О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  11 июня 2007 22:04:32

Автор: Алекс Брут

Фольк-бенду “Бурдон”: “Ближче з карпатським фольком нас познайомили ... поляки”

 

Ростислав Татомир власною персоною
Ростислав Татомир власною персоною
В Україні триває спражня етно-революція! Інтерес до фольклору останнім часом неабиякий, особливо це помітно у Європі – не дивлячись на глобалізацію, кожний народ або етнічна меншина прагне зберегти свою унікальність. В першу чергу через музику.Помилково вважається, що в нас інтерес до народної музики, до свого коріння вибухнув тільки після тріумфального виступу Руслани на “Євробаченні”. Насправді вже до цього це зробили музичні етно-фестивалі – такі, наприклад, як Шешори.

 

З учасником одного з найпопулярніших українських фолькових гуртів з дивною назвою “Бурдон” ми зустрілися, як кажуть, за філіжанкою кави та пивком у львівській кнайпі “Квіти на руїнах”. Звуть його Ростислав Татомир, або просто Ростик. Він є закарпатцем, хоча вже близько десяти років мешкає у Львові. В Ужгороді Ростик навчався у музичній школі, де опанував гру на класичній гітарі. Починав виступати в кількох музичних проектах. Згодом закінчив художнє училище і поступив до Львівської академії мистецтв. У Львові знайшов кохану дружину, а потім роботу (працює графічним дизайнером). І, що дуже важливо, – познайомився з багатьма однодумцями, що так само захоплювалися музичними експериментами.

Утім, втручатися у першоджерело учасники “Бурдону” намагаються якомога обережніше, аби не зруйнувати ту казку, що була творена не одним поколінням. Особливо захоплюються «живим» звучанням народних акустичних інструментів.

Минулого року гурт видав перший компакт-диск, котрий називається "Re:Карпатія". Вже однією тільки назвою все сказано. На альбомі можна знайти музику інспіровану фольклором карпатських народностей: лемків, бойків, гуцулів. Крім того, почуєте там мадярські, румунські та циганські впливи.

Народні співи в собі мають чимало потужного “драйву”

 

– Ростик, розкажи, як у вас все починалося?– Почалось все у 2002 році – ми були студентами, при чому, що цікаво – з’їхались до Львова з різних регіонів та міст України. Вже пізніше до нашого складу долучились і корінні галичани. І всі ці культурні відмінності потім відобразилися на нашій музиці. Адже скажімо на сході країни дещо інша культура – її формує інший ландшафт (широкі степи на відміну від наших високогірних хребтів) та інший клімат, який в свою чергу формує рід занять, світогляд, ставлення людей до природи, землі. А відтак все це впливає на фольклор, на музику народу. На сході частіше співають жінки, бабці, а в нас більше чоловіки грають інструментальну музику. Це так звані троїсті музики - зі скрипками, цимбалами, бубнами.

 

Фольк-бенд "Бурдон" зі Львова
Фольк-бенд "Бурдон" зі Львова
– Тобто ви граєте тільки фольклор, народну музику?– Так, ми намагаємось поєднати давнє “сире”, автентичне звучання традиційної музики з сучасними способами подачі. Нам хочеться, аби фольк звучав актуально, цікаво, адаптовано до сучасних реалій. Але вважаємо за місію збереження зерна того справжнього живого музикування, яке не змінюється протягом століть. Хоча з іншого боку ми – міські жителі і на нас сильно вплинула урбанізація зі всією своєю технікою, музикою - рок, поп, джаз. І певні здобутки цивілізації все таки варто використовувати, на дворі ж не 1837 рік.

 

– Випливає питання - а чому саме фольклор. Це таке собі повернення до власного коріння?– На фольклор рано чи пізно звертаєш увагу. І розумієш як це насправді цікаво. Я маю на увазі гарні взірці, а не те що ми звикли чути на звітних концертах за совдепівських часів. “Бурдон” прагне робити не банальний поп-фольклор для широких мас, наша мета - сучасна фольк музика. І ця музика, я певен, може бути модною, її може слухати як молодь, так і люди старшого віку. Адже в народних танцях насправді є не менше драйву ніж в рок-музиці, танцювальні ритми не гірші ніж в якомусь популярному нині drum’n’bass.

 

Іноземці вирушають у Карпати, аби відшукати зникаючу автентику

 

- Вважають, що українці почали звертатися до власного фольклору через пісні Руслани.– Я б не сказав, що саме Руслана спровокувала цікавість до власного фольклору. Можливо хіба цікавість широких мас. В неї скоріш поп-музика з елементами фольку. В нас трохи інше завдання... Спочатку ми майже не досліджували українську музику, вона ніби завжди поруч – ну що в ній може бути нового і цікавого? І ближче саме з українським фольклором нас познайомили ... поляки. Так, вони, виявляється, дуже люблять і досліджують лемківську та гуцульську культуру. Карпати для них – таємничий і загадковий край зі своєрідною і оригінальною традиційною культурою, який просто необхідно дослідити і не втратити. Адже ця гірська культура зазнала найменше зовнішніх впливів, і тому є унікальною. В Польщі існує чимало наукових та етнографічних фундацій, які займаються дослідженням культур, що можуть зникнути. І не жалкують на це грошей. У нас таких майже немає.

 

Після концерту мож і відпочити...
Після концерту мож і відпочити...
– Саме тому вас і запрошують найчастіше у Польщу?– Так, можливо. Просто там організаційна інфраструктура краще функціонує. Угорці, наскільки я знаю, також вирушають у етнографічні експедиції по Закарпаттю і тут, у селах, шукають своє подеколи втрачене коріння. Там, десь у глухих селах воно ще збереглося!

 

Часто нас питають на гастролях: чи почався вже в Україні фольковий бум? Так, людям надзвичайно подобається те, що робить “Бурдон” чи інші схожі колективи. Але з боку держави або фондів ніякого сприяння, збереження та заохочення у цьому плані не відчувається. Утім, існують етнічні фестивалі. У червні цього року ми запрошені виступити у Києві на фестивалі "Країна мрій", що організовує Олег Скрипка. Не сподіваємось на великі гонорари, але вже те, що нас запрошують і оплачують витрати - це супер. Тим більше нам завжди приємно виступати на такому рівні. Крім того, практично щороку беремо участь у міжнародному фестивалі етнічної музики "Шешори" на Івано-Франківщині.

– Які інструменти використовуєте?– Це в першу чергу акустичні і народні інструменти: скрипка, фідель (подібний до скрипки), контрабас, різноманітна перкусія. Я наприклад, граю на бузукі - вона має чотири подвоєні струни і трохи схожа на велику мандоліну. Привіз цей інструмент з Румунії, хоча насправді він має грецьке походження. Ще в нас є ліра колісна, дуже цікавий і давній інструмент. В ній звук зі струн видобувається обертанням і тертям дерев’яного колеса. Також є в нас різні сопілки, фуярки, дримби...Насправді гуртів, які грають сучасний фольк в Україні вже досить багато, але йдеться скоріш про фольк-рок. Бракує чогось оригінального, якогось акценту, нового звучання. Тому ми прагнемо до автентичного колориту, намагаємося опановувати іноді досить рідкісні інструменти.

 

– А що означає назва вашого гурту?

– Бурдон – це музичний термін. Так називають постійний фоновий звук, який видобувають переважно народні або давні інструменти і на котрий лягає основна мелодія. Наприклад, дримба, ліра колісна, дуда (волинка) має в основі свого звучання такий звук. Так само він присутній в будові давніх або народних пісень та танців.

– Чи може музикант в Україні заробляти музикою собі на життя?– Думаю, так. Якщо робити якісну музику і, до того ж, серйозно займатися менеджментом. Фольк не є аж такою популярною музикою, тому іноді буває досить сутужно з фінансами. Хоча в подальшому, я сподіваюсь, справа буде налагоджуватися. Утім, у нашому колективі вже є люди, які займаються тільки справами "Бурдону". Живемо переважно з концертів. Стабільно - це 3-5 виступів на місяць, іноді частіше. Був період, коли грали більше за кордоном, аніж в Україні.

 

– Куди запрошували ще?

– В Росію, Білорусію. А нещодавно повернулися з Німеччини, куди нас запросила фундація Renovabis, котра займається проблемами сім’ї у Східній Європі. У серпні їдемо до Угорщини.

Закарпатці вже грають на кращих сценах Європи

 

- А чи присутня у вас в репертуарі закарпатська музика?– А як же. Закарпатська музика надзвичайно своєрідна. В нашому репертуарі є справжні бойківські та гуцульські коломийки, русинські пісні, лемківські балади. Наприклад, подкарпатська "Душко моя", також відома "Чорна Кура", правда з невідомим третім куплетом, який ми віднайшли у польських лемків. А от лемківську "Ружу" ми почули у відомої польської лемкині Юлії Дошни. А вона, в свою чергу, колись почула її, не повіриш – у виконанні Закарпатського народного хору. Звісно, в нас вона звучить зовсім по-іншому. Адже в оригіналі вона співається а-капела, а ми додали ритм, інструментовку і своє власне аранжування.

 

– Звідки ще знаходите цікавий автентичний матеріал?

– Насправді матеріалу не бракує. Але переважно через знайомих музикантів, іноді випадково десь чуємо на дисках, платівках. Іноді на фестивалях, після концертів, під закарпатський коньяк збираємося спільно з іншими музикантами і вчимося один у одного нових мелодій. А буває, що пісню випадково хтось нагадає - хоча вона сиділа десь в тобі дуже давно - і одного разу виривається на поверхню. Бо пов’язана із твоїм корінням і надихає тебе саме та земля, де ти народився і виріс. .

– Чому закарпатська музика ще не дуже популярна в Україні?– Закарпаття завжди розвивалося окремо від інших регіонів. Тут є своя аура, свій менталітет, тут змішалося багато цікавих культур і тому все, я думаю, ще попереду. Але це потрібно популяризувати. От на будапештському фестивалі "Сігет" почув одного разу автентичний фольклорний гурт "Tecsoi Banda" з Тячева - це було просто надзвичайно! І вони, невідомі у нас, там виступали на одній з головних сцен багатомільйонного фесту - Pannon Stage, де виступають суперзірки у стилі world music, як Ґоран Бреґовіч або Сезарія Евора.

 

– Чому “Бурдон” досі не приїздив на Закарпаття з концертом?– Та ми б з великою радістю! На жаль, бракує організаторів, установ, які б нас запросили. Але перша ластівка нарешті вже є. В Ужгороді 20 червня в ляльковому театрі відбудеться спільний концерт львівського "Бурдону" та "Гудаків" з Нижнього Селища. Отож щиро запрошуємо всіх небайдужих до сучасної фольк музики. А кому цікаво, про наші концерти завжди можна дізнатись на нашому веб-сайті http://burdon.lviv.ua

 

– Що б ти міг побажати молоді, яка тільки збирається штурмувати музичний олімп?

– Взагалі то ми й самі ще досить молоді (сміється). Але я щиро бажаю успіхів молодим музикантам і вірю, що якщо людина щиро і якісно робить якусь справу, то обов’язково знайде визнання.

«Старий Замок «Паланок»

Количество просмотров: 7930
Посмотреть оценки Посмотреть оценки
Фото: Алекс і "Бурдонівський" архів
delete
Алекс Брут
Алекс Брут, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 0
Читайте также

Голова уряду Каталонії звинуватив владу Іспанії у протиправній політиціГолова уряду Каталонії звинуватив владу Іспанії у протиправній політиці

Влада в Мадриді суперечить демократичним цінностям і принципам правової держави. Про це заявив глава каталонського уряду Карлес Пучдемон ввечері в суб ...

Трамп пообещал рассекретить документы об убийстве КеннедиТрамп пообещал рассекретить документы об убийстве Кеннеди

Ранее национальный архив США опубликовал почти четыре тысячи документов, связанных с убийством 35-го президента страны Джона Кеннеди ...

Не понравился салат: в России посетителя кафе заковали в наручникиНе понравился салат: в России посетителя кафе заковали в наручники

Сотрудница кафе, не считая, что клиент всегда прав, вызвала "группу быстрого реагирования" ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Алекс, отличная работа!5
13:11 12/06/07

Live

3 час. назад

antov рекомендует материал Чому Росія знову пішла на військову ескалацію

3 час. назад

antov пишет рецензию на публикацию Чому Росія знову пішла на військову ескалацію

3 час. назад

Родослав Корченюк рекомендует материал Нитка долі

3 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию Чому слід заборонити полювання на лося в Україні? Нові аргументи!

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Юля и чихуа - все та же же любимица коломойского - путина?

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Обещал "услышать каждого..." и сбежал в Ростов к... Путину?

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Юля и чихуа - все та же же любимица коломойского - путина?

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Обещал "услышать каждого..." и сбежал в Ростов к... Путину?

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Опіати в крові харківсько - черкаської мажорки знайшли, а подруг вбивчих, - ні!

4 час. назад

Виктор М публикует статью Нитка долі

5 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

5 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

5 час. назад

Сергей Кувалда рекомендует материал Я начинаю свой рассвет

5 час. назад

Сергей Кувалда рекомендует материал Наказание

5 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Давно такого не було

5 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Давно такого не було

6 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

6 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

6 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

6 час. назад

Писатель77 комментирует материал Давно такого не було

6 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Давно такого не було

6 час. назад

Жиго публикует статью Пише липа тінь на плоті...

6 час. назад

Виктор М комментирует материал Давно такого не було