей, які ледь пересувають ноги. Чи вистачило б у них сміливості так само відважно піднятись з окопу назустріч кулям і гуркоту розривів?

Війна закінчилась! Опам’ятайтесь! За що ви воюєте? Нехай ви не вважаєте за потрібне шанувати їх нагороди, так шануйте хоча б старість. Розстріляні не піднімуться з могил, якщо якийсь дід чи бабця не зможуть покласти квіти на могили своїх однополчан.

З часів незалежності України кожен травневий похід на Пагорб Слави стає для ветеранів дорогою на Голгофу. Скільки їм ще спокутувати чужі гріхи?

Хочу нагадати тим львів’янам, які вважають, що у складі Червоної Армії прийшли тільки вороги, що так звані окупанти відмовились вести у Львові вуличні бої, намагаючись зберегти старовинне місто від руйнації.

Дуже часто лунають слова „російські окупанти”. Хіба у Червоній Армії воювали тільки росіяни?

Ось фрагмент телефонної розмови між Сталіним та Жуковим:

Сталін: «Коли буде взятий Львів?»

Жуков: «Я вважаю - через два-три дні».

Сталін: «Дзвонив Хрущов, він не згоден з задачею армії Рибалко. Армія відволіклася від участі у наступі на Львів, і це, як вважає Хрущов, може затягнути справу. Ви з Конєвим намагаєтесь захопити спочатку Віслу. Вона від вас нікуди не втече. Закінчуйте скоріше справу зі Львовом».

Згадайте Харків, Мінськ, Сталінград. Що залишилось би від прекрасного Львова у разі бомбардування, обстрілів і запеклих вуличних боїв?

Українець Хрущов та грузин Сталін вимагали негайно штурмувати місто, а росіяни Жуков та Конєв, ризикуючи власним життям, не виконали прямого наказу командування.

Ними був проведений блискучий 120-кілометровий обхідний марш-маневр танковою армією генерала П.С. Рибалко та удар на півдні від міста 38-ю і 60-ю арміями, в результаті яких німці, опинившись під загрозою оточення, залишили місто.

Хто поганий? Українці, грузини, росіяни? Давайте, врешті-решт, перестанемо ділити людей на ваших і наших. Ті, хто каже, що при німцях було б краще, бо вони шоколадом кормили, хай поїдуть до Бабиного Яру. Це місце дуже наглядно демонструє, з ким було б краще.

Дуже хочеться надіятись, що цього разу нападів на ветеранів не буде. Не пустити ветеранів до могил своїх товаришів буде не по-людськи, не по-християнськи.

Уклінно благаю представників нової влади: „Не допустіть, щоб зганьбили свято Перемоги!”