О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  23 июня 2008 22:29:43

Замок „Сент-Міклош”, видатний та невідомий

Незнаний поміж знаменитих

23 лютого цього року у Львові пройшла зустріч керівників облрад Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської і Хмельницької областей. Зібравшись за ініціативи глави облради Львівщини Мирослава Сеника, чиновники вирішили проголосити 2008 рік Роком замків і палаців Західної України. Що є цілком логічним - адже саме в цьому регіоні завдяки його історії зосереджена переважна більшість об’єктів архітектури, які підкреслюють європейський вигляд України. І, на жаль, безліч цих замків і палаців перебувають нині не те щоб не в кращому, а у прямо таки жахливому стані. Далися взнаки й роки радянської влади (яка колись проголосила "мир хатинам, війну палацам" - у тому числі й в буквальному значенні, коли „залишки колишньої розкоші” перепрофільовувались під склади, казарми, а то й просто використовувались як джерело дармового будматеріалу), і часи пострадянської нео-Руїни. Наслідком „війни з палацами” нині стала ситуація, коли про значну кількість цікавих чи навіть унікальних об’єктів минулого нашим людям практично нічого не відомо. Отож, у оголошений Рік замків саме час розказувати про них громаді.

Одним з таких об’єктів, маловідомим у широких колах, є замок „Сент-Міклош” (тобто Святий Миколай), що у селищі Чинадієво Мукачівського району. Іронія долі полягає у тому, що розташований він між двома дуже відомими архітектурними творіннями - середньовічним замком "Паланок", прикрасою і гордістю міста Мукачево, та розкішним мисливським палацом графів Шенборнів. Останній був побудований у 1890-1895 р., і відомий не тільки чудернацькою будівлею (у який 4 вежі, 12 входів, 52 кімнати і 365 вікон – усе відповідно до різних часових відрізків року), але й садом-дендрарієм з озером, виритим у формі обрисів Австро-Угорської імперії. Нині тут розташувався санаторій "Карпати", що спеціалізуються на серцево-судинних захворюваннях. Якщо їхати по трасі від Мукачева до санаторію „Карпати”, то мимо "Сент-Міклоша" проїдеш обов’язково. Але не обов’язково його побачиш. Справа в тім, що давню споруду будинку практично закриває триповерхова коробка гуртожитку. Якщо ж просто сісти у маршрутку у Мукачеві, невдовзі вийти в центрі Чинадієва (12 км від Мукачева) і запитати у місцевих жителів, як пройти до замку, то з подивом відзначиш - більшість про такий і не чули. Хіба що по навідних запитаннях зрозуміють, про що мова - тому що замком справжню прикрасу свого селища багато хто і не вважає. Адже він не вписується в обивательські уявлення про середньовічні замки з зубцюватими стінами, підвісними мостами і гостроверхими вежами.

З дороги й не побачиш...
З дороги й не побачиш...

 

Фортеця, палац, катівня, казарма, напівруїна

А все тому, що "Сент-Міклош" - оборонна споруда дещо іншого типу, аніж ті, що зазвичай ми звикли називати замками. Після численних перебудов в ході своєї непростої історії нині він виглядає як невеликий двоповерховий будинок під черепичним дахом. Тільки дві вежі, низка бійниць і стіни метрової товщини свідчать про його бойове минуле.

Трохи історії. В долині річки Латориці, на місті нинішнього селища Чинадієво, археологи знайшли свідчення того, що люди тут мешкали ще за чотири тисячі років до нас. Під назвою „Сент-Міклош” поселення вперше згадується у 1214 році, і так воно зватиметься аж до 1944 року, хоча паралельно існуватиме і слов’янська назва – Чинадієво (за однією з версій, через те, що тут у давні часи „чинили дію”, тобто суд та розправу). На межі 14-15 століть бароном Перені тут зводиться родинний замок, який потім зазнаватиме численних перебудов, набувши в остаточному варіанті рис романських оборонних споруд. У двоповерховій будівлі розмістились шість кімнат та зала на першому поверсі, і стільки ж кімнат – на другому. Як і личить замку, він мав підземний хід до церкви, що неподалік (цей хід давно засипаний). З одного боку споруду захищала Латориця, з інших, у різний час, загорожі з загострених стовпів, рви, земляні вали. Для ведення боїв були призначені дві башти та десятки бійниць у стінах замку.

У 1657 році замок був сильно пошкоджений польськими вояками (рейтарами) князя Любомирського, які мстилися угорцям за похід їхнього князя Дьордя II Ракоці на Польщу (тоді ж поляками у підпаленому католицькому храмі міста Берегсас/Берегово було знищене майже усе його населення). Невдовзі він був відбудований, але як оборонна споруда став втрачати своє значення. Проте відіграв велику історичну роль під час Визвольної війни угорців проти Габсбургів періоду 1703-1711 рр. Наприкінці червня 1703 року провідник повстанців князь Ференц Ракоці ІІ зупиняється у замку, аби відпочити та перегрупувати військо після поразки у битві під Мукачево. До своєї імміграції до Польщі князь бував тут ще кілька разів. У 1708 році сюди, дізнавшись про наближення ворогів, з Хустського замку перебираються сім’ї феодальних родин, що підтримували повстання. У 1728 році, після поразки повстання, імператор Карл ІІІ дарить великі земельні площі графу Фрідріху Шенборну, і серед „подарунків” опиняється й чинадіївський замок, який у 1734 році значно перебудовується й набуває вже не оборонних, а палацових рис. Через 15 років тут розіб’ють чудовий сад (якщо вірити документальним згадкам, адже зараз від дерев не лишилось і пеньків), для чого з Австрії випишуть паркового майстра Ференца Башінду. Остання реставрація вже не замку, а палацу відбудеться через століття, у 1839 році. В ході реставраційних робіт в одній зі стін був знайдений замурований людський скелет. Версій та легенд про те, кому він належить, у літературі чимало. Є й така – нібито в середні віки існував звичай після побудови фортеці замурувати в її стіну живу людину (бажано жінку). Мовляв, це значно покращить обороноздатність споруди. Ну, як вірити легендам, то душі таких мучеників довго не знаходитимуть спокою, отже, як і кожного солідного замку, свій привід має бути і у „Сент-Міклоша”.

Замок сьогодні
Замок сьогодні

Замок „Сент-Міклош”, видатний та невідомий

Художник Йосип Бартош
Художник Йосип Бартош

 

Під час другої світової війни замок став тюрмою, де катували противників фашистського режиму. В радянський період в будівлі палацу спочатку оселилась сільрада, потім – управління місцевим лісгоспом. Незадовго до Олімпіади-80 в районі почали будувати автотрасу, і в палаці розмістилась казарма солдатів-шляхобудівельників. Тоді вже із стародавністю зовсім не церемонились – пробивали у стінах нові двері тощо. Трохи згодом її покинули, і гордий „Сент-Міклош” став задвірками місцевої автобази, яка „збагатила” його подвір’я кинутими брудними цистернами та іншим брухтом. А новозбудуваний гуртожиток для її працівників просто прикрив розорений палац з очей тих, хто проїжджає дорогою від Мукачева на санаторій „Карпати” чи Сваляву. У „війні палацам” переміг барак...

Дивне - поруч: хазяїн замку - і не олігарх!

 

Без вікон та дверей, із майже втраченим дахом, „Сент-Міклош” довго би не протягнув. Аж раптом прийшов порятунок. У 2001 році вперше в історії сучасного Закарпаття (та, певне, й всієї України) палац взяла в оренду приватна особа. Причому, що саме дивне, замок дістався не олігарху (який би відразу перетворив його якщо не у власну віллу, то в прибутковий питний заклад), а закарпатському художнику Йосипу Бартошу. Витративши рік на оформлення документів, він одержав право на оренду "Сент-Міклоша" протягом 30 років. Влада (місцева, районна й обласна) повірила творчій людині, яка зобов’язалася улаштувати на території замку культурний центр. І художник своє слово тримає. Ще до оренди замку він регулярно організовував міжнародні пленери для художників. Було потрібне відповідне приміщення, і майже випадково на очі митцю потрапив напівзруйнований палац. Зробити у ньому, відреставрованому по можливості наближено до історичних інтер’єрів, центр сучасного мистецтва, із картинною галереєю, концертами камерної музики та іншими подібними заходами – ця ідея стала метою життя митця. Йосип Бартоші із дружиною-художницею оселяються у Чинадієві і починають нелегкий шлях до відродження замку-палацу. За словами митця, пошук грошей він почав одночасно із оформленням документації. Через друзів-мадярів він вийшов на Міністерство охорони пам’яток Угорщини, яке згодилось допомогти у відновленні споруди, що зіграла чималу роль у історії нашого сусіда. Допомогли й інші іноземні донори, і таким чином протягом 2002-2004 року було зроблене найнеобхідніше для порятунку „Сент-Міклоша” – його перекрили новим дахом. Точніше, не зовсім новим. Смак художника не прийняв би сучасного аляповатого „єврошиферу” чи штучної черепиці. Тому він задався метою віднайти матеріал для практично автентичного даху. Допомогли... місцеві цигани, яким був даний заклик шукати старовинну черепицю. Таким чином на нові, міцні перекриття з дерев’яного брусу лягла хай і стара, але міцна, та головне – витримана у давньому стилі черепична крівля. Зібраних „з миру по нитці” грошей вистачило, окрім капітального ремонту даху, на те, аби розчистити колишній палац від багаторічного сміття, зробити нові (але, звісно, дерев’яні, у „замковому” стилі) двері і засклити вікна на першому поверсі. Вкладав художник і власні гроші, зароблені творчістю. І палац ожив. У його приміщенні в божеський вид приведено кілька кімнат, і тепер тут регулярно, по кілька разів на рік, збираються на пленери і виставки художники, проводяться концерти живої музики. З метою привернення уваги громадськості до проблеми реставрації закарпатських замків та інших пам’ятників культури Йосип Бартоші із друзями-митцями створили громадське об’єднання „Калган-А”. Бо, на жаль, „Сент-Міклош” – не єдина в краї пам’ятка архітектури, занедбана, або ж безглуздо перепрофільована і відтак невідома загалу. Художник ділиться власним досвідом на регулярних нарадах, зустрічах і конференціях з тематики збереження культурної спадщини Закарпаття.

Одна з приведених у порядок замкових кімнат
Одна з приведених у порядок замкових кімнат

На місті графського саду - автобаза
На місті графського саду - автобаза

 

 

 

 

От тільки ті, кому ця спадщина належить, не надто нею переймаються. Як вже згадувалось, навіть місцеві мешканці Чинадієва у більшості не знають про власне багатство. А ті, хто знають, здається, йому й не раді. На питання, чи допомагають селяни принаймні кількома годинами власного часу при реставраційних роботах, художник розводить руками. Із спілкування з кількома мешканцями виплило враження, що „смерть” радянської автобази хвилює їх більше, ніж стан багатовікової пам’ятки. В таких умовах про те, аби розібрати потворний барак гуртожитку (звісно, знайшовши житло його мешканцям) і явити замок на огляд, можна лише мріяти. Як і про те, аби забрати рештки тієї автобази і хай не відродити старий, так розбити новий парк при палаці.

Селяни до сих ведуть "війну з палацами"
Селяни до сих ведуть "війну з палацами"

 

Про ставлення місцевих мешканців (загалом, таких, що не потерпають від злиднів) до „Сент-Міклоша” яскраво говорить один факт. Влітку 2007  митцями був зроблений гіпсовий, під бронзу (на справжню бронзу не вистачило грошей, та й чи довго вона б протрималася невкраденою?) вказівник, із стилізованими під середньовіччя малюнками, що допомагав знайти палац тим, хто про нього чув і волів би побачити. Зовсім скоро місцеві варвари розтрощили його – просто так. Здається, ніби у генах сучасних селян залишилась жити ненависть до феодалів. Щоправда, виливається вона чомусь не на сучасних гнобителів, а на історичні пам’ятки, які феодалам колись належали...

Хоча є й прогрес. Як кожен майстер, Йосип Бартош готує собі учнів – не обов’язково у буквальному сенсі, тобто художників, хоча й їх теж. Кілька підлітків з Чинадієва, зусиллями митця, таки зацікавились палацом і тим, що із ним пов’язано, і тепер охоче беруть участь у  заходах по поверненню його до життя. Наприклад, автор бачив їх у активній роботі під час останньої, сподіваюсь, дуже важливої акції, що відбулася у „Сент-Міклоші” на початку липня 2008 року. На відкриття у відреставрованих кімнатах народного музею (так називатиметься діюча виставка з кількох сотень експонатів, які почергово виставлятимуться у замку – старовинні меблі, книжки, предмети побуту і археологічні знахідки; зареєструвати її у відповідних органах як повноцінний музей виявилось надскладною задачею, тому й обмежились музеєм народним) прибули високі гості, серед яких – Янош Перені, нащадок того самого баронського роду, що збудував замок.  Його батьки емігрували з Закарпаття до Угорщини у 1944-му, а після трагічного 1956-го оселились у Швеції. В новітній Угорщині пан Янош працює на високих дипломатичних постах, і це може суттєво допомогти справі відродження „Сент-Міклоша”, адже угорська сторона і є основним донором цього процесу. Допомогу пообіцяв надати й наш новий „адвокат в ЄС” – Литва, яка останнім часом активізувала різноманітні стосунки з Україною. Гість на відкритті музею, аташе з питань культури Посольства Литовської республіки в Україні Габріелє Жайдітє розповіла, що нині литовці жваво цікавляться можливістю відродження архітектурних пам’яток західної України, адже вони часом мають прямий зв’язок з історією тогочасної Литви.


Щодо нашої держави, то попри численні обіцянки стосовно підтримки, за ось вже сім років з моменту початку відродження "Сент-Міклошу" вона ніякої відчутної матеріальної підтримки у цій шляхетній справі так і не надала. Хоча в цьому році першій крок зроблено – дуже скромний, на суму 8.000 гривень, виділених на реставрацію владою Мукачівського району. І на тому спасибі. А наприкінці грудня 2008 у замку відкрився  туристично-інформаційний центр, вже сьомий такий об’єкт на Закарпатті. А це вже серйозне свідчення, що давня споруда врятована надійно. 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 9230
Отредактировано: 21-03-2010 [22:01]
Фото: автора
delete
Олег Супруненко
Олег Супруненко, Берегово, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 4, Всего рецензий: 11
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

22:42 23/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ЮРИЙ РУДЕНЯ Одесса
Мрачноватое соружение.
Дык и история у него не самая светлая (в том числе нынешняя). Но художник Йосип - без преувеличения Светлая Личность, и он как может, осветляет этот замок, и надеюсь, придёт время, когда он станет светлым
23:54 23/06/08
вот бы выставку какую-нить общеукраинскую там сделать!!! художник Йосип - молодец ‘best‘
15:03 06/10/08
00:42 24/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
viktor trigub Киев
Треба побувати!
01:05 24/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Олекса Косар Чернигов
Читати цыкаво, пызнавально. Хороша робота.
Олекса Косар Чернигов
‘smile‘ Забув перемінити клавіатуру...
"Читати цікаво, пізнавально. Хороша робота. ‘smile‘
01:15 24/06/08
08:45 24/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Молодець Йосип Бартош! Власноруч відреставровувати замок!
Держава за таке не хоче братися.
"Здається, ніби у генах сучасних селян залишилась жити ненависть до феодалів. Щоправда, виливається вона чомусь не на сучасних гнобителів, а на історичні пам’ятки, які феодалам колись належали..." ‘best‘
Таке ставлення держави до всіх пам*яток в Україні.
Може, й дійсно, віддати всі замки в приватні руки? Позитивний досвід є.
І Західній Європі є чим похвалитися.
Тетяна Крупа Харьков
Наташа, у нас (как Вы сами подтверждаете) определенного воспитания отношения к памятникам нет.

Те, кто переживает за них - нищие и без денег. А ведь реставрация (нормальная, а не евроремонт) стоит огромных денег.

А наша быдлоэлита.... ‘cool‘
09:03 25/06/08
09:08 24/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Цікава історія, цікава споруда!
Добре, що замок віддали у оренду такій людині. Шкода, що державі це зовсім не потрібно... Й ставлення місцевих мешканців - ні, не дивує - обурює!
Хороша стаття, чудові фото!
10:23 24/06/08
11:03 24/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
15:33 24/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Sveta Rybalko Харьков
Професійна робота на актуальну тему. Гарна ідея - мистецький центр. Добре, що написали цю статтю - можна поширити між художниками, можна щось придумати з практикою студентів-художників - і малювати, і допомогти... Якби ще координати додали (для зв"язку)
Тетяна Крупа Харьков
Практики...

У нас в этом году проблемы с вывозом студентов на практики по Харьковщине ‘sad‘
09:00 25/06/08
15:42 24/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
23:09 24/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Однажды я посетил дубенский форт (не дубенский замок 16 столетия - покрытый металочерепицей, а форт неподалёку села Тараканов... Впечатление удручающее - полное отсутсвие организованных туристических групп, заброшенность объекта, аварийное состояние и отсутвие мало-мальски безопастных условий осмотра... Поленйший ужас и уныние...
01:00 25/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Такая красота гибнет... Жаль...
09:11 25/06/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Тетяна Крупа Харьков

Комментарии

На останньому фото, мабуть, пропущене слово " пір"..?
11:04 24/06/08
Тетяна Крупа Харьков
Рекомендує цей матеріал
09:11 25/06/08
Виктория, Ивано-Франковск
Были в этом замке 7 июня, 2009 года
Очень красиво, привезли массу впечатлений

Хотелось бы отметить что в замок можно попасть в любое время, стоит только позвонить в звоночек на двери
Сам Йосиф Бартош проведет экскурсию, очень интересно и увлеченно рассказывает
Можно слушать часами и забыть о времени
Деньги же за все это удовольствие не берет, по своему усмотрению бросаете в ящичек сколько захотите

А вот раскрученые, заполненые туристами, Паланок и Ужгородский замок впечатлений не оставили

Всем рекомендую посетить Сент-Миклош, не пожалеете
12:02 10/06/09
Яна
Так чудова ідея узяти в аренду замок і проводити там мистецькі заходи! Вона варта того щоб покласти на неї свою енергію. Дуже позитивно! Вперще чую про такий замок, може доля дасть змогу побачити. Йосипу Бартошу наснаги!
Може варто відкрити рахунок в банку на благодійні пожертви?
22:00 28/06/09

Live

1 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

2 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

2 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

2 час. назад

Khomiaklit пишет рецензию на публикацию ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

2 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал ЖИТТЯ НЕ ДЛЯ ВКРАЇНИ

3 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

3 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

3 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Перундень

3 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Достижения «Запорожстали» вошли в Книгу рекордов Украины

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Комбинат «Запорожсталь» подтвердил соответствие международным стандартам

4 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

4 час. назад

Ганка Гличка публикует статью Йде листопадова пора

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Запорожские дети поздравили металлургов с юбилеем «Запорожстали»

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Ростислав Шурма поздравил ветеранов с 85-летием «Запорожстали»