О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Политика  3 августа 2008 21:24:19

Президент України – Православна церква - Церковні нагороди.

Ющенко і Теофіл III після нагорождения Вид справжнього Ордену Рицарій Гроба Господнього Єрусалим Вхід до Храму Гробу Господня

Президент України – Православна церква - Церковні нагороди.

У попередній своїй статі «Україна повинна знати своїх героїв!» мною була порушена тема нагородження дер давніми нагородами Республіки Україна, різних представників, різноманітних церковних конфесій, з числа тих, що мають своїх прихильників серед громадянин України.

Президент України – Православна церква - Церковні нагороди.
Ця робота викликала великий інтерес та обговорення серед читачів та колег журналістів. Як завжди думки розділились на полярні боки, від не сприймання дій Президента Ющенко В.А., до повного їх схвалення.

Але у цій історії, є й зворотна так би мовити сторона. Це коли Президент України отримує церковні нагороди. Тому на думку автора у цьому питанні ще рано ставити крапку, оскільки потребує всебічного так би мовити освітлення.

Ому перейдемо від преамбули до конкретних подій. У кожного з нас буває день народження і ми любимо коли нас обдаровують у такий день подарками, та надають інші знаки поваги.

Ось и Українська Православна Церква Московського патріархату, вирішила поздоровити Президента Ющенко з днем народження.

Далі події подаються у викладі Клара ГУДЗИК, «День» №37, четвер, 1 березня 2007 «Хто править в УПЦ?»

23 лютого предстоятель УПЦ митрополит Володимир (Сабодан) у супроводі намісника Свято-Успенської церкви Києво-Печерської лаври, архієпископа Павла, відвідав Секретаріат Президента України, де привітав Віктора Ющенка з днем народження.

Зазначивши заслуги Президента перед Україною і українською церквою, митрополит Володимир вручив Президенту України орден Української православної церкви «Преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських» I ступеня.

Митрополит Володимир також передав Президенту ікону Спасителя і побажав тілесних і духовних сил у несенні його тягаря на посту голови держави (сайт УПЦ МП).

Як можна здогадатися, це була протокольна і загальноприйнята в будь-якiй державі зустріч голови однієї з церков країни і голови держави, тим більше, що Президент далеко не байдужий до церковних справ і завжди готовий обговорювати нерозв’язані й болючі проблеми з високими духовними особами.

А через два дні (25 лютого) у Києві відбувся хресний хід за участі «простих віруючих і активістів українських православно- патріотичних організацій», присвячений святу Торжества православ’я. Біля пам’ятника князю Володимиру керівник справами Української православної церкви Московської патріархії архієпископ Митрофан відслужив чин Торжества православ’я (святкується з VIII століття н.е.)».

Тут ми тимчасово перервемось, оскільки потрібно надати, як казав безсмертний розвідник Штирлиць – Інформацію до роздумів:

Керуючий справами Української Православної Церкви Народився 19.11.1962. Тезоіменитство - 20 серпня.

У миру: Михаїл Іванович Юрчук

 

Хіротонія - 30.07.2000.

Архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан (Михайло Іванович Юрчук) народився 19 листопада 1962 року в місті Білогір’я Хмельницької області в родині робітників.

Після закінчення середньої школи з 1981 по 1983 рік проходив військову службу в радянській армії.

У 1984 році вступив до Одеської духовної семінарії, після закінчення якої в 1987 році був зарахований до Московської духовної академії.

У 1988 році в рамках обміну студентами між Російською і Польською Православними Церквами відбув для продовження навчання до Християнської богословської академії у Варшаві, яку закінчив у 1993 році з вченим ступенем магістра за наукову роботу: "Найдавніші відомості про виникнення Почаївського монастиря".

21 серпня 1990 року був пострижений у чернецтво з ім’ям Митрофан на честь святителя Митрофана, єпископа Воронезького.

1 вересня 1990 року прийняв сан ієродиякона, а 16 вересня того ж року — сан ієромонаха.

У 1994 році став викладачем Київських духовних академії і семінарії, був зарахований до числа братії Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. У КДА і С спочатку був інспектором, тепер обіймає посаду проректора.

У 1994 році до свята преподобного Нестора Літописця ієромонах Митрофан був возведений у сан ігумена, у 1995 році — у сан архімандрита.

30 липня 2000 року відбулася хіротонія архімандрита Митрофана в єпископський сан, владика очолив Переяслав-Хмельницьку кафедру, і був призначений вікарієм Київської Митрополії, керуючим справами УПЦ.

З 9 липня 2003 року — у сані архієпископа.

Тепер продовжуємо.

«Вiн промовив анафему «всім ворогам Православної церкви, у тому числі й розкольникам з «Київського патріархату», уніатам і політикам, які борються з церквою і бажають відірвати її від Московського патріархату» (Інтерфакс-Релігія).

Абсолютно очевидно, що таке формулювання включає надзвичайно широкий спектр українців, яким оголосили анафему, зокрема, як це не дивно, й Президента країни, всіх наших греко-католиків, усіх членів Київського патріархату, а також, очевидно, всіх тих численних політиків, які виступають за незалежну помісну Українську церкву.

Це так безглуздо і неймовірно, що неможливо навіть щодо цього серйозно полемізувати. Якесь середньовічне фанатичне, безпардонне марення.

І виникають запитання. Ось перше з них: невже Блаженніший митрополит Володимир, вручаючи Президенту України подарунок і вітаючи його з днем народження, одночасно благословив згадану «акцію» православних братств?

Важко в це повірити! Або він не знав про цю «акцію»? Тоді хто ж сьогодні керує Українською православною церквою, яка входить до складу Російської православної церкви? Можливо, керують пани Кауров і Фролов — «великі» винахідники акцій і лозунгів, генеральні командуючі «армією» бідних розпропагандованих стареньких?

Друге запитання не менш очевидне: як збирається наша влада, при всій повазі до свободи віросповідання своїх громадян, захищати країну від іноземних порушників релігійного світу в Україні?

Як довго будуть «крокувати» нашими містами і вісями створені сучасними російськими попами Гапонами «члени православних громадян» з портретами Миколи II і проросійськими гаслами?

Але повернемося ще раз до святкування вже згаданого Торжества православ’я. Союз православних громадян вважає невипадковим збіг у цьому році свята Торжества Православ’я з днем пам’яті святителя Олексія, митрополита Московського, «який затвердив у XIV столітті принцип збирання російських земель навколо Москви».

Цим «збігом» Божий промисел начебто вказує на те, що Москва є третім Римом і головним (читай — єдиним) хранителем православ’я. Тут варто нагадати «тлумач» історії, що середньовічний Олексій був митрополитом у складі Київської церкви, а окремої Московської церкви тоді ще не існувало.

Але що для «братчиків» історія?

Вони кричать, що «всі, хто пропагує відокремлення від Російської православної церкви, пропагує відокремлення від православ’я». Забуваючи (або не знаючи) про те, що в історії Руської (Російської) православної церкви «відокремлення» траплялися, та ще й не раз. Пригадаємо лишень ті, що були в залежності від Московського патріархату:

Православна церква Польщі, Церква Фінляндії, значна частина Православної церкви Естонії.

Не забудемо і Грузинську православну церкву, яка «самоправно» відновила свою автокефалію в 1917 році — у перші ж дні революції. Буде і на нашій вулиці свято!»

Тут тільки можна добавити одне. Буде –якщо роса очі не виїсть! Тому що ось як Президент Ющенко відповів на протиправні дії Керуючий справами Української Православної Церкви архиепископа Митрофана : Михаїл Іванович Юрчук

 

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про відзначення державними нагородами України

діячів Української православної церкви

За вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі п о с т а н о в л я ю:

Нагородити орденом "За заслуги" II ступеня

ЮРЧУКА - архієпископа Білоцерківського і

Михайла Івановича Богуславського Митрофана

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 22 липня 2008 року

N 663/2008

Щоб закінчити з українським православнім, хочу ознайомити читачів невеличкою частиною праці Сергій ШУМИЛО «В полоні у "князя світу", бо на мій погляд йому як ніякому з сучасних журналістів вдалось виявити головне….

« Українські духовні хвороби Аналізуючи сучасний духовний, а точніше - антидуховний стан в Україні, не можна обминути увагою те, що за роки секуляризації і богоборництва у нашій свідомості відбулася жахлива підміна понять, внаслідок чого було втрачено первоосновні чинники духовного буття нашого народу, споконвіку зосереджені в православній духовності і святоотецькій спадщині, з яких брав життєдайні сили народ для невмирущости і творчої активности.

 

Натомість нам завуальовано підсунуто потворні сурогати, що на значно тоншому рівні підмінюють внутрішнє зовнішнім, духовне матеріальним, божественне сатанинським під оманливим виглядом саме першого.

Нині стан внутрішнього розкладу охопив практично усі сфери суспільного життя. І найтрагічніше, що навіть Церква, покликана спрямовувати народ до духовного оздоровлення, нині повною мірою не здатна на це, оскільки уражена тими ж хворобами, що й суспільство в цілому.

Щоправда, подібні періоди в історії земної Церкви вже траплялися.

Але, скажімо, за подібних обставин в церковному житті в Україні в XVI - XVII ст. пасивність і моральну невідповідність духовенства компенсувала т. зв. "мирянська стихія" - аристократія, козацтво, інтелігенція, простий благочестивий люд, що перебирали на цей час творчу активність і спрямовували її на відродження й оздоровлення Церкви, щоб їй стало під силу здійснити морально-духовне оздоровлення й відродження суспільства в цілому.

Сучасна ж ситуація позначена повною втратою суспільством духу православної соборності та взаємопов’язаності.

За роки комуністичних експериментів, вихолощень та моральних викривлень замість справжнього православного духовенства та архієреїв, що мали б втілювати найкращі зразки православного подвижництва, аскетизму і віри, ми отримали чималою мірою таких собі "сергіянських культпрацівників", замість колись благочестивого українського народу - безлику масу "homo sovietikus", замість "благородної аристократії" - колишню компартійну номенклатуру, кримінальних авторитетів та олігархів, замість ідеалістично-патріотичної творчої інтелігенції - "пристосуванців від культури".

Усі ці какофонічні "новотвори" совєтського морального спадку байдужі до справжньої духовності, переймаючись лише матеріальними цінностями та уподобаннями.

По суті, всі вони в глибині душі так і лишилися атеїстами, хоча і змінили зовнішнє відверто атеїстичне вбрання на національно-релігійні декорації.

Ось тому своїми діями "еліта" нерідко тільки дезорієнтує духовенство, і, замість того щоб допомогти чи й підштовхнути його до православної активності, вплутує у політичні авантюри, а своєю байдужістю до дійсної православної духовності та духовного відродження допомагає спрямувати ті процеси на хибні шляхи, де вже Церква потрібна лише "для декору".

Свого часу проф. Олександр Лотоцький зазначав: "Визнаючи себе національно українцями, поділяючи взагалі інтереси українського народу, національно свідомі українці (зокрема інтелігенція - авт.) не поділяли й одкидали ті релігійні інтереси, що ними жила українська народна маса".

Відтоді минуло вже майже ціле століття, але нині мало що змінилося.

І це є справжньою національною бідою. Багато хто вважає обнадійливим те, що навколо гасел про відродження Української Церкви та духовності згуртувалася чимала верства української творчої інтелігенції та політичної верхівки - так би мовити "мозок" нації.

Однак, називаючи себе віруючими, ця інтелігенція, еліта, як правило, так і позосталася нецерковною.

Людьми, що не знають і не розуміють природи Церкви, таїнств і взагалі православної духовності як такої. "Інтелігенція забула свою головну дорогу - дорогу шукання Істини свого часу. Істини свого народу, своєї традиції, самопізнання", - наголошує Євген Сверстюк.

Президент України – Православна церква - Церковні нагороди.
Тепер полишемо Україну та полинемо у славне місто Єрусалим! Бо сліди нашого Президента ведуть саме туди де всі знають, що ось там і є істина віковічна православна церква! Десь після 15 листопада 2007р. українські і російські ЗМІ подавали сенсаціні новини про візити Президента України до Єрусалиму. І я не маю на увазі ті підступні видумки жовтої преси, що в літаку Президента України, ізраїльська поліція знайшла 2-х елітних цуценят вартість кожного під 2000 доларів США. Ні я про іншу сенсаційну новину. Ось як її подавали в Україні.

 

Ющенко став лицарем Гробу Господнього «Учора (15.11.2007р.) у Єрусалимі Президент України Віктор Ющенко провів зустріч із Патріархом Єрусалимським Теофілом ІІІ. Глава Української держави відзначив визначну роль Теофіла ІІІ як духовного провідника. Патріарх Єрусалимський вручив Президенту України «Орден Лицарів Гробу Господнього», повідомляє прес-служба Президента. У свою чергу Віктор Ющенко вручив Патріарху Єрусалимському пам’ятні подарунки. Віктор Ющенко з дружиною Катериною також відвідали Храм Гробу Господнього та взяли участь у молитві»

 

Ющенко стал рыцарем Гроба Господня

Президент України – Православна церква - Церковні нагороди.
«Находясь на этой неделе с визитом в Израиле президент Украины Виктор Ющенко встретился с патріархом іерусалимским Теофілом ІІІ, которы вручиш украинскому лидеру орден рыцарей Гроба Господнего.

Ющенко в свою очередь вручил патриарху памятные подарки и отметил выдающуюся роль Теофила ІІІ как духовного проводника. После этого президент вместе с супругой госпожой Екатериной Ющенко посетили Храм Гроба Господня и приняли участие в молитве.

Духовно-рыцарский Орден Гроба Господня (Орден Святого Гроба, Стража Гроба Господня) относит свое происхождение к Первому крестовому походу (11 век), когда один из вождей крестоносцев и первый христианский король Иерусалима Годфрид Бульонский поручил группе рыцарей защиту церкви, которая известна как Святой гроб Христа. Раннее хранителями святыни являлось Братство Хранителей Гроба Господнего, монашеская организация, известная еще со времён ранней Византии».

Останній абзац шановний читачу потрібно буде запамятати, оскільки ми до нього в подальшому повернемося.

А зараз коротка історична довідка про те, куди й до кого поїхав ПрезидентУкраїни, і про, що не писалось в офіційних ЗМІ. Єрусалимська Православна Церква (— одна з головних помісних православних церков, Єрусалимський Патріархат. Очолюється Патріархом Єрусалимським, на сьогодні це Теофіл ІІІ (за походженням грек). Головна садиба патріарха міститься в м. Єрусалим, Ізраїль. Цю церкву часто звуть Сіонською Церквою (грец. Sionitis Ecclesia).

 

Історія заснування церкви

Єрусалим справедливо називають Матір’ю Церков, оскільки саме тут протікало земне життя і проповідь Господа нашого Ісуса Христа, і саме тут Господь благоволив принести себе в жертву за людство. Саме тут відбувалося зішестя Святого Духа на апостолів у Синайській світлиці і тому це місце можна вважати місцем народження всієї Православної Церкви. Звідси апостоли розійшлися на проповідь

Сучасний устрій, життя і предстоятель Єрусалимської церкви В даний час більшість парафіяльних священиків і парафіян - араби, однак весь Єпископат грецький і обирається винятково з членів братства Святого Гробу. Араби вимагають розширення своєї участі у виборах єпископата. І це серед представників інших християнських конфесій викликає посмішки, про те що потрібно змінювати назву церкви на Єрусалимська Арабська Православна церква!

 

У Церкві існує 1 митрополія і 2 архієпископії. Усі 18 єпископів є вікаріями Патріарха. Нині Ієрусалимській Церкві належить 23 храми і 27 монастирів. Патріархатові підкоряється автономна Синайська Архіепископія, на чолі якої стоїть Архієпископ Даміан, представлена монастирями гори Синай.

Традиційно відносини Ієрусалимського Патріархату зі своєю автономією обмежуються поставлянням глави Синайської Церкви, резиденція якого знаходиться в Олександрії.

Сьогодні главою Церкви є 141 патріарх Теофіл ІІІ (з 22 серпня, 2005 року), колишній архієпископ Фавору. До 2005 року головою церкви був Патріарх Іриней.

Попередній патріарх Іриней (сьогодні він — монах) народився 17 квітня 1939 року на грецькому острові Самос.

Він закінчив Єрусалимську Патріаршу школу та богословський факультет Афінського Університету. 31979 року до обрання Патріархом був Патріаршим екзархом в Афінах.

У 1981 - рукопокладений в сан єпископа. Патріархом Єрусалимським і всієї Палестини обраний на Соборі Єрусалимської Православної Церкви 13 серпня 2001 року. Знає арабську, англійську, російську мови, а також іврит.

Був суперечливо (рішення широко вважається неканонічним, в т.ч. Вселенським Патріархом) усунений з посади патріарха у 2005 році і зведений до рангу монаха.

Тобто будемо прямо говорити Теофіл Ш виглядає з точки зору Константинопольського патріархату як «неканонічний « патріарх. Ну тепер про Орден «Лицарів Гробу Господнього», що з це така за видана церковна нагорода!

 

Ітут шановний читачу, автором було виявлено наступне, що Орден «Лицарів Гробу Господнього» який вручив Патріарх Теофіл III? Не має ніякого відношення до «ЄРУСАЛИМСЬКИЙ ОРДЕН СВЯТОГО ГРОБУ ГОСПОДНЬОГО» І тому вищенаведене ствердження , що « Духовно-рыцарский Орден Гроба Господня (Орден Святого Гроба, Стража Гроба Господня) относит свое происхождение к Первому крестовому походу (11 век), когда один из вождей крестоносцев и первый христианский король Иерусалима Годфрид Бульонский поручил группе рыцарей защиту церкви, которая известна как Святой гроб Христа» та , що у зв’язку з цим Ющенко В.А. став так би мовити Командором цього рицарського ордену, під собою не має ніяких підстав.

Це як різниця сажем між продукцією Фірм «SONY « та « SANY» на перший погляд одне і теж, а як розібратись то підробка. Ось коротка історія цього дійсно почесного ордену.

 

Головним орденом Ватикану залишається Орден Вершників Святого Гробу Господнього. Як і сторіччя тому, кавалери цього Ордену мають перевагу над всіма лицарями будь-яких інших орденів, за винятком Ордену Золотого Руна, мають право міняти ім’я, дане їм при хрещенні, право визнавати законними дітей, які народжені поза шлюбом, право милувати тих, що йдуть на страту.

Виникнення Ордену відносять до часів першого єрусалимського єпископа Іакова, що заснував в 69р. з благородних християн особливу "Варту Гробу Господнього", або до діянь Готфрида Булонського, що заснував Орден в 1099 р.

Посеред різних мінливостей долі Орден увічнив пам’ять про лицарів, що захищали Святі місця, і про каноніків, що оточували патріарха, молилися і виконували служби в Ротонді Гробу Господнього і будівлі, зведеній хрестоносцями. У 1336 р. декілька лицарів знов зібралися після падіння латинських королівств навколо Святого Гробу, ввіреного тепер турботам францисканців.

Турецьке владицтво в Єрусалимі часом робило скрутним перебування капітулу Ордену поблизу єрусалимських святинь і йому доводилося шукати собі іншого притулку.

З 1830 р. резиденцією капітулу протягом деякого часу був монастир недалеко від Кракова, а потім Орден перемістився до Риму.

У 1847 р. у зв’язку з відновленням католицького патріархату в Єрусалимі, Орден знов влаштувався на святій землі.

Гросмейстерами Ордену завжди вважалися папи Римські; але пріор францисканських мінорітов в Єрусалимі відвіку користувався правом посвячувати в лицарі Святого Гробу.

Декретом 10 грудня 1848 р. надано єрусалимському патріархові (католицькому) виняткове право жалувати орден, але завжди від імені Римської курії, орден Святого Гробу розділений папою Пієм IX в 1868г. на три класи.

Знаком Ордену служить червоний хрест, з 4 малими хрестами по кутах; раніше його носили на золотій короні, а зараз носять на чорній стрічці.

У наш час Орден складається з лицарів і дам, розподілених по національних командорствах.

Так наприклад у французьке командорство входить чотирнадцять обласних представництв.

Діяльність Ордена розповсюджується на ряд приходів і шкіл, так само як і на інші добродійні заклади католицького єрусалимського патріархату».

А та «нагорода» вірніше церковний знак якою нагородили В.А. Ющенко це так би мовити самодіяльність самої Єрусалимської православної церкви, і не більше бо до Ордену Тамплієрів не має ніякого відношення, оскільки саме православ’я як таке офіційно оформилось тільки з 1054р.

Чи інформувало МЗС України яке готовило візит Президента, або з відповідальні представники Секретаріату Президента, про характер і походження цієї « почесної нагороди», автору невідомо, але в офіційній біографії В.А. Ющенко (http://www.president.gov.ua/content/president_biography.html)

Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. Але крім цих офіційно визнаних нагород, є ще й інші, то чому про них замовчують, якщо це дійсно поважні нагороди від незалежних та офіційно визнаних країн і скажемо так громадянських організацій.

• Має почесне звання «Заслужений економіст України».

• Нагороджений Почесною відзнакою президента України.

 

Лауреат Государственной премии Украины (1999))

• Орден короля Томислава с лентой и Большой Даницей (2007, Хорватия)

• Орден Белой Розы (2006, Финляндия)

• Орден Белого Орла (2005, Польша)

• Орден Витаутаса Великого (2006, Литва)

• Орден Трёх Звёзд (2006, Латвия)

• Орден Украинской Православной Церкви преподобных Антония и Феодосия Киево-Печерских I степени

• Орден Рыцарей Гроба Господня (2007, Иерусалим

• Орден «Большой крест с цепью» (2008, Венгрия)

Може тому, що Україна видає дійсно державні нагороди іноземним Президентам та іншим посадовим і суспільним діячам, а взамін отримує чергові красиві «цяцьки».

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 11563
Отредактировано: 04-08-2008 [09:45]
delete
Володимир Бровко
Володимир Бровко, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +2
Всего комментариев: 2, Всего рецензий: 11
Читайте также

ДТП в Киеве: виновника забрал "Мерседес" и скрылсяДТП в Киеве: виновника забрал "Мерседес" и скрылся

Водитель "Эскалейда" врезался в "Шкоду", по дороге у авто отлетело колесо ...

Помер відомий американський рокер Ґреґґ ОллменПомер відомий американський рокер Ґреґґ Оллмен

Музиканта не стало на 70-му році життя.  ...

Тренер "Дніпра" спростував чутки про "Динамо"Тренер "Дніпра" спростував чутки про "Динамо"

Михайленко залишається дніпрянином. ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

07:45 04/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Трохи є механічних помилок... Цитування з першодруку російською- згоден, підписи під світлинами-ні.
11:26 04/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
На жаль ми так і залишаємося державою абсурдів. Бо таких Президентів маємо.
13:35 04/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Театр абсурду... А логіка де? А здоровий глузд?..
14:25 04/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Забавно, ничего не скажешь!
17:48 04/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Svet Киев
17:51 04/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Официальным языком - это называется "заручиться поддержкой", а не официальным "поработать языком"...
Разобратся по сути - смешно...
18:16 04/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Дуже цікавий матеріал, але є помилки
19:09 04/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Я невольно вспомнила Леонида Брежнева, тоже цяцки обожал.
Интересная по сути статья, фото качественные, в тему.
19:33 04/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Интересный материал, хорошая тема, только наличие ошибок немного смущает. В целом - понравилось. Довольно хорошее оформление работы. Спасибо.
20:53 04/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Вся эта ситуация напоминает комедию мирового масштаба – много взрослых дядечек водят хоровод возле другого взрослого дядечки, который раздаёт всем сладости… А те, кто вне хоровода, глодают объедки с праздника жизни…
Но, что самое обидное, хоровод водят те, кто должен служить людям, светлым идеалам, а не барствовать и веселиться во время чумы…
00:03 06/08/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Нині стан внутрішнього розкладу охопив практично усі сфери суспільного життя. І найтрагічніше, що навіть Церква, покликана спрямовувати народ до духовного оздоровлення, нині повною мірою не здатна на це, оскільки уражена тими ж хворобами, що й суспільство в цілому.

Комментарии

Рекомендує цей матеріал
Чому? Бо написано чітко.
11:26 04/08/08
Рекомендує цей матеріал
Чому? За чётко изложенные факты!
17:51 04/08/08

Live

1 час. назад

I.Htoz`ivsalo рекомендует материал ЕРЕТИК

3 час. назад

Julie Trini рекомендует материал ЛЮБИ МЕНЯ

4 час. назад

Жиго публикует статью Запахи літа

5 час. назад

Володимир Бровко публикует статью ОНИ БОРОЛИСЬ С КОММУНИЗМОМ Кн.2 Гл.1 ч.5-5

5 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

5 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал КОНСТАНТИНОВКА,
- ЭТО НЕ УКРАИНА...

5 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Суд обязал НАБУ расследовать дело об $800 млн в офшорах Турчинова. Документ

5 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

5 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

5 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

5 час. назад

Дмитрий Старицев комментирует материал Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

5 час. назад

Дмитрий Старицев рекомендует материал Одноповерхова Новомиколаївка не забута

5 час. назад

Дмитрий Старицев рекомендует материал НАРОД

7 час. назад

Житель из Харькова комментирует материал СТАТЬ БЫ…

7 час. назад

Александр Ткач публикует статью КОНСТАНТИНОВКА,
- ЭТО НЕ УКРАИНА...

10 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал 2017, Украина не упусти шанс!

10 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал 2017, Украина не упусти шанс!

11 час. назад

Julie Trini комментирует материал ЕРЕТИК

12 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы

12 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы

12 час. назад

Myhail Antonyshyn публикует статью Китайські раби

12 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы

12 час. назад

Нина Черкасова рекомендует материал Ошибка поэтессы