О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  11 июня 2007 22:04:32

Автор: Алекс Брут

Фольк-бенду “Бурдон”: “Ближче з карпатським фольком нас познайомили ... поляки”

 

Ростислав Татомир власною персоною
Ростислав Татомир власною персоною
В Україні триває спражня етно-революція! Інтерес до фольклору останнім часом неабиякий, особливо це помітно у Європі – не дивлячись на глобалізацію, кожний народ або етнічна меншина прагне зберегти свою унікальність. В першу чергу через музику.Помилково вважається, що в нас інтерес до народної музики, до свого коріння вибухнув тільки після тріумфального виступу Руслани на “Євробаченні”. Насправді вже до цього це зробили музичні етно-фестивалі – такі, наприклад, як Шешори.

 

З учасником одного з найпопулярніших українських фолькових гуртів з дивною назвою “Бурдон” ми зустрілися, як кажуть, за філіжанкою кави та пивком у львівській кнайпі “Квіти на руїнах”. Звуть його Ростислав Татомир, або просто Ростик. Він є закарпатцем, хоча вже близько десяти років мешкає у Львові. В Ужгороді Ростик навчався у музичній школі, де опанував гру на класичній гітарі. Починав виступати в кількох музичних проектах. Згодом закінчив художнє училище і поступив до Львівської академії мистецтв. У Львові знайшов кохану дружину, а потім роботу (працює графічним дизайнером). І, що дуже важливо, – познайомився з багатьма однодумцями, що так само захоплювалися музичними експериментами.

Утім, втручатися у першоджерело учасники “Бурдону” намагаються якомога обережніше, аби не зруйнувати ту казку, що була творена не одним поколінням. Особливо захоплюються «живим» звучанням народних акустичних інструментів.

Минулого року гурт видав перший компакт-диск, котрий називається "Re:Карпатія". Вже однією тільки назвою все сказано. На альбомі можна знайти музику інспіровану фольклором карпатських народностей: лемків, бойків, гуцулів. Крім того, почуєте там мадярські, румунські та циганські впливи.

Народні співи в собі мають чимало потужного “драйву”

 

– Ростик, розкажи, як у вас все починалося?– Почалось все у 2002 році – ми були студентами, при чому, що цікаво – з’їхались до Львова з різних регіонів та міст України. Вже пізніше до нашого складу долучились і корінні галичани. І всі ці культурні відмінності потім відобразилися на нашій музиці. Адже скажімо на сході країни дещо інша культура – її формує інший ландшафт (широкі степи на відміну від наших високогірних хребтів) та інший клімат, який в свою чергу формує рід занять, світогляд, ставлення людей до природи, землі. А відтак все це впливає на фольклор, на музику народу. На сході частіше співають жінки, бабці, а в нас більше чоловіки грають інструментальну музику. Це так звані троїсті музики - зі скрипками, цимбалами, бубнами.

 

Фольк-бенд "Бурдон" зі Львова
Фольк-бенд "Бурдон" зі Львова
– Тобто ви граєте тільки фольклор, народну музику?– Так, ми намагаємось поєднати давнє “сире”, автентичне звучання традиційної музики з сучасними способами подачі. Нам хочеться, аби фольк звучав актуально, цікаво, адаптовано до сучасних реалій. Але вважаємо за місію збереження зерна того справжнього живого музикування, яке не змінюється протягом століть. Хоча з іншого боку ми – міські жителі і на нас сильно вплинула урбанізація зі всією своєю технікою, музикою - рок, поп, джаз. І певні здобутки цивілізації все таки варто використовувати, на дворі ж не 1837 рік.

 

– Випливає питання - а чому саме фольклор. Це таке собі повернення до власного коріння?– На фольклор рано чи пізно звертаєш увагу. І розумієш як це насправді цікаво. Я маю на увазі гарні взірці, а не те що ми звикли чути на звітних концертах за совдепівських часів. “Бурдон” прагне робити не банальний поп-фольклор для широких мас, наша мета - сучасна фольк музика. І ця музика, я певен, може бути модною, її може слухати як молодь, так і люди старшого віку. Адже в народних танцях насправді є не менше драйву ніж в рок-музиці, танцювальні ритми не гірші ніж в якомусь популярному нині drum’n’bass.

 

Іноземці вирушають у Карпати, аби відшукати зникаючу автентику

 

- Вважають, що українці почали звертатися до власного фольклору через пісні Руслани.– Я б не сказав, що саме Руслана спровокувала цікавість до власного фольклору. Можливо хіба цікавість широких мас. В неї скоріш поп-музика з елементами фольку. В нас трохи інше завдання... Спочатку ми майже не досліджували українську музику, вона ніби завжди поруч – ну що в ній може бути нового і цікавого? І ближче саме з українським фольклором нас познайомили ... поляки. Так, вони, виявляється, дуже люблять і досліджують лемківську та гуцульську культуру. Карпати для них – таємничий і загадковий край зі своєрідною і оригінальною традиційною культурою, який просто необхідно дослідити і не втратити. Адже ця гірська культура зазнала найменше зовнішніх впливів, і тому є унікальною. В Польщі існує чимало наукових та етнографічних фундацій, які займаються дослідженням культур, що можуть зникнути. І не жалкують на це грошей. У нас таких майже немає.

 

Після концерту мож і відпочити...
Після концерту мож і відпочити...
– Саме тому вас і запрошують найчастіше у Польщу?– Так, можливо. Просто там організаційна інфраструктура краще функціонує. Угорці, наскільки я знаю, також вирушають у етнографічні експедиції по Закарпаттю і тут, у селах, шукають своє подеколи втрачене коріння. Там, десь у глухих селах воно ще збереглося!

 

Часто нас питають на гастролях: чи почався вже в Україні фольковий бум? Так, людям надзвичайно подобається те, що робить “Бурдон” чи інші схожі колективи. Але з боку держави або фондів ніякого сприяння, збереження та заохочення у цьому плані не відчувається. Утім, існують етнічні фестивалі. У червні цього року ми запрошені виступити у Києві на фестивалі "Країна мрій", що організовує Олег Скрипка. Не сподіваємось на великі гонорари, але вже те, що нас запрошують і оплачують витрати - це супер. Тим більше нам завжди приємно виступати на такому рівні. Крім того, практично щороку беремо участь у міжнародному фестивалі етнічної музики "Шешори" на Івано-Франківщині.

– Які інструменти використовуєте?– Це в першу чергу акустичні і народні інструменти: скрипка, фідель (подібний до скрипки), контрабас, різноманітна перкусія. Я наприклад, граю на бузукі - вона має чотири подвоєні струни і трохи схожа на велику мандоліну. Привіз цей інструмент з Румунії, хоча насправді він має грецьке походження. Ще в нас є ліра колісна, дуже цікавий і давній інструмент. В ній звук зі струн видобувається обертанням і тертям дерев’яного колеса. Також є в нас різні сопілки, фуярки, дримби...Насправді гуртів, які грають сучасний фольк в Україні вже досить багато, але йдеться скоріш про фольк-рок. Бракує чогось оригінального, якогось акценту, нового звучання. Тому ми прагнемо до автентичного колориту, намагаємося опановувати іноді досить рідкісні інструменти.

 

– А що означає назва вашого гурту?

– Бурдон – це музичний термін. Так називають постійний фоновий звук, який видобувають переважно народні або давні інструменти і на котрий лягає основна мелодія. Наприклад, дримба, ліра колісна, дуда (волинка) має в основі свого звучання такий звук. Так само він присутній в будові давніх або народних пісень та танців.

– Чи може музикант в Україні заробляти музикою собі на життя?– Думаю, так. Якщо робити якісну музику і, до того ж, серйозно займатися менеджментом. Фольк не є аж такою популярною музикою, тому іноді буває досить сутужно з фінансами. Хоча в подальшому, я сподіваюсь, справа буде налагоджуватися. Утім, у нашому колективі вже є люди, які займаються тільки справами "Бурдону". Живемо переважно з концертів. Стабільно - це 3-5 виступів на місяць, іноді частіше. Був період, коли грали більше за кордоном, аніж в Україні.

 

– Куди запрошували ще?

– В Росію, Білорусію. А нещодавно повернулися з Німеччини, куди нас запросила фундація Renovabis, котра займається проблемами сім’ї у Східній Європі. У серпні їдемо до Угорщини.

Закарпатці вже грають на кращих сценах Європи

 

- А чи присутня у вас в репертуарі закарпатська музика?– А як же. Закарпатська музика надзвичайно своєрідна. В нашому репертуарі є справжні бойківські та гуцульські коломийки, русинські пісні, лемківські балади. Наприклад, подкарпатська "Душко моя", також відома "Чорна Кура", правда з невідомим третім куплетом, який ми віднайшли у польських лемків. А от лемківську "Ружу" ми почули у відомої польської лемкині Юлії Дошни. А вона, в свою чергу, колись почула її, не повіриш – у виконанні Закарпатського народного хору. Звісно, в нас вона звучить зовсім по-іншому. Адже в оригіналі вона співається а-капела, а ми додали ритм, інструментовку і своє власне аранжування.

 

– Звідки ще знаходите цікавий автентичний матеріал?

– Насправді матеріалу не бракує. Але переважно через знайомих музикантів, іноді випадково десь чуємо на дисках, платівках. Іноді на фестивалях, після концертів, під закарпатський коньяк збираємося спільно з іншими музикантами і вчимося один у одного нових мелодій. А буває, що пісню випадково хтось нагадає - хоча вона сиділа десь в тобі дуже давно - і одного разу виривається на поверхню. Бо пов’язана із твоїм корінням і надихає тебе саме та земля, де ти народився і виріс. .

– Чому закарпатська музика ще не дуже популярна в Україні?– Закарпаття завжди розвивалося окремо від інших регіонів. Тут є своя аура, свій менталітет, тут змішалося багато цікавих культур і тому все, я думаю, ще попереду. Але це потрібно популяризувати. От на будапештському фестивалі "Сігет" почув одного разу автентичний фольклорний гурт "Tecsoi Banda" з Тячева - це було просто надзвичайно! І вони, невідомі у нас, там виступали на одній з головних сцен багатомільйонного фесту - Pannon Stage, де виступають суперзірки у стилі world music, як Ґоран Бреґовіч або Сезарія Евора.

 

– Чому “Бурдон” досі не приїздив на Закарпаття з концертом?– Та ми б з великою радістю! На жаль, бракує організаторів, установ, які б нас запросили. Але перша ластівка нарешті вже є. В Ужгороді 20 червня в ляльковому театрі відбудеться спільний концерт львівського "Бурдону" та "Гудаків" з Нижнього Селища. Отож щиро запрошуємо всіх небайдужих до сучасної фольк музики. А кому цікаво, про наші концерти завжди можна дізнатись на нашому веб-сайті http://burdon.lviv.ua

 

– Що б ти міг побажати молоді, яка тільки збирається штурмувати музичний олімп?

– Взагалі то ми й самі ще досить молоді (сміється). Але я щиро бажаю успіхів молодим музикантам і вірю, що якщо людина щиро і якісно робить якусь справу, то обов’язково знайде визнання.

«Старий Замок «Паланок»

Количество просмотров: 7801
Посмотреть оценки Посмотреть оценки
Фото: Алекс і "Бурдонівський" архів
delete
Алекс Брут
Алекс Брут, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 0
Читайте также

Русский треш: "Бурановские бабушки" перепели заставку из Mortal KombatРусский треш: "Бурановские бабушки" перепели заставку из Mortal Kombat

Артистки перепели заглавную тему из видеоигры, перефразировав ее на русский язык ...

Май в Национальной опере: спектакль с народным юмором, гала-концерт и драма ПуччиниМай в Национальной опере: спектакль с народным юмором, гала-концерт и драма Пуччини

До конца месяца ценители оперы смогут наслаждаться постановками   ...

Белый дом опубликовал список достижений Трампа за первые 100 дней работыБелый дом опубликовал список достижений Трампа за первые 100 дней работы

Трамп смог еще дальше изолировать РФ и Сирию путем договоренностей с Китаем ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Алекс, отличная работа!5
13:11 12/06/07

Live

5 час. назад

Володимир Олівець рекомендует материал Я рилом не вийшов…

5 час. назад

Светлана Балагула комментирует материал Маргарита

5 час. назад

Светлана Балагула комментирует материал ненормальная

5 час. назад

Светлана Балагула комментирует материал ненормальная

6 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию Весенний малыш: первые прогулки с новорожденным

6 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Мораль свою не осуждаю (пародия)

6 час. назад

I.Htoz`ivsalo рекомендует материал ненормальная

6 час. назад

I.Htoz`ivsalo рекомендует материал Маргарита

6 час. назад

I.Htoz`ivsalo рекомендует материал Мораль свою не осуждаю (пародия)

7 час. назад

viktor trigub комментирует материал ненормальная

7 час. назад

Александр Белоус публикует статью Я привязан к земному — надёжным канатом!..

7 час. назад

Александр Белоус публикует статью Ищи настроенье!

8 час. назад

Светлана Балагула комментирует материал Маргарита

8 час. назад

Светлана Балагула комментирует материал ненормальная

8 час. назад

Светлана Балагула комментирует материал ненормальная

8 час. назад

Джудит Алибабаевна комментирует материал Маргарита

8 час. назад

Восстановление Донбасса публикует статью В любой экстремальной ситуации власть действует однотипно,

8 час. назад

Чачанидзе Владимир публикует статью Спесивый апельсин.

8 час. назад

Viktor Pashenko публикует статью Кто заправляет в судах Украины?

9 час. назад

Джудит Алибабаевна комментирует материал ненормальная

9 час. назад

Жиго публикует статью Ще мить, ще крок

9 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал ненормальная

10 час. назад

Сергей Власов комментирует материал Український Нобель: Як завоювати розуми і серця людей в усьому світі?